ПОСТАНОВА[1]
18 березня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М., за участю захисника Носадчого Р.Є., розглянувши його апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 15 грудня 2023 року, -
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник Носадчий Р.Є. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 15 грудня 2023 року та закрити провадження за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки в адміністративних матеріалах наявна копія фіскального чеку, відповідно до якого розрахунок за придбаний товар на суму 249 грн відбувся 01.11.2023 об 11 год 52 хв.
У судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, заяв чи клопотань не надходило; водночас, захисник просила проводити судове засідання у його відсутність.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Носадчого Р.Є., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно протоколу №36349 від 01.11.2023, 01.11.2023 об 11 год 42 хв ОСОБА_1 , будучи працівником ФОП ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , здійснив порушення порядку розрахунків, а саме: проведення розрахункових операцій без застосування програмного реєстратора розрахункових операцій без створення або видачі відповідного розрахункового документа встановленої форми та змісту на повну суму, чим порушив п. 1 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
За приписами диспозиції ч. 1 ст. 155-1 КУпАП відповідальність настає за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисник Носадчий Р.Є. наполягав, що адміністративні матеріали не містять доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 , оскільки, провівши розрахункову операцію, ОСОБА_1 створив та видав розрахунковий документ - фіскальний чек встановленої форми та змісту на повну суму.
Пояснення захисника підтверджуються наявною в адміністративних матеріалах копією фіскального чеку, відповідно до якого розрахунок за придбаний товар на суму 249 грн відбувся 01.11.2023 об 11 год 52 хв.
Оцінивши наданий доказ у розумінні ст. ст. 251, 252 КУпАП, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати його неналежним чи недопустимим.
Отже, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п. 1 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР є таким, що не відповідає фактичним обставинам.
При цьому, протокол, на який суд послався як на доказ, сам по собі не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom). п. 161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
З урахуванням наведеного, доводи апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, є обґрунтованими, а тому постанова суду першої інстанції як незаконна підлягає скасуванню, а провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - закриттю.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу захисника Носадчого Романа Євгенійовича в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 грудня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП - скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду О.М. Сітайло
Справа № 33/824/955/2024 Головуючий суддя у суді першої інстанції: Слободянюк П.Л.