№ 2-а-993/10
25 жовтня 2010 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Кляшторного В.С.,
при секретарі Керопян В.Ф.,
за участю представника ОСОБА_1,розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до командира Криничанської роти Дорожньо-патрульної служби ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області майора міліції Гуляєва Володимира Миколайовича п ро оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. В позові зазначив, що Постановою серії АЕ № 256499 командиром Криничанської роти ДПС майором міліції Гуляєвим Володимиром Миколайовичем 22 червня 2010 року на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн., за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Дана Постанова ухвалена на підставі Протоколу серії АЕ1 № 008130 про адміністративне правопорушення від 22.06.2010 р., складеного інспектором ДПС Криничанської РДПС мол. с-том міліції Петрушенко Миколою Миколайовичем, про вчинення правопорушення передбаченого ст.132-1 КУпАП, а саме порушення вимоги передбаченої п. 22.5 Правил дорожнього руху, як зазначено в Протоколі та Постанові - порушення правил перевезення небезпечних вантажів без товарно-транспортних накладних.
З вказаною Постановою позивач повністю не згоден, вважаю її незаконною та такою, що не відповідає діючому законодавству України з наступних підстав.
1 . Керуючи автомобілем Мерседес Бенц, номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_7, 22.06.2010 р. позивач їхав на завантаження Товару нафтопродуктів на ПАО «Укртатнафта» (м. Кременчук). Приблизно в 11 год. на 300 км а/ш Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя був зупинений працівниками ДАІ, як потім з'ясувалося, для перевірки документів. Більш детальна причина зупинки позивачу не відома, у зв'язку з тим, що правил дорожнього руху він не порушував. В ході перевірки документів відповідачем була встановлена відсутність товарно-транспортних накладних, що вказано в Протоколі та Постанові про адміністративне правопорушення. В протоколі про адміністративне правопорушення від 22.06.2010 р. позивачем було вказано та підтверджено відсутність даної товарно-транспортної накладної у зв'язку з тим, що відсутній сам товар, оскільки він їхав порожній тільки на загрузку.
При цьому відповідачу були надані всі підтверджуючи документи, на підставі яких позивач здійснював керування, шляховий лист, довіреність на отримання Товару та лист-заявка за вих. № 397 від 21.06.2010 р., з огляду якої чітко вбачається факт відвантаження Товару ПАО «Укртатнафта».
2. В п. 22.5. Правил дорожнього руху зазначено:
«22.5. За спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 38 т (на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - до 40 т; для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. { Абзац перший пункту 22.5 в редакції Постанов КМ N 876 876-2008-п від 01.10.2008, N 76 ( 76-2009-п ) від 11.02.2009
Порушення вказане в оскаржуваній Постанові, саме відсутність товарно-транспортної накладної, даним пунктом Правил дорожнього руху взагалі не регулюються, порушень, у відповідності до цієї статті відповідачем в Постанові не наводиться, що дає підставу дійти до висновку, про відсутність такових.
3 . Відповідно до ст. 20 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» від 06.04.2000 р. № 1644-111, з змінами та доповненнями, перевезення небезпечних вантажів допускається за наявності відповідно оформлених перевізних документів, перелік і порядок подання яких визначається нормативно-правовими актами, що регулюють діяльності транспорту.
Постановою КМУ від 25.02.2009 р. № 207 «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», з змінами та доповненнями, затверджений перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, та відповідно до якого, товарно-транспортна накладна є необхідною для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах. Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» зокрема встановлено, що послугою з перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами являється перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу (ст. 901 ЦК України). Для водія юридичної особи або фізичні особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, в наведеному переліку товарно-транспортна накладна не значиться, у зв'язку з чим наявність її не потрібна.
4. Відповідно до спільного наказу № 281/171/578/155 від 20.05.2008 р. «Про затвердження Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях », що встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів та вимоги якої є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України, п. 7.5. передбачений порядок відпуску нафтопродуктів автомобільним транспортом, а саме.
П. 7.5.1 Нафта і нафтопродукти вантажоодержувачам постачаються централізовано або вивозяться самостійно вантажоодержувачем…
П.7.5.4 Нафтопродукти відпускаються у технічно справну та чисту тару відповідно до вимог ДСТУ 4454 після пред'явлення представником вантажоодержувача доручення і свідоцтва про повірку автоцистерни.
П.7.5.6 Відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких:
перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;
другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;
третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи.
Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.
П.7.5.7 ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства.
П.7.5.8 Відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників.
Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, № 363 від 14.10.1997 р., затверджених Наказом Міністерства транспорту України, які не регламентують перевезення небезпечних, великогабаритних, але регулюють загальний порядок перевезень вантажів автомобільним транспортом , п.11. закріплено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Так, основоположним є перевезення вантажів, але на момент зупинення 22.06.2010 р. автотранспортного засобу, яким керував позивач, вантаж був відсутній, була порожня чиста автоцистерна, призначена на завантаження нафтопродуктів у вантажовідправника.
Дані заперечення позивач наводив і відповідачу, про що зазначено в самому протоколі про адміністративне правопорушення, але до увагу відповідачем не взяті та безпідставно не враховані.
5. Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-111, з змінами та доповненнями,
« Стаття 48 . Документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: - для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; - для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України. Документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, є: - для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; - для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України. У разі перевезення небезпечних вантажів обов'язковими документами для водія є:
- свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення визначених небезпечних вантажів; - свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі; - письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайних ситуацій. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, які здійснюються на договірних умовах чи для власних потреб, обов'язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами.»
Таким чином, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ видається саме на вантаж і повинен бути при здійсненні транспортування вантажу, а не пустої чистої автоцистерни.
6. З гідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато за таких обставин, - відсутність події і складу адміністративного правопорушення ст. 247 КУпАП. Відповідачем, не було наведено жодних доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 251 КУпАП). Це випливає з самого складу зазначеного правопорушення та обсягу доказів, які наявні у протоколі та постанові. Складання Протоколу за неіснуючі правопорушення, призведе до порушення суб'єктом владних повноважень приписи основного Закону України-Конституції України.
Посилаючись на зазначені вище обставини, позивач обґрунтовував неправомірність дій відповідача, мотивуючи тим, що він не міг мати товарно-транспортну накладну, оскільки їхав порожній.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, про що свідчить розписка в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив, заперечень не надав.
Вивчивши усі надані письмові докази у сукупності, заслухавши пояснення позивача, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
У відповідності зі ст..9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Вимогами статті 283 КУпАП встановлено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Ст..251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як передбачено ст. 71 КАС Ураїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Обставини, зазначені позивачем, не спростовуються матеріалами справи.
Керуючись зазначеними вище приписами діючого законодавства України, суд приходить до висновку, що на момент зупинення позивач, як водій вантажоодержувача не повинен був мати товарно-транспортну накладну, оскількидана товарно-транспортна накладна видається вантажовідправником (ПАТ «Укртатнафта» ) в день відпуску Товару (нафтопродуктів). Тому суд вважає, що правила перевезення небезпечних вантажів та Правила дорожнього руху позивачем не порушувались.
В порушення ст. 280 КУпАП, відповідач, при розгляді справи про адміністративне правопорушення був зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Слід вказати на те, в протоколі в графі свідки відсутні записи та підписи. Між тим, у відповідності до ст. 256 КУпАП, якщо є потерпілі або свідки є, то їх дані повинні бути вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, наряду з іншими даними. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, потерпілих, свідків, речовими доказами та ін. Посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім цього, оскаржувана Постанова винесена з порушенням ст. 33 КУпАП яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, встановлених цим кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність. При винесені оскаржуваної постанови цього зроблено не було, та посадовою особою, яка винесла цю постанову, вимоги закону не були враховані.
Відповідач в процесі розгляду справи будь-яких доказів, що стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суду не надала.
Таким чином, за відсутності доказів з боку відповідача в обґрунтування правомірності прийнятого рішення, суд дійшов висновку, що винесена постанова не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства, а тому підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 11, 17-19, 69-72, 87-94, 99, 100, 102, 128, 158-163, 167, 186, 256 КАС України, ст.ст. 33, 252, 251. 287, ч. 5 ст.288, 289, п. 1 ст. 247 КУпАП, ст. 4,6 КАС України, ст. 19 Конституції України, «Про затвердження Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях» № 281/171/578/155 від 20.05.2008 р., ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», суд,
Позовну заяву ОСОБА_2 до командира Криничанської роти Дорожньо-патрульної служби ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області майора міліції Гуляєва Володимира Миколайовича п ро оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати винесену відповідачем постанову від 22.06.2010 р. серія АЕ № 256499 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ст. 132-1 КУпАП
Провадження по адміністративній справі закрити, відповідно до п.1 ст. 247, 293 КУпАП в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: В.С.Кляшторний