донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
12.10.2010 р. справа №11/123
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів:
при секретарі: Кобзар М.В.
За участю представників
сторін:
від позивача: Ротару М.І. - за дов. від 05.01.2010р. №1д
від відповідача : Рожков Є.І. - за дов. від 01.09.2010р. б/н
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу:
Закритого акціонерного товариства „Ремонтно-механічний завод „Спецшахтобуріння” м.Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області:
від 16.08.2010р. у справі №11/123 (суддя: Чернота Л.Ф.)
за позовом: Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Донікс” м.Донецьк
до відповідача: Закритого акціонерного товариства „Ремонтно-механічний завод „Спецшахтобуріння” м.Донецьк
про: стягнення 241 469,26 грн.
за зустрічним позовом: Закритого акціонерного товариства „Ремонтно-механічний завод „Спецшахтобуріння” м.Донецьк
до відповідача: Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Донікс” м.Донецьк
про: визнання недійсним договору застави від 19.03.2009р.
Позивач, Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Донікс” м.Донецьк, звернувся до місцевого господарського суду Донецької області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства „Ремонтно-механічний завод „Спецшахтобуріння” м.Донецьк про стягнення за договором підряду від 14.09.2007р. №07-123 272 703,67грн., яка складається з заборгованості за договором в розмірі 33 628,50грн., пені у розмірі 66 788,67 грн., 3%річних у розмірі 30 748,34 грн., інфляційних збитків у розмірі 141 538,16 грн. (в редакції заяви в порядку ст.22 ГПК України про уточнення та доповнення до позовної заяви від 21.07.2010р., 32-35арк.справи).
Закрите акціонерне товариство „Ремонтно-механічний завод „Спецшахтобуріння” м.Донецьк звернувся до місцевого господарського суду Донецької області з зустрічною позовною заявою до Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Донікс” м.Донецьк про визнання недійсним договору застави від 19.03.2009р. (в редакції заяви в порядку ст.22 ГПК України про уточнення та доповнення до зустрічного позову, 149арк.справи).
Рішенням від 16.08.2010р. у справі №11/123 господарський суд Донецької області (суддя: Чернота Л.Ф.) позовні вимоги задовольнив в повному обсязі, стягнувши з Закритого акціонерного товариства Ремонтно-механічний завод „Спецшахтобуріння” м.Донецьк на користь Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Донікс” м.Донецьк заборгованість за договором в розмірі 33 628,50грн., пеню у розмірі 66 788,67 грн., 3%річних у розмірі 30 748,34 грн., інфляційних збитків у розмірі 141 538,16 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 2 727,03 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. У задоволенні зустрічних позовних вимог - відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване положеннями ст.525, 615, ст.625, ст.638 Цивільного кодексу України, тим, що відповідач свої зобов'язання за договором в повному обсязі не виконав, виконані роботи в повному обсязі не оплатив; тим, що відповідачем за первісним позовом доказів у розумінні ст. ст. 33, 36 ГПК України щодо оплати виконаних робіт в розмірі 33 628,50грн. до матеріалів справи не надано; на те, що сторони досягли усіх істотних умов за договором застави майна від 19 березня 2009р. (в редакції договору про внесення змін до договору застави майна від 24.09.2009р.).
Закрите акціонерне товариство „Ремонтно-механічний завод „Спецшахтобуріння” м.Донецьк з рішенням місцевого господарського від 16.08.2010р. у справі №11/123 не погодився та подав апеляційну скаргу з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання.
Ухвалою від 13.09.2010р. Донецьким апеляційним господарським судом відновлено пропущений процесуальний строк на звернення Закритого акціонерного товариства „Ремонтно-механічний завод „Спецшахтобуріння” м.Донецьк з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області від 16.08.2010р. у справі №11/123.
Заявник в обгрунтування вимог про скасування судового рішення посилається на те, що Закрите акціонерне товариство „Ремонтно-механічний завод „Спецшахтобуріння” м.Донецьк та Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Донікс” м.Донецьк є пов'язаними юридичними особами, оскільки генеральний директор Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Донікс” м.Донецьк є водночас і акціонером, головою наглядової ради Закритого акціонерного товариства „Ремонтно-механічний завод „Спецшахтобуріння” м.Донецьк; на те, що Науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Донікс” м.Донецьк не вчинено дій щодо реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження; на те, що аукціон проведений з порушенням Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1997р. №1448 (зі змінами та доповненнями); на те, що відповідачем за зустрічним позовом зроблено оцінку майна за допомогою ПП “Автоексперт”, без участі позивача.
Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Донікс” м.Донецьк у відзиві на апеляційну скаргу заперечення заявника відхилив з огляду на те, що на момент укладення спірного договору сторони як самостійні юридичні особи укладали договір від свого імені, керуючись нормами чинного законодавства; на те, що згода наглядової ради на укладення договору застави майна статутом відповідача не передбачена; на те, що згідно протоколу наглядової ради відповідача №3 від 13.03.2009р. наглядовою радою погоджено укладання договору застави, на засіданні були присутні два члени ради, в зв'язку з чим засідання наглядової ради є правомочним, а рішення є обов'язковим для виконання; на те, що Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1997р. №1448 (зі змінами та доповненнями) не розповсюджує свою дію на спірні правовідносини, оскільки порядок відшкодування сум безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву платника податку не відноситься до предмету спору по даній справі; на те, що реалізація заставленого майна шляхом проведення аукціону, який відбувся 08.04.2010р., проведена в межах чинного законодавства на законних підставах та не порушила законних інтересів відповідача та третіх осіб.
Судове засідання апеляційної інстанції фіксувалось за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень ст.4 4, ст.811, ст.99, ст.101 ГПК України.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення учасників процесу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила:
За матеріалами справи, 14.09.2007р. між Науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Донікс” (“Підрядник”) та Закритим акціонерним товариством „Ремонтно-механічний завод „Спецшахтобуріння” (“Замовник”) укладений договір №07-123, згідно якого “Замовник” доручає, “Підрядник” приймає на себе зобов'язання на свій ризик, своїми силами та з долученням субпідрядних організацій виконати наступну роботу: ремонтно-будувальні роботи цехів замовника, що розташовані за адресою: 83038, м.Донецьк, вул.Магдебурська, 1-в, а “Замовник” приймає на себе зобов'язання прийняти та оплатити виконану роботу.
Вартість робіт за договором становить 800 000,00 грн. (п 2.1. договору)
Розрахунок здійснюється замовником протягом 20 банківських днів після підписання акту приймання виконаних робіт (форми2) (п.2.4.договору)
В разі невиконання чи неналежного виконання одною із сторін своїх обов'язків за договором винна сторона несе відповідальність згідно діючого законодавства України (п.5.1. договору).
У разі прострочення оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню у розмірі двійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення (п.5.6 договору).
Згідно додаткової угоди №1 до договору від 01.10.2008р. підрядник та замовник у строк до 20.01.2009р. здійснюють звірку рахунків за договором. У разі невиконання замовником обов'язків, прийнятих за договором, в строк до 31.12.2008р. сторони (при наявності документально підтверджених боргових зобов'язань замовника перед підрядником) в строк до 20.03.2009р. на суму боргу оформлюють договір застави.
Договір діє з моменту його підписання сторонами до 31.12.2008р.
За приписами ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплати виконану роботу.
Відповідно до ч.4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.
На виконання умов договору від 14.09.2007р. №07-123 сторонами в двохсторонньому порядку були підписані акти приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) за квітень 2008р. на загальну суму 555051,60грн.
Як свідчать матеріали справи, Закритим акціонерним товариством „Ремонтно-механічний завод „Спецшахтобуріння” (“Замовник”) зобов'язання за договором підряду від 14.09.2007р. №07-123 щодо оплати за виконану роботу не виконані, чим порушено умови договору.
17.01.2009р. Науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Донікс” (“Підрядник”)на адресу Закритого акціонерного товариства „Ремонтно-механічний завод „Спецшахтобуріння” (“Замовник”) надіслано претензію №07-123 на суму 555 051,60 грн.
Згідно відповіді на претензію від 09.02.2009р. сума боргу в розмірі 555 051,60 грн. визнана відповідачем в повному обсязі.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених Цивільним кодексом України, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Враховуючи встановлені господарським судом першої інстанції обставини, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо стягнення за договором підряду від 14.09.2007р. №07-123 заборгованості в розмірі 33 628,50грн., пені і розмірі 66 788,67 грн., 3%річних в розмірі 30 748,34 грн., інфляційних збитків в розмірі 141 538,16 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 19.03.2009р. між Науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Донікс” (“Заставодержатель”) та Закритим акціонерним товариством „Ремонтно-механічний завод „Спецшахтобуріння” (“Заставодавець”) укладений договір застави, згідно якого цей договір забезпечує вимоги “Заставодержателя”, що випливають з договору підряду №07-123 від 14.09.2007р., укладеного між “Заставодержателем” та “Заставодавцем”, додатковою угодою до вищевказаного договору №1 від 01.10.2008р. та відповіддю на претензію вих.№ 07-123 від 09.012009р. про визнання боргу в повному обсязі, за умовами яких останній зобов'язаний повернути “Заставодержателю” в кінцевий термін до 31.12.2009р. борг в розмірі 555 061,60 грн.
Предметом застави є майно, вказане в переліку майна, який є невід'ємною частиною договору (п.1.2 договору).
В разі, коли в момент настання терміну виконання заставодавцем будь-якого зобов'язання, що випливає з договору підряду № 07-123 від 14.09.2007р., вказане зобов'язання заставодавцем виконане не буде, також у разі виникнення інших підстав, передбачених цим договором, для звернення стягнення на майно заставодержатель отримає право звернути стягнення на майно, його реалізувати та одержати задоволення своїх вимог з вартості майна на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами заставодавця (п.4 договору).
У випадку недостатності сум, отриманих в результаті реалізації майна, для погашення всіх вимог за договором підряду № 07-123 від 14.09.2007р., одержати суму, якої не вистачає для такого погашення, з вартості іншого майна заставодавця у порядку встановленому умовами цього договору та чинного законодавства України (п.5 договору).
В апеляційній скарзі заявник посилається на порушення Статуту Закритого акціонерного товариства „Ремонтно-механічний завод „Спецшахтобуріння” м.Донецьк при укладанні договору застави.
Судова колегія відхиляє вищезазначені посилання заявника з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи, договір застави від 19.03.2009р. підписаний з боку Закритого акціонерного товариства „Ремонтно-механічний завод „Спецшахтобуріння” (“Заставодавець”) директором Дьоміним В.М.
За приписами ст.41 Закону України „Про господарські товариства” від 19.09.1991р. №1576-ХІІ (зі змінами та доповненнями) вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства.
Відповідно до абзаців 2 - 4 ст.62 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.1991р. №1576-ХІІ (зі змінами та доповненнями) дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.
Пунктом 10.5.6 Статуту Закритого акціонерного товариства „Ремонтно-механічний завод „Спецшахтобуріння” м.Донецьк визначено, що директор товариства самостійно укладає договори з урахуванням обмежень, які встановлені ч.2 п.п.10.5.6 п.10.5 р.10 Статуту.
За ч.2 п.п.10.5.6 п.10.5 р.10 Статуту Закритого акціонерного товариства „Ремонтно-механічний завод „Спецшахтобуріння” м.Донецьк директор товариства підписує господарські договори відносно відчуження нерухомого, рухомого майна товариства, обладнання, устаткування тощо незалежно від їх вартості з умовою одержання попередньої згоди наглядової ради товариства.
Згідно протоколу засідання наглядової ради №3 позивачу було надано попередню згоду на укладання такого правочину.
Згідно п.9.8 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 01.10.2008р. до договору підряду № 07-123 від 14.09.2007р.) Підрядник та Замовник до 20.01.2009р. здійснюють звірення розрахунків за даним договором.
У випадку невиконання Замовником зобов'язань, прийнятих за даним договором, в строк до 31.12.2008р. сторони (при наявності документально підтверджуючих боргових зобов'язань Замовника перед Підрядником) в строк до 20.03.2009р. на суму боргу оформлюють договір застави. Предметом договору застави є майно, зазначене в додатку №1.
В апеляційній скарзі заявник також посилається на те, що відповідач до початку процедури звернення стягнення повинен був зареєструвати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.
За приписами ст.24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” від 18.11.2003р. №1255-ІV (зі змінами та доповненнями) обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.
З огляду на положення вищезазначеної статті, позивач обгрунтовано посилається на те, що ця норма не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки, по-перше, ініціатором початку процедури звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження є Закрите акціонерне товариство „Ремонтно-механічний завод „Спецшахтобуріння”, по-друге, обов'язок щодо реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження передбачено в разі ініціювання зверненя стягнення саме обтяжувачем.
За приписами ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Однією з загальних засад цивільного законодавства, згідно зі ст.3 Цивільного кодексу України є свобода договору, тобто укладаючи кредитний договір, сторони вільно та на свій розсуд приймали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, у тому числі умови щодо повернення кредитних коштів і підписали договір без будь-яких зауважень, застережень, протоколу розбіжностей.
За статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, тобто, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За приписами частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
В п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” констатовано, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав та із застосуванням наслідків, передбачених законом.
За загальними принципами у кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною. Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що зміст спірного договору не суперечить чинному законодавству.
Заявником апеляційної скарги не доведено недійсність вчиненого правочину.
Доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обгрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 ГПК України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Згідно із ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд в порядку ст.43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності і прийняв рішення, яке відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Результати апеляційного провадження у справі №11/123 оголошені в судовому засіданні.
Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст.50-51, ст.811, ст.85, ст.87, ст.91, ст.92, ст.93, ст.99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд
Рішення господарського суду Донецької області від 16.08.2010р. у справі №11/123 - залишити без зміни.
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Ремонтно-механічний завод „Спецшахтобуріння” м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 16.08.2010р. у справі №11/123 - залишити без задоволення.
Головуючий:
Судді: