донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
12.10.2010 р. справа №38/152
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
за участю представників сторін:
від позивача: Гац Л.В. дов. № 451-10 «Д»від 15.09.2010р.
від відповідача:Анохіна Т.І. дов. № юр/4734 від 31.12.2009р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»м. Горлівка Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від10.08.2010р.
у справі№ 38/152 (суддя Лейба М.О.)
за позовомВідкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»м. Горлівка Донецької області
доОбласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»м. Донецьк
простягнення 766 770грн. 59коп.
Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго»звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію в сумі 699260грн.01коп., за реактивну електричну енергію в розмірі 5 972грн.89коп., пені в розмірі 50 516грн.37коп., 3% в розмірі 7 414грн.34коп., інфляційних в розмірі 3 606грн.98коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на невиконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії №201 від 22.01.2009р. та надав копії актів приймання-передачі товарної продукції (електроенергії), рахунків.
Господарський суд Донецької області рішенням від 10.08.2010р. у справі № 38/152 позов задовольнив частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 699260грн.01коп. -борг за спожиту активну електричну енергію, 5 972грн.89коп. -борг за спожиту реактивну електричну енергію, 38 853грн.85коп. -пеню, 7 107грн.42коп. -3% річних, 3 606грн.98коп. -інфляційні втрати.
У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 11 662грн. 52коп. господарський суд відмовив у відповідності до вимог ст.83 ГПК України, ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, задовольнивши частково клопотання відповідача про зменшення суми пені та зменшив її розмір на 20%.
Крім того, судом здійснено перерахунок 3% річних та стягнуто 7 107грн.42коп. -3% річних, вимоги щодо стягнення 3% річних у залишковій частині залишені без задоволення у зв'язку з безпідставністю заявлення.
Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго», не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 10.08.2010р. у справі № 38/152 скасувати в частині відмови у стягненні пені у сумі 10 103грн. 28коп., та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені в повному обсязі.
Заявник скарги вважає, що господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення визнав встановленими обставини, що є недоведеними. Зокрема, заявник скарги вважає, що при задоволені клопотання відповідача та зменшенні суми пені суд помилково не з'ясував той факт, що відповідач є комунальним підприємством, і даний факт не є підставою для розгляду судом як істотної обставини, яка має значення для вирішення питання про зменшення розміру пені, судом, в порушення ч.1 ст.233 ГК України, не з'ясовано майновий стан сторін.
Крім того, заявник скарги вважає, що не залучивши до участі у справі енергогенеруючі компанії та підприємство, яке здійснює централізоване диспетчерське управління об'єднаною енергетичною системою України і передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, суд порушив ч.1 ст.27 ГПК України.
Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго»м. Донецьк вважає рішення господарського суду від 10.08.2010р. у справі № 38/152 законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №201 від 22.01.2009р., предметом якого сторони визначили, що постачальник (позивач у справі) продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача із загальною (за всіма об'єктами) приєднаною потужністю 2810,5кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
В розділі 7 договору та в додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до договору сторони узгодили облік електричної енергії та порядок розрахунків.
Остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду (розрахунковим вважається період з 00-00годин першого числа до 24-00годин останнього числа поточного місяця -п. 1 Додатку № 5), а також за інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ, здійснюються Споживачем на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка у терміни, що не перевищують 10-ти операційних днів від дня отримання рахунку (п. 9 Додатку № 5 до договору).
Відповідно до пункту 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних з простроченої суми. При цьому, сума грошового зобов'язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Сума пені, 3% річних з простроченої суми, суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції зазначається у розрахунковому документі окремим рядком, або в окремому розрахунковому документі.
На виконання умов даного договору позивач поставив відповідачеві реактивну електроенергію у грудні 2009р. та січні 2010р. -активну та реактивну електроенергію, про що свідчать акти приймання-передачі товарної продукції (електроенергії).
Позивач оформив та передав відповідачеві рахунки за спожиту у грудні 2009 року та січні 2010 року активну та реактивну електричну енергію на суму 705 232грн.90коп.
Про факт отримання відповідачем рахунків свідчить відмітка представника відповідача.
Враховуючи те, що позивач вищевказані рахунки не оплатив в повному обсязі, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення боргу за спожиту активну електричну енергію в сумі 699260грн.01коп., за реактивну електричну енергію в сумі 5 972грн.89коп. з відповідача в примусовому порядку.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи той факт, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, відповідач не надав суду доказів перерахування боргу за активну електричну енергію в сумі 699260грн.01коп., за реактивну електричну енергію в сумі 5 972грн.89коп., слід визнати, що господарський суд дійшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині та задовольнив їх.
За несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань позивач нарахував та просив стягнути з відповідача за період з 12.01.2010р. по 31.05.2010р. 3% річних в сумі 7 414грн.34коп., інфляційні у сумі 3 606грн.98коп.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Оскільки відповідачем не виконані належним чином прийняті на себе зобов'язання, колегія суддів погоджується із господарським судом щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат та вважає правильним зроблений господарським судом розрахунок 3% річних у сумі 7 107грн.42коп.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду щодо часткового задоволення позовних вимог про стягнення пені у сумі 38 853грн. 85коп., виходячи з наступного.
Звертаючись до господарського суду з позовом, позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 50 516грн.37коп.
Відповідно до п.4.2.1 Договору, у відповідності до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР за кожен день прострочення платежу стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За приписами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідачем у судовому засіданні господарського суду заявлено клопотання про зменшення суми пені на 50% та надані документи: баланс станом на 01.04.2010р.
Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду за наявності обставин, які мають істотне значення.
Згідно частини 2 статті 233 Господарського кодексу України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Враховуючи співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій з отриманими негативними наслідками від порушення зобов'язання, відсутність негативних наслідків від порушення відповідачем договірних зобов'язань, обґрунтованість скрутного фінансового стану відповідача наданими доказами, колегія суддів, визнає наведені вище порушення зобов'язань винятковим випадком та, враховуючи положення пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, вважає обґрунтованим висновок господарського суду про зменшення розміру нарахованої позивачем пені на 20% до суми 38 853грн. 85коп.
Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Донецької області від 10.08.2010р. у справі № 38/152 є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, прийнято з урахуванням фактичних обставин та матеріалів справи, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги, за мотивами в ній наведеними, не вбачається.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»м. Горлівка Донецької області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 10.08.2010р. у справі № 38/152 залишити без змін.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС