09 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 635/1284/16
провадження № 51-1853 впс 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури ОСОБА_4 про направлення кримінального провадженнястосовно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
установив:
до Касаційного кримінального суду Верховного Суду, у порядку ст. 34 КПК України, надійшло клопотання прокурора про направлення даного кримінального провадження із Полтавського районного суду Полтавської області на розгляд до Харківського районного суду Харківської області.
Клопотання прокурора обґрунтоване тим, що до Полтавського районного суду Полтавської області, на підставі розпорядження Голови Верховного Суду від 08 березня 2022 року № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», надійшли матеріали вказаного кримінального провадження та судовий розгляд до цього часу не розпочато.
Прокурор зазначає, що учасники даного судового провадження проживають на території Харківського району Харківської області, яка відноситься до територіальної юрисдикції Харківського районного суду Харківської області. Також вказує, що місце вчинення кримінального правопорушення є також цей район, а враховуючи, що роботу даного суду відновлено та зважаючи на значну територіальну його віддаленість від місця проживання учасників судового провадження, з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження, прокурор просить передати вказані матеріали із Полтавського районного суду Полтавської області на розгляд до Харківського районного суду Харківської області.
Перевіривши наведені доводи, колегія суддів касаційного суду дійшла висновку, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст. 34 КПК України, у виняткових випадках кримінальне провадження з метою забезпечення оперативності та ефективності може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків.
Як убачається із змісту клопотання, кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, надійшло на розгляд до Полтавського районного суду Полтавської області із Харківського районного суду Харківської області на підставі розпорядження Голови Верховного Суду «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» та перебуває на стадії підготовчого судового засідання.
Прокурор вказує, що учасники вказаного судового провадження проживають у Харківському районі Харківської області, а тому, посилаючись на виняткові випадки, просить направити матеріали на розгляд до суду за місцем проживання цих осіб.
Проте вказуючи у клопотанні про осіб, проживаючих у іншій області, прокурор не зазначає їх конкретні місця проживання на час вирішення питання про направлення даного провадження до іншого суду. Крім того, прокурор не наводить даних щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
Зазначене залишилось поза увагою прокурора під час складання клопотання про направлення даного кримінального провадження до іншого суду.
Крім того, факт перебування учасників кримінального провадження на території іншої області, сам по собі не є винятковим випадком у розумінні положень ст. 34 КПК України для направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Системний аналіз норм кримінального процесуального Кодексудозволяє дійти висновку, що кримінальне провадженняможе бути направлено зодного суду до іншого у виняткових випадкахлише тоді, коли іншим чином забезпечити виконаннязавдань кримінального провадженнянеможливо.
В даному випадку суд, який розглядає вказане кримінальне провадження може здійснювати судове провадження у порядку ст. 336 КПК України. Зокрема, за змістом ч. 7 вказаної статті Кодексу, суд має право допитати свідка, потерпілого в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Отже колегія суддів Касаційного кримінального суду дійшла висновку, що клопотання прокурора не містить обґрунтованих підстав для направлення кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а тому не підлягає задоволенню.
Керуючись вимогами ст. 34 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури ОСОБА_4 про направлення кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_8