Іменем України
08 квітня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/140/24
Господарський суд Чернігівської області у складі:
судді НоувенМ.П.,
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання) справу №927/140/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика",
код 41084239, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, 01133
до відповідача: ОСОБА_1 ,
код АДРЕСА_1 ;
про стягнення 4819,02 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" через підсистему "Електронний суд" звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Можейкова Ростислава Васильовича, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 4819,02 грн, з яких 2 718,06 грн заборгованості по тілу кредиту, 2 100,96 грн - зі сплати процентів.
Дії суду щодо розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.
Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи в суді, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 07.02.2024.
Судом зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру відносно Фізичної особи-підприємця Можейкова Ростислава Васильовича.
13.03.2023 ухвала Господарського суду Чернігівської області від 05.02.2024, якою суд ухвалив витребувати у Акціонерного Товариства «Універсал Банк», інформацію, що містить банківську таємницю, була направлена на адресу АТ «Універсал Банк», яка останнім отримання 15.03.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600098554626.
Крім того, 13.03.2024 на офіційному сайті Судова владу України Господарським судом Чернігівської області розміщено оголошення, яким повідомлено ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі.
Відтак, сторони, в розумінні положень ст. 242 ГПК України належним чином повідомлені про розгляд справи в суді.
Позиції учасників справи. Заяви та клопотання учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №429895-КС-001 від 12.11.2021 про надання кредиту.
За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.2 ст.178 ГПК України.
Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
28.03.2024 від АТ «Універсал банк» надійшла запитувана судом інформація. Документи долучені до матеріалів справи.
Обставини справи встановлені судом.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" направило Фізичній особі - підприємцю Можейкову Ростиславу Васильовичу пропозицію (оферту) укласти Договір № 429895-КС-001 про надання кредиту від 12.11.2021.
12.11.2021 Фізична особа - підприємець Можейков Ростислав Васильович прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 429895-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом введення відправленого йому через телекомунікаційну систему одноразового ідентифікатора G-3045 на номер телефону
НОМЕР_1 .
Вказаний номер телефону міститься в Анкеті клієнта в особистому кабінеті Позичальника.
12.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (далі - Кредитодавець, Позивач) та Фізичною особою - підприємцем Можейковим Ростиславом Васильовичем (далі - Позичальник, Відповідачка) укладено в електронній формі Договір № 429895-КС-001 про надання кредиту (далі - Договір кредиту).
Відповідно до пункту 1 Договору кредиту, Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 4000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту, та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам -підприємцям (надалі - Договір).
Тип кредиту: Кредит. Строк кредиту: 24 тижнів. Процентна ставка: в день 1,07360987, фіксована. Комісія за надання кредиту (далі - Комісія): 600,00 грн. Загальний розмір наданого кредиту: 4000,00 грн. Термін дії Договору до 29.04.2022. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 9 960,00 грн. Ціль (мета) Кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності, незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої законом діяльності. Цей Кредит не є споживчим кредитом.
Пунктом 2 Договору кредиту визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
На виконання умов Договору 12.112021 ТОВ "Бізнес Позика" перерахувало на рахунок відповідача зазначений в Анкеті кредитні кошти в сумі 4 000,00 грн.
Означений факт підтверджується копією повідомлення № 461375193 від 12.11.2021, а також випискою по картковому рахунку Відповідача, наданою АТ «Універсал Банк».
Пунктом 3 Договору кредиту сторони погодили графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
Відповідно до пунктів 5, 6 Договору кредиту, Позичальник підтверджує, шо він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає Договір. Позичальник надав дозвіл Кредитодавцю на збір, обробку, зберігання та поширення його персональних даних з метою оцінки його кредитоспроможності, забезпечення виконання зобов'язань за цим Договором, інформування про кредитоспроможність та добросовісність, а також на передачу в будь-який момент будь-яких персональних даних Позичальника та інформації про укладення і виконання цього Договору в будь-якій формі будь-яким третім особам з метою захисту прав та інтересів Кредитодавця та повного виконання зобов'язань за цим Договором, а також Позичальник надав дозвіл на відступлення права вимоги за Договором, при цьому без особистого повідомлення Позичальника про таку обробку, передачу чи відступлення.
Згідно пункту 8 Договору кредиту, підписанням цього Договору Позичальник підтверджує, що до укладання Договору отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачені законодавством України, зокрема передбачену частиною другою ст. 12 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
Відповідно до пункту 10 Договору кредиту, інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід'ємною частиною Договору. Усі неврегульовані Договором правовідносини сторін регулюються законодавством України та Правилами.
Пунктом 4.2.2.2. Правил встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути Кредит, сплатити Проценти за користування Кредитом та інші платежі, передбачені Договором про надання кредиту та Додатковою угодою, до закінчення терміну дії Договору.
Згідно пункту 5.1. Правил, обчислення строку користування Кредитом та нарахування процентів за користування Кредитом за Договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування Кредитом з урахуванням умов Договору (Додаткової угоди). Таким чином, Проценти за користування Кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму Кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми Кредиту Позичальнику протягом всього строку кредитування.
Пунктом 5.6. Правил встановлено, що у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за Договором про надання кредиту у повному обсязі, ця сума погашає вимоги Кредитодавця у такій черговості: 1) у першу чергу - відшкодовуються витрати Кредитодавця, пов'язані з поверненням виданого Кредиту (судові витрати, витрати на державного/приватного виконавця, нотаріуса тощо); 2) у другу чергу - нараховані Кредитодавцем неустойка (штраф), інші платежі відповідно до Договору про надання кредиту - у разі їх нарахування; 3) у третю чергу - прострочені Проценти за користування Кредитом та прострочена сума Кредиту; 4) у четверту чергу - Проценти за користування Кредитом; 5) у п'яту чергу - сума Кредиту.
Відповідно до пункту 7.5. Правил, закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення та/або невиконання умов Договору.
Внаслідок порушення відповідачем зобов'язань з повернення грошових коштів, у відповідача станом на 25.01.2024 виникла заборгованість за кредитом в сумі 2718,06 грн, 2100,96 грн заборгованості по процентах.
Стосовно підстави звернення позивача до суду з позовом до фізичної особи суд зазначає наступне:
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 31.01.2022 внесено запис № 2000410060001001819 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Можейкова Ростислава Васильовича.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.
Позивач звернувся до суду за захистом свої порушених прав у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору.
Згідно з ч. 1-3 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін.
Частиною 2 статті 639 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до пунктів 1, 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Відповідно до ч. 3-6 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" врегульовано використання підпису в сфері електронної комерції, відповідно до якої якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 6 ч. 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до п. 12 ч. 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовим ідентифікатором є алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Отже, підписання договору (електронного правочину) за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора є належним та допустимим доказом на підтвердження укладення сторонами такого договору.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, в якій суд, серед іншого, зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи, а саме копією повідомлення № 461375193 від 12.11.2021, а також випискою по картковому рахунку Відповідача, наданою АТ «Універсал Банк» підтверджено, що позивач виконав свої договірні зобов'язання, надавши відповідачу 12.11.2021 кредитні кошти у сумі 4000 грн.
При цьому, відповідно до наданого позивачем розрахунку, відповідач частково здійснював повернення кредитних коштів в сумі 1281,94 грн.
З огляду на вищевикладене, а також беручи до уваги погоджені сторонами умови договору, де сторони чітко визначили всі його істотні умови, а також погодили умови погашення кредиту в розмірі та строки відповідно до графіку платежів, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, що підтверджують належне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за спірним договором в частині повернення суми наданого кредиту, вимогу про стягнення 2718,06 грн заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), суд визнає обґрунтованою, законною та такою, що підлягає задоволенню.
Позивачем здійснено нарахування процентів в межах строку дії договору, а саме в період з 12.11.2021 по 29.04.2022.
Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем 2100,96 грн заборгованості за процентами, враховуючи умови кредитного договору, суд встановив, що дане нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору, у зв'язку з чим є обґрунтованим, доведеним матеріалами справи та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.1 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги ТОВ "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем позовну заяву подано до суду через систему "Електронний суд".
При поданні позову до суду сплачено 2422,40 грн судового збору з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", якою встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору
Відтак, судові витрати підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", код 41084239 до ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 про стягнення 4819,02 грн заборгованості задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", бульвар Лесі Українки, буд.26, оф.411, м. Київ, 01133, код 41084239, заборгованість за кредитом в сумі 2718,06 грн, заборгованість по процентах в сумі 2100,96 грн, судовий збір в сумі 2422,40 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя М.П. Ноувен