Справа № 760/28823/23 Головуючий у І інстанції Сергієнко Г.Л.
Провадження № 33/824/1667/2024 Головуючий у ІІ інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
26 березня 2024 року Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Таргоній Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Зубицької Любові Миколаївнина постанову Солом'янського районного суду м. Києвавід 06 лютого 2024 року про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП,
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 06 лютого 2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2 130 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Піддано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з даною постановою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Зубицька Л.М. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосуванням норм матеріального та процесуального права, просить постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 06 лютого 2024 року скасувати, провадження у даній справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, без повного та всебічного розгляду справи, без встановлення всіх обставин справи, з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, без належної оцінки доказів.
Зокрема, розгляд справи був проведений з грубими процесуальними порушеннями, без участі ОСОБА_1 та його захисника, котрий з поважних причин не зміг взяти участь у розгляді справи, про що повідомив суд у поданому клопотанні про відкладення судового засідання. Такі дії суду призвели до однобічного розгляду справи та порушення законних прав ОСОБА_1 на справедливий суд та захист.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Зубицька Л.М. в апеляційній скарзі також вказує, що поліцейськими в порушення вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» не було задокументовано, обґрунтовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 положень ПДР України чи інших нормативно-правових актів, чинних під час дії воєнного стану, які б відповідно до зазначених вимог закону давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу і перевірку документів, як наслідок, необхідність пройти огляд на стан сп'яніння.
Крім того, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що ОСОБА_1 допустив будь-які порушення ПДР України, за які його слід було зупиняти, у зв'язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції він не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно останнього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини.
Також, вказує на те, що наявна в матеріалах справи постанова серія ЕАТ №8161242 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі оскаржено до суду та 24 січня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Таким чином, адвокат Зубицька Л.М. стверджує, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 і ч. 1 ст. 122-2 КУпАП не доведена належними доказами.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Зубицька Л.М. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 06 лютого 2024 року, посилаючись на поважність причин пропуску цього строку, оскільки останній оскаржувана постанова була прийнята без участі ОСОБА_1 та його захисника, а про існування постанови захиснику ОСОБА_1 - адвокату Зубицькій Л.М. стало відомо лише 12 лютого 2024 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.
В судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги взяв участь захисник ОСОБА_1 - адвокат Папенко Р.С. підтримав доводи скарги та пояснив суду, що вважає складені відносно ОСОБА_1 протоколи про адміністративні правопорушення безпідставними та незаконними, оскільки не підтверджені належними доказами. Зазначив, що з відеозаписів бодікамер не вбачається, що саме ОСОБА_1 18.11.2023 року керував автомобілем. Крім того, при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, поліцейський повідомив про готовність приладу, але контрольного забору повітря не здійснив, що є грубим порушенням інструкції з використання приладу Драгер. Також, захисник звернув увагу суду на те, що на чеку Драгера вказана температура повітря +15, в той час як за даними метеоспостережень в той час температура повітря була -1 градус Цельсія, що може бути додатковою ознакою порушення процедури проведення огляду.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Папенко Р.С. вбачає також порушення в діях працівників патрульної поліції, які, при складенні протоколів про адміністративне правопорушення, не роз'яснили ОСОБА_1 його права та не повідомили про право зберігати мовчання до суду, мати захисника і не давати без нього пояснень.
Перевіривши причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 06 лютого 2024 року, передбаченого ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, з урахуванням наведених у апеляційній скарзі обставин, вважає можливим поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Зубицькій Л.М. строк на апеляційне оскарження, оскільки пропущений він був з поважних причин.
Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Папенка Р.С., вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовуючи до правопорушника адміністративне стягнення, суд першої інстанції керувався даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД№524558 від 18 листопада 2023 року, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД№524557 від 18 листопада 2023 року за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, результатом тесту на стан алкогольного сп'яніння, відеозаписом та іншими матеріалами справи.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також ст. 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Оскаржувана постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об'єктивно, всебічно дослідив наявні у ній матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у справі доказах.
Так, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №524558 від 18 листопада 2023 року відносно ОСОБА_1 , вбачається, що останній 18 листопада 2023 року о 00 год. 05 хв. у м. Києві по вул. Солом'янська, 28, керуючи транспортним засобом «Volkswagen Sharan», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив за допомогою спеціального звукового сигналу та ввімкненими маячками синього та червоного кольору, чим було порушено вимоги п.п. 2.4, 8.9 б ПДР України та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122-2 КУпАП.
Ч. 1 ст. 122-2 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Відповідно до п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Згідно п. 8.9. б ПДР України, вимога про зупинку транспортного засобу подається працівником поліції за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.
Як зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції, останні на патрульному автомобілі з увімкненими проблисковими маячками здійснювали переслідування транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Таким чином, водій ОСОБА_1 повинен був зупинитись відразу, після увімкнення проблискових маячків, тобто виконати вимоги п. 2.4 ПДР України.
Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАТ №8161242 від 18 листопада 2023 року, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Sharan», д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонений «червоний» сигнал світлофора, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відтак, на підставі дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№524558 від 18 листопада 2023 року, відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, постанови серія ЕАТ №8161242 від 18 листопада 2023 року, а також рапорту інспектора управління патрульної поліції, судом зроблений правильний висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 керував транспортним засобом у комендантську годину без відповідних повноважень.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, в Україні, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, заходи правового режиму воєнного стану.
Процедуру запровадження комендантської години унормовано «Порядком здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан», затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 08.07.2020 № 573.
Оскільки Указом Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 у всіх областях України (окрім Донецької та Луганської) главою держави утворено відповідні обласні та районні військові адміністрації, то комендантська година запроваджується наказом військової адміністрації, а не рішенням органів місцевого самоврядування.
Порядок введення комендантської години встановлюється Постановою № 573.
Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо неправомірної зупинки транспортного засобу «Volkswagen Sharan», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 спростовуються вищевикладеним.
Посилання в апеляційній скарзі на ту обставину, постанова серія ЕАТ №8161242 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, оскаржено в суді, не спростовують висновків суду наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122-2 КУпАП, а саме - не виконання вимоги поліцейського про зупинку.
Щодо встановлення вини та притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, п. 2.9А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту 2.9А ПДР України ОСОБА_1 дотримано не було.
Встановивши винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 524557 від 18 листопада 2023 року відносно ОСОБА_1 , згідно з яким останній 18 листопада 2023 року, о 00 год. 05 хв., у м. Києві, вул. Солом'янська, 28, керував транспортним засобом «Volkswagen Sharan», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу драгеру Alcotest 7510 під відеофіксацію БК 473571, що підтверджується тестом №1128 від 00:32, 18 листопада 2023 року, результат огляду - 1,70 проміле, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП, протокол підписаний ОСОБА_1 без зауважень;
- відеозапис, який міститься на компакт-диску, де зафіксовано, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти відповідний огляд, у зв'язку з підозрою у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, при цьому останній на проходження огляду за допомогою приладу «Драгер» погодився, не заперечував проти результату огляду;
- акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп'яніння, передбачені ст. 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція №1452).
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого сп'яніння (ч. 1 ст. 266 КУпАП, п. 2 Інструкції №1452). Ознаками алкогольного сп'яніння є, поряд з іншим, запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації руху та мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції №1452).
Вимогами ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров'я, в тому числі, в разі відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, п. 6, 7 Розділу І Інструкції № 1452).
Оформлення протоколів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху врегульовано Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395.
П. 1 Розділу ІІ цієї Інструкції передбачено, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп'яніння в разі проведення огляду на стан сп'яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Долучений до справи відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.
Підстави вважати вищевказаний відеозапис недопустимим доказом у суду апеляційної інстанції відсутні, оскільки на ньому зафіксовані усі процесуальні дії, які мав вчинити поліцейський при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності свідчать про факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення ПДР України (див. постанову КАС ВС у справі № 678/991/17 від 15 листопада 2018 року).
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 161/5372/17 вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні, що і є дійсним, в цій справі, так як показання свідків у повній мірі кореспондуються і іншими доказами в їх сукупності, у тому числі відеозаписом.
В рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Вина ОСОБА_1 підтверджена дослідженими матеріалами справи.
Зазначені в акті огляду на стан сп'яніння ознаки алкогольного сп'яніння, виявлені працівниками поліції 18 листопада 2023 року у ОСОБА_1 , а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів і мови, виражене тремтіння пальців рук, які в розумінні п.3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 09 листопада 2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, а сам огляд проведено поліцією у повній відповідності із розділом ІІ вказаної Інструкції, а також Порядком проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами)
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що висновки судді місцевого суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є обґрунтованими та відповідають нормам чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції не мали права проводити огляд на стан алкогольного сп'яніння та складати протокол про адміністративне правопорушення, апеляційний суд критично оцінює, оскільки вони спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом, на якому видно, що працівники поліції діяли в межах Інструкції.
Крім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення не заперечував факт керування ним транспортним засобом. З результатом огляду за допомогою технічного приладу «Drager» погодився та жодних заперечень (зауважень) щодо неправильності результату не висловлював. Крім того, ОСОБА_1 , під час спілкування з працівниками поліції, підтвердив, що того дня вживав алкоголь.
Доводи апеляційної скарги про те, що поліцейськими було порушено процедуру огляду водіїв, не знайшли свого підтвердження, оскільки поліцейські діяли відповідно до «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої спільним наказом МВС, МОЗ від 09 листопада 2015 № 1452/735.
Доказів порушення працівниками поліції вказаної інструкції матеріали справи про адміністративне правопорушення в собі не містять та скаржником не подані ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі доказів наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні, які оцінені в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст. ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду, яка відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді місцевого суду є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, які б могли служити достатніми підставами для її скасування.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Зубицької Любові Миколаївни про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 06 лютого 2024 року - задовольнити.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Зубицької Любові Миколаївни залишити без задоволення, а постанову Солом'янського районного суду м. Києвавід 06 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Д.О.Таргоній