донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
12.10.2010 р. справа №17/126
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів , Дучал Н.М.
за участю представників:
від позивача:Руденко А.О. -за дов. №02-4051 від 11.01.2010р.
від відповідача:Шутов Р.М. -за дов. №14/38-424 від 22.07.2010р.
Фабрій В.В. -за дов. №14/38-481 від 18.08.2010р.
Мальований К.Г. -за дов. №1-12/12-62 від 19.02.2010р.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Артемвугілля»м. Горлівка
на рішення
господарського суду Донецької області
від08 липня 2010р.
по справі№17/126 (суддя Татенко В.М.)
за позовомДержавної екологічної інспекції Донецької області м. Донецьк
доДержавного підприємства «Артемвугілля»м. Горлівка
простягнення шкоди, заподіяної внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без отримання дозволу, в розмірі 7360594грн.
Державна екологічна інспекція в Донецькій області звернулась до Державного підприємства «Артемвугілля»м. Горлівка з позовом про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без отримання дозволу, в розмірі 7360594грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 08.07.2010р. у справі №17/126 позовні вимоги задоволені в повному обсязі, присуджено до стягнення з відповідача на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету Горлівської міської ради 7360594грн. шкоди, заподіяної внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без отримання дозволу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне підприємство «Артемвугілля»звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове - про відмову в задоволенні позову.
Обґрунтовуючи свою правову позицію, відповідач посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права.
За приписами постанови Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року»№502 від 21.05.2009р. встановлено, що тимчасово (до 31.12.2010р.) припиняється проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного і податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).
Скаржник зазначає, що позивач повинен був прийняти рішення щодо суб'єкта господарювання про стягнення фінансових та адміністративних санкції лише у разі невиконання підприємством вимог припису про усунення виявлених порушень протягом 30діб з дня одержання.
Протягом 2009р. підприємство зверталось до Державного управління охорони навколишнього середовища з письмовим зверненням про перегляд терміну дії відповідного дозволу.
Враховуючи викладене, заявник зазначає, що позивачем порушені вимоги постанови Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року»№502 від 21.05.2009р. в частині строків прийняття рішення про застосування фінансових санкцій.
Посилаючись на норми статей 238 - 250 Господарського кодексу України, скаржник вважає, що сума заявлена до стягнення є штрафом (адміністративно-господарською санкцією). Тому судом мали бути враховані строки застосування таких санкцій, визначені в статті 250 Господарського кодексу України.
Згідно з пунктом 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. за №48/16064), час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
В апеляційній скарзі вказано, що в порушення наведених вимог, позивач здійснив розрахунок суми збитків за період, коли порушення не було виявлено та належним чином зафіксовано.
Скаржником заявлено клопотання від 21.09.2010р. про зупинення апеляційного провадження у справі №17/126 до розгляду по суті Донецьким окружним адміністративним судом справи №2а-21816/10/0570, порушеної за позовом Державного підприємства «Артемвугілля»до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області про визнання противоправними дій відповідача щодо не продовження терміну дії до 01.01.2010р. виданих дозволів на викиди забруднюючих речовин та зобов'язання відповідача продовжити термін дії раніше виданих дозволів на викиди забруднюючих речовин.
У відзиві Державної екологічної інспекції №02-2348 від 22.09.2010р. вказано про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Висновок відповідача про застосування до підприємства саме фінансових санкцій є помилковим. Також не відповідає положенням Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. за №48/16064), твердження про порушення її вимог в частині визначення часу роботи джерела викиду забруднюючих речовин.
В судовому засіданні від 22.09.2010р. представники сторін підтримали правові позиції викладені раніше. Позивач заперечував проти задоволення клопотання скаржника про зупинення апеляційного провадження через його необґрунтованість.
На підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні було оголошено перерву до 12.10.2010р.
В судовому засіданні від 12.10.2010р. представники сторін надали пояснення щодо обставин справи.
Дослідивши зміст клопотання відповідача, матеріали додані до цього клопотання та вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія залишає без задоволення клопотання від 21.09.2010р. про зупинення апеляційного провадження у справі №17/126 до розгляду по суті Донецьким окружним адміністративним судом справи №2а-21816/10/0570, порушеної за позовом Державного підприємства «Артемвугілля»до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області про визнання противоправними дій відповідача щодо не продовження терміну дії до 01.01.2010р. виданих дозволів на викиди забруднюючих речовин та зобов'язання відповідача продовжити термін дії раніше виданих дозволів на викиди забруднюючих речовин.
Відповідно до положень статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Але в даному випадку, розгляд в порядку адміністративного судочинства справи №2а-21816/10/0570 не перешкоджає апеляційному провадженню в справі №17/126.
Адже на момент прийняття оспорюваного рішення господарським судом Донецької області у справі №17/126, обставини, які можуть виникнути за наслідками розгляду адміністративної справи №2а-21816/10/0570, ще не існували.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив, заслухавши у судовому засіданні повноважних представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Спеціалістами Державної екологічної інспекції в Донецькій області відповідно до плану роботи державної екологічної інспекції в Донецькій області на ІV квартал 2009р. було здійснено планову перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства на Структурному підрозділі «Шахта ім. К.А. Румянцева»Державного підприємства «Артемвугілля».
За результатами перевірки складений акт №207 від 01.12-21.12.2009р., в якому зазначено про наявність на підприємстві чотирнадцяти джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з яких п'ять -організованих, дев'ять -неорганізованих, два -обладнано пилогазоочисним устаткуванням.
Також встановлено, що з 01.04.2009р. підприємство здійснює викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.
На підставі викладеного, на адресу керівника Структурного підрозділу «Шахта ім. К.А. Румянцева»Державного підприємства «Артемвугілля»був виданий припис №207 від 25.12.2009р. про усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства, у тому числі, щодо отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Відносно посадової особи (директора Структурного підрозділу «Шахта ім. К.А. Румянцева»Державного підприємства «Артемвугілля») був складений протокол про адміністративне правопорушення №520 від 17.12.2009р. та винесена постанова про адміністративне правопорушення №520 від 28.12.2009р.
На підставі положень Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про охорону атмосферного повітря»та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. за №48/16064), позивачем було вирахувана шкода, заподіяна внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без отримання дозволу, в розмірі 7360594грн.
Не погоджуючись с прийнятим рішенням суду відповідач зазначає про порушення позивачем положень постанови Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року»№502 від 21.05.2009р.
Судова колегія не приймає до уваги наведені зауваження з наступних підстав.
Дійсно, нормами вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України передбачено тимчасове (до 31.12.2010р.) припинення проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного і податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).
За приписами пункту 1 Критеріїв розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища та періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю), затверджених постановою Кабінету Міністрів України №212 від 19.03.2008р., суб'єкти господарювання незалежно від форми власності розподіляються за високим, середнім та незначним ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища.
Відповідно до пункту 2 вищезгаданих Критеріїв, критеріями віднесення суб'єктів господарювання до групи суб'єктів з високим ступенем ризику, зокрема, є - наявність в них об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, провадження суб'єктами господарювання діяльності, що спричиняє викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в обсязі більш як 5тис. тонн на рік.
Як вбачається з Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №554 від 27.07.1995р., серед видів діяльності зазначена вугільна, гірничовидобувна промисловість.
Як вбачається з матеріалів справи, видобування кам'яного вугілля, переробка (збагачення) вугільної сировини належать до основних напрямів діяльності Державного підприємства «Артемвугілля».
Таким чином, відповідач належить до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику.
Пунктом 5 Критеріїв розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища та періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю), затверджених постановою Кабінету Міністрів України №212 від 19.03.2008р., встановлено, що планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання проводяться з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на рік.
За приписами статті 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється Радами та їх виконавчими і розпорядчими органами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими державними органами.
Пунктом 6 Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1524 від 02.11.2006р., встановлено, що Мінприроди України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в його складі урядові органи державного управління, уповноважений орган виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим, територіальні органи, інспекції, установи та організації, що перебувають в його управлінні.
Відповідно до статті 40 Закону України «Про охорону навколишнього середовища»використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Статтею 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»обумовлено, що підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.
Згідно статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»№2556-III від 21.06.2001р. підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.
Відповідно до статті 11 цього ж закону, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видаються за умови: 1.- неперевищення протягом терміну їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки; 2. - неперевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел; 3. - дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.
В грудні 2009р. фахівцями Державної екологічної інспекції в Донецькій області здійснювалась саме планова перевірка підприємства, під час якої було встановлено відсутність з 01.04.2009р. у відповідача дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Відповідачем не спростований факт закінчення дії дозволу №32270533 від 29.06.2005р. на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, виданий Структурному підрозділу «Шахта ім. К.А. Румянцева»Державного підприємства «Артемвугілля», відсутність продовження його дії у встановленому чинним законодавством порядку та здійснення підприємством викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»№2556-III від 21.06.2001р. шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) встановлений Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. за №48/16064)
Згідно з пунктом 2.1.2 цієї Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.
В пункті 2.7.1 наведеної Методики встановлено, що розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання.
Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлений фахівцями Державної екологічної інспекції в Донецькій області при проведенні в грудні 2009р. планової перевірки.
Посилання скаржника на порушення положень пункту 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. за №48/16064) не залишаються без уваги апеляційною інстанцією з огляду на наступне.
В пункті 3.6 згаданої Методики визначено, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою №2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.
В пункті 3.7 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. за №48/16064), наведена формула розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення), який здійснюється без дозволу на викиди. При цьому, в розрахунку використовується саме час роботи джерела викиду (утворення) забруднюючої речовини без дозволу.
Враховуючи викладене, розрахунок суми шкоди здійснений позивачем з дотриманням вимог чинного законодавства, у тому числі, Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. за №48/16064)
Сума, заявлена позивачем до стягнення, за своєю правовою природою не належить до адміністративно-господарських санкцій, як помилково вважає відповідач.
З огляду на наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Донецької області від 08.07.2010р. у справі №17/126 колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Артемвугілля»м. Горлівка на рішення господарського суду Донецької області від 08.07.2010р. у справі №17/126 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 08.07.2010р. у справі №17/126 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий
Судді:
Н.М. Дучал
Надруковано 5 примірників: 1 -позивачу; 1 -відповідачу; 1 -до справи; 1 -господарському суду; 1 - ДАГС