09 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 756/767/23
провадження № 61-4635ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув заяву ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Кравцем Ростиславом Юрійовичем, про відвід судді Пророка Віктора Васильовича від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Газтранзит» з іноземними інвестиціями про визнання протиправним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Кравцем Ростиславом Юрійовичем, на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 березня 2024 року,
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Газтранзит» з іноземними інвестиціями (далі - ПрАТ «Газтранзит») про визнання протиправним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 березня 2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У березні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Кравцем Р. Ю., на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 березня 2024 року, сформована у системі «Електронний суд».
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01 квітня 2024 року для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Кравцем Р. Ю., на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 березня 2024 року визначено суддю-доповідача - Пророка В. В. та суддів, які входять до складу колегії: Петрова Є. В., Ситнік О. М.
05 квітня 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Кравцем Р. Ю., про відвід судді Пророка В. В. від участі у розгляді вказаної цивільної справи, яку було передано судді-доповідачу 08 квітня 2024 року.
Заява обґрунтована тим, що у провадженні Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду перебувала справа № 761/6087/22, в якій ухвалою від 04 жовтня 2023 року Касаційним цивільним судом під головуванням судді Пророка В. В. було відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ГО «ВО «Автомайдан». Вказує, що суддя Пророк В. В. задовольнив клопотання ГО «ВО «Автомайдан» про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у вказаній справі та вирішив відступити від своєї позиції і відкрити касаційне провадження у справі, не навівши належного обґрунтування наявності підстав для відкриття провадження у малозначній справі. Крім того, задовольняючи касаційну скаргу, суддя Пророк В. В. допустив розгляд касаційної скарги за рахунок позивача у справі - ОСОБА_2 , а не за рахунок особи, яка подала касаційну скаргу. Адвокатом Кравцем Р. Ю. подано скаргу до Вищої ради правосуддя щодо судді ОСОБА_3 . При цьому зазначає, що суддя Пророк В. В. у соціальній мережі Facebook висловлювався стосовно адвоката Кравця Р. Ю. Заявник посилався на пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2024 року заяву ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Кравцем Р. Ю., про відвід судді Пророка В. В. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Газтранзит» про визнання протиправним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Кравцем Р. Ю., на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 березня 2024 року визнано необґрунтованою.
Заяву про відвід судді Верховного Суду Пророка В. В. передано для вирішення зазначеного питання, у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 квітня 2024 року заяву ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Кравцем Р. Ю., про відвід судді передано для розгляду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Лідовцю Р. А.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Заявник посилався на пункт 5 цієї норми процесуального права.
Згідно із частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Заява ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Кравцем Р. Ю., про відвід судді не містить підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України, для відводу судді, а викладені у ній доводи є надуманими й ґрунтуються виключно на припущеннях.
Зміст заяви ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Кравцем Р. Ю., про відвід судді Пророка В. В. не свідчить про наявність підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України, для відводу судді, а зводиться до незгоди заявника з прийнятими раніше суддею процесуальними судовими рішеннями під час розгляду іншої справи № 761/6087/22.
Згідно із частиною четвертою статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Верховний Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб'єктивним критерієм, констатує відсутність підстав стверджувати, що суддя Пророк В. В. виявив особисту заінтересованість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
За об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
При цьому наведені заявником доводи не містять посилання на обставини, які б давали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість судді Пророка В. В., оскільки наведена заявником інша справа, в якій суддя Пророк В. В. вчиняв певні процесуальні дії, не є релевантною для цієї справи. А посилання на дописи в соціальній мережі Facebook носять узагальнюючий характер (висновки Консультативної ради європейських судів від 02 грудня 2022 року № 25 (2022)).
Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді (стаття 6 Конвенції).
Ураховуючи викладене, оскільки судом не встановлено обставин, які передбачені частиною першою статті 36 ЦПК України для відводу судді Пророка В. В., тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Кравцем Р. Ю., про відвід судді Пророка В. В. слід відмовити.
Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Кравцем Ростиславом Юрійовичем, про відвід судді Пророка Віктора Васильовича від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Газтранзит» з іноземними інвестиціями про визнання протиправним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Кравцем Ростиславом Юрійовичем, на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 березня 2024 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець