донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
12.10.2010 р. справа №21/139
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
за участю представників сторін :
від позивача: не з'явився
від відповідача:Бурлаков І.М. дов. від 03.01.2010 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Добропільська» м. Добропілля Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від19.08.2010р.
у справі№ 21/139 (суддя Матюхін В.І.)
за позовомДержавного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»м. Львів
доВідкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Добропільська» м. Добропілля Донецької області
простягнення 35 290грн. 00коп.
Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця»м. Львів звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Добропільська»м. Добропілля Донецької області 35 290грн. 00коп. суми штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній № 52328086 маси вантажу, відправленого у вагоні № 66010836.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на ст.ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України, та надав копії залізничної накладної № 52328086, досилочної залізничної накладної № 46495810, комерційного акту від 11.04.2010р. АА № 036617/77/33, претензії № 29-ю від 14.06.2010 року, відповіді на претензію.
Господарський суд Донецької області рішенням від 19.08.2010р. у справі № 21/139 визнав вимоги щодо стягнення з відповідача суми штрафу за неправильне зазначення у накладній маси вантажу обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, комерційний акт від 11.04.2010р. АА № 036617/77/33 визнав певним засобом доказування, який засвідчив факт неправильного зазначення вантажовідправником у залізничній накладній маси вантажу, зазначив, що позивачем розрахунок суми штрафу здійснений правильно у відповідності до порядку, встановленого нормами чинного законодавства.
Відкрите акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Добропільська»м. Добропілля Донецької області, не погоджуючись з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 19.08.2010р. у справі № 21/139 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На думку заявника апеляційної скарги господарський суд безпідставно не звернув уваги на приписи роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 року № 04-5/225, відповідно до якого суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Заявник скарги вважає, що обґрунтованим та достатнім є меншій розмір штрафних санкцій, оскільки неправильне зазначення маси вантажу у залізничній накладній не стало причиною заподіяння матеріальної шкоди чи збитків перевізнику або вантажоодержувачу.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у запереченнях на апеляційну скаргу №333 від 27.09.2010 року просив розглянути апеляційну скаргу без його участі. Враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, та той факт, що в матеріалах справи достатньо документів для повного і всебічного розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без представника позивача, за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Відкрите акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Добропільська»за залізничною накладною № 52328086 у вагоні № 66010836 зі станції Економічна Донецької залізниці на станцію Бурштин на адресу Бурштинської ТЕС ВАТ «Західенерго»відвантажило вугілля кам'яне у вологому стані, визначивши у вагоні № 66010836 масу вантажу 69 000кг.
Із даних залізничної накладної вбачається, що навантаження вагону здійснювалось засобами відправника (відповідача у справі), правильність внесених до накладної відомостей підтвердив своїм підписом представник вантажовідправника -Соловйова, у відповідності до п.2.3 Правил оформлення перевізних документів (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000р. N644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084).
Згідно з приписами ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевіряти правильність відомостей внесених до накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
По прибуттю 10.04.10р. вагону вагоні № 66010836 з вантажем на станцію Нижньодніпровськ-вузол Придніпровської залізниці (побіжна станція) та одночасному зважуванні на тензометричних вагах було виявлено перевантаження вагону понад норму, про що складено акт загальної форми № 462/Весы від 11.04.10р. Вагон був відчеплений для контрольного переважування (перевірки ваги в статичному режимі).
При контрольній перевірці маси вантажу на станції Нижньодніпровськ-вузол Придніпровської залізниці на 150-тонних вагонних електронно-тензометричних вагах виявилось, що вага вантажу більше на 940кг, ніж зазначено у перевізному документі, навантаження у вагоні рівномірне, на рівні бортів, без заглибин, маркування не порушено, двері та люки з обох сторін зачинені, течі вантажу немає, про що складено комерційний акт від 11.04.2010р. АА № 036617/77/33.
Надлишок вантажу у кількості 940кг, виявлений у вагоні № 66010836, перевантажено у вагон № 67186122 та 16.04.10р. за залізничною накладною № 46495810 відправлено на станцію призначення.
Вантаж у вагоні № 66010836 після доведення його ваги до вантажопідйомності вагону був направлений на станцію призначення за основною накладною, у якій була зроблена відмітка про складення комерційного акту АА № 036617/77 від 11.04.2010р.
При надходженні вагону № 66010836 з вантажем на станцію призначення виявлений надлишок у кількості підтвердився, про що у розділі Є комерційного акту від 11.04.2010р. АА № 036617/77/33 зроблено відмітку.
Позивачем, на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу нарахований штраф у сумі 35 290 грн. 00коп. та пред'явлено позов про його стягнення з відповідача.
Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України, п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Відповідно п. 2.1. розділу 2 Правил оформлення перевізних документів графи комплекту перевізних документів “Маса вантажу в кг, визначена відправником” - вказується маса вантажу у кілограмах, заповнюються вантажовідправником.
Як вже зазначалося вище в накладній № 52328086 правильність внесених відомостей підтверджено підписом представника відправника, маса вантажу визначена при зважуванні вантажу на 150-тоних вагонних вагах.
Відповідно до п. 10 Правил приймання вантажів до перевезення зважування на вагонних вагах інших вантажів (до яких відноситься вугілля) провадиться із зупинкою вагонів без розчеплення або під час руху на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Маса тари вагонів у цих випадках може прийматися за трафаретом на вагоні.
Із комерційного акта від 11.04.2010р. АА № 036617/77/33 слід, що переважування станцією Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці проводилося на 150-тоних вагонних електронно-тензометричних вагах залізниці.
Таким чином, слід визнати, що перевірка маси вантажу здійснена у порядку, встановленому п. 22 Правил видачі вантажів, відповідно якого перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Згідно з 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Відповідно до п.9 Правил складання актів (затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002р. № 334) у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.
Комерційний акт від 11.04.2010р. АА № 036617/77/33, який засвідчив невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у транспортній накладній є складеним у відповідності до вимог пред'явлених до його складання Правилами складання актів.
Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%, тобто у даному випадку 138кг, що менше виявленого надлишку у кількості 940кг.
Статтею 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі неправильності, неточності відомостей зазначених ними в накладній.
Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
Розрахунок ціни позову здійснено у відповідності до цих вимог Статуту.
Враховуючи наведене, колегія суддів визнає, що господарський суд дійшов до правильного висновку про те, що позов про стягнення штрафу у сумі 35 290грн. 00коп. за неправильно зазначену масу вантажу обґрунтований матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Доводи заявника скарги про те, що господарський суд безпідставно не зменшив розмір штрафу не приймаються судовою колегією до уваги, з огляду на таке.
Враховуючи те, що факт невірного зазначення відправником у залізничній накладній маси вантажу підтверджений матеріалами справи, вантажовідправник повинен нести передбачену ст.118, 122 Статуту залізниць України відповідальність у вигляді сплати штрафу.
Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно частини 2 статті 233 Господарського кодексу України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
З огляду на те, що відповідач не довів суду винятковість даного випадку та не надав відповідних документів, підтверджуючих необхідність зменшення судом розміру штрафу, колегія суддів вважає правильним висновок господарського суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на порушення господарським судом вимог ч.1 ст.233 ГК України, ч.3 ст.551 ЦК України та ч.3 ст. 83 ГПК України, якими встановлено право суду на зменшення розміру неустойки, є необґрунтованим, оскільки юридичний аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених у законі умов на розсуд суду.
Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що позов про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу обґрунтований матеріалами справи та підлягає задоволенню у заявленій до стягнення сумі 35 290грн. 00коп., рішення господарського суду Донецької області від 19.08.2010р. у справі № 21/139 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на заявника скарги.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Добропільська»м. Добропілля Донецької області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 19.08.2010р. у справі № 21/139 залишити без змін.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС