донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
11.10.2010 р. справа №39/188пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
При секретарі Натаріній О.О.
За участю представників сторін:
від позивача: Бочарова О.Ю. -за дов. від 28.04.2010р.
від відповідача1: не з'явились
від відповідача 2: Бутрим О.М. -за дов. № 24/1с від 29.12.2009р.
від третьої особи: Плохіх В.О. -за дов. №39048/10/10-013 від 30.12.2009р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція
на рішення господарського суду Донецької області від 25.08.2010р. у справі № 39/188пд (суддя Морщагіна Н.С.)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Оріон”, м. Костянтинівка
до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю “Відродження”, м. Луганськ
Головного управління державного казначейства України у Донецькій області, м. Донецьк
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Об'єднаної державної податкової інспекції м. Костянтинівки
про визнання недійсним договору купівлі-продажу товару № 2 від 01.02.2007 р. та стягнення 7830,00грн.
встановив:
1.Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду
Рішенням господарського суду Донецької області від 25.08.2010р. у справі № 39/188пд (суддя Морщагіна Н.С.) відмовлено у задоволені позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю “Оріон”, м. Костянтинівка про визнання недійсним договору купівлі-продажу товару № 2 від 01.02.2007 р. та стягнення з державного бюджету надмірно стягнутого податку на прибуток в сумі 1200,00грн., та податку на додану вартість в сумі 6630,00грн.
Провадження у справі № 39/188пд за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Оріон”, м. Костянтинівка до Головного управління державного казначейства України у Донецькій області, м. Донецьк, про стягнення з державного бюджету надмірно стягнутого податку на прибуток в сумі 1200,00грн., та податку на додану вартість в сумі 6630,00грн. -припинено.
2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення
Третя особа з прийнятим рішенням господарського суду не погодилась та подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати у частині відмови у задоволені позовних вимог ТОВ “Оріон”, м. Костянтинівка про визнання недійсним договору купівлі-продажу товару № 2 від 01.02.2007р., укладеного з ТОВ "Відродження". Припинити провадження за позовом ТОВ “Оріон” до ТОВ "Відродження" про визнання недійсним договору купівлі-продажу товару № 2 від 01.02.2007р. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції надав неповну та невірну юридичну оцінку фактичним обставинам справи, порушив і неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного по суті рішення.
На думку скаржника, судом першої інстанції взагалі не досліджені матеріали документальної перевірки -ТОВ "Оріон", якою встановлено та доведено нікчемність спірного договору. Вважає, що обґрунтування висновку зроблено судом без з'ясування наслідків укладення спірного договору для його сторін з точки зору податкового законодавства з яким позивач пов'язує свої доводи щодо недійсності цього договору.
Посилається на те, що виявлені порушення податкового законодавства виникли у зв'язку з встановленням перевіркою нікчемності договору купівлі-продажу товару від 01.02.2007 року № 2, оскільки він не був спрямований на настання правових наслідків, був укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.
Костянтинівська ОДПІ вважає, що положення ст.207 ГК України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, вчинений з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить маральним засадам, а тому згідно ч. 1 ст.203 і ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, тобто недійсним в силу закону, в зв'язку з чим визнання такого правочину недійсним судом не потребується.
3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу
Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.
Відповідач 1своїх представників у судове засідання не направив.
Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутність представника відповідач 1 за наявними матеріалами справи, оскільки його явка ухвалою про порушення провадження у справі була визнана необов'язковою, відповідач повідомлений про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується приєднаним до матеріалів справи поштовим повідомленням.
4. Апеляційною інстанцією встановлено:
01.02.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження", в особі директора Ханас А.Д., який діяв на підставі Статуту та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон", в особі директора Моруженко І.І., який діяв на підставі статуту, був укладений договір купівлі-продажу № 2 (а.с.14-15).
Згідно п. 1.1 даного Договору Продавець продає, а Покупець купує товари у відповідності зі специфікаціями, доданими до цього Договору (Додатки) та які є його невід'ємною частиною, надалі іменований “товар”, на умовах, обумовлених в даному Договорі. Загальна кількість товару по договору -згідно специфікації (п.1.2 договору).
Базисні умови поставки за даним Договором визначені п. 2.1 Договору, який передбачає, що доставка товару здійснюється за рахунок Продавця протягом 3 робочих днів з дня надходження замовлення Покупця.
Згідно п.2.4. Продавець надає покупцю разом з товаром наступні документи: рахунок-фактуру, податкову накладну, накладну на відпуск товару, специфікацію.
Пунктом 5.2 Договору встановлено, що Покупець зобов'язаний прийняти товар за кількістю протягом 1 робочого дня після отримання його на свій склад.
Право власності на товар, а також всі ризики загибелі чи пошкодження товару переходить від Продавця до Покупця в момент відвантаження товару.
Згідно специфікацій до договору № 2 від 01.02.2007р. від 13.07.2007р. , від 04.04.2007р. був поставлений баббіт Б-83., від 18.09.2007р. - феромолібден ФМО-60, від 18.07.2007р. - нікель-катодний Н3 (гранула) (123-126).
У відповідності до умов Договору та специфікації до нього Продавець згідно накладних № 918 від 18.09.2007 р., № 822 від 22.08.2007 р., № 81303 від 13.08.2007 р., № 71804 від 18.07.2007 р., № 71305 від 13.07.2007 р., № 61305 від 13.06.2007 р., № 51407 від 14.05.2007 р., № 43005 від 30.04.2007 р., 40406 від 04.04.2007 р., № 22305 від 23.02.2007 р. відвантажив Покупцеві товар на загальну суму 1795553,42грн. (а.с.16-26)..
Костянтинівською об'єднаною державною податковою інспекцією з 15.03.2010р. по 02.04.2010р. проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання ТОВ "Оріон" податкового , валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2009р., про що складений акт № 342/23-2-31266421 від 08.04.2010р.
Згідно висновку податкового органу укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон" договір купівлі-продажу від 01.02.2007р. № 2 є нікчемний відповідно до ст.228 ЦК України та ст.216 ЦК України, оскільки у ході перевірки ТОВ "Оріон" не надано документальних доказів фактичної поставки товарів та виконаних вантажно-розвантажувальних робіт ТОВ "Відродження", а отже зазначена угода не має реального товарного характеру, не створює юридичних наслідків та була укладена з метою несплати товариством існуючих податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ (а.с.27-93).
5.Мотиви, за якими апеляційна інстанція виходила при прийнятті постанови.
У відповідності з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. (ч. 2 ст. 215 ЦК України).
Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України:
1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. (Постанова Пленуму Верховного суду України “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними ” від 6 листопада 2009 року № 9).
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина у формі умислу, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.
Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження.
Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
З договору купівлі-продажу товару № 2 від 01.02.2007р. вбачається, що він підписаний уповноваженими на це особами, а саме з боку Товариства з обмеженою відповідальністю “Відродження” підписаний директором Ханас А.Д., який діяв на підставі Статуту, з боку Товариства з обмеженою відповідальністю “Оріон” директором Моруженко І.І., який діяв на підставі статуту. Підписи перших керівників на Договорі скріплені печатками Товариств, за своїм змістом відповідає вимогам законодавства.
У відповідності до умов Договору та специфікації до нього Продавець згідно накладних № 918 від 18.09.2007 р., № 822 від 22.08.2007 р., № 81303 від 13.08.2007 р., № 71804 від 18.07.2007 р., № 71305 від 13.07.2007 р., № 61305 від 13.06.2007 р., № 51407 від 14.05.2007 р., № 43005 від 30.04.2007 р., 40406 від 04.04.2007 р., № 22305 від 23.02.2007 р. відвантажив Покупцеві товар на загальну суму 1795553,42грн. Ці накладні підписані повноважними особами та скріплені печатками підприємств.
За таких підстав, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач належними доказами довів факт передачі йому товару відповідно договору на суму 1795553,42грн., тому обов'язок відповідача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.
Господарському суду учасниками судового процесу не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що оспорюваний правочин посягає на суспільні, економічні та соціальні основи держави.
Акт Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції “Про результати планової виїзної перевірки ТОВ “Оріон” з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2009р., № 342/23-2-31266421 від 08.04.2010р. не може бути прийнятий судовою колегією до уваги в якості належного доказу вчинення сторонами нікчемного правочину, оскільки ОДПІ не є стороною правочину. ОДПІ відповідно ст.8-11 Закону України " Про державну податкову службу в Україні" має повноваження здійснювати перевірки дотримання платниками податку вимог податкового законодавства та інші повноваження, у тому числі право на звернення до суду у випадках передбачених законом, однак цей закон не надає податковій інспекції право встановлювати юридичні факти, як то відсутність у сторін договору наміру одержати економічний ефект та без мети реального настання правових наслідків, наявність дій підприємств, які призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України, наявності вини в діях будь-якої зі сторін у вчиненні правочину, визначеного ст. 228 ЦК України,оскільки це є прерогативою суду.
Щодо доводів апеляційної скарги Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції, що ТОВ "Оріон" не надано документальних доказів фактичної поставки товарів та виконаних вантажно-розвантажувальних робіт ТОВ "Відродження", а отже зазначена угода не має реального товарного характеру, не створює юридичних наслідків та була укладена з метою несплати товариством існуючих податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ, тому є нікчемною відповідно до ст.228 ЦК України та ст.216 ЦК України.
Судова колегія вважає ці доводи Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції необґрунтованими з наступних підстав:
Сторонами у п. 2.1 Договору передбачено, що доставка товару здійснюється за рахунок Продавця протягом 3 робочих днів з дня надходження замовлення Покупця та п.2.4. договору купівлі-продажу товару № 2 від 01.02.2007р., визначено, що продавець надає покупцю разом з товаром наступні документи: рахунок-фактуру, податкову накладну, накладну на відпуск товару, специфікацію.
Тобто договором сторони чітко визначили які саме документи повинні надаватись покупцеві на підтвердження виконання умов договору продавцем. Надання товаротранспортних документів та документів на виконання вантажно-розвантажувальних робіт ТОВ "Відродження" покупцю, договором не передбачено.
Крім того у апеляційній скарзі третя особа зазначає, що дані бухгалтерського обліку ТОВ "Оріон" свідчать, що взаємні зобов'язання за угодою суб'єктами господарювання виконані у повному обсязі.
За таких підстав, судова колегія вважає, що первісними бухгалтерськими документами, які наявні у матеріалах справи, підтверджується фактичне виконання сторонами умов договору купівлі-продажу № 2 від 01.02.2007р.
Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач не довів наявності обставин щодо недійсності укладеного між сторонами договору купівлі-продажу товару № 2 від 01.02.2007 р., з підстав передбачених ст. 228 ЦК України, або його невідповідність вимогам встановленим ст. 203 ЦК України, тобто не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, тому правомірно відмовив ТОВ “Оріон” у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Щодо позовних вимог про стягнення з державного бюджету надмірно стягнутого податку на прибуток в сумі 1200,00грн., та податку на додану вартість в сумі 6630,00грн., то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Головне управління Державного казначейства у Донецькій області в розумінні п. 7 ст. 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, тому позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Оріон” в цій частині є справою адміністративної юрисдикції та правомірного на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України припинив провадження у справі у цій частині, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.99, ст.101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -
Рішення господарського суду Донецької області від 25.08.2010р. у справі № 39/188пд залишити без змін, а апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.
Головуючий
Судді:
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14.10.2010р.
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС