Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/6762/2024
м. Київ Справа № 753/18549/23
01 квітня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Левенця Б.Б.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 11 грудня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Комаревцевої Л.В., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (далі - ТОВ «Євро-Реконструкція») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання опалення та гарячого водопостачання.
Позовні вимоги обгрунтовувало тим, що надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинку АДРЕСА_1 здійснюється ТОВ «Євро-Реконструкція».
Згідно з наявної у позивача інформації залучені до участі у справі відповідачі зареєстровані в квартирі АДРЕСА_2 , а а також є користувачами (споживачами) послуг ТОВ «Євро-Реконструкція» з теплової енергії (централізованого опалення) та постачання гарячої води.
Зазначало, що відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
У свою чергу, відповідачі своєчасно не оплачували вартість наданих ТОВ «Євро-Реконструкція» послуг, починаючи з грудня 2015 року не вносили плату за отримані послуги з централізованого опалення та з лютого 2017 року не вносили плату за отримані послуги з гарячого водопостачання, унаслідок чого станом на01 вересня 2023 року утворилась заборгованість у розмірі 89 758,87 грн, з яких заборгованість з централізованого опалення/постачання теплової енергіїстановить 7 012,96 грн; заборгованість із сплати послуг за гаряче водопостачання - 82 754,91 грн.
Відповідачі як боржники, що прострочили виконання грошового зобов'язання, на підставі положень статті 625 ЦК України зобов'язані також сплатити зазначену суму боргу з урахуванням інфляційної складової та трьох процентів річних.
Посилаючись на те, що відповідачі в порушення норм діючого законодавства не виконують своїх обов'язків по своєчасному внесенню плати за надані послуги, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на свою користь заборгованість з оплати послуг з центрального опалення та постачання гарячої води у розмірі 89 758,87 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 12 687,00 грн та 3 % річних у розмірі 3 540,25 грн, а також судові витрати.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 11 грудня 2023 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» заборгованість за послуги з постачання гарячої води та опалення, що станом на 01.09.2023 з врахуванням штрафних санкцій становить 104 435,89 грн. (сто чотири тисячі чотириста тридцять п'ять гривень 89 копійок) та судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2684,00 грн., по 671,00 грн. з кожного.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій просять за результатом апеляційного перегляду справи скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2023 року в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмещеною відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання гарячої води за період з лютого 2017 року по серпень 2019 року на загальну суму 20 324 (двадцять тисяч триста двадцять чотири) гривні 18 копійок, з яких 17 254 (сімнадцять тисяч двісті п'ятдесят чотири тисячі) гривні 77 копійок заборгованість за послуги з постачання гарячої води, 958 (дев'ятсот п'ятдесят вісім) гривень 33 копійки 3% річних, 2111 (дві тисячі сто одинадцять) гривень 08 копійок інфляційної складової боргу, а також за послуги з постачання теплової води за період з грудня 2015 року по серпень 2019 року на загальну суму 3 750 (три тисячі сімсот п'ятдесят тисяч) гривень 58 копійок, з яких 2 284 (дві тисячі двісті вісімдесят чотири) гривні 37 копійок за послуги з надання теплової енергії, 339 (триста тридцять дев'ять) гривень 64 копійки 3 % річних та 1 126 (тисяча сто двадцять шість) гривень 57 копійок інфляційної складової боргу, на загальну суму 24 074 (двадцять чотири тисячі сімдесят чотири) гривні 76 копійок, застосувавши до позовних вимог в зазначеній частині позовну давність та закрити провадження у справі в цій частині.
В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначають, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено з порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не заперечується, що вони зареєстровані, а відтак є споживачами послуг за адресою: АДРЕСА_3 . Визнають факт того, що своєчасно з грудня 2015 року не вносили плату за отримані послуги з централізованого опалення та з лютого 2017 року не вносили плату за отримані послуги з гарячого водопостачання.
Станом на час звернення позивача до суду з відповідачів в квартирі АДРЕСА_2 фактично проживає лише ОСОБА_4 .
Просили врахувати, що розгляд справи відбувся без участі відповідачів, які належним чином не повідомлені про розгляд справи та через порушення судом першої інстанції вимог частини 11, 12 статті 128 ЦПК України вони не змогли скористатися своїм правом надати відзив на позов та застосування строку позовної давності до частини позовних вимог ТОВ «Євро-Реконструкція» в частині позовних вимог за спожиту теплову енергію за період з грудня 2015 року по серпень 2019 року та постачання гарячої води за період з лютого 2017 року по серпень 2019 року.
Вважають, що позов ТОВ «Євро-Реконструкція» підлягає задоволенню частково, а саме, вони визнають позов в частині заявлених вимог за період з вересня 2019 року по серпень 2023 року за спожиту теплову енергію в сумі 5 851,85 грн, з яких 4 728,00 грн заборгованість за спожиті послуги, 245,00 грн - 3 % річних, 877,17 грн - інфляційна складова боргу, а також 76 060,09 грн за споживання гарячої води, з яких 65 491,14 грн заборгованість за спожиті послуги, 958,33 грн - 3 % річних, 8 572,00 грн - інфляційна складова боргу, а всього загальна сума заборгованості перед позивачем становить 81 911,36 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ТОВ «Євро-Реконструкція» - Ольга Кравченко просить, з урахуванням поданої відповідачами заяви про застосування судом наслідків спливу строків позовної давності до заявлених вимог, стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП невідомо, останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 на користь ТОВ «Євро-Реконструкція» (02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20, міжнародний номер банківського рахунку НОМЕР_4 в AT «Сенс Банк» у м. Києві, код ЄДРПОУ 37739041) заборгованість за послугу з централізованого опалення/постачання теплової енергії та постачання гарячої води у розмірі 84 366,84 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 10 306,75 грн, 3 % річних у розмірі 2 833,59 грн, судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 2 684,00 грн.
Зазначає, що відповідно до ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID- 19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», прийнятої відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України був встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України був неодноразово продовжений ( від 25 березня 2020 року № 338, від 20 травня 2020 року № 392, від 22 липня 2020 року № 641, від 26 серпня 2020 року № 760, від 13 жовтня 2020 року № 956, від 09 грудня 2020 року № 1236, від 17 лютого 2021 року № 104, від 21 квітня 2021 року № 405, від 23 лютого 2022 № 229, від 27 травня 2022 року № 630, від 19 серпня 2022 № 928 і був неодноразово продовжений.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року №1423 вносились зміни до постанов Кабінету Міністрів України до від 25 березня 2020 року № 338 та від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV- 2», якими продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 30 квітня 2023 року.
Отже, починаючи з 12 березня 2020 року строк позовної давності був продовжений на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Тобто, виходячи з вищенаведених положень закону, пропущеною може бути позовна давність лише за вимогами, що виникли до 12 березня 2017 року. Строк позовної давності за всіма вимогами, що виникли після 12 березня 2017 року, та на які поширюється загальна позовна давність у три роки, вважаються продовженим на підставі п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Як вбачається з розрахунку заборгованості за надання послуг з централізованого опалення/постачання теплової енергії борг нараховується з грудня 2015 року, за послугу з постачання гарячої води - з лютого 2017 року.
Таким чином, подана відповідачами заява про застосування судом наслідків спливу строку позовної давності може бути застосована судом лише до частини заявлених вимог про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення у період з 1 грудня 2015 року по 12 березня 2017 року, за надані послуги з гарячого водопостачання з 1 лютого 2017 року по 12 березня 2017 року.
Оскільки, відповідачі прострочили виконання грошового зобов'язання, з них на користь позивача стягуються заявлені 3% річних та інфляційні втрати.
В судове засідання, призначене судом апеляційної інстанції, учасники справи не з'явились.
Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції учасники справи повідомлялись у встановленому законом порядку.
29 березня 2024 року через систему «Електронний суд» представником позивача ТОВ «Євро-Реконструкція» Логвиненко Світланою Володимирівною надіслано клопотання про апеляційний розгляд справи без участі представника позивача. Просила врахувати доводи відзиву на апеляційну скаргу сторони позивача від 15 березня 2024 року № 20.2/УПНюр/2768.
01 квітня 2024 року від відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на адресу Київського апеляційного суду надійшли клопотання про розгляд апеляційної скарги на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 11 грудня 2023 року у їх відсутності.
Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
За наявності такого клопотання суд не вправі відкладати розгляд справи у зв?язку із неявкою цієї особи до суду.
Відповідності до вимог статті 128, 130, 211, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності учасників справи.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що підприємство ТОВ «Євро-Реконструкція» створене для здійснення гоподарської діяльності з метою задоволення суспільних потреб у продукції, роботах та послугах, є юридичною особою, має право від свого імені укладати цивільно- правові та інші угоди, набувати майнових та особистих немайнових прав, вступати в зобов'язання, виступати в суді від свого імені.
Основними видами господарської діяльності товариства є: виробництво та/або реалізація енергоресурсів; виробництво електричної енергії; передача електричної енергії магістральними та міждержавними електромережами; передача електроенергії місцевими (локальними) електромережами; постачання електричної енергії за регульованим тарифом; постачання електричної енергії за врегульованим тарифом; оптове постачання електричної енергії; виробництво, транспортування та постачання теплової енергії споживачам; виробництво теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії; надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (а.с12-16, 17-19, 20).
Відповідачі у справі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 зареєстровані у квартирі АДРЕСА_2 та є споживачами комунальних послуг, які надаються у квартирі (а.с. 11).
Виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до будинку АДРЕСА_1 є ТОВ «Євро-Реконструкція».
Відповідачі, як споживачі житлово-комунальних послуг, від отримання послуг, виконавцем яких є ТОВ «Євро-Реконструкція», не відмовлялися.
Звернень з приводу ненадання або неналежного надання послуг від відповідачів не надходило.
Із наданих позивачем письмових доказів вбачається, що відповідачі з грудня 2015 року не вносили плату за отримані послуги з централізованого опалення та з лютого 2017 року не вносили плату за отримані послуги з гарячого водопостачання, унаслідок чого станом на01 вересня 2023 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 89 758,87 грн, з яких заборгованість з централізованого опалення/постачання теплової енергіїстановить 7 012,96 грн; заборгованість із сплати послуг за гаряче водопостачання - 82 754,91 грн (а.с. 7-10).
Розгляд справи здійснено судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Доказів отримання відповідачами копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатками до неї, матеріали справи не містять.
Задовольняючи позов ТОВ «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що на споживача покладено обов'язок оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, проте, відповідачами не здійснюється оплата послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а тому витрати з надання вказаних послуг підлягають стягненню з боржників (відповідачів), обов?язок яких є солідарним.
При обрахуванні суми заборгованості з оплати послуг з центрального опалення та постачання гарячої води у загальному розмірі 89 758,87 грн судом першої інстанції в основу обчислень покладена надана позивачем довідка-розрахунок.
Посилаючись на те, що на правовідносини, які виникли між учасниками справи, поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідачів на користь ТОВ «Євро-Реконструкція» заборгованості з оплати послуг з центрального опалення та постачання гарячої води з урахуванням індексу інфляції - 12 687,00 грн, 3 % річних за весь час прострочення у розмірі 3 540,26 грн, погодившись із розрахунком позивача в цій частині складової вимоги заборгованості.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитися не може, виходячи з наступного.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В апеляційній скарзі відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , посилаючись на порушення норм процесуального права, зазначають, що вони не мали можливості взяти участь в судовому розгляді справи з поважної причини, оскільки не були належним чином повідомлені про судовий розгляд даної справи, копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви відповідачі не отримували.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги відповідачів в частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права з наведених підстав, колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно з положеннями частини першої , другої статті 211 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні, про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Перелік справ, які може бути розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження, наведено у статті 274 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб- пункт 1 частина 4 стаття 19 ЦПК України.
Як передбачено частиною5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина перша статті 277 ЦПК України).
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі. В ухвалі зазначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 26).
Доказів отримання відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатками до неї, матеріали справи не містять і, відповідно, сторона відповідача не мала можливості ознайомитися з доводами позовної заяви ТОВ «Євро-Реконструкція і надати суду свої заперечення проти цих доводів (а.с. 28-35).
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Конструкція наведеної правової норми у взаємозв'язку зі статтею 6 Конвенції дає підстави для висновку про те, що розгляд справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за відсутності доказів отримання іншою стороною копії позовної заяви, свідчить про позбавлення такої сторони доступу до правосуддя (можливості надати зауваження на доводи позовної заяви), що, у свою чергу, є обов'язковою підставою для скасування в апеляційному порядку оскаржуваного судового рішення місцевого суду.
За таких обставин, з урахуванням вищенаведених норм процесуального права, наведених доводів відповідачів в обгрунтування апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність обов'язкових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, з урахуванням додатково поданих пояснень (заперечень проти позову) відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, свідчать про те, що позивач ТОВ «Євро-Реконструкція» є виконавцем послуг з централізованого опалення/теплової енергії та постачання гарячої води до будинку АДРЕСА_1 .
Відповідачі у справі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 зареєстровані у квартирі АДРЕСА_2 та є споживачами комунальних послуг, які надаються у квартирі (а.с. 11).
Обставини надання позивачем послуг з централізованого опалення, гарячого водопостачання, а також несвоєчасне внесення оплати за надані послуги не заперечується відповідачами, про що свідчать доводи апеляційної скарги.
За розрахунком позивача станом на 01 вересня 2023 року за відповідачами обліковується борг у загальному розмірі 89 758,87 грн, з яких заборгованість з централізованого опалення/постачання теплової енергіїза період з грудня 2015 року по 31 серпня 2023 року становить 7 012,96 грн; заборгованість із сплати послуг за гаряче водопостачання за період лютого 2017 року по 31 серпня 2023 року- 82 754,91 грн.
З урахуванням інфляційної складової боргу у розмірі 12 687,00 грн та 3 % річних у розмірі 3 540,25 грн позивач просив стягнути з відповідачів заборгованість за отримані послуги з цетрального опалення/постачання теплової енергії та гарачого водопостачання у розмірі 105 986,12 грн (89 758,87 грн + 12 687,00 грн + 3 540,25 грн).
У доводах апеляційної скарги відповідачі підтвердили, що з грудня 2015 року своєчно не вносили плату за отримані послуги з централізованого опалення та з лютого 2017 року не вносили плату за отримані послуги з гарячого водопостачання.
Просили застосувати строк позовної давності до частини позовних вимог ТОВ «Євро-Реконструкція», а саме в частині позовних вимог за спожиту теплову енергію за період з грудня 2015 року по серпень 2019 року та постачання гарячої води за період з лютого 2017 року по серпень 2019 року.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV (який втратив чинність 01 травня 2019 року) споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Частиною другою статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV (який втратив чинність 01 травня 2019 року) передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
У відповідності до пункту 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII (у чинній редакції) індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до абзацу 6 частини третьої статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII (у чинній редакції на час розгляду справи у суді) плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини шостої статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а відповідно до статті 25 вищезазначеного Закону, у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.
Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила), централізоване опалення це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV (який втратив чинність 01 травня 2019 року) споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV (який втратив чинність 01 травня 2019 року) обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Подібні за змістом норми закріплено у пункті 1 частини першої, пункті 5 частини другої статті 7 чинної редакції Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з відповідачем не позбавляє позивача за первісним позовом обов'язку оплачувати надані йому послуги.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18), підстав відступу від них колегія суддів не вбачає.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до частини першої, другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Правовий аналіз наведених норм законодавства та встановлених судом фактичних обставин у своїй сукупності дозволяють колегії суддів апеляційного суду зробити висновок проте, що у відповідачів наявна заборгованість зі сплати послуг з постачання централізованого опалення/постачання теплової енергії, а також гарачого водопостачання та наявність порушеного права ТОВ «Євро-Реконструкція».
Оскільки правовідносини, які складися між сторонами, є грошовими зобов'язаннями у силу вимог статті 509 ЦК України, тому позивач має право на отримання заборгованості за надані послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії та гарачого водопостачання із урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.
Разом із тим,у доводах апеляційної скарги відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заявили про застосування позовної давності до пред'явлених вимог ТОВ «Євро-Реконструкція».
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина третя статті 267 ЦК України).
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.
Отже, відповідач, який не був належним чином (згідно з вимогами процесуального закону) повідомлений про час і місце розгляду справи у суді першої інстанції, не має рівних з позивачем можливостей подання доказів, їх дослідження та доведення перед цим судом їх переконливості, а також не може нарівні з позивачем довести у суді першої інстанції ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.
У справі, яка переглядається, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що розгляд справи судом першої інстанції здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за відсутності доказів отримання відповідачами копій позовної заяви, що свідчить про позбавлення відповідачів можливості надати зауваження на доводи позовної заяви, у тому числі, скористатись правом подання заяви про застосування позовної давності у суді першої інстанції, що є підставою для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача(ів) про застосування позовної давності у спорі.
Колегією суддів апеляційного суду враховується, що позивач звернувся до суду з цим позовом 11 жовтня 2023 року, тобто, після спливу позовної давності щодо щомісячних платежів за період, що виник до 11 жовтня 2020 року.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Законом № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності, і всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Отже, Законом № 540-IX, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, було продовжено перебіг позовної давності для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на час дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), тому заява відповідачів про застосування наслідків спливу позовної давності підлягає частковому задоволенню судом з урахуванням положень вищенаведеного законодавства, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 06 травня 2021 року у справі № 903/323/20.
Із цим позовом ТОВ «Євро-Реконструкція» звернулося до суду 11 жовтня 2023 року, однак, враховуючи, що пунктом 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України перебіг строку позовної давності продовжено на строк дії карантину, внесені до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України зміни набули чинності з 02 квітня 2020 року, відповідно не є пропущеним строк позовної давності щодо платежів, строк сплати яких станом на 02 квітня 2017 року не завершився.
З урахуванням пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину з 12 березня 2020 року у межах позовної давності знаходиться період з березня 2017 року.
Вирішуючи по суті вимоги ТОВ «Євро-Реконструкція», з урахуванням положень статті 13 ЦПК України (в межах заявлених вимог), колегія суддів апеляційного суду виходить із того, що у відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 перед позивачемстаном на 01 вересня 2023 року за період з 12 березня 2017 року по 31 серпня 2023 року утворилася заборгованість за послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії у розмірі 2 419,47 грн, за послуги з постачання гарячої води - 81 947,37 грн, у зв'язку з чим у позивача також виникло право на стягнення 3 % річних в межах заявлених вимог в цій частині за період з 12 березня 2017 року по 22 лютого 2022 року у розмірі 2 833,59 грн та інфляційної складової боргу за період з 12 березня 2017 року по 22 лютого 2022 року у розмірі 10 306,75 грн, а всього - 97 507,18 грн.
Сума заборгованості підлягає стягненню у солідарному порядку з відповідачів на користь позивача, оскільки відповідно до частини 1 статті 64 ЖК України повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із договору.
В частині простроченої заборгованості з оплати періодичних платежів за послуги з постачання гарячої водиза період з лютого 2017 року по 11 березня 2017 року та за послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії за період з грудня 2015 року по 11 березня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом за захистом свого порушеного права зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачами у спорі, а тому колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність підстав для застосування наслідків його спливу та відмови у позові ТОВ «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в цій частині вимог.
Неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права у справі, яка переглядається, призвело до неправильного вирішення справи, а це,відповідно до статті 376 ЦПК України, є підставою для скасування судового рішення, ухваленого у цій справі, та прийняття нового судового рішення по суті заявлених вимог ТОВ «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, які з установлених колегією суддів апеляційного суду обставин справи та наведених мотивів в редакції даної постанови підлягають частковому задоволенню.
Отже, доводи відповідачів, наведені в апеляційній скарзі, знайшли своє часткове підтвердження.
Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги ТОВ «Євро-Реконструкція» задоволено частково (92%), а тому понесені позивачем та документально підтвердженні судові витрати, що складються з судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 684,00 грн, у пропорційному розмірі до задоволених вимог, що складає розмір 2 469,28 грн слід покласти на відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 по 617,32 грн з кожного.
Понесені відповідачем ОСОБА_1 та документально підтвердженні судові витрати, що складаються з судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4026,00 грн, слід покласти на позивача ТОВ «Євро-Реконструкція» у пропорційному розмірі до задоволених вимог скарги (8%), що складає розмір 322,08 грн.
Керуючись ст.ст. 13, 257, 262, 267, 509, 526, 599, 612, 625 ЦК України, ст.ст.7, 14, 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», ст.ст. 3, 8, 12, 19, 81, 89, 141, 263, 274, 279, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 11 грудня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП невідомо, останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20, міжнародний номер банківського рахунку НОМЕР_4 в AT «Сенс Банк» у м. Києві, код ЄДРПОУ 37739041) заборгованість за послугу з централізованого опалення/постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період з 12 березня 2017 року по 31 серпня 2023 року у розмірі 84 366,84 грн, інфляційну складову боргу за період з 12 березня 2017 року по 22 лютого 2022 року у розмірі 10 306,75 грн, 3 % річних за період з 12 березня 2017 року по 22 лютого 2022 року у розмірі 2 833,59 грн, а всього - 97 507,18 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП невідомо, останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20, міжнародний номер банківського рахунку НОМЕР_4 в AT «Сенс Банк» у м. Києві, код ЄДРПОУ 37739041) судові витрати зі сплати судового зборуза подання позовної заяви до суду в сумі 2 469,28 грн, по 617,32 грн з кожного.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20, міжнародний номер банківського рахунку НОМЕР_4 в AT «Сенс Банк» у м. Києві, код ЄДРПОУ 37739041) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП невідомо, останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 ) у відшкодування судового збору за подання апеляційної скарги - 322,08 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 09 квітня 2024 року.
Головуючий: Судді: