донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
12.10.2010 р. справа №16/60
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів , Дучал Н.М.
за участю представників:
від позивача:Потупаленко Я.В. - за дов. №б/н від 26.03.2009р.
Шпортко В.А. - за дов. №б/н від 22.01.2010р.
від відповідача:Мандриченко А.Н. -ген. директор
третьої особи:не з'явився
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Кристал»с.м.т. Тельманове
на рішення
господарського суду Донецької області
від09липня 2010р.
по справі№16/60 (суддя Манжур В.В.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кристал»с.м.т. Тельманове
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Регіон -Брок»м.Шахтарськ
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет споруАмвросіївської митниці м.Амвросіївка
простягнення збитків в розмірі 59216грн.36коп.;
зобов'язання відповідача надати позивачеві вантажну митну декларацію №701000001/7/002749 від 15.11.2007р. на пакувальну машину PK91SP ENGINEERS (I) PVT.LTD»з поршневим дозатором для пакування майонезу в пакет «Дойпак»в комплекті
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кристал»с.м.т. Тельманове звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон -Брок»м. Шахтарськ з позовом про стягнення збитків в розмірі 59216грн.36коп.; зобов'язання відповідача надати позивачеві вантажну митну декларацію №701000001/7/002749 від 15.11.2007р. на пакувальну машину PK91SP ENGINEERS (I) PVT.LTD»з поршневим дозатором для пакування майонезу в пакет «Дойпак»в комплекті.
Рішенням господарського суду Донецької області від 09.07.2010р. було відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, ТОВ «Кристал»звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2010р. та прийняти нове -про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заявник посилається на те, що відповідач (декларант) виконав неналежним чином свої зобов'язання за договором-дорученням та здійснив декларування товару за митною вартістю в розмірі 87520доларів США замість 35363доларів США (фактична ціна, визначена в контракті №HXM/KP/0745 від 30.07.2007р.)
На момент митного оформлення товару, яке відбулося 15.11.2007р. згідно вантажно-митної декларації, поданої декларантом, у ТОВ «Регіон-Брок»не було належних доказів невідповідності оригіналу листа фірми «НХМ-Лтд»та його копії вимогам, що пред'являються для документів, що подаються до митного оформлення.
Тому відповідач протиправно відмовився від виконання передбаченого пунктом 4.2.1 договору -доручення обов'язку прийняти від позивача документи для митного оформлення товару.
Збитки в розмірі 59216грн.36коп. складають суму додаткових витрат ТОВ «Кристал»на сплату мита та митних платежів, які внаслідок неналежного виконання декларантом зобов'язань за договором - дорученням, не підлягають поверненню митним органом.
Пунктом 4.2.1.8 договору - доручення встановлений обов'язок декларанта надати поручителю акт виконаних робіт та документи, що підтверджують виконання доручення (оформлену належним чином вантажно-митну декларацію, товаро - транспортні документи, податкові накладні та інше) до 5 числа м'ясця, наступного за місяцем, в якому здійснене декларування товару за цим договором.
Тому позовна вимога про зобов'язання відповідача виконати обов'язок прямо передбачена умовами договору.
У письмових поясненнях Амвросіївської митниці №7-1/3345 від 12.08.2010р. вказано, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач не погодився з доводами скаржника та наполягав на тому, що рішення суду прийнято за результатами всебічного, повного та об'єктивного розгляду у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності з дотриманням та правильним застосування норм матеріального та процесуального права.
В судових засіданнях 22.09.2010р. та від 12.10.2010р. представники сторін підтримали правові позиції, викладені раніше.
На адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшли пояснення Амвросіївської митниці про перебування установи в стадії припинення шляхом приєднання до Східної митниці на підставі наказу Державної митної служби №548 від 28.05.2010р.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив, письмові пояснення третьої особи, заслухавши у судовому засіданні повноважних представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Між ТОВ «Регіон-Брок» (далі -декларант) та ТОВ «КРИСТАЛ»(далі -поручитель) був підписаний договір-доручення на декларування товарів №10/07 від 27.09.2007р. (далі -договір №10/07 від 27.09.2007р.), згідно якого декларант, керуючись Митним кодексом України та Свідоцтвом про визнання підприємства декларантом №70100/007БМ-02116 від 26.01.2004р., за рахунок та на підставі доручення поручителя здійснює декларування товарів та транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України поручителем.
Доручення з декларування та інші дії, пов'язані з митним оформленням, виконуються посадовими особами декларанта, уповноваженими митними органами на декларування.
В розділі 2 договору №10/07 від 27.09.2007р. визначено, що для виконання доручення, поручитель надає декларанту письмову заявку, форма якої узгоджена сторонами в додатку №1 до цього договору, разом з необхідними для виконання доручення документами.
Якщо у представника декларанта відсутні зауваження щодо повноти наданих відомостей та документів, він проставляє відповідну відмітку у заявці і доручення вважається прийнятим.
В тому випадку, коли наданих документів та інформації недостатньо для виконання доручення, воно вважається не прийнятим. Представник декларанта письмово в заявці пояснює підстави відмови та викладає необхідні вказівки для належного виконання доручення.
При цьому, якщо на будь-якому етапі виконання доручення подальше його виконання стає неможливим, представник декларанта робить відповідну відмітку в заявці з докладним поясненням підстав та негайно повідомляє про це поручителя.
Після належного виконання доручення представник декларанта робить відповідну відмітку в заявці, внаслідок чого доручення вважається виконаним та прийнятим поручителем, за умови відсутності в останнього заперечень та зауважень за фактом виконання доручення. Якщо доручення було виконано декларантом та прийнято поручителем, заявка передається декларанту. У випадку невиконання доручення, заявка залишається у поручителя.
Факт виконання доручення підтверджується актом виконаних робіт, який підписується сторонами.
Згідно з пунктом 4.1 договору №10/07 від 27.09.2007р. поручитель має право вимагати від декларанта звіт про перебіг доручення, що виконується. На поручителя покладається обов'язок своєчасно надати декларанту відомості про вантаж, а також інші документи, необхідні для митного оформлення, та заявити митний режим.
В свою чергу, відповідно до пункту 4.2 договору №10/07 від 27.09.2007р. декларант зобов'язаний прийняти пакет документів, необхідний для складення вантажної митної декларації та надання її до митних органів України, що підтверджується заявкою.
Під час прийняття документів декларант протягом одного робочого дня після прийняття документів має повідомити поручителя про документи, яких не вистачає, та про їх відповідність вимогам, що пред'являються при митному оформленні.
Декларант повідомляє поручителя за його вимогою, а у випадку неможливості виконання доручення -обов'язково, всі відомості про перебіг виконання доручення.
Після виконання доручення (закінчення митного оформлення) надати поручителю звіт про виконання доручення, який оформлюється у вигляді акту виконаних робіт. Акт виконаних робіт надається поручителю до 5 числа місяця, наступного за звітним (звітним є місяць, протягом якого декларант надавав поручителю послуги з декларування). Разом з актом декларант повинен передати документи, що підтверджують виконання доручення - оформлену належним чином вантажно-митну декларацію, товаро - транспортні документи, податкові накладні.
При цьому, декларант має право відмовитись виконувати умови договору, коли у нього є достатні підстави вважати, що дії або бездіяльність поручителя є протиправними та обумовлюють настання адміністративної, кримінальної відповідальності або відповідальності, передбаченої Митним кодексом України.
На підставі договору - доручення на декларування товарів №10/07 від 27.09.2007р. до Амвросіївської митниці 08.10.2007р. декларантом до митного оформлення був наданий товар «Пакувальна машина РК91SP з поршневим дозатором для пакування майонезу в пакет «Дойпак»у комплекті з пристроєм для продування інертним газом, у кількості 1 шт.»
Вказане обладнання (виробник фірма ENGINEERS (I) PVT.LTD»Індія) було поставлено фірмою LIMITED»Гибралтар на адресу позивача згідно зовнішньоекономічного контракту №НХМ/КР/0745 від 30.07.2007р. з додатком №1 від 30.07.2007р.
У вантажно-митній декларації №701000001/7/002276 від 08.10.2007р. митна вартість товару зазначена в розмірі 35365$ за шт.
Під час здійснення контролю митної вартості наданого до митного оформлення товару посадовою особою відділу контролю митної вартості та номенклатури Амвросіївської митниці було проведено перевірку документів, наданих для підтвердження митної вартості товарів, і відомостей, необхідних для здійснення митного контролю. Оскільки наявні документи заявлену вартість не підтверджували, посадовою особою митниці було вчинено запис до графи ДМВ-1 «Для відміток митного органу»про необхідність подання додаткових документів, що підтверджували б митну вартість, а саме: прейскуранта (прайс-лист), калькуляції фірми-виробника товару.
Через неподання декларантом документально та достовірно підтверджених відомостей про митну вартість товару та наявністю у посадової особи митниці сумнівів щодо правильності визначення заявленої вартості товару митним органом було встановлено неможливість застосування основного, першого методу визначення митної вартості -за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Статтею 265 Митного кодексу України встановлено, що у разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей до компетенції митного органу відноситься самостійне визначення митної вартості товару на підставі наявних у митного органу відомостей, у тому числі цінової інформації, яка міститься у ціновій базі програмно-інформаційного комплексу (ПІК) «Цінова інформація при визначенні митної вартості»Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (ЄАІС ДМСУ).
Через неможливість визначення митної вартості обладнання шляхом послідовного використання перших п'яти методів, посадовою особою митниці визначено митну вартість зазначеного товару на підставі шостого методу із використанням інформації цінової бази даних ЄАІС ДМСУ. В результаті було встановлено, що заявлений рівень митної вартості пакувальної машини (35365$ за шт.) майже у 2,5 рази нижчий, ніж за даними цінової бази (87250$ за шт.).
Рішенням про визначення митної вартості №007 від 12.10.2007р. митницею визначено митну вартість товару, наданого до митного оформлення за ВМД №701000001/7/002276 від 08.10.2007р., яка дорівнювала 87250$ за шт.
Також посадовою особою митниці складено Картку відмови в митному оформленні №7010000/2007/000063 від 12.10.2007р. із вказівкою привести митну вартість товару у відповідність до зазначеного вище Рішення. Рішення про визначення митної вартості позивачем не оскаржено.
Як вбачається із матеріалів справи, на етапі митного оформлення вантажу за ВМД №701000001/7/002276 від позивача на адресу митниці надійшов лист за вих. №45 від 10.10.2007р. щодо вивантаження спірного товару в зоні митного контролю під гарантію проведення відповідної оплати за зберігання товару під митним контролем.
На підставі положень Порядку застосування тимчасової чи неповної декларації відповідного режиму імпорт (при випуску у вільний обіг), затвердженого наказом Держмитслужби №932 від 30.12.2003р. (зареєстровано в Мін'юсті України 17.01.2004р. за №66/8665) (із змінами та доповненнями, в редакції, що діяла на момент митного оформлення), позивач звернувся до Амвросіївської митниці із заявою вих. №49 від 17.10.2007р. про надання дозволу на випуск товару у вільний обіг за тимчасовою декларацією.
Відповідно до норм статті 82 Митного кодексу України, якщо неможливо здійснити декларування товарів, які ввозяться на митну територію України, безпосередньо під час їх переміщення через митний кордон України, такі товари можуть бути випущені у вільний обіг у спрощеному порядку після подання митному органу тимчасової чи неповної декларації та під зобов'язання про подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку не пізніше ніж через 30 днів з дня випуску товарів у вільний обіг.
На підставі зазначеного, пакувальна машина була випущена митницею у вільний обіг за тимчасовою ВМД №701000001/7/002410 від 17.10.2007р. із відповідною сплатою донарахованих податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товару, визначеного митним органом.
Враховуючи вимоги, викладені в Додатку №1 до вищезгаданого Порядку, посадовою особою митниці в графі 48 «Відстрочення платежів»була зазначена гранична дата виконання декларантом зобов'язання (подання вантажно-митної декларації, заповненої у звичайному порядку) - 15.11.2007р.
Отримавши дозвіл митниці на випуск товару у вільний обіг, платіжними дорученнями за №419 від 15.10.2007р. та №421 від 15.10.2007р. позивач перерахував на депозитний рахунок митного органу грошові кошти в сумі 59216грн.35коп. для сплати обов'язкових платежів за митною вартістю, визначеною митницею.
Позивач зазначає, що 14.11.2007р. ним до митниці із супровідним листом від 13.11.2007р. за вих. №88 були здані всі необхідні документи, а саме: лист фірми-виробника товару про відмову надати калькуляцію та прайс-листи цієї ж форми.
Під час розгляду отриманих матеріалів у посадової особи митного органу виникли сумніви стосовно справжності наданої в якості додатка копії листа фірми-виробника «НХМ Лтд», які в подальшому підтвердилися під час проведення спеціалістом Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному управлінні МВС України в Донецькій області технічного дослідження зазначеного документу .
За результатами технічного дослідження копії листа фірми-виробника «НХМ Лтд»виявлено, що текст копії листа, підпис та відтиск круглої печатки в Графі «С ув. Директор фирмы «НХМ Лтд.»виконані електрофотографічним способом на розмножувальній техніці та при виготовленні копії листа на ім'я начальника Амвросіївської митниці від імені директора фірми «НХМ Лтд.»застосовувався монтаж: підпису, відтиску печатки та прізвища в графі «С ув. Директор фирмы «НХМ Лтд.»
Оскільки оригіналу вказаного листа під час митного оформлення товару не було представлено, Амвросіївська митниця відмовила позивачеві у поверненні сплачених коштів в розмірі 59216грн.35коп. через недоведеність позивачем митної вартості поставленого товару в розмірі 35363$.
Як зазначалось раніше, згідно пункту 2.1. №10/07 від 27.09.2007р. поручитель надає декларанту за встановленого цим договором формою письмову заявку разом з необхідними для виконання доручення документами.
Цим же договором встановлено, що декларант, виконуючи доручення, пов'язані з митним оформленням, керується, в першу чергу, саме Митним кодексом України.
В порушення умов пункту 2.1. договору-доручення позивачем без оформлення відповідної заявки декларанту 14.11.2007р. о 17.00 год. були надані копії документів, додатково затребувані митницею на підтвердження митної вартості. Як зазначає відповідач, при візуальному вивчені наданих копій документів у декларанта виникли підозри про їх недостовірність.
Заявка, оформлена належним чином, була надана представником позивача лише у другій половині дня 15.11.2007р., про що свідчить запис у розділі 1 Заявки від 15.11.2007р. за вих. №91.
У зв'язку з викладеним, на виконання умов договору-доручення представником декларанта вказана Заявка із зазначенням причин до виконання прийнята не була, про що свідчить запис у розділі 1 Заявки від 15.11.2007р. за вих. №91.
Із матеріалів справи вбачається, що строк подання звичайної вантажно-митної декларації був встановлений митницею та спливав саме 15.11.2007р. згідно графи 48 ВМД №701000001/7/002410 і був відомий позивачу, як саме і про надання відповідних документів на підтвердження заявленої митної вартості вантажу.
Відповідач, як декларант, несе згідно митного законодавства України та пункту 5.2. договору-доручення, відповідальність за заявлення в митній декларації помилкових відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями.
Декларант, не отримавши в строк від позивача належним чином оформлених Заявки та документів на підтвердження митної вартості, будучи відповідальним за виконання дій, пов'язаних з декларуванням, 15.11.2007р. у граничний строк, встановлений митницею для виконання зобов'язань, здійснив за вантажно-митницею декларацією №70100001/7/002749, оформленої у звичайному порядку, митне оформлення пакувальної машини за митною вартістю, яка була визначена митним органом (87250 доларів США).
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа, зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Стаття 225 Господарського кодексу України до вищевказаного визначення збитків додає ще таку норму: до складу збитків включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Згідно ст. 611, 623 Цивільного кодексу України наслідками порушення зобов'язань є, зокрема, відшкодування збитків, встановлене договором або законом. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Для обґрунтування підстав стягнення збитків у зв'язку з неналежним виконанням умов господарського договору позивач, крім наявності факту заподіяння збитків та конкретної суми збитків, повинен був довести наявність усіх складових частин цивільного правопорушення, а саме: протиправність дій або бездіяльність відповідача; шкідливі наслідки для позивача та розмір заподіяних збитків; причино-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача та шкідливими наслідками для позивача; вину саме відповідача у заподіянні збитків.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Із матеріалів справи вбачається, що через відсутність оригіналів документів, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість, митна вартість поставленого товару була визначена митницею згідно з приписами статті 265 Митного кодексу України.
З урахуванням всіх обставин даної справи та зважаючи недоведеність позивачем митної вартості поставленого товару - пакувальної машини PK91SP ENGINEERS (I) PVT.LTD»з поршневим дозатором для пакування майонезу в пакет «Дойпак»в комплекті, неподання позивачем до суду документів, що підтверджують митну вартість в розмірі 35363$, недоведеність факту спричинення збитків, пов'язаних з декларуванням товарів, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків в розмірі 59216грн.36коп.
Також у позовній заяві позивач просить зобов'язати відповідача надати позивачеві вантажну митну декларацію №701000001/7/002749 від 15.11.2007р. на пакувальну машину PK91SP ENGINEERS (I) PVT.LTD»з поршневим дозатором для пакування майонезу в пакет «Дойпак»в комплекті.
Відповідно до вимог ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Заявлені позивачем вимоги про зобов'язання відповідача надати позивачеві вантажну митну декларацію №701000001/7/002749 від 15.11.2007р. на пакувальну машину PK91SP ENGINEERS (I) PVT.LTD»з поршневим дозатором для пакування майонезу в пакет «Дойпак»в комплекті не відповідають способам захисту цивільних прав, передбачених ст.16 Цивільного кодексу України, тому господарський суд дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
З огляду на наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2010р. у справі №16/60 колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал»с.м.т. Тельманове на рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2010р. у справі №16/60 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2010р. у справі №16/60 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий
Судді:
Н.М. Дучал
Надруковано 6 примірників: 1 -позивачу; 1 -відповідачу; 1 -третій особі; 1 -до справи; 1 -господарському суду; 1 - ДАГС