29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"09" квітня 2024 р. Справа № 924/94/24
м. Хмельницький
Суддя Господарського суду Хмельницької області Музика М.В., розглянувши матеріали справи
за позовом приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ
до акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", м. Хмельницький
про стягнення 114 233 412,91 грн заборгованості,
представники сторін:
позивача: Карплюк П.М. - згідно довіреності від 06.11.2023 року (в режимі відеоконференції);
відповідача: Чуловський В.В. - згідно довіреності від 02.11.2023 року;
ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.01.2024 року відкрито провадження у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ до акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", м. Хмельницький про стягнення 110 014 971,24 грн заборгованості, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 19.03.2024 року прийнято заявлене позивачем збільшення позовних вимог.
02.04.2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому АТ "Хмельницькобленерго" повідомляє про сплату ним за період з 31.01.2024 року 112 412 856,80 грн. основної заборгованості, проти стягнення пені, штрафу, 3% річних та втрат від інфляції заперечує.
Представник позивача у відповіді на відзив від 05.04.2024 року та у підготовчому засіданні 09.04.2024 року підтвердив сплату основної заборгованості відповідачем в повному обсязі, наполягає на стягненні пені, штрафу, відсотків річних та втрат від інфляції, просить закрити провадження в частині стягнення основного боргу. Також просить суд повернути сплачений судовий збір за вимогою про стягнення основного боргу у випадку закриття провадження у цій частині.
Судом враховується, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
При цьому предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 910/23359/15, від 18.06.2019 у справі № 914/891/16, від 18.07.2019 у справі № 916/3147/16, від 26.11.2019 у справі № 920/240/18, від 19.02.2020 року у справі №910/7290/19, від 18.07.2023 у справі № 906/1357/20, від 16.08.2023 у справі № 910/5571/22.
З матеріалів справи слідує, що предметом спору є стягнення 114 233 412,91 грн заборгованості, з яких 98 912 791,33 грн. боргу за надані послуги з передачі електричної енергії за період з липня 2023 року по грудень 2023 року, 8 964 842,43 грн. пені, 4 321 552,58 грн. штрафу, 793 204,60 грн. 3% річних та 124 1021,97 грн. втрат від інфляції.
Позивач звернувся до суду з позовом 15.01.2024 року, провадження у даній справі відкрито 17.01.2024 року.
Після відкриття провадження у даній справі відповідачем сплачено позивачу за послуги з передачі електричної енергії за 2023 рік 10 746 968,75 грн. платіжною інструкцією №1205 від 31.01.2024 року; 29 000 000,00 грн. платіжною інструкцією №217563 від 06.03.2024 року, 50 145 075,94 грн. платіжною інструкцією №213819 від 29.02.2024 року, 10 000 000,00 грн. платіжною інструкцією №1882 від 21.02.2024 року, 5 000 000,00 грн. платіжною інструкцією від 22.02.2024 року та 7 520 812,11 грн. платіжною інструкцією від 29.03.2024 року. На загальну суму 112 412 856,80 грн.
Перерахунок вказаних коштів та повна сплата основного боргу за послуги з передачі електричної енергії за 2023 рік також підтверджується позивачем.
З вищевикладеного, оскільки між сторонами не залишилось неврегульованих питань щодо стягнення 98 912 791,33 грн. основного боргу, судове провадження у цій частині підлягає закриттю згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
За положеннями ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, 917 663,00 грн. (98912791,33 х 1059800,00 / 114233412,91) судового збору, сплаченого позивачем за вимогу про стягнення основного боргу, підлягає поверненню з Державного бюджету.
Окрім того, із пояснень та заперечень сторін вбачається, що останні в частині нарахування пені та штрафу, стягнення яких є предметом даного спору, посилаються, в тому числі, на судову практику Верховного Суду щодо нарахування та стягнення в період дії воєнного стану штрафних санкцій за договорами, укладеними відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".
Так, у постанові Верховного Суду від 26.07.2023 у справі №922/1948/22 Суд дійшов висновку про те, що НКРЕКП (регулятор) прийняв постанову від 25.02.2022 №332 (у редакції від 26.04.2022) в межах своїх повноважень, тому має застосовуватися, у тому числі пп.16 п.1, відповідно до якого зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії (правова позиція щодо остаточної відмови в задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій на підставі постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 №332).
Разом з тим, Верховний Суд в ухвалі від 09.08.2023 у справі №911/1359/22 вказав, що положення постанови НКРЕКП №332 (пп.16 п.1), які містять рекомендації та настанови учасникам ринку електроенергії на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, не можуть мати наслідком відмову в задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій, адже розглядаючи вимоги про стягнення штрафних санкцій, суд повинен встановити правомірність їх нарахування та заявлення до стягнення відповідно до умов укладеного договору та чинного законодавства (ЦК та ГК, як закону), норми якого не можуть бути нівельовані постановою НКРЕКП №332, як підзаконним актом.
