донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
11.10.2010 р. справа №10/5
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
при секретарі:Казімір Л.Р.
за участю представників сторін:
від позивача:Павенко Г.С. - по довір. б/н від 10.09.10р.,
від відповідача:Манукян Р.Я. - по довір. б/н від 14.12.09р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства «Донецькоблгаз»в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації м. Слов'янськ Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від05.07.2010 року
по справі№10/5
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс ЛТД»м. Київ в особі Слов'янської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс ЛТД» м. Слов'янськ Донецької області
доВідкритого акціонерного товариства «Донецькоблгаз»в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації м. Слов'янськ Донецької області
предмет спорустягнення 248 531,52грн.
У судовому засіданні 04.10.10р. було оголошено перерву на
11.10.10р. на 13год. 15хвил.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс ЛТД»м. Київ в особі Слов'янської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс ЛТД» м. Слов'янськ Донецької області (далі по тексту -ТОВ «Мегаполіс ЛТД») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Донецькоблгаз»в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації м. Слов'янськ Донецької області (далі по тексту -ВАТ - «Донецькоблгаз») про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 248 532грн. 25коп. (згідно уточнень до позову, які прийняті і розглянуті судом першої інстанції).
Рішенням господарського суду Донецької області від 05.07.10р. по справі №10/5 позовні вимоги задоволенні у повному обсязі.
Рішення суду мотивовано тим, що у позивача існує обов'язок оплачувати у січні-березні 2006р. природний газ за цінами, визначеними у додаткових угодах від 01.01.06р. та 20.02.06р. до договору №09-13/1 (2006) -промисловість від 31.12.05р.
Запропонована відповідачем додаткова угода від 15.03.06р., якою була збільшена ціна на газ за період з січня до 20 лютого 2006 року не була укладена сторонами.
Суд першої інстанції встановив, що відповідачем було списано з рахунку позивача грошові кошти у сумі 248 532грн. 25коп. виходячи з розрахунку за спожитий природний газ за ціною, що була запропонована у додатковій угоді від 15.03.06р., а саме суму ПДВ (податку на додану вартість) у розмірі 20% вартості поставленого природного газу за 1 квартал 2006 року.
Додаткова угода про зміну ціни природного газу, у зв'язку зі зміною ПДВ, між позивачем та відповідачем не укладалася, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов до висновку, що змінена ціна не може вважатися погодженою між сторонами договору №09-13/1 (2006) -промисловість від 31.12.05р., тому сума, заявлена позивачем у позові є безпідставно списаною відповідачем.
ВАТ - «Донецькоблгаз»звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 05.07.10р. по справі №10/5 скасувати повністю, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі і зупинити провадження по справі до вирішення питання про застосування 20% ПДВ за січень, лютий, березень 2006 року в ціні за природний газ Державною податковою інспекцією.
Відповідач в апеляційній скарзі вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.
Заявник скарги посилається на те, що 15.03.06р. листом №31/17-3337 ДК «Газ України»повідомив ВАТ - «Донецькоблгаз»про отримання природного газу з 1 січня 2006 року на підставі зовнішньоекономічних контрактів, укладених не на виконання міжнародних договорів.
Скаржник вважає, що за таких умов, при визначенні зобов'язань по сплаті ПДВ діють норми податкового законодавства, а не умови укладеного між сторонами договору у частині розміру ставки ПДВ.
ВАТ - «Донецькоблгаз»в апеляційній скарзі посилається також на те, що керувався нормами спеціального податкового законодавства, та перераховану позивачем суму 248 532грн. 25коп. зарахував до Державного бюджету.
ВАТ - «Донецькоблгаз»у судовому засіданні апеляційної інстанції 13.09.10р. заявив усне клопотання про долучення до матеріалів справи наступних документів: копія постанови Вищого господарського суду України від 12.12.06р. по справі №17/110пд-7/376; копія рішення господарського суду Донецької області від 21.07.10р. по справі №20/301; копія інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.10р. №1112/11/13-10.
Клопотання не підлягає задоволенню у зв'язку з недоцільністю, а документи підлягають поверненню скаржнику.
ТОВ «Мегаполіс ЛТД»у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 05.07.10р. по справі №10/5 залишити без змін, оскільки воно є законним і обґрунтованим.
Позивач вважає безпідставним посилання відповідача, що поставка газу за спірний період відбулася не на підставі міжнародних договорів, та вважає, що ці доводи не підтверджені відповідними доказами.
Позивач у відзиві вважає, що ціна яка зазначена у договорі №09-13/1 (2006) -промисловість від 31.12.05р. та ціни у двох додаткових угодах до нього -ПДВ не входило до складової ціни.
Починаючи з січня 2006 року податкові накладні, які видавались відповідачем містили ПДВ за нульовою ставкою.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем (постачальник) та позивачем (покупець) був укладений договір № 09-13/1 (2006) -промисловість від 31.12.05р., за умовами якого, постачальник зобов'язувався передати, а покупець прийняти та оплатити природний на умовах даного договору.
Термін дії договору сторони встановили з 01.01.06 р. до 31.12.06р., а частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
01.01.06р. між сторонами договору № 09-13/1 (2006) була укладена додаткова угода, а саме змінена редакція п 4.1. та збільшена ціна на газ до 449,81 грн.
20.02.06 р. між сторонами була укладена додаткова угода, якою були внесені зміни до п.4.1. договору та визначено, що з 20.02.06р. ціна на газ складає 578, 732грн.
Судом встановлено, господарським судом міста Києва розглядалась справа №17/110пд-7/376-41/143 за позовом ВАТ «Донецькоблгаз»в особі «Донецькоблгаз» в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації (відповідач по справі №10/5) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс ЛТД»(позивач по справі №10/5) про спонукання до укладання (підписання) додаткової угоди від 15.03.06р. до договору №09-13/1 (2006) -промисловість.
В додатковій угоді від 15.03.06р. до договору була збільшена ціна на газ за період з 01.01.06р. по 20.02.06р. до 534,23коп., а з 20.02.06р. до 688,332грн. Вказана додаткова угода не була підписана ТОВ «Мегаполіс ЛТД».
Рішенням суду від 15.06.06 р. у позові було відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. рішення суду від 15.06.2006 р. було скасовано справу передано на новий розгляд.
Ухвалою суду господарського суду міста Києва провадження по справі №17/110пд-7/376-41/143 припинено на підставі п.4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з наданням позивачем відмови від позову.
Позивач по справі №10/5 посилається на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору і двох додаткових угод до нього здійснював оплату за газ шляхом попередньої оплати у розмірі 100% вартості обсягу, визначених заявкою. Фактично спожито газ у меншому обсязі, що підтверджено актами прийому -передачі природного газу за січень -травень 2006 року, та платіжними дорученнями, підтверджуючих здійснення попередньої оплати. Суму 248 531грн. 52коп., відповідач самовільно зарахував в рахунок погашення, за наявну, на його думку, заборгованість з ПДВ із суми передоплати за природний газ.
Позивач також посилається на те, що відповідач без згоди позивача самостійно провів залік цієї суми в рахунок, як вважає відповідач, заборгованості за 1 квартал 2006 року.
Позивач вважає, що зміна ціни у договорі після його виконання не допускається, позивач провів оплату за газ у вигляді попередньої плати за січень, лютий, березень 2006 року, а відповідач, у свою чергу, поставив природний газ за цей період, тобто господарські правовідносини за вказаний період виконані у повному обсязі відповідно до умов укладеного між сторонами договору.
Судом встановлено, що постачання природного газу у січні -березні 2006 року здійснено за встановленими у договорі і двох додаткових угодах до нього цінами.
Додаткове нарахування ПДВ за ставкою 20 відсотків було здійснено відповідачем без погодження з позивачем такого додаткового нарахування.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно зі ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 та 2 ст. 632 Цивільного кодексу України, встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
У відповідності до підпункту 6.1.1 пункту 6 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг). Тобто, ПДВ суттєво впливає на вартість товару та є складовою його ціни.
І як вже встановлено судом, додаткове нарахування ПДВ за ставкою 20% було здійснено відповідачем без погодження з позивачем в односторонньому порядку, тобто безпідставно.
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що визначення позивачем ціни поставленого газу з додатковим нарахуванням 20 відсотків ПДВ є односторонньою зміною істотних умов договору, що є неприпустимим з огляду на договір та акти цивільного законодавства України.
Апеляційна інстанція дійшла до висновку, що господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення від 05.07.10р. по справі №10/5 з'ясував всі обставини справи в їх сукупності, з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновку суду.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення господарського суду Донецької області від 05.07.10р. по справі №10/5 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Донецькоблгаз»в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації м. Слов'янськ Донецької області залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 05.07.10р. по справі №10/5 залишити без змін.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1. у справу
1. ДАГС
1. господарському суду
Додатково на адресу скаржника надсилаються наступні документи:
- копія постанови Вищого господарського суду України від 12.12.06р. по справі №17/110пд-7/376;
- копія рішення господарського суду Донецької області від 21.07.10р. по справі №20/301;
- копія інформаційного
листа Вищого
адміністративного суду України від 20.07.10р.
№1112/11/13-10