донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
06.10.2010 р. справа №20/7
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
за участю представників сторін:
від позивача:Бережний Р.В. -довір. № 6/10 від 11.01.10р.,
від відповідача:Удачина Е.В. - довір. № 06/3953 від 16.04.10р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргузакритого акціонерного товариства "Горлівськтепломережа" м.Горлівка
на рішення господарського суду Донецької області
від20.07.2010 року
по справі№20/7
за позовомдочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ в особі Донецької філії м.Донецьк
дозакритого акціонерного товариства "Горлівськтепломережа" м.Горлівка
простягнення 2 866 913, 62 грн.
Господарський суд Донецької області (суддя Донець О.Є. ) рішенням від 20.07.2010 року частково задовольнив позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м.Київ в особі Донецької філії (далі - Дочірня компанія) та стягнув з Закритого акціонерного товариства "Горлівськтепломережа" м.Горлівка (далі-ЗАТ "Горлівськтепломережа") 1562091,89 грн. - суму основного боргу за спожитий природний газ, 359574,64 грн. - суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 133696,13 грн. - суму 3% річних, 348579,57 грн. - суму пені, 25500,00 грн. - суму держмита, 236,00 грн. - суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суму пені суд зменшив до 348579,57 грн.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 20.07.2010р.частково скасувати, у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, заявник вважає, що борг відсутній, оскільки відповідач не отримав різницю у вартості газу, поставленого бюджетним організаціям, від Горлівської міської ради; відсутня вина відповідача в несвоєчасних розрахунках за газ; суд не задовольнив клопотання про зменшення штрафних санкцій (пені, інфляційних, 3% річних) на 99 відсотків, а лише стягнув пеню, зменшену на 15 відсотків.
Дочірня компанія рішення суду вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, доводи та заперечення представників сторін, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні з врахуванням наступного.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції дав правильну правову оцінку правовідносинам сторін, що виникли із договору поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання №10-141 (08)Б від 6 листопада 2008 року (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупцю природний газ, за наявністю його обсягів, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 2 Договору.
Згідно з п.6.1 Договору, оплата за газ та послуги з його транспортування проводяться грошовими коштами у такому порядку:
-перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;
- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.
Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.
Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов п.6.1. Договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості ) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Як правильно встановив суд першої інстанції та підтверджено матеріалами справи Дочірня компанія виконала свої зобов'язання за Договором та поставила відповідачу природний газ в обсязі 7 212,572 тис.куб.м на загальну суму 18 962 333,89 грн. з листопада 2008 року по квітень 2009 року, що відповідно до п.4.4 Договору в редакції додаткової угоди №1 від 06.11.2008р. оформлено відповідними актами приймання-передачі газу (а.с.34-38, т.1).
Відповідач розрахувався за отриманий газ частково, тому Дочірня компанія звернулась з позовом про стягнення основного боргу в сумі 1562091,89 грн., пені у розмірі 410093,62 грн., інфляційних витрат у розмірі 359574,64 грн., 3% річних у розмірі 133696,13 грн.
ЗАТ "Горлівськтепломережа" не спростовує позовні вимоги щодо розрахунку розміру основного боргу, інфляційних витрат, пені та 3% річних.
Заперечення відповідача стосуються посилання на неповернення йому різниці у вартості газу, використаного для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з місцевого бюджету.
Втім, такий довод не звільняє відповідача як покупця за Договором, від виконання зобов'язання з оплати поставленого газу в порядку, передбаченому умовами Договору, тому господарський суд Донецької області обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення основного боргу з врахуванням інфляції та 3% річних, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України.
Суд частково задовольнив клопотання відповідача та керуючись ст.233 Господарського кодексу України, п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, зменшив розмір нарахованої пені на 15 відсотків.
Доводи апеляційної скарги, що штрафні санкції складаються із інфляційних витрат, 3%річних та пені в загальній сумі 903 364,39 грн. та є надмірними відносно суми боргу, а тому підлягають зменшенню на 99 відсотків, є такими, що не ґрунтуються на законодавстві , оскільки до штрафних санкцій стаття 233 Господарського кодексу України відносить неустойку, штраф, пеню, і саме щодо цих стягнень надає право суду зменшити їх.
За таких обставин, апеляційна скарга ЗАТ "Горлівськтепломережа" задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги судом покладаються на заявника - ЗАТ "Горлівськтепломережа".
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Горлівськтепломережа" м.Горлівка залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 20.07.2010 року у справі № 20/7 - залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 6 прим.
2. позивачу
1. відповідачу
1. у справу
1. ДАГС
1. гос. суд Дон. обл.