Ухвалою Верховного Суду від 09.08.2023 справу №911/1359/22 передано на розгляд Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 26.07.2023 у справі №922/1948/22 (позиції щодо остаточної відмови в задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій на підставі постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022).
Ухвалою Верховного Суду від 25.08.2023 року у справі №911/1359/22 прийнято до розгляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №911/1359/22 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "НЕК "Укренерго" на рішення господарського суду Київської області від 16.12.2022 р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023, справу призначено до розгляду.
В зазначеній справі №911/1359/22 ПАТ «НЕК «Укренерго» була нарахована та заявлена до стягнення пеня за невиконання зобов'язання по відповідному договору, укладеному на виконання Закону України «Про ринок електричної енергії», за період з 02.03.2022 року по 23.08.2022 року і у розмірі 17 933 524,59 грн.
У даній справі №924/94/24 нараховано пеню та штраф за невиконання умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії. Заперечуючи проти відповідних нарахувань, відповідач посилається на позицію Верховного Суду у справі №922/1948/22, питання відступу від якої вирішується ОП ВС у справі №911/1359/22.
Тобто, у відповідній частині існує спірне питання, що має бути вирішено під час касаційного провадження.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли саме вони можуть бути усунені.
Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За змістом частини 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний або ж має право зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
За приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
При цьому, суд враховує, що рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти не тільки такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також рішення, правовідносини в яких мають однакове матеріально-правове регулювання.
Відповідні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц, від 12.10.2021 у справі №233/2021/19.
У вказаних постановах Велика Палата Верховного Суду наголосила, що для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін подібні правовідносини, зокрема пункту 1 частини другої статті 389 (пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України; пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України) та пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України (пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України; пункту 5 частини першої статті 339 КАС України) таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями.
З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
Суб'єктний і об'єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад саме цих правовідносин (як-от участь банку або іншої фінансової установи у кредитних правовідносинах, що слідує зі змісту частини першої статті 1054 ЦК України) та/чи їх специфічний об'єкт (об'єктом правовідносин за кредитним договором є кошти). Подібність спірних правовідносин, виявлена одночасно за трьома критеріями, означатиме тотожність цих відносин (однакового виду суб'єкти, однаковий вид об'єкта й однакові права та обов'язки щодо нього). Але процесуальний закон не вимагає встановлювати тотожність.
Тому, у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів.
З встановленого вище вбачається, що у справі №911/359/22 спірним є питання підставності нарахування та стягнення штрафних санкцій у період воєнного стану за договорами, укладеними відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії". В справі №924/94/24 суду також слід вирішити питання щодо обґрунтованості стягнення пені та штрафу, нарахованого в період дії воєнного стану за договором, укладеним відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії". Вказане свідчить про подібність правовідносин у даній справі та у справі №911/1359/22, рішення у якій знаходиться на перегляді Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Враховуючи викладене, а також те, що єдність судової практики є складовою принципу правової визначеності та фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об'єктивність і прогнозованість правосуддя, в той час як застосування судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування, суд дійшов висновку про наявність визначених пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України правових підстав для зупинення провадження у справі №924/94/24 до перегляду Об'єднаною Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду рішення у справі №911/1359/22.
Суд також вважає, що зупинення провадження у справі №924/94/24 не призводить до затягування строків її розгляду, оскільки має об'єктивний характер, викликаний настанням зазначених у законі причин, які перешкоджають подальшому руху процесу, що, в свою чергу, повністю узгоджується та не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та усталеній практиці Європейського суду з прав людини.
Керуючись ст.ст. 231, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд -
закрити провадження у справі №924/94/24 в частині стягнення 98 912 791,33 грн. основного боргу.
Повернути приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032, код 00100227) з Державного бюджету України 917 663,00 грн. (дев'ятсот сімнадцять тисяч шістсот шістдесят три грн. 00 коп.) судового збору, сплаченого платіжною інструкцією №В-9781 від 12.01.2024 року.
Зупинити провадження у справі №924/94/24 до закінчення перегляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №911/1359/22.
Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення суддею, 09.04.2024 року, та може бути оскаржена протягом 10 днів до Північно-західного апеляційного господарського суду.
повний текст ухвали складено 09.04.2024 року
Суддя М.В. Музика
Віддрук. у 2 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032) - оригінал з герб. печаткою, рек. з пов. про вручення; відповідачу в електронний кабінет