08 квітня 2024 року
м. Київ
Справа № 752/14921/20
Провадження № 51-1816 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 від 09 березня 2024 року,
встановив:
Як убачається зі змісту касаційної скарги засудженого ОСОБА_5 та долученої ним копії вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2022 року, ОСОБА_5 вказаним вироком засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання: за ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки; за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі положень ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_5 покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі положень ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 18.02.2019 до покарання призначеного за цим вироком, враховуючи, що відповідно до положень ст. 72 КК України 2 роки обмеження волі відповідають 1 року позбавлення волі, та остаточно призначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки і 6 (шість) місяців.
Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням, засуджений ОСОБА_5 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою про перегляд зазначеного судового рішення у касаційному порядку та з клопотанням про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, які надійшли на адресу Верховного Суду 03 квітня 2024 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши зміст оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 424 КПК України у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.
Зі змісту поданої касаційної скарги з урахуванням доданої копії вироку місцевого суду убачається, що засуджений ОСОБА_5 оскаржує вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2022 року щодо нього.
При цьому в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня інформація про оскарження указаного вище вироку місцевого суду в апеляційному порядку.
До того жзгідно з відповіддю Голосіївського районного суду м. Києва від 08 квітня 2024 року, вбачається, що вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2022 року відносно ОСОБА_5 в апеляційному порядку не оскаржувався й набрав законної сили 22 листопада 2022 року.
Враховуючи викладене, вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_5 не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, тому у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити.
З огляду на це й клопотання про поновлення строку на касаційне оскарженні не може вирішуватися судом касаційної інстанції.
Керуючись положеннями п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 від 09 березня 2024 року.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3