донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
11.10.2010 р. справа №34/162
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
при секретаріКазімір Л.Р.
за участю представників сторін:
від позивача:Кузнєцов С.А. - по довір. №06/11-10 від 20.07.10р.
Литвиненко В.І. - по довір. б/н від 09.01.08р.,
від відповідача:ОСОБА_4 - паспорт серії ВЕ091056 виданий 10.07.01р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи - підприємця ОСОБА_4 м. Краматорськ Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від10.08.2010 року
по справі№34/162
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" м. Краматорськ Донецької області
доФізичної особи - підприємця ОСОБА_4 м. Краматорськ Донецької області
предметс порустягнення заборгованості за договором №178 від 01.10.08р. купівлі-продажу (постачання) теплової енергії у сумі 1 697грн. 21коп., з яких: борг в сумі 822грн. 52коп., пеня у сумі 822грн. 52коп., інфляційні у сумі 42грн. 28коп., 3% річних в сумі 9грн. 89коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» м. Краматорськ Донецької області (далі по тексту -ТОВ «Краматорськтеплоенерго») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Краматорськ Донецької області (далі по тексту -Підприємець ОСОБА_4) про стягнення заборгованості за договором №178 від 01.10.08р. купівлі-продажу (постачання) теплової енергії у сумі 1 697грн. 21коп., з яких: борг в сумі 822грн. 52коп., пеня у сумі 822грн. 52коп., інфляційні у сумі 42грн. 28коп., 3% річних в сумі 9грн. 89коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобов'язання щодо оплати послуг за постачання теплової енергії, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 822грн. 52коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.08.10р. по справі №34/162 позовні вимоги задоволені частково.
Стягнуто Підприємця ОСОБА_4 на користь ТОВ «Краматорськтеплоенерго»боргу в сумі 822грн. 52коп., пеню в сумі 164грн. 50коп., інфляційні витрати в сумі 42грн. 28коп., 3% річних в сумі 9грн. 89коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідач свої зобов'язання стосовно оплати послуг теплопостачання належним чином не виконав, представлені йому послуги за період з жовтня 2008р. по квітень 2010р. відповідно до договору №178 від 01.10.08р. оплатив частково, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у сумі 822грн. 52коп., що підтверджується матеріалами справи. Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином суд вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 822грн. 52коп. визнав доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, і задовольнив.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 9грн. 89коп. та інфляційних нарахувань в сумі 42грн. 28коп. нарахованих відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції визнав обґрунтованими, тому задовольнив.
Суму пені в розмірі 822грн. 52коп. нараховану на підставі п. 8.2.4 договору №178 від 01.10.08р., яку просив позивач стягнути з відповідача, суд першої інстанції керуючись ст. 233 Господарського кодексу України та п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшив на 20%, що склало 164грн. 50коп.
Підприємець ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 10.08.10р. по справі №34/162 і прийняти нове рішення, яким провадження по справі припинити.
Скаржник вважає, що господарський суд неповно з'ясував обставини справи з приводу того, що позивач безпідставно вимагає стягнення з відповідача заборгованості, оскільки останній отримував від ТОВ «Краматорськтеплоенерго»послуги неналежної якості, що на його думку підтверджується актами складеними разом з представниками ТОВ «Краматорськтеплоенерго», доданими до апеляційної скарги.
У судовому засіданні апеляційної інстанції 11.10.10р. відповідачем заявлено усне клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів доданих до апеляційної скарги -актів про порушення режиму теплопостачання.
В обґрунтування заявленого клопотання скаржник послався на те, що у зв'язку із знаходженням в період розгляду даної справи на лікуванні у санаторії розташованому в іншому місті, він не мав можливості прибути у судові засідання суду першої інстанції та надати докази суду першої інстанції.
Усне клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів апеляційною інстанцією задоволено, додаткові докази долучені до матеріалів справи.
«Краматорськтеплоенерго»у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення господарського суду від 10.08.10р. по справі №34/162 без змін, та відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги.
Позивач у відзиві вважає, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що в опалювальний сезон він отримував теплову енергію нижче +18 *С дійсно мало місце, але відповідачу позивачем, враховуючи приписи Постанови КМУ від 21.07.05р. №630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», були виставлені акти-рахунки з урахуванням температурного режиму, визначеного в актах, доданих відповідачем до апеляційної скарги.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Краматорськтеплоенерго»(Теплопостачальна організація) та підприємцем ОСОБА_4 (Споживач) 01.10.08р. укладено договір купівлі-продажу теплової енергії №178, за умовами якого Теплопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію Споживачу до точки продажу теплової енергії згідно Додатку №1, а Споживач зобов'язується приймати та оплачувати надану теплову енергію за встановленими тарифами в строки та на умовах, передбачених цим договором.
Пунктами п. 3.2.5 та п. 3.2.25 договору №178 від 01.10.08р. передбачено
зобов'язання Споживача вчасно проводити розрахунки за теплову енергію та протягом трьох робочих днів з моменту закінчення розрахункового періоду отримувати в Теплопостачальній організації акти-рахунки та податкові накладні.
Згідно із п. 6.1. договору №178 від 01.10.08р. Споживач здійснює розрахунок протягом 3 робочих днів з дня отримання Споживачем акту-рахунку за умовами цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок теплопостачальної організації.
На виконання умов договору за надані послуги теплопостачання позивачем були виставлені для оплати акти-рахунки, зокрема, акт-рахунок №178-10 від 21.10.08р. на суму 37,34грн., №178-11 від 30.11.08р. на суму 51,33грн., №178-12 від 21.12.08р. на суму 38,59грн., №178-1 від 31.01.09р. на суму 89,05грн., №178-2 від 28.02.09р. на суму 71,24грн., №178-3 від 31.03.09р. на суму 89,05грн., №178-4 від 30.04.09р. на суму 47,50грн., №178-10 від 31.10.09р. на суму 28,61грн., №178-11 від 31.11.09р. на суму 98,53грн., №178-12 від 31.12.09р. на суму 133,33грн., №178-3 від 31.03.10р. на суму 147,79грн., №178-4 від 30.04.10р. на суму 78,83грн.
Зазначені акти-рахунки були отримані особисто Споживача про що мається його підпис у нижній частині рахунків.
За розрахунком позивача, у зв'язку із несплатою відповідачем отриманих послуг за останнім, на момент подання позову, обліковується заборгованість в сумі 822грн. 52коп.
Скаржник в апеляційній скарзі вража, що позивач безпідставно вимагає стягнення з відповідача заборгованості в сумі 822грн. 52коп., оскільки останній отримував від ТОВ «Краматорськтеплоенерго»послуги неналежної якості, що на його думку підтверджується актами складеними разом з представниками ТОВ «Краматорськтеплоенерго», доданими до апеляційної скарги.
До апеляційної скарги відповідачем додані акти про розтрату теплової енергії та порушення режиму теплопостачання від 15.12.08р., 11.11.08р., 06.02.09р., 04.03.09р., 20.11.09р., 14.12.09р., 25.01.10р., 08.02.10р., 08.02.10р., 15.12.08р., 11.11.08р. з яких вбачається, що температура повітря у приміщенні на дану дату була нижче 18*С.
Між тим, судова колегія звертає увагу скаржника на те, що позивачем при розрахунку позовної суми були враховані вищеперелічені акти про розтрату теплової енергії та порушення режиму теплопостачання, що підтверджується самим розрахунком доданим позивачем до відзиву на апеляційну скаргу, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем склала 822грн. 52коп.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та у встановлений строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
З огляду на зазначене, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання з оплати отриманої теплової енергії за договором №178 від 01.10.08р. в сумі 822грн. 52коп., яка правомірно стягнута судом першої інстанції з відповідача на користь позивача.
Відповідно до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 42грн. 28коп., 3% річних за прострочення виконання грошових зобов'язань в сумі 9грн. 89коп. правомірно задоволені судом першої інстанції.
Відповідно до п. 8.2.4. договору №178 від 01.10.08р. за порушення строків оплати спожитої теплової енергії за умовами цього договору Споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі 1% від належної до сплати суми за кожний день прострочення у відповідності із Законом України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій».
Судова колегія апеляційної інстанції вважає, що господарський суд взявши до уваги ступінь виконання зобов'язання відповідачем, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, скориставшись правом, передбаченим ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України та п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, дійшов обґрунтованого висновку щодо можливості зменшити розмір пені до 20%, що склало 164грн. 50коп.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 10.08.10р. у справі №34/162 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, як законне та обґрунтоване.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Краматорськ Донецької області залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 10.08.10р. по справі №34/162 залишити без змін.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС
5 господарському суду