Справа №369/18021/23Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/2629/2024
19 березня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
потерпілої ОСОБА_9 ,
представника потерпілої ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111380001619, по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.126-1 КК України, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Києво-Святошинського районного суд Київської області від 06 грудня 2023 року, -
Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 грудня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначено йому покарання у виді громадських робіт строком на 240 (двісті сорок) годин.
По справі вирішено питання про речові докази.
За вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що він в порушення вимог ст.21 Конституції України, згідно якої усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними та ст.28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно вчинив систематичне психологічне насильство по відношенню до своєї колишньої дружини ОСОБА_9 , що призвело до змін в психоемоційному стані у вигляді лабільності емоційних переживань, накопичення емоційних переживань образливості, приниженої гідності та розгубленості почуттів, які перешкоджають її соціальному функціонуванню як особистості.
Так, 06 квітня 2022 року близько 15 год. 15 хв. (більш точного часу не встановлено) ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, з метою приниження гідності ОСОБА_9 , з мотивів неповаги до неї, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_9 дії психологічного насильства, що виразилось у висловлюванні в її бік нецензурною лайкою та дій фізичного насильства, що виразилось у нанесенні декількох ударів рукою в область обличчя ОСОБА_9 , внаслідок чого працівниками поліції на ОСОБА_7 було складено протокол за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.07.2022 року накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 (сто сімдесят) гривень в дохід держави.
Крім цього, 24 жовтня 2022 року близько 19 год. 30 хв. (більш точного часу не встановлено) ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, з метою приниження гідності своєї дружини ОСОБА_9 , з мотивів неповаги до неї, вчинив відносно своєї дружини дії психологічного насильства, що виразилось у висловлюванні в її бік нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого працівниками поліції на ОСОБА_7 було складено протокол за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.12.2022 року накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень в дохід держави.
Крім цього, 11 липня 2023 року близько 14 год. 30 хв. (більш точного часу не встановлено) ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, з метою приниження гідності своєї колишньої дружини ОСОБА_9 , з мотивів неповаги до неї, вчинив відносно своєї колишньої дружини дії психологічного насильства, що виразилось у висловлюванні в її бік нецензурною лайкою, фотофіксації ОСОБА_9 на особистий телефон та надсиланні її фото стороннім особам, внаслідок чого працівниками поліції на ОСОБА_7 було складено протокол за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.10.2023 року накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень в дохід держави.
Суд також виключив з пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення епізоди вчинення домашнього насильства, які мали місце 15.10.2018, 16.02.2020, 07.05.2022, 27.07.2023, 08.08.2023 та 12.10.2023, з тих підстав, що сам лише факт звернення потерпілої до правоохоронних органів без прийняття процесуальних рішень за даними фактами та відсутності інших доказів не доводять винуватості ОСОБА_7 у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень.
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати з тих підстав, що при його ухвалені суд порушив порядок розгляду справи і допустив істотні порушення норм процесуального права, наслідками якого стало ухвалення незаконного обвинувального вироку. Також вважає, що суд допустив неповноту судового розгляду, а його висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Як зазначає апелянт, суд першої інстанції визнав ОСОБА_7 винним у вчиненні трьох епізодів застосування психологічного насильства відносно колишньої дружини ОСОБА_9 , за які він раніше вже притягнутий до адміністративної відповідальності по ст.173-2 КУпАП, що виключає його притягнення за цими епізодами до кримінальної відповідальності.
Також сторона захисту вважає висунуте ОСОБА_7 обвинувачення неконкретним, оскільки органом досудового розслідування не зазначається, в який саме спосіб було вчинено психологічне насильство та в чому саме полягало погіршення якості життя потерпілої.
На думку захисника, висновок судово-психіатричного експерта №442 від 20 вересня 2023 року не можна вважати належним та допустимим доказом, оскільки він складений виключно на індивідуальній позиції потерпілої, без врахування зовнішніх чинників, які впливають на психологічний стан потерпілої.
За наслідками апеляційного розгляду просить оскаржуваний вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Представник потерпілої ОСОБА_10 в інтересах потерпілої ОСОБА_9 подав заперечення, в яких просить апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 по ст. 126-1 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту та просила скасувати вирок і призначити новий розгляд в суді першої інстанції через допущені істотні порушення кримінального процесуального закону, а саме через безпідставне виключення з пред'явленого обвинувачення епізодів вчинення домашнього насильства, потерпілої та представника потерпілої, які заперечувати проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту та підтримали позицію прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши апеляційні доводи, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Статтею 126-1 КК України передбачено кримінальну відповідальність за домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої.
Згідно зі ст.1 Закону України від 7 грудня 2017 року № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон № 2229-VIII) під домашнім насильством розуміється діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи обвинувальний вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , не дотримався вказаних вимог закону та не врахував висновки Верховного суду України, зроблені при розгляді проваджень даної категорії.
Судом у вироку визнано доведеним винуватість ОСОБА_7 у тому, що він 06 квітня 2022 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_9 психологічне насильство, що виразилось у висловлюванні в її бік нецензурною лайкою та фізичне насильство, що виразилось у нанесенні декількох ударів рукою в область обличчя ОСОБА_9 , внаслідок чого працівниками поліції на ОСОБА_7 було складено протокол за ч.1 ст.173-2 КУпАП та постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.07.2022 року на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 (сто сімдесят) гривень в дохід держави.
Крім того, 24 жовтня 2022 року вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_9 психологічне насильство, що виразилось у висловлюванні в її бік нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого працівниками поліції на ОСОБА_7 було складено протокол за ч.2 ст.173-2 КУпАП та постановою судді Києво-Святошипського районного суду Київської області від 19.12.2022 року накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень в дохід держави.
Крім того, 11 липня 2023 року вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_9 психологічне насильство, що виразилось у висловлюванні в її бік нецензурною лайкою, фотофіксації ОСОБА_9 на особистий телефон та надсилання її фото стороннім особам, внаслідок чого працівниками поліції на ОСОБА_7 було складено протокол за ч.2 ст.173-2 КУпАП та постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.10.2023 року накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень в дохід держави.
Визнаючи ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України за епізодами домашнього насильства, яке мало місце 06.04.2022, 24.10.2022 та 11.07.2023, суд у вироку навів докази на обґрунтування його винуватості, визнавши їх належними, достатніми та допустимими.
В той же час суд виключив з пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення епізоди домашнього насильства, вчиненого обвинуваченим 15.10.2018, 16.02.2020, 07.05.2022, 27.07.2023, 08.08.2023, 12.10.2023, з тих підстав, що сам лише факт звернення потерпілої до правоохоронних органів без прийняття процесуальних рішень за даними фактами та відсутності інших доказів не доводять винуватості ОСОБА_7 у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень.
В постанові від 28.02.2023 року (справа №725/4683/20) Верховний суд констатував, що домашнє насильство майже ніколи не становить собою окремий епізод, а зазвичай охоплює кумулятивне та взаємопов'язане фізичне, психологічне, сексуальне, емоційне, вербальне та фінансове насильство щодо близького члена сім'ї чи партнера, наслідки якого виходять за межі обставин окремого епізоду. Повторення послідовних епізодів насильства в особистих стосунках становить собою особливий контекст і динаміку домашнього насильства. Воно становить собою триваюче правопорушення, що характеризується продовжуваним зразком поведінки, в якому кожен окремий інцидент є цеглиною більш загального зразку поведінки.
Для доведення систематичності домашнього насильства важливими є сам факт і обставини вчинення окремих його епізодів. Правові наслідки, які настали чи не настали для кривдника за цими окремими епізодами, а також час, коли такі наслідки настали, не є обставинами, які можуть впливати на доведеність цих епізодів.
Мета адміністративного покарання і інших адміністративних заходів держави полягає в негайному реагуванні на окремий випадок домашнього насильства, який сам по собі не становить кримінального правопорушення, з метою своєчасно та ефективно запобігти подальшій ескалації насильства та захистити жертву. Домашнє насильство може доводитися будь-якими доказами, допустимими у кримінальному провадженні, і закон не містить вимоги доведення його спеціально визначеними засобами доказування. Серед іншого, суд може прийняти до уваги адміністративні протоколи поліції, обмежувальні приписи, рішення суду в справі про адміністративне правопорушення, які оцінюються ним у сукупності з іншими доказами, наданими сторонами.
Для доведення ознаки систематичності необхідно брати до уваги й факти притягнення насильника до адміністративної відповідальності. У постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року у справі № 585/3184/20 (провадження № 51-5266км21) міститься висновок про те, що попереднє притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за умови подальшої повторюваності вчинення протиправних дій щодо певної потерпілої особи чи осіб і настання конкретних наслідків, які визначені законодавцем як більш тяжкі, ніж ті, що зазначені в законодавстві України про адміністративні правопорушення, не свідчить про подвійне притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а підтверджує систематичність дій винуватої особи. Також у постанові Верховного суду від 12 жовтня 2021 року у справі №663/3390/19 (провадження № 51-2098км21) наголошено, що притягнення особи двічі за одні і ті ж діяння, які кваліфікуються як адміністративні правопорушення, а потім - як кримінальне правопорушення, є неможливим і суперечить Конституції України та практиці Європейського суду з прав людини.
Колегія суддів вважає, що викладені у вироку висновки про виключення з пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення вказаних шести епізодів вчинення домашнього насильства, які мали місце 15.10.2018, 16.02.2020, 07.05.2022, 27.07.2023, 08.08.2023 та 12.10.2023, з тих підстав, що сам лише факт звернення потерпілої до правоохоронних органів без прийняття процесуальних рішень за даними фактами та відсутності інших доказів не доводять винуватість ОСОБА_7 у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень, свідчать про неправильність таких висновків суду та невідповідність їх фактичним обставинам провадження, оскільки правові наслідки, які настали чи не настали для кривдника за цими окремими епізодами, не є обставинами, які можуть впливати на доведеність цих епізодів.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що ухвалений у кримінальному провадженні вирок у частині виключення з пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення епізодів вчинення домашнього насильства ОСОБА_7 15.10.2018, 16.02.2020, 07.05.2022, 27.07.2023, 08.08.2023, 12.10.2023 з тих підстав, що сам лише факт звернення потерпілої до правоохоронних органів без прийняття процесуальних рішень за даними фактами та відсутності інших доказів не доводять винуватість ОСОБА_7 у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень, є незаконним та необґрунтованим.
Згідно ч.1 ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при розгляді пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення за ст. 126-1 КК України припустився порушень кримінального процесуального закону, які є істотними і які колегія суддів не може виправити під час апеляційного розгляду, використовуючи свої повноваження, що у свою чергу, відповідно до ст.ст. 412, 415 КПК України, є підставою для скасування вироку щодо ОСОБА_7 за ст. 126-1 КК України із призначенням нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.
У зв'язку з цим, вимоги апеляційної скарги сторони захисту про визнання невинуватим ОСОБА_7 за ст. 126-1 КК України та закриття кримінального провадження не можуть бути задоволені.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно усунути вказані вище недоліки, повно, всебічно та об'єктивно розглянути матеріали кримінального провадження за ст. 126-1 КК України, дати належну оцінку пред'явленим сторонами кримінального провадження доказам у їх сукупності, і прийняти рішення з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону, тобто ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, з урахуванням положень ст. ст. 370-374 КПК України.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 409, 411, 412, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Києво-Святошинського районного суд Київської області від 06 грудня 2023 року, ухвалений щодо ОСОБА_7 - скасувати та призначити в даному кримінальному провадженні новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
________________ ________________ ________________ ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4