Справа №758/2751/23 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/3180/2024 Доповідач: ОСОБА_2
13 березня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 29лютого 2024року про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 29 лютого 2024 року задоволено клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 .
Продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 28квітня 2024 року включно.
Залишено без змін заставу визначену ухвалою суду від 16 листопада 2023 року у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214 720 гривень у національній грошовій одиниці , яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням на останнього обов'язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, на розсуд суду. Звільнити ОСОБА_7 з-під варти.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що з моменту обрання запобіжного заходу, ризики, які були зазначенні стороною обвинувачення є недоведеними, не необґрунтованими, а нових ризиків стороною вказано не було. Суд першої інстанції не взяв до уваги, що в ОСОБА_8 наявні міцні соціальні зв'язки та місце постійного проживання , у тому числі наявність родини та утриманців. Обвинувачений визнав свою вину, щиро розкаюється та не оспорює фактичні обставини справи, позитивно характеризується за місцем проживання. Зазначає, що ризик ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів.
Вислухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Враховуючи, що захисником не заявлено такого клопотання, розгляд даної апеляційної скарги здійснюється без участі сторін.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненніякого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи іншихспособів неналежної процесуальної поведінки.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, та ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів.
Судом першої інстанції при продовженні запобіжного заходу щодо обвинуваченого встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. З оскаржуваної ухвали суду вбачається, що висновок про неможливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу ґрунтується на об'єктивних даних. Застосування найсуворішого запобіжного заходу зумовлене тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків з метою зміни ними показань на користь обвинуваченого, перешкоджати судовому провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за інкримінований злочин, може з метою уникнення покарання переховуватись від суду.
На переконання апеляційного суду вказані обставини на даний час не мінімізують встановлених ризиків, тому з урахуванням наведеного підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Окрім того, прокурор в своєму клопотанні посилається на те, що ОСОБА_7 , будучи засудженим за ч. 1 ст. 191 КК України порушив умови звільнення від відбування покарання з випробуванням та продовжив злочинну діяльність, скоївши нові умисні злочини проти власності, що підтверджує схильність обвинуваченого до протиправної поведінки та вчинення кримінальних правопорушень. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції об'єктивно встановлено існування обставин, які виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, оскільки прокурором доведено існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника про відсутність вказаних ризиків зазначених в клопотанні прокурора є безпідставним.
Обставини, зазначені захисником в апеляційній скарзі щодо міцних соціальних зв'язків, місця постійного проживання, наявності родини та утриманців, позитивних характеристик, не можуть бути підставою для скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вони не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. На переконання колегії суддів клопотання прокурора є вмотивованим, а суд першої інстанції достатньо врахував всі обставини, надав їм правильну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про неможливість на даний час застосування до обвинуваченого будь-якого іншого більш м'якого запобіжного заходу. Враховуючи, що будь-яких порушень КПК України при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не встановлено, колегія суддів за наслідками апеляційного розгляду, вважає за необхідне ухвалу суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 29 лютого 2024 року про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
____________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4