Справа № 939/2083/23
Іменем України
09 квітня 2024 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
членів колегії - суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 , в режимі відеоконференції
з приміщення ДУ "Київський слідчий ізолятор ",
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
потерпілого - ОСОБА_8 ,
перекладача - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в селищі Бородянці Бучанського району Київської області по вул. Шевченка, 3 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023000000000745 від 24 липня 2023 року, про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Болнісі, Грузія, громадянина РФ, одруженого, має двох неповнолітніх дітей, який проживає в АДРЕСА_1 , РФ, єфрейтора, водія-механіка другого взводу сьомої роти третього батальйону 331 парашутно-десантного полку 98 повітряно-десантної дивізії повітряно-десантних військ збройних сил РФ (військова частина НОМЕР_1 з місцем дислокації в АДРЕСА_2 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 і ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 КК України,
встановив:
З 19 лютого 2014 року представниками РФ розпочато збройне вторгнення збройних сил РФ, приховане твердженням керівників цієї країни про переміщення військових підрозділів в рамках звичайної ротації сил чорноморського флоту, які у взаємодії з військовослужбовцями чорноморського флоту РФ та іншими підрозділами збройних сил РФ здійснили блокування й захоплення адміністративних будівель і ключових об'єктів військової та цивільної інфраструктури України, забезпечили військову окупацію території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і 18 березня 2014 року РФ оголосила про офіційне включення Криму до складу РФ.
Одночасно з цим, протягом березня та на початку квітня 2014 року під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади та збройних сил РФ представники іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд і груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих РФ, взяли під контроль будівлі, в яких знаходилися органи місцевої влади та місцеві органи виконавчої влади України, військові об'єкти України в окремих районах Донецької та Луганської областей України. 07 квітня 2014 року в м. Донецьку створено терористичну організацію "Донецька народна республіка" (далі за текстом "ДНР"), а 27 квітня 2014 року в м. Луганську терористичну організацію - "Луганська народна республіка" (далі за текстом "ЛНР"), у складі яких утворені незаконні збройні формування, які функціонують і до нині.
Внаслідок військових дій, у період з травня по серпень 2015 року, сили оборони України звільнили частину раніше окупованих територій Донецької та Луганської областей.
Датою початку тимчасової окупації РФ окремих територій України є 19 лютого 2014 року. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими РФ з 20 лютого 2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими РФ починаючи з 07 квітня 2014 року.
Надалі, 24 лютого 2022 року президент РФ оголосив початок так званої "спеціальної військової операції". Після цього, близько четвертої години ранку того ж дня, збройні сили РФ, інші збройні формування РФ та підконтрольні їм угруповання іррегулярних незаконних збройних формувань розпочали широкомасштабне військове вторгнення на територію України, увійшовши з боку РФ, Республіки Білорусь та тимчасово окупованої території України, що супроводжувалось завданням ракетно-артилерійських ударів та бомбардувань авіацією об'єктів по всій території України.
З того моменту сили оборони України здійснюють збройну відсіч вздовж всієї лінії фронту.
Факт широкомасштабного збройного вторгнення на територію України 24 лютого 2022 року не приховувався владою РФ, а також встановлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема резолюцією Генеральної асамблеї ООН ES-11/1 від 02 березня 2022 року "Про агресію проти України", п. 1, 3 Висновку 300 (2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Наслідки агресії Російської Федерації проти України", п. 17, 18 Наказу від 16 березня 2022 року за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі "Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (Україна проти РФ та ін.)".
Відповідно до статті 2 спільної для Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 року, ці конвенції, як і інші акти законів і звичаїв війни (міжнародного гуманітарного права), застосовуються до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни, у тому числі до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.
Таким чином, з 19 лютого 2014 року до цього часу триває міжнародний збройний
конфлікт, викликаний збройною агресією РФ проти України, окупацією частини
території України, що вказує на поширення дії на території України законів та звичаїв війни (норм міжнародного гуманітарного права).
Відповідно до статті 25 Положення про закони і звичаї війни на суходолі, що є додатком до IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, які Нотою Міністерства закордонних справ СРСР відносно Гаагської конвенції і декларацій 1899 і 1907 років від 07 березня 1955 року визнані Урядом СРСР, передбачена заборона атакувати чи бомбардувати в будь-який спосіб незахищені міста, поселення, помешкання чи будівлі.
Статтею 7 Закону України "Про правонаступництво України" від 12 вересня 1991 року визначено, що Україна є правонаступником прав і обов'язків за міжнародними договорами Союзу РСР, які не суперечать Конституції України та інтересам республіки.
Стаття 51 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, (Протокол І) від 08 червня 1977 року та стаття 33 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року забороняють акти насильства чи погрози насильством, які мають основною своєю метою тероризувати цивільне населення як і сам терор цивільного населення.
Стаття 52 Протоколу І забороняє здійснювати напади на цивільні об'єкти та зазначає про те, що напади повинні суворо обмежуватися об'єктами, які через свій характер, розміщення, призначення або використання вносять ефективний вклад у воєнні дії і повне або часткове руйнування, захоплення чи нейтралізація яких за існуючих у даний момент обставин, дає явну воєнну перевагу.
У свою чергу частина 2 статті 54 Протоколу І захищає цивільні об'єкти, необхідні для виживання цивільного населення. Зокрема, заборонено піддавати нападу або знищувати, виводити або доводити до непридатності об'єкти, необхідні для виживання цивільного населення, такі як запаси продуктів харчування, сільськогосподарські райони, що виробляють продовольство, посіви, худобу, споруди для забезпечення питною водою й запаси останньої, а також іригаційні споруди спеціально з метою не допустити використання їх цивільним населенням або супротивною стороною як засобу підтримання існування, незалежно від мотивів, ніби викликати голод серед цивільних осіб, примусити їх до виїзду або з якої-небудь іншої причини.
Крім того, стаття 57 зазначеного Протоколу визначає, що при проведенні воєнних операцій повинна постійно виявлятися турбота про те, щоб оберігати цивільне населення, цивільних осіб і цивільні об'єкти, у зв'язку з чим мають дотримуватись, у тому числі, такі запобіжні заходи.
Ті, хто планує напад або приймає рішення про його здійснення: роблять все практично можливе, щоб пересвідчитися в тому, що об'єкти нападу не є ні цивільними особами, ні цивільними об'єктами й не підлягають особливому захисту, а є воєнними об'єктами і що згідно з положенням цього Протоколу напад на них не заборонено; вживають усіх практично можливих запобіжних заходів при виборі засобів і методів нападу з тим, щоб уникнути випадкових втрат життя серед цивільного населення, поранення цивільних осіб і випадкової шкоди цивільним об'єктам і, в усякому випадку, звести їх до мінімуму; утримуються від прийняття рішень про здійснення будь-якого нападу, який, як можна очікувати, викличе випадкові втрати життя серед цивільного населення, поранення цивільних осіб і завдасть випадкової шкоди цивільним об'єктам або те й інше разом, що було б надмірним щодо конкретної і прямої воєнної переваги, яку передбачається одержати; напад відміняється або зупиняється, якщо стає очевидним, що об'єкт не є воєнним, що він підлягає особливому захисту, або що напад, як можна очікувати, викличе випадкові втрати життя серед цивільного населення, поранення цивільних осіб і завдасть випадкової шкоди цивільним об'єктам або те й інше разом, що було б надмірним щодо конкретної і прямої воєнної переваги, яку передбачається отримати.
Відповідно до вимог частини 1 статті 3 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, ратифікованої Указом Президії Верховної Ради Української РСР "Про ратифікацію Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року про захист жертв війни" від 03 липня 1954 року (надалі Конвенції), сторони домовилися, що з особами, які не беруть активної участі в бойових діях, у тому числі з особами зі складу збройних сил, що склали зброю, а також із тими, хто hors de combat унаслідок хвороби, поранення, затримання чи з будь-якої іншої причини, поводяться гуманно, без будь-якої ворожої дискримінації, причиною якої слугують раса, колір шкіри, релігія чи вірування, стать, походження чи майновий стан чи будь-які інші подібні критерії.
Із цією метою є забороненими й залишатимуться забороненими будь-коли та будь-де такі діяння стосовно зазначених вище осіб: а) насилля над життям й особистістю, зокрема всі види вбивств, завдання каліцтва, жорстоке поводження й тортури; b) захоплення заручників; с) наруга над людською гідністю, зокрема, образливе та принизливе поводження; d) засудження та застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного судом, який створено належним чином і який надає судові гарантії, визнані цивілізованими народами, як необхідні (стаття 3 Конвенції).
Відповідно до частини 1 статті 4 Конвенції, особами, що перебувають під захистом цієї Конвенції, є ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.
Згідно з частиною 1 статті 27 Конвенції, особи, що перебувають під захистом, мають право за будь-яких обставин, на особисту повагу, повагу до своєї честі, права на сім'ю, їхніх релігійних переконань та обрядів, звичок та звичаїв. До них завжди слід ставитися гуманно й захищати їх, зокрема, від будь-якого акту насильства чи залякування, від образ та цікавості натовпу.
З урахуванням положень стосовно здоров'я, віку та статі, сторона
конфлікту, під владою якої є особи, що перебувають під захистом, має право поводитися з усіма ними однаково, без жодної дискримінації, зокрема стосовно раси, релігії або політичних переконань.
Положеннями статті 29 Конвенції передбачено, що сторона конфлікту, під владою якої є особи, що перебувають під захистом, відповідає за поводження своїх представників із цими особами, причому це не знімає особистої відповідальності з таких представників.
Статтею 31 Конвенції передбачено, що жодний примус фізичного чи морального порядку не може застосовуватися до осіб, які перебувають під захистом, зокрема, з метою отримання від них або від третіх осіб якихось відомостей.
Згідно зі статтею 32 Конвенції, Високі Договірні Сторони спеціально дають згоду на те, що їм забороняється застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення та медичні чи наукові досліди, які не викликані потребою лікування особи, що перебуває під захистом, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільних, так і військових властей.
Відповідно до положень частини 3 статті 146 Конвенції, сторони вживають заходів, необхідних для припинення всіх дій, які суперечать положенням цієї Конвенції, крім серйозних порушень визначених наступною статтею.
Так, статтею 147 Конвенції передбачено, що серйозні порушення, про які йдеться в попередній статті, становлять такі порушення, що охоплюють такі дії, якщо