18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
04 квітня 2024 року м.Черкаси справа №925/1770/15(925/294/24)
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, із секретарем судового засідання А.М.Буднік, в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження розглянув справу
за позовом Фермерського господарства "Розумко", Черкаська область, Золотоніський район, с.Кропивна, вул.Баха,19
до відповідача Державного підприємства "Златодар", Черкаська область, м.Золотоноша, вул.Шевченка,47
про стягнення 453607,08 грн збитків,
за участю повноважних представників сторін:
від позивача: Король О.А. - адвокат - за ордером;
від відповідача: участі не брав.
Фермерське господарство "Розумко" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Державного підприємства "Златодар" з вимогою про стягнення збитків 453607,08 грн за договором складського зберігання зерна від 25.10.2021 №106/1/зб, з них:
336064,33 грн збитків,
19197,01 грн - 3 % річних,
98345,74 грн інфляційних втрат,
а також відшкодування судових витрат.
Ухвалою суду від 05.03.2024 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судове засідання 04.04.2024.
Представник відповідача та розпорядник майна, арбітражний керуючий Новосельцев В.П. в судове засідання не з'явилися, причини неявки не відомі.
Згідно з:
відповіддю від 05.03.2024 №577013 (а.с.22), сформованою засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", Державне підприємство "Златодар" Державного агентства резерву України (код ЄДРПОУ 00952545) з 15.11.2021 має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд";
відповіддю від 05.04.2024 №679541 (а.с.35), сформованою засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", арбітражний керуючий Новосельцев В.П. (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 12.03.2021 має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд";
довідкою про доставку електронного листа, сформованою засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", документ в електронному вигляді "ГПК Ухвала ст.176, 250 (Відкриття Спрощ Провадж)" від 05.03.2024 у справі №925/1770/15(925/294/24) (суддя Скиба Г.М.) було надіслано одержувачу Державному підприємству "Златодар" в його електронний кабінет та доставлено до останнього 07.03.2024 о 21:04 год;
довідкою про доставку електронного листа, сформованою засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", документ в електронному вигляді "ГПК Ухвала ст.176, 250 (Відкриття Спрощ Провадж)" від 05.03.2024 у справі №925/1770/15(925/294/24) (суддя Скиба Г.М.) було надіслано одержувачу арбітражному керуючому Новосельцеву В.П. в його електронний кабінет та доставлено до останнього 07.03.2024 о 21:04 год.
Отже відповідач та розпорядник майна, арбітражний керуючий Новосельцев В.П. були належним чином повідомлені про дату, час та місце цього засідання.
Участь представників сторін, а також розпорядника майна, арбітражного керуючого Новосельцева В.П. у засіданні визнана обов'язковою.
Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв'язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з'явились.
У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав, просив позов задовольнити. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором складського зберігання зерна №106/1/зб від 25.10.2021, внаслідок чого зерно кукурудзи на зберіганні втрачено, а позивачу спричинено збитки, розмір яких визначається вартістю зерна кукурудзи вагою 42,664 т, яке не повернуто відповідачем, та 3% річних та інфляційних збитків за період зберігання зерна до його повернення.
Судом здійснено огляд наданих позивачем на вимогу суду оригіналів документів, доданих до позовної заяви, які після цього повернуто позивачу. Установлено, що наявні у справі копії цих документів відповідають оригіналам. Вказані дії зафіксовано у протоколі судового засідання.
За результатами судового засідання оголошено та приєднано до справи вступну та резолютивну частину рішення відповідно до приписів ст.ст.233, 240 Господарського процесуального кодексу України.
Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини.
25.10.2021 між Державним підприємством "Златодар" в особі директора Шостака Романа Юрійовича, який діє на підставі Статуту (далі - зерновий склад, відповідач, зберігач, боржник) та Фермерським господарством "Розумко", в особі голови Розумної Ганни Федорівни (далі - поклажодавець, позивач, кредитор, стягувач) був укладений договір №106/1/зб складського зберігання зерна (далі - договір, а.с.6зворот-8), згідно з яким поклажодавець зобов'язується за власний рахунок передати зернові культури урожаю 2021 року з супроводжуючими документами на зерновий склад, а зерновий склад зобов'язується прийняти такі зернові культури для зберігання на умовах, визначених цим договором, і повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані та у строк, передбачений цим договором і законодавством України (п.1.1. договору).
В процесі зберігання зерновий склад виконує послуги по прийманню, сушці, доробці і доведенню якісних показників зерна до стандартів ДСТУ, ГОСТів, ТУ, а також виконує послуги по лабораторним дослідженням, відвантаженню зерна, документальному оформленню переходу прав власності на зерно від поклажодавця до третьої особи (п.1.2. договору).
Право власності на зерно до зернового складу за договором не переходить (п.1.3. договору).
Приймання на зберігання зерна здійснюється зерновим складом, після укладання сторонами договору та згідно з порядком та правилами, встановленими чинним законодавством (п.3.1. договору).
Доставка зерна проводиться силами і за рахунок поклажодавця на зерновий склад при наявності наступних документів:
- укладеного з зерновим складом договору складського зберігання;
- товарно-транспортної накладної за формою №1-ТН або іншою формою, підписаної уповноваженими представниками сторін, де вказується повне найменування постачальника, повне найменування власника, брутто, тара, нетто вантажу;
- свідоцтво про вміст пестицидів, токсичних елементів та мікротоксинів на кожну партію відповідного виду зерна, документів на показники безпеки зерна (ГМО, тяжкі метали);
- протоколу випробувань продукції на вміст генетично-модифікованих організмів чи завіреної його копії, виданої випробувальною лабораторією.
У випадку доставки зерна без свідоцтв про вміст пестицидів, токсичних елементів та мікотоксинів на кожну партію зерна (крім товаровиробників) зерновий склад проводить експертизу по сформованих партіях зерна за рахунок поклажодавця.
Зерновий склад зобов'язаний, зокрема: надати поклажодавцю комплекс послуг, який включає: приймання (зважування, вивантаження, визначення якості та інше), доробку, сушку, зберігання, відпуск (відвантаження або переоформлення) зерна та інші послуги, необхідні для уникнення псування і втрати якості зерна протягом усього часу знаходження його на зберіганні, з метою доведення якості зерна до рівня, що забезпечує оптимальний режим тривалого зберігання за рахунок поклажодавця (п.4.1.1. договору); зберігати зерно протягом строку, визначеного цим договором (п. 4.1.6. договору); на запит поклажодавця надати інформацію про кількість та якість зерна, проводити звірки взаємних розрахунків (п.4.1.7. договору); за письмовою вимогою поклажодавця, яка подається не пізніше ніж за 10 днів до дати запланованого відвантаження, зерновий склад зобов'язаний повернути зерно (відвантажити та/або переоформити на іншу особу), лише у разі, коли: проведений повний розрахунок за послуги, надані зерновим складом, та строк зберігання, передбачений договором, не закінчився (п.4.1.9 договору); у разі закінчення строку зберігання - настають правові наслідки передбачені цим договором та чинним законодавством України (п.4.1.10. договору).
Поклажодавець зобов'язаний, зокрема: забезпечити доставку зерна за власний рахунок відповідно до п.1.1. договору. Самостійно замовляти транспорт, оформляти провізні документи і оплачувати провізні тарифи по перевезенню зерна (п.4.3.1 договору); своєчасно розраховуватися за надані послуги відповідно до умов даного договору (п.4.3.2. договору); після повної оплати послуг, наданих зерновим складом, витребувати зерно, при цьому попередити зерновий склад про наміри відвантажити зерно листом (засобами електронного зв'язку), не пізніше ніж за 10 днів до планової дати його відвантаження (п.4.3.4. договору).
Розрахунки за надані послуги проводяться у грошовій формі з урахуванням податку на додану вартість. За домовленістю сторін розрахунок за надані послуги може бути здійснений в натуральній формі у вигляді передачі поклажодавцем зерновому складу зерна із показниками якості не гірше ДСТУ на відповідний вид зерна з наступним оформленням товарної та податкової накладної. Вартість зерна, яке передається в оплату послуг визначається за домовленістю сторін, кількість зерна визначається виходячи з співвідношення вартості наданих послуг. Зерно, що передається в оплату послуг, не повинно бути обтяжено будь-якими зобов'язаннями (п.5.1. договору).
В п.5.2. договору зазначено, що розмір плати (тарифи) за надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не передбачено законодавством, та встановлені тарифи за послуги зернового складу.
Поклажодавець сплачує вартість послуг, наданих зерновим складом, протягом 5 календарних днів з моменту виставлення рахунків зерновим складом. Послуги по збереженню зерна сплачуються за місяць - в строк до п'ятого числа місяця наступного за звітним відповідно до рахунків, виставлених зерновим складом. Також щомісячно сторони складають акти виконаних робіт про надані послуги. Акт виконаних робіт отримується поклажодавцем або уповноваженою особою в бухгалтерії зернового складу. Зерновий склад залишає за собою право направити акт виконаних робіт поклажодавцю поштою (електронною поштою). У разі направлення акта поштою (електронною поштою) поклажодавець повинен підписати та повернути акт протягом 3-х робочих днів з моменту отримання. В разі неповернення акту в зазначений термін, акт приймання передачі робіт (послуг) вважається підписаним, а послуги прийняті без зауважень. Сторони погодили, що плата за зберігання за передане зерно починає нараховуватись з наступного дня після приймання зерна (п.5.3. договору).
Повна оплата послуг зернового складу здійснюється поклажодавцем до відвантаження або переоформлення зерна на третю особу. У випадку несплати послуг зерновий склад має право притримати зерно до отримання остаточного розрахунку. В такому разі до відносин сторін застосовуються норми Цивільного кодексу України щодо при тримання (п.5.5. договору).
Термін зберігання до 31 травня 2022 року (п. 7.1 договору).
Договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до дати, зазначеної в п. 7.1. договору, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами грошових зобов'язань за цим договором (п.8.1. договору).
Згідно товарно-транспортної накладної №952836 від 27.10.2021 (а.с.9), підписаної обома сторонами, Фермерське господарство "Розумко" доставило на зберігання та доробку Державному підприємству "Златодар" брутто 124 тони кукурудзи (з урахуванням тари).
Прийнято на зберігання 42,664 тонни товарної кукурудзи.
Державне підприємство "Златодар" склало акт звірки взаємних розрахунків по стану за період з 01.07.2021 по 28.09.2022, в якому заборгованість позивача перед відповідачем становить 6796,12 грн (а.с.9 зворот).
На підтвердження виконання договору позивач надав акти надання послуг, скріплені підписами і печатками обох сторін, а саме:
- №134 від 31.01.2022, зберігання кукурудзи 3кл 2021 року у кількості 1260,801 т/доб на суму 2206,40 грн, на загальну суму з ПДВ 2647,68 грн (а.с.10);
- №1782 від 29.12.2021, зберігання кукурудзи 3кл 2021 року у кількості 1260,801 т/доб на суму 1891,20 грн, на загальну суму з ПДВ 2269,44 грн (а.с.10 зворот);
- №1498 від 30.11.2021, зберігання кукурудзи 3кл 2021 року у кількості 1138,788 т/доб на суму 1708,18 грн, на загальну суму з ПДВ 2049,82 грн (а.с.11);
- №1174 від 02.11.2021, приймання кукурудзи 3кл 2021 року у кількості 42,664 т на суму 213,32 грн, зберігання кукурудзи 3кл 2021 року у кількості 244,026 т/доб на суму 366,04 грн, сушка кукурудзи 3кл 2021 року у кількості 149,751 т-% на суму 11168,43 грн, очистка кукурудзи 3кл 2021 року у кількості 24,674 т-% на суму 370,11 грн, ГМО кукурудза 3кл 2021 року у кількості 42,664 т на суму 25,60 грн, показники безпеки кукурудза 3 кл 2021 року у кількості 42,664 т на суму 61,86 грн, на загальну суму з ПДВ 14646,43 грн (а.с.11 зворот).
В позовній заяві позивач зазначив, що у грудні 2021 року йому стало відомо про виявлений факт масової недостачі зерна на Державному підприємстві "Златодар", тому в подальшому оплата послуг зберігання зерна ним не проводилась.
28.08.2023 направлено відповідачу по електронній пошті адвокатський запит від 28.08.2023 (а.с.17зворот-18), в якому зазначалося, що 22.02.2022 голова Фермерського господарства "Розумко" зверталася до позивача з усною вимогою про повернення зерна, яка була залишена відповідачем без реагування та видано лише акт звірки взаємних розрахунків, тому адвокат Король О.А. просив надати наступну інформацію та документи, а саме:
1. Чи наявне у Держаного підприємства "Златодар" зерно, яке передано Фермерським господарством "Розумко" згідно договору №106/1/зб складського зберігання зерна від 25.10.2021?
2. Якщо так, вчергове прошу повернути зерно, яке передано Фермерським господарством "Розумко" згідно договору №106/1/зб складського зберігання зерна від 25.10.2021.
3. Якщо ні, прошу повідомити місце знаходження майна Фермерського господарства "Розумко", яке передано згідно договору №106/1/зб складського зберігання зерна від 25.10.2021.
4. Час виявлення його відсутності.
5. Чи проводилися ревізії, службові розслідування тощо за фактом зникнення зерна Фермерського господарства "Розумко", яке передано згідно договору №106/1/зб складського зберігання зерна від 25.10.2021.
6. Надати копії документів (ревізій, службових розслідувань тощо).
Відповіді на адвокатський запит не надано.
28.11.202 позивач направив відповідачу та розпоряднику майна, арбітражному керуючому Новосельцеву В.П. цінним листом з описом вкладення письмову вимогу про повернення зерна від 27.11.2023, в якій вимагав не пізніше ніж через 10 днів повернути зерно (а.с.15 зворот -17).
Вимога залишена без реагування. Строк виконання є таким, що настав. Строк зберігання майна за спірним договором сплинув.
Згідно витягу з сайту електронної зернової біржі "Grain Trade" закупівельна ціна на 1 тону кукурудзи станом на 22.02.2022 становить 7877,00 грн (а.с.15).
Отже, позивач стверджує, що сума збитків втраченого (неповернутого) зерна кукурудзи 3 класу вагою 42,664 тони становить 336064,33 грн (42,664 тонн * 7877 грн). Також просить стягнути з відповідача 19197,01 грн - 3% річних та 98345,74 грн інфляційних нарахувань.
Невиконання відповідачем вимог договору, неповернення переданого на зберігання зерна позивача та невідшкодування суми збитків як вартість втраченого (неповернутого) зерна стали причиною звернення позивача в суд для захисту порушеного права та примусового стягнення боргу з відповідача.
Відповідач вимоги позивача не спростував, доказів належного виконання умов договору суду та позивачеві не надав.
Інших документів не подано.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.
Судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим - приписи ч.1 ст.236 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач та відповідач у справі є суб'єктами господарювання на ринку послуг та сільськогосподарського виробництва України та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Згідно ч.3 ст.5 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Частина 2 ст.13 Цивільного кодексу України передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 Цивільного кодексу України.
За змістом ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За правовою природою спірний договір №106/1/зб складського зберігання зерна від 25.10.2021 є договором зберігання (як різновид схову) і відповідає вимогам ст.936 Глави 66 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.
Між сторонами Договір на зберігання укладений у письмовому виді відповідно до приписів ст.937 Цивільного кодексу України.
Договір укладений належним чином, на час розгляду справи не визнаний недійсним, отже є обов'язковим для сторін.
Тоді як, предметом розгляду даної справи є матеріально-правова вимога про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, згідно ч.1 ст.225 Господарського кодексу України, відноситься:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальну компенсацію моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до вимог ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 294 Господарського кодексу України визначено, що зберігання у товарному складі здійснюється за договором складського зберігання.
До регулювання відносин, що випливають із зберігання товарів за договором складського зберігання, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Правовідносини між власниками зерна та суб'єктами зберігання зерна регулюються також Законом України "Про зерно та ринок зерна в Україні" та іншими актами цивільного законодавства.
Статтею 955 Цивільного кодексу України унормовано, що положення параграфа 1 глави 66 Цивільного кодексу України застосовуються до окремих видів зберігання, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про окремі види зберігання або законом.
Відповідно до ст.957 Цивільного кодексу України за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом.
Статтею 24 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні" визначено, що зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах. Зерновий склад зобов'язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання.
На підтвердження виконання договору позивач надав акти надання послуг, скріплені підписами і печатками обох сторін, а саме:
- №134 від 31.01.2022, зберігання кукурудзи 3кл 2021 року у кількості 1260,801 т/доб на суму 2206,40 грн, на загальну суму з ПДВ 2647,68 грн (а.с.10);
- №1782 від 29.12.2021, зберігання кукурудзи 3кл 2021 року у кількості 1260,801 т/доб на суму 1891,20 грн, на загальну суму з ПДВ 2269,44 грн (а.с.10 зворот);
- №1498 від 30.11.2021, зберігання кукурудзи 3кл 2021 року у кількості 1138,788 т/доб на суму 1708,18 грн, на загальну суму з ПДВ 2049,82 грн (а.с.11);
- №1174 від 02.11.2021, приймання кукурудзи 3кл 2021 року у кількості 42,664 т на суму 213,32 грн, зберігання кукурудзи 3кл 2021 року у кількості 244,026 т/доб на суму 366,04 грн, сушка кукурудзи 3кл 2021 року у кількості 149,751 т-% на суму 11168,43 грн, очистка кукурудзи 3кл 2021 року у кількості 24,674 т-% на суму 370,11 грн, ГМО кукурудза 3кл 2021 року у кількості 42,664 т на суму 25,60 грн, показники безпеки кукурудза 3 кл 2021 року у кількості 42,664 т на суму 61,86 грн, на загальну суму з ПДВ 14646,43 грн (а.с.11 зворот).
Поклажодавець зерна зобов'язаний забрати зерно у зернового складу після закінчення строку зберігання зерна. Зерновий склад зобов'язаний письмово за сім днів до закінчення строку зберігання зерна попередити поклажодавця зерна про закінчення строку зберігання зерна та запропонувати термін витребування зерна (ч.ч.1, 2 ст. 31 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні").
Згідно зі ст.32 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов'язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством.
За приписами ст.35 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов'язаний за першою вимогою володільця складського документа повернути зерно, навіть якщо передбачений договором складського зберігання строк його зберігання ще не закінчився. У цьому разі володілець складського документа зобов'язаний відшкодувати зерновому складу витрати, спричинені достроковим припиненням зобов'язання, якщо інше не передбачено договором складського зберігання.
Аналогічна норма міститься у ст.953 Цивільного кодексу України, згідно з якою зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Тобто після закінчення терміну зберігання кукурудзи, обумовленого умовами договору №106/1/зб складського зберігання зерна від 25.10.2021, Фермерське господарство "Розумко" звернулося до Державного підприємства "Златодар" та розпорядника майна, арбітражного керуючого Новосельцева В.П. цінним листом з описом вкладення з вимогою про повернення зерна від 27.11.2023, в якій вимагало не пізніше ніж через 10 днів повернути зерно. Однак дана вимога залишена без відповіді та задоволення. Відповідач, в порушення умов Договору складського зберігання зерна, ст.953 Цивільного кодексу України та ст.35 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", зерно зі схову позивачу не повернув.
Відповідно до ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Як встановлено ч.3 та 4 ст.74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи, що в процесі розгляду справи встановлено кількість та вартість фактично переданого зерна кукурудзи 3 класу 2021 року на зберігання відповідачеві, з'ясовано відсутність зерна на складі, належного позивачеві та визначеного родовими ознаками, враховуючи те, що відповідачем доводів позивача про відсутність зерна на зерноскладі не спростовано, а також відповідачем не доведено, що шкоду завдано не з вини Державної підприємства "Златодар", отже встановлено наявність усіх складових цивільного правопорушення, а тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Фермерського господарства "Розумко" про стягнення з відповідача збитків в розмірі 336064,33 грн вартості втраченого зерна слід задовольнити.
Згідно з ч.1 ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, - є господарським зобов'язанням.
Згідно з ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст.ст.525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За порушення умов договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 19197,01 грн 3% річних та 98345,74 грн інфляційних втрат з посиланням на приписи ст.625 ЦК України як відповідальність за невиконання грошового зобов'язання.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач надав суду розрахунок суми 3% річних та інфляційних втрат (а.с.12-13), нарахованих за визначений ним період. Позивач вважає днем порушення відповідачем грошового зобов'язання 22.02.2022, тому саме з цієї дати здійснює нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Здійснивши дослідження матеріалів справи суд встановив, що днем, з якого має здійснюватись розрахунок 3% річних, інфляційних втрат є 08.12.2023 - момент направлення письмової вимоги позивача відповідачеві про виконання грошового зобов'язання.
Здійснивши власний розрахунок з урахуванням періодів визначених судом та приписів ст.254 Цивільного кодексу України судом встановлено наступне.
Розмір 3% річних нарахованих на суму боргу 336064,33 грн за період з 08.12.2023 по 18.01.2024 складає 1160,11 грн.
Розмір інфляційних втрат нарахованих на суму боргу 336064,33 грн за період з 08.12.2023 по 18.01.2024 складає 3706,12 грн. Математичний розрахунок судом проведено за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон".
З огляду на встановлені судом обставини вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних витрат підлягають до часткового задоволення та належить стягнути з відповідача на користь позивача 1160,11 грн 3% річних та 3706,12 грн інфляційних втрат.
Відповідачем всупереч вимог та приписів ч.1 ст.74, ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України факту належного виконання зобов'язання у визначений договором строк не доведено; доводів та документів позивача не спростовано; доказів об'єктивної неможливості заперечення вимог чи погашення заборгованості не надано.
За вказаних обставин суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права, передбачений приписами ст.ст.15-16 Цивільного кодексу України, тому позов підлягає до часткового задоволення. Належить стягнути з відповідача на користь позивача 336064,33 грн збитків, 1160,11 грн 3 % річних та 3706,12 грн інфляційних втрат за договором складського зберігання зерна №106/1/зб від 25.10.2021. В решті вимог належить відмовити з мотивів необґрунтованості та безпідставності вимоги.
Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України):
- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);
- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов'язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);
- принцип повноти та межі обгрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія А, №303-А, п. 29);
- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).
Суд зазначає, що відвантаження зерна зі схову та проведення оплати судового збору відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату - має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання доказів про проведення остаточного розрахунку з позивачем на умовах договору.
Згідно зі ст.ст.129-130 Господарського процесуального кодексу України судові витрати належить покласти на відповідача частково пропорційно задоволених вимог та стягнути на користь позивача 5113,96 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, 130, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Златодар" (19700, Черкаська область, м.Золотоноша, вул.Шевченка, 47, код ЄДРПОУ 00952545), номер рахунку в банку невідомий) на користь Фермерського господарства "Розумко" (19763, Черкаська область, Золотоніський район, с.Кропивна, вул.Баха,19, код ЄДРПОУ 42744142) 336064,33 грн збитків, 1160,11 грн - 3 % річних, 3706,12 грн інфляційних втрат за договором складського зберігання зерна №106/1/зб від 25.10.2021 та 5113,96 грн судового збору.
3. В решті вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.
Повне рішення складено 09.04.2024
Суддя Г.М.Скиба