08 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 757/34365/19-ц
провадження № 61-4857 ск24
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Неупокоєва Наталія Костянтинівна, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, про стягнення заборгованості зі сплати аліментів,
У вересні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом, у якому просила стягнути з відповідача на свою користь заборгованість зі сплати аліментів за період з 28 вересня 2015 року по 01 червня 2017 року на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 594 494,67 грн, розрахованої із суми надходжень на рахунок у АТ «КБ «ПриватБанк», а також заборгованість зі сплати аліментів за період з 28 вересня 2015 року по 21 вересня 2019 року у розмірі 2 800 000,00 грн з урахуванням витрат боржника.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 02 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість по сплаті аліментів на утримання спільних доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 28 вересня 2015 року по 1 червня 2017 року у розмірі 594 494,67 грн. В іншій частині позову відмовлено.
02 квітня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від імені ОСОБА_1 - адвокат Неупокоєва Н. К. подалакасаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просила їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
При цьому, такі справи є малозначними в силу прямої вказівки в законі незалежно від ціни позову по ним.
Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача заборгованості зі сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей, тому ця справа є малозначною в силу вимог закону.
Касаційна скарга не містить мотивів про те, що оскаржувані судові рішення підпадають принаймні під один із випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.
Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Колегія суддів дослідила предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановила випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню; заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями процесуального закону могли вимагати касаційного розгляду справи, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Неупокоєва Наталія Костянтинівна, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, про стягнення заборгованості зі сплати аліментів.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара