09 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 199/3296/23
провадження № 61-4614ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: комунальне підприємство «Жилсервіс-5», комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,
встановив:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просила суд стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири, у розмірі 45 657, 00 грн, моральну шкоду у розмірі 2 684, 00 грн, 6 000, 00 грн за складання звіту вартості матеріального збитку, а також 3 000, 00 грн витрат на правову допомогу.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2024 року, позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири, у розмірі 45 657, 00 грн, моральну шкоду у розмірі 2 684, 00 грн, а також 6 000, 00 грн за складання звіту вартості матеріального збитку та 3 000, 00 грн витрат на правову допомогу, а всього 57 341, 00 грн.
27 березня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2024 року у вказаній справі.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.
Ціна позову в цій справі становить 54 341, 00 грн, що станом на 01 січня 2024 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028, 00 грн * 250 = 757 000, 00 грн).
Заявник, посилаючись на підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, вказує, що справа має для нього виняткове значення.
Оцінка судом «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
ОСОБА_1 зазначає, що він є пенсіонером та особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, через інвалідність стан його здоров'я істотно погіршився. Також звертає увагу на те, що отримує невелику пенсію, більшу частину якої витрачає на лікування, а тому стягнення з нього такої значної суми фактично позбавляє засобів для існування.
Аналіз наведених ОСОБА_1 у скарзі доводів не дає підстав для висновку про те, що вказана справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки незгода з оскаржуваними судовими рішеннями не свідчить про винятковість справи для заявника, а також не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для останнього внаслідок прийняття таких судових рішень.
Інших випадків, які б свідчили про можливість відкриття касаційного провадження в цій справі, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі заявником не наведено та не обґрунтовано.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і вони не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про зупинення виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2023 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ухвалив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: комунальне підприємство «Жилсервіс-5», комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко