1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 26 березня 2024 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 лютого 2024 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Саки АР Крим, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого директором КНП «Консультаційно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України,-
за участі: прокурора захисника в режимі відеоконференцзв'язку підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_8 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та продовжено підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25 квітня 2024 року включно.
Зобов'язано Начальника філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області та начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор», іншої установи попереднього ув'язнення за місцем утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , негайно забезпечити додержання вимог права останнього на належну медичну допомогу, зокрема в частині проведення медичного обстеження підозрюваного та забезпечення можливості відповідного лікування згідно встановленого діагнозу.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Захисник вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необгрунтованною, через істотні порушення вимог матеріального та процесуального права та неповнотусудового розгляду.
На думку апелянта, підозра необгрунтованна, оскільки в діях ОСОБА_6 відсутній склад кримінального правопорушення.
Крім того, в матеріалах не вказано, в чому саме може бути перешкоджання діяльності ЗСУ з боку ОСОБА_6 , який не є членом або головою військово - лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , та який не приймає будь-яких рішень про визнання або не визнання військовозобов'язаних придатних до військової служби.
Також, зібрані докази, не вказують на те, що ОСОБА_6 причетний до злочину, оскільки долучені до клопотання додатки не свідчать про зв'язок ОСОБА_6 із ОСОБА_9 та іншими особами.
Звертає увагу, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 лютого 2024 року скасовано арешт, який накладено на грошові кошти, які вилучені за місцем проживання ОСОБА_6 , з тих підстав, що вони не є знаряддям вчинення злочину та не містить на собі слідів злочину, що додатково вказує на необґрунтованість підозри.
Посилається на те, що ризики передбачені ст. 177 КПК України недоведені, оскільки ОСОБА_6 не має можливості перетнути кордон у зв'язку із покладенням на нього обов'язку щодо здачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, всі інші ризики є припущеннями органу досудового розслідування.
Захисник зазначає про характеризуючі дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, має місце проживання та реєстрації у м. Києві, міцні соціальні зв'язки, одружений, позитивно характеризується, на його утриманні неповнолітня дитина.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 20 лютого 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22023000000000170, за підозрою, тому числі ОСОБА_6 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України.
23 жовтня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України.
Постановою Першого заступника Генерального прокурора від 19.10.2023 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023000000000170 від 20.02.2023 продовжено до трьох місяців, тобто до 30.11.2023.
25 жовтня 2023 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 30 листопада 2023 року.
17 листопада 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України.
27 листопада 2023 року Шевченківським районним судом м. Києва до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 25 січня 2024 року включно, з визначенням розміру застави у виді 1 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 684 000 грн., та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
01 грудня 2023 року підозрюваний ОСОБА_6 вніс заставу та вважався таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави, строк покладених обов'язків на ОСОБА_6 . тривав до 01 лютого 2024 року.
20 грудня 2023 року рішенням Київського апеляційного суду задоволено апеляційну скаргу прокурора та продовжено до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 лютого 2024 року строк досудового розслідування продовжено до 31 травня 2024 року.
22 січня 2024 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 29 лютого 2024 року включно.
Оскаржуваною ухвалою строк раніше застосованого запобіжного заходу ОСОБА_6 продовжено до 25 квітня 2024 року включно, без визначення розміру застави.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування та продовження запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з положеннями ч. 1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, сукупність яких є достатньою для продовження дії запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати.
Для того, щоб арешт на підставі обґрунтованої підозри був виправданий у відповідності до статті 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні в момент перебування під вартою (Brogan and Others v. the United Kingdom, judgment of 29 November 1988, § 53). Також не обов'язково, щоб затриманій особі, було в подальшому висунуто обвинувачення або щоб справа проти особи була надіслана до суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке має підтвердити або спростувати підозру, яка є підставою для затримання (Murray v. the United Kingdom, judgmentof 28 October 1994, § 55).
Слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та, всупереч твердженням сторони захисту, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, те що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для продовження застосування щодо неї обмежувального заходу.
Обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).
В клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо фактів і інформації, які свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень та висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність. Зокрема, ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з огляду на покарання, яке загрожує в разі визнання його винним. Крім того, підозрюваний може безперешкодно покинути територію України, оскільки не підпадає під обмеження вимог п. 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, виключений з військового обліку та перетинав державний кордон України 14.08.2022 та 12.08.2023 у напрямку «Виїзд» на підставі п. 2 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Крім того, досудове розслідування триває, не встановлено всіх речей (речових доказів) та документів, які зберегли н собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, ОСОБА_6 може знищити або сховати вказані матеріальні об'єкти та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Також, підозрюваний може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також інших підозрюваних, які перебувають у його підпорядкування, з огляду на те, що ОСОБА_6 тривалий період перебував в КНП'КДЦ» Деснянського району м. Києва на посаді директора та ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Серед іншого наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, матеріалами досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні іншого особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання до 12 років позбавлення волі, в межах кримінального провадження № 1202310000000000448 від 03.04.2023. Обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 перебуває на розгляді по суті в Деснянському районному суді м. Києва.
Вказані ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховано під час застосування та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній, на цей час не зменшилися та продовжують існувати.
Врахування тяжкості покарання при розгляді питання щодо запобіжного заходу відповідає практиці Європейського суду з прав людини при застосуванні ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення у справі «Ілійков проти Болгарії», де Суд визначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
У зв'язку з цим, слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти вказаним ризикам.
Окрім того, колегія суддів перевіряє наявність існування вказаних ризиків на момент постановлення оскаржуваної ухвали та вважає їх доведеними.
Також, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, слідчим суддею враховано вік підозрюваного, її стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують його особу, данні про соціальні зв'язки та спосіб життя.
Слідчим суддею відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України у кримінальному провадженні не визначено розмір застави, з огляду на те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Посилання захисника на необгрунтованність підозри, колегія суддів вважає непереконливими. При цьому, варто зазначити, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного
Доводи апелянта про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки в даному судовому провадженні слідчим суддею досліджено усі матеріали справи та надано їм належну правову оцінку, що вбачається зі змісту постановленої ухвали слідчого судді.
Посилання захисника на характеризуючі данні про особу підозрюваного який раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, має місце проживання та реєстрації у м. Києві, міцні соціальні зв'язки, одружений, позитивно характеризується, на його утриманні неповнолітня дитина, не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.
Рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлено згідно норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, колегія суддів вважає - безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 лютого 2024 року відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12
Єдиний унікальний № 761/7005/24 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13
Провадженя № 11сс/824/2483/2024 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України