донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
11.10.2010 р. справа №37/111пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
При секретарі Натаріній О.О.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явились
від відповідача ОСОБА_1 -за дов. від 07.05.2010р.
прокурор не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк,
на рішення господарського суду Донецької області від 02.08.2010р. у справі № 37/111пд (суддя Попков Д.О.)
за позовом Прокурора м. Маріуполя в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь,
до відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк,
про: стягнення заборгованості в сумі 6656,03грн., пені в сумі 2087,89грн., розірвання договору №227 від 18.06.2008р., зобов'язання демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами
встановив:
1.Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду
Рішенням господарського суду Донецької області від 02.08.2010р. у справі № 37/111пд (суддя Попков Д.О.) позовні вимоги Прокурора м. Маріуполя в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк задоволенні частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк на користь Виконавчого комітету Маріупольської міської ради заборгованість з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, що перебувають у комунальній власності, яка виникла на підставі договору від 18.06.2008р. №227 в розмірі 6656,03грн. та пеню в сумі 1576,53грн.
У задоволені решти вимог щодо стягнення пені відмовлено.
Розірвано договір від 18.06.2008р. №227, укладений між Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.
Зобов'язано Фізичну особу -підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк протягом 5 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами -сітілайти, розміром 1,2х1,8м, у кількості 10 одиниць, встановлені за адресами в м. Маріуполі: пр. Леніна, 9/22; пр. Леніна,18/20; пр. Леніна, 19; пр. Леніна, 42; пр. Леніна, 74; вул. Університетська/ пр. Металургів (“Кегельбан”); вул. Казанцева, 22; вул. Казанцева, 72; вул. Казанцева (навпроти будинку №72); пр. Нахімова, 106, на місцях, наданих в користування фізичній особі -підприємцю ОСОБА_3 на підставі договору від 18.06.2008р. №227.
Відмовлено у задоволенні вимог в частині зобов'язання Фізичну особу -підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк демонтувати спеціальну конструкцію зовнішньої реклами -сітілайт, розміром 1,2х1,8м, у кількості 1 одиниця, встановлену за адресою М. Маріуполь, вул. Варганова, 4;
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк в доход державного бюджету витрати по сплаті державного мита в сумі 187 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.
2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення
Позивач з прийнятим рішенням господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.
Скаржник посилається на: невиконання вимог законодавства щодо надання Позивачем дозволів на розміщення спірних конструкцій; недоведеність факту передачі та приймання місць для розміщення спеціальних конструкцій за договором № 227 від 18.06.2008р. в період з 24.05.2007року по 01.01.2010р.; фактичне виконання грошових зобов'язань відносно спірного періоду з урахуванням здійснених платежів за проміжок часу, який передував укладанню договору №227 від 18.06.2008р., вказуючи на незаконність останнього та Технічного регламенту видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами в м. Маріуполі.
Вважає, що позивачем в судовому засіданні не доведено документальними доказами факт розміщення рекламних конструкцій з 24.05.2007р. по 17.06.2008р. які належали ФОП ОСОБА_2
Зазначає, що позивачем не надано ніяких доказів про те, що між Позивачем та Відповідачем існували правовідносини які виникли до укладання Договору № 227, а ті ж відносини, що існували до 24.05.2007р. були припинені Позивачем односторонньо шляхом не подовження дозволів.
3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу
Прокурор та позивач відзиви на апеляційну скаргу не надали, представників у судове засідання не направили.
Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутність прокурора та представника позивача за наявними матеріалами справи, оскільки їх явка ухвалою про порушення провадження у справі була визнана необов'язковою, вони повідомлений про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується приєднаними до матеріалів справи поштовими повідомленнями.
4. Апеляційною інстанцією встановлено:
07.04.2004р. на підставі розпорядження міського голови від 24.05.2004р. приватному підприємцю ОСОБА_4, були видані дозволи (а.с.а.с.101-158) на розміщення зовнішньої реклами у кількості 11 конструкцій, які перереєстровані у подальшому на ОСОБА_2 (у зв'язку із зміною прізвища згідно свідоцтва про шлюб серї І-НО №037285 від 18.02.2006р.) зі строком дії до 24.05.2007р.
Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради 18.06.2008р. було прийнято рішення №227 (а.с.23) про продовження терміну розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, яке передбачало підготовку проекту договору про продовження терміну розміщення спеціальних конструкцій за визначеними адресами на 5-ти річний термін з 24.05.2007р., укладення означеного договору з Відповідачем із здійснення останнім платежу у визначеній сумі до міського бюджету та надання робочим органом дозволів на розміщення конструкцій.
На підставі вказаного рішення між виконкомом міськради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 18.06.2008р. був укладений договір №227 (а.с.24).
Відповідно до п.1.1. договору Виконавчий комітет Маріупольської міської ради (Адміністрація) надав, а фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (Розповсюджувач зовнішньої реклами) прийняла в тимчасове користування місця для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами - розміщення сітілайтів, розміром 1,2x1,8м, у кількості 11 одиниць, за адресами: пр. Леніна, 9/22; пр. Леніна,18/20; пр. Леніна, 19; пр. Леніна, 42; пр. Леніна, 74; вул. Університетська/ пр. Металургів (“Кегельбан”); вул. Варганова, 4; вул. Казанцева, 22; вул. Казанцева, 72; вул. Казанцева (навпроти будинку №72); пр. Нахімова, 106.
Пунктом 2.1.визначено,що договір укладений терміном на 5 років з 24.05.2007р. по 24.05.2012р. та встановлено, що Розповсюджувач зовнішньої реклами повинен протягом 5 діб після закінчення терміну демонтувати спеціальні конструкції та привести місця розміщення в належний вигляд.
Згідно з п.4.1. договору №227 за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій, які перебувають у комунальній власності, Відповідач здійснює перший грошо вий внесок на рахунок міського бюджету м. Маріуполя за термін з 24.05.2007р. до 24.05.2008р. в розмірі 15 456,00 грн., за термін з 24.05.2008 до 24.08.2008 в розмірі 3 864,00 грн., наступні внески здійснює щоквартально до 24 числа першого місяця поточного кварталу протягом всього строку дії договору згідно з п.2.1., у розмірі З 864,00 грн. (згідно розрахунків, що є додатками №№1 і 2 до договору -а.с.25). Загальна сума договору ста новить 77 280,00 грн.
Пунктом 4.2 договору визначено, що за несвоєчасну оплату в міський бюджет встановлена відповідальність Розповсюджувача зовнішньої реклами у вигляді пені в розмірі 120% річних від облікової ставки НБУ від суми недоплати, яка розрахована за кожен день прострочення платежу.
Протягом дії договору Відповідачем були здійснені платежі (а.с.а.с.53-55):
- платіжне доручення № 352 від 01.10.2008р. - на суму 15456,00грн. (за період з 24.05.2007р. по 24.05.2008р.);
- платіжне доручення №455 від 05.05.2009р. -на суму 3000,00грн. (за період з 24.05.2008р. по 24.08.2008р.);
- платіжне доручення №530 від 02.10.2009р. -на суму 3264,00 грн. (за період з 24.08.2008р. по 24.11.2008р.);
- платіжне доручення № 538 від 05.10.2009р. -на суму 3264,00грн. (за період з 24.11.2008р. по 24.02.2009р.);
- платіжне доручення №18 від 01.12.2009р. -на суму 3863,97грн. (за період з 24.11.2008р. по 24.02.2009р.);
- платіжне доручення № 4 від 12.01.2010р. -на суму 7000,00грн. (без визначення періоду),
усього на загальному розмірі 35847,97грн., розбіжностей щодо якого у сторін не має (а.с.а.с.73, 94).
Через порушення Розповсюджувачем зовнішньої реклами грошових зобов'язань за укладеним договором Позивачем була складена претензія №7 від 22.12.2009р. (а.с.29).
Відповідачем була самостійно демонтована рекламна конструкція, що знаходилася за адресою: м. Маріуполь, вул. Варганова, 4, що вбачається із змісту листів інспекції міської ради з благоустрою від 21.01.2010р. №03-9/54 (а.с.30), від 14.07.2010р. №06-01-17/1264-01 (а.с.106) та від 16.07.2010р. №03-9/811 (а.с.107), тоді як решта знаходяться за визначеними у договорі адресами.
У зв'язку із демонтажем конструкції 16.06.2009р. Позивачем було прийнято рішення №229 (а.с.108) про внесення змін до рішення від 18.06.2008р. №227 шляхом виключення відповідної адреси місця розміщення конструкції.
5.Мотиви, за якими апеляційна інстанція виходила при прийнятті постанови.
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України „Про рекламу” порядок розміщення зовнішньої реклами визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою КМУ від 29 грудня 2003р. N 2067, передбачено, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування.
Згідно п. 10. розділу 5 „Технічний регламент видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами ” Положення про Єдиний центр з оформлення дозвільних документів у сфері господарської діяльності в м. Маріуполі (а.с.а.с.38-52) передбачає укладання договору на розміщення рекламної конструкції і здійснення платежів за ним до міського бюджету.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не у повному обсязі були виконані грошові зобов'язання за договором № 227 від 18.06.2008р. із сплати за користування місцями до розміщення зовнішньої реклами, а саме не здійснено оплату у 4 кварталі 2009р до 24.10.2009р. та у 1 кварталі 2010р. до 24.01.2010р. у сумі 6656,03грн. Представником відповідача у судовому засіданні даний факт не заперечувався.
Щодо доводів відповідача відносно обставин отримання дозволів та невідповідності Технічного регламенту видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами вимогам діючого законодавства,то судовою колегією вони не приймаються, оскільки договором №227 обов'язок із здійснення платежів не залежить від наявності та видачі дозволів на розміщення рекламних конструкцій, а питання законності Технічного регламенту не може бути предметом розгляду у цій справі.
Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
За таких підстав, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 6656,03грн.
Щодо посилання відповідача на оплату розглядуваних періодів у зв'язку із платежами за період, що передували даті укладання договору, то вони судовою колегією відхиляються, оскільки доказів проведення зарахування у відповідності зі ст. 601 Цивільного кодексу України відповідачем не надано.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки.
Пунктом 4.2 договору № 227 від 18.06.2008р. сторони передбачили, що у разі несвоєчасної оплати коштів за розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами з Розповсюджувача утримується пеня з розрахунку 120% річних від облікової ставки НБУ від суми недоплати, яка розрахована за кожен день прострочення платежу.
Суд першої інстанції здійснивши власний розрахунок, дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 1576,53грн., з урахуванням положень ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем умов договору №227 від 18.06.2008р. щодо обов'язку сплати грошових коштів за користування місцями для розміщення рекламних засобів у сумі 6656,03грн.за 4 квартал 2009р. та 1 кварталу 2010р. ,тому суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність умов для розірвання договору.
Щодо доводів відповідача про відсутність доказів надання йому відповідних місць судовою колегією не приймаються, оскільки із змісту рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 18.06.2008р., на підставі якого і був укладений договір, вбачається, що місця фактично вже надані Відповідачеві і мова йде виключно про продовження строку користування останніми, що повністю узгоджується із наданими дозволами від 07.06.2004р.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідно до ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України вимоги про зобов'язання здійснити демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами також підлягають задоволенню, але в частині, що стосуються фактично наявних конструкцій, оскільки конструкція за адресою м. Маріуполь, вул. Варганова, 4 була демонтована до подання позову, тому права Позивача в цій частині порушені не були.
Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про те, що рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради 18.06.2008р. №227 та договір 18.06.2008р. №227 є незаконні в частині надання місць саме з 24.05.2007р. по 17.06.208р., то представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради 18.06.2008р. №227 про продовження терміну розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 у судовому порядку не оскаржувалось. Договір 18.06.2008р. №227 у судовому порядку не визнавався недійсним.
Як вбачається договір 18.06.2008р. №227 підписаний фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 без заперечень та відповідачем були здійснені платежі у загальному розмірі 35847,97грн., тобто у відповідача не було ніяких заперечень щодо укладеного цього договору. Визначення сторонами у договорі порядку розрахунку за період до укладення договору, у якому у сторін фактично існували правовідношення з користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, не заборонено законодавством.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.99, ст.101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -
Рішення господарського суду Донецької області від 02.08.2010р. у справі № 37/111пд залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк, - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.
Головуючий
Судді:
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14.10.2010р.
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС