донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
06.10.2010 р. справа №19/125/10
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Волкова Р.В.
суддівЗапорощенка М.Д. , Новікової Р.Г.
за участю представників сторін:
від позивача:Сердюченко В.В. - довір. № 66 від 12.07.2010р.,
від відповідача:не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5, м. Мелітополь Запорізької області
на ухвалу
господарського суду Запорізької області
від17.08.2010 року
по справі№ 19/125/10 (Даценко Л.І.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мегамастер", м. Мелітополь Запорізької області
доОСОБА_5, м. Мелітополь Запорізької області
провизнання договору купівлі-продажу від 24.07.2009р. недійсним
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.08.2010р. по справі № 19/125/10 задоволено позов керуючого санацією.
Вказаним документом першої інстанції визнано недійсним договір купівлі-продажу комплексу від 24.07.2009р. розташованого за адресою АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріату Запорізької області Бєдновим О.Л.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач по справі ОСОБА_5, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу місцевого господарського суду та припинити провадження по справі. В обгрунтування своїх вимог заявник посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права. За ствердженням заявника апеляційної скарги судом розглянуто спір поза межами справи про банкрутство та без участі відповідача.
Позивач по справі у відзиві на апеляційну скаргу вимоги скаржника не визнав. Ухвалу суду вважає законною та обгрунтованою, а вимоги скаржника такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.
24.07.2009р. між ТОВ “Мегамастер” та ОСОБА_5 укладено договір купівлі -продажу комплексу, за умовами п. п. 1 якого взяв на себе обов'язок передати у власність, а відповідач -прийняти у власність комплекс будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та сплатити за нього суму 310 000,00 грн. з урахувнням ПДВ (п. 4договору), яку покупець повинен перерахувати продавцю на розрахунковий рахунок № 26004006406001 в ДНП ФАТ “Індекс-Банк” в м. Дніпропетровськ, МФО 307015 в термін до 04.01.2010 року.
До складу комплексу входять: будівля цегляна, позначена в плані літерою А-1, загальною площею 32,2 кв.м., не житловаю площею 29,0 кв.м.; Будівля цегляна, Залізобетонні блоки (готовність 100 %), позначена в плані літерою Б-1; навіс цегляний, позначений в плані Літерою В; будівля цеглянаї, бетонні блоки (готовністю 100%), позначена в плані літерою Г-1;Будівля шлакоблочна (готовністю 100%), позначена в плані літерою Д-1; Будівля цеглянаї (готовністю 100%), позначена літерою Е-2; підвал цегляний, позначений в плані літерою Ж; убиральня-душ шлакоблочний, позначений в плані літерою З; будівля цегляна, позначена в плані літерою И-1; будівля, залізобетонні блоки, позначені в плані літерою К-1; будівля, залізобетонні блоки, позначені в плані літерою Л-2; будівля позначена в плані літерою М-1; будівля металева, позначена в плані літерою Н-1; навіс, позначена в плані літерою О; огорожа, позначена в плані цифрою 1; вигрібна яма, позначеної в плані цифрою 2; розподільчого вузла позначеного на плані цифрою 3; ємності, позначені в плані цифрами від 4 до 37 включно; замощення, позначені а плані цифрою 40; водогін, позначений в плані цифрою 41.
Звертаючись до суду, Керуючий санацією свої вимоги щодо визнання угоди недійсною обгрунтовує тим, що спірну угоду укладено із зацікавленою особою. За ствердженням керуючого санацією, нерухомість до передачі відповідачу ОСОБА_5 була власністю Боржника - ОСОБА_8, використовувалась останнім відповідно до її цільового призначення, входила до цілісного майнового комплексу Боржника, в силу чого є невідємною складовою інфраструктури, забезпечуючи єдиний (замкнутий) технологічний цикл виробничої діяльності боржника.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обов'язок доказування Господарським процесуальним кодексом України покладено на сторони.
Факт наявності родинних стосунків між позивачем та відповідачем підтверджується наданими суду довідками (а.с. 83, 84) відділу реєстрації актів цивільного стану по м. Мелітополю Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області від 06.08.2010р. та зокрема під час розгляду кримінальної справи № 8480902 встановлено, що власник ТОВ “Мегамастер” та фізична особа ОСОБА_5 знаходиться у родинних стосунках -є братом та сестрою.
Так, із доданої до матеріалів справи копії довідки вбачається, що відповідач по справі (покупець за спірним договором) ОСОБА_5 (дівоче прізвище ОСОБА_5) є сестрою власника ТОВ “Мегамастер” ОСОБА_8 Крім того, із доданої до матеріалів справи копії Статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Мегамастер” в редакції 2009 р. в якості засновника (учасника) Товариства зазначено ОСОБА_8.
Відповідно до ст. 1 Закону заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа створена за участю боржника, керівник боржника, особи що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер(бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою)- боржником, а саме: брати, сестри, подружжя та їх діти, батьки та онуки.
Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Із матеріалів справи вбачається, що в межах справи № 19/226/09 про банкрутство ТОВ “Мегамастер” згідно реєстру вимог кредиторів кредиторами є: ТОВ “ТПК “Промторгсервіс”- із сумою майнових вимог у розмірі 1 528 228,09 грн.; Мелітопольський міський центр зайнятості -із сумою майнових вимог у розмірі 11,96 грн.; Мелітопольська об'єднана державна податкова інспекція -із сумою майнових вимог у розмірі 15 266,05 грн.; ТОВ “Хімагроюг” -із сумою майнових вимог у розмірі 273 692,20 грн.
При цьому, із долучених до матеріалів справи документів вбачається, що при наявності дебіторської заборгованості перед кредиторами, ТОВ “Мегамастер” здійснило продаж основного єдиного засобу виробництва -комплексу будівель та споруд, розташованого у АДРЕСА_1. В результаті такої угоди кредиторам боржника можуть бути завдані значні збитки, що полягає у не можливості задовільнити свої вимоги до боржника будь яким іншим чином.
Ознаками фіктивного правочину за вимогами ст. 234 Цивільного кодексу України є: 1) наявність зовнішньої форми правочину, що фіксує удавані наміри сторін; 2) відсутність у сторін дійсного наміру створити наслідки, які зумовлюються у цьому правочині. З матеріалів справи вбачається, що зовнішня форма спірної угоди оформлена договором купівлі-продажу майнового комплексу від 24.07.2009р. Між тим, за вказаним договором у ТОВ “Мегамастер” та відповідача, ОСОБА_5 не було дійсного наміру створити наслідки, які зумовлювалися цим правочином, враховуючи те, що імітація вказаного договору фактично мала за мету ухилення позивача від проведення розрахунків зі своїми кредиторами.
Аналогічних висновків дійшов господарський суд Запорізької області по справі за № 11/67/10.
Крім того, на виконанні у ВДВС Мелітопольського МУЮ знаходилось виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 14.09.2009р., виданого на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 27.08.2009р. у справі 11/370/09, яким з ТОВ “Мегамастер” стягнуто на користь на користь ТОВ “ТПК “Промторгсервіс” суму 1 528 702,41 грн. Вищеназваний наказ залишився не виконаним, у зв'язку з відсутністю у ТОВ “Мегамастер” грошових коштів та майна за рахунок якого було б можливо погасити заборгованість. При цьому виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 14.09.209р. №11/370/09 тривало з 18.09.1009р.
Згідно інформації Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (супр. лист. слідчого управління № 6/5399 від 16.08.2010р.) на рахунок ТОВ “Мегамастер” було перераховано за спірним договором лише 53 576,00 грн. (21.10.2009р.-1 000,00 грн.; 23.10.2009р. -3 076,00 грн.; 26.10.2009р. -49 500,00 грн.), а власник майна ОСОБА_8, виконував на той час функції головного бухгалтера ТОВ “Мегамастер” і одночасно касира цього товариства.
За вимогами ст.. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності право чину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятої та шостою статті 203 ЦК.
Статтею 203 ЦК України закріплені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, у тому числі правочин повинен бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Зважаючи на вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що керівник боржника та власник майна по договору своїми діями довели підприємство до банкрутства, реалізувавши активи підприємства-боржника, чим завдали великої шкоди. Укладення договору купівлі-продажу комплексу від 24.07.2009р. не було спрямоване на реальне настання правових наслідків, а був спрямований на ухвалення розрахунків ТОВ “Мегамастер” зі своїми кредиторами. Зазначене є підставо для визнання договору купівлі-продажу комплексу від 24.07.2009р. укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю та ОСОБА_5 не дійсним.
Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі не можливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того що одержано, за цінами які існують на момент відшкодування.
З метою захисту інтересів кредиторів та враховуючи те, що спірний договір укладено із зацікавленою особою, що завдало шкоду кредиторам боржника, в тому числі державному бюджету у вигляді податків та обов'язкових платежів на суму 15 266,05 грн., ТОВ “Хімагроюг” на суму 273 692,20 грн. та інших конкурсних грошових вимог на загальну суму 1 954 198,30 грн., господарський суд Запорізької області дійшов правильного висновку про те, що вищеназваний договір має бути визнано недійсним на підставі п. 11 ст. 17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Посилання скаржника на те, що судом вирішено справу без участі ОСОБА_5 не є підставою для скасування оскаржуваного судового акту, оскільки матеріали справи свідчать про те, що інтереси ОСОБА_5 представляв ОСОБА_10 (а.с. 47) , який діяв на підставі довіреності, надавав суду відзиви та письмові пояснення. Доказів в розумінні ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження факту неможливості участі ОСОБА_5 чи представника в судовому засіданні матеріали справи не містять.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 101-105 Господарського процесуального Кодексу України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, м. Мелітополь Запорізької області на ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.08.2010р. по справі № 19/125/10 - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.08.2010р. по справі № 19/125/10 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Головуючий
Судді: