донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
12.10.2010 р. справа №8/154/10
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
при секретарі Клименко К.О.
від позивача:Єжов І.В. -за дов. № 227 від 14.10.09 р.
від відповідача:Лєбєдєв О.С. -за дов. ВМО № 465582 від 27.10.09 р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар Запорізької області
на рішення господарського суду Запорізької області
від04.08.2010 р.
у справі№ 8/154/10 (суддя Попова І.А.)
за позовомВідкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Кам'янсько-Дніпровського району електричних мереж, м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області
до відповідачаДержавного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар Запорізької області
простягнення 721903 грн. 69 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію за договором № 42 від 20.03.2001 р.
У 2010 році Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Кам'янсько-Дніпровського району електричних мереж, м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар Запорізької області про стягнення 721903 грн. 69 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію за договором № 42 від 20.03.2001 р.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.08.2010 р. позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Кам'янсько-Дніпровського району електричних мереж, м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області були задоволенні повністю.
Відповідач, Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар Запорізької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 04.08.2010 р. скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Кам'янсько-Дніпровського району електричних мереж, м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області, надав заперечення на апеляційну скаргу, якими просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду -без змін.
В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 8/154/10 та наданих представниками сторін пояснень.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2001 р. між ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ВП «ЗАЕС»було укладено договір № 42 на постачання електроенергії, згідно умов якого відповідач сплачує на розподільний рахунок позивача повну вартість всієї спожитої в розрахунковий період електричної енергії на підставі виставлених відповідачу рахунків (платіжних вимог - доручень), в термін 5 діб з моменту одержання платіжного документу позивача. Для визначення обсягів спожитої електроенергії за розрахунковий період споживач зобов'язаний до 1 числа щомісячно знімати та 2 числа до 14-00 годин надавати за встановленою згідно додатку № 1 формою звіт до позивача з показаннями розрахункових приладів за всіма точками обліку, у тому числі показаннями приладів обліку транзиту електроенергії для субспоживачів. Якщо розрахункові прилади обліку встановлені не на межі балансового розподілу електромереж, то кількість урахованої ними електроенергії збільшується (зменшується) на величину втрат електроенергії в мережі від місця установки приладів обліку до межі балансового розподілу електромереж. Величини втрат розраховуються згідно з додатком 2. Розрахунки за електроенергію спожиту за розрахунковий період, здійснюються по тарифним групам споживачів з виділенням електроопалення в окрему тарифну групу згідно додатку 4, транзиту електроенергії субспоживачам -додаток 5, переліку місць встановлення електролічильників споживача та субспоживачів згідно додатку 6. За підсумком розрахункового періоду оплата здійснюється споживачем за рахунками та (або) платіжними вимогами-дорученнями, які виставляються і направляються йому електропостачальною організацією. Сума платежу визначається з даних звіту про спожиту електроенергію згідно додатку 1 і одержаних у відповідному розрахунковому періоді платежів.
Згідно Звіту та Акту у травні 2009 р. в мережі відповідача передано 6823098 кВт/год, з яких 5091724 кВт/год спожито субспоживачами, а решта (1731374 кВт/год) ВП “ЗАЕС”. Позивач виставив відповідачу рахунок № 5217 на суму 850620 грн.35 коп., який останнім був сплачений лише у розмірі 451741 грн. 97 коп.
Відповідно до Звіту та Акту у червні 2009 р. в мережі відповідача передано 7017511 кВт/год, з яких 5053124 кВт/год спожито субспоживачами, а решта (1964387 кВт/год) ВП “ЗАЕС”. Позивачем пред'явлено рахунок № 6405 на суму 934005 грн.21 коп., який останній сплатив лише у розмірі 610979 грн. 90 коп.
Враховуючи наведене, позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача вартості електроенергії, як різниці між тією, що надійшла до електричних мереж ВП «ЗАЕС»(згідно балансу) та спожитою відповідачем згідно його звіту за травень -червень 2009 р., складеному з урахуванням споживання електроенергії субспоживачами, з якими у ВП «ЗАЕС»досягнуто згоди на транзит електроенергії (та зазначеними у додатку № 5 до договору № 42) у розмірі 721903 грн. 69 коп.
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:
Судом першої інстанції правомірно встановлено, що із обсягів електроенергії, що надійшла в електромережі ВП «ЗАЕС»у травні - червні 2009 р., сторонами визначено без розбіжностей обсяг, спожитий основним споживачем (ВП «ЗАЕС») та субспоживачами, з якими у основного споживача та постачальника визначена точка продажу електроенергії.
У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено в преамбулі Договору: “під час виконання цього договору, а також: з усіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією ”.
Відповідно до п. 5.7 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 22.08.2002 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.11.2002 р. за № 902/7191 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин) у разі укладення договору про постачання електричної енергії між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем (основним споживачем), до технологічних електричних мереж якого приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання (субспоживачів або електропередавальних організацій), у ньому зазначаються додатково такі умови:
1) відомості про приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання та їх власників;
2) обсяги передачі електричної енергії в електричні мережі інших суб'єктів господарювання;
3) порядок припинення електропостачання субспоживачів у передбачених цими Правилами випадках;
4) порядок розрахунку втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача), пов'язаних з передачею електричної енергії в електроустановки інших суб'єктів господарювання;
5) порядок розрахунку балансу електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача);
6) порядок передачі даних про обсяги переданої електричної енергії в електроустановки інших суб'єктів господарювання, у тому числі у випадках порушення розрахункового обліку електричної енергії у цих суб'єктів господарювання;
7) перелік елементів технологічних електричних мереж споживача (основного споживача), які використовуються для передачі електричної енергії іншим суб'єктам господарювання, та озрахунок умовних одиниць визначених елементів технологічних електричних мереж.
Відносини сторін у разі передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами споживача регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання. Передача (транзит) електричної енергії без оформлення договору про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання забороняється.
Згідно п.п. 5.17, 6.23 Правил користування електричною енергією, договір про технічне забезпечення електропостачання споживача та договір про спільне використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) має містити такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей, зокрема, порядок надання даних (постачальнику електроенергії) щодо використаної субспоживачами електроенергії. Обсяг електричної енергії, спожитої основним споживачем та субспоживачем, визначається залежно від порядку (схеми) приєднання засобів обліку з урахуванням втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача.
Приєднання до електричних мереж основного споживача - ВП “ЗАЕС” - субспоживачів здійснено в порядку послідовності. Точка продажу всім субспоживачам ВП “ЗАЕС” встановлена на межі балансової належності електричних мереж ВАТ “Запоріжжяобленерго” та ВП “ЗАЕС” (крім КП “ПКВ”, якому точка продажу електроенергії встановлена на межі балансової належності ВП “ЗАЕС” та власних мереж).
Відповідно до п. 6.23. Правил користування електричною енергією, якщо точка продажу електричної енергії субспоживачу встановлена на межі балансової належності суміжних електроустановок, які належать за ознакою права власності основному споживачу та електропередавальній організації або іншому споживачу. Для визначення обсягу електричної енергії, спожитої основним споживачем, обсяг втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача, віднімається від різниці між обсягом електричної енергії, що надійшла в електричні мережі основного споживача, та обсягом електричної енергії, відданої в електричні мережі субспоживача (субспоживачів).
Пунктом 3.21 Правил користування електричною енергією встановлено, що для контрольного обліку електричної енергії (контроль за виконанням установлених норм витрат електричної енергії) споживачі додатково можуть установити технічні (контрольні) засоби обліку в окремих цехах, на енергоємних агрегатах, технологічних лініях, у будинках. Покази технічних (контрольних) засобів обліку електричної енергії не можуть бути використані для розрахунків за електричну енергію за винятком випадків, передбачених цими Правилами.
Згідно п. 6.1 Правил користування електричною енергією, обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не визначив величину технологічних втрат електричної енергії у власних мережах; не погодив з ВАТ “Запоріжжяобленерго” порядок розрахунку цієї величини; не уклав договорів про спільне використання технологічних електричних мереж із субспоживачами, а в укладених договорах не передбачив обсяг втрат.
Оскільки сторони договору, що є підставою позову, ніяких змін не внесли в його текст щодо механізму проведення розрахунків за поставлену позивачем електричну енергію відповідно до чинних на теперішній час Правил користування електричною енергією в частині регулювання правовідносин між сторонами щодо споживання електроенергії іншими субспоживачами, судова колегія не вбачає підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції.
Відповідач не надав суду першої інстанції доказів сплати заборгованості в сумі 721903 грн. 69 коп., у зв'язку з чим судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнув з відповідача на користь позивача зазначену суму боргу.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, доводи щодо необґрунтованості позивачем розміру суми боргу судова колегія розглянула та відхилила, оскільки відповідач не обґрунтував письмовими належними та допустимими доказами по справі свій контррозрахунок суми боргу в зв'язку з відсутністю в укладеному сторонами договорі порядку розрахунку оплати отриманої електроенергії саме для даної ситуації, що фактично склалася між сторонами з причини наявності у відповідача субспоживачів.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 04.08.2010 року у справі № 8/154/10 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 04.08.2010 року у справі № 8/154/10 залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 04.08.2010 року у справі № 8/154/10 -без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий
Судді:
Надр. 7 прим:
1 -у справу;
2,3 -позивачу;
4,5 -відповідачу;
6 -ДАГС;
7-ГС Зап. обл.
Ложка Н.Л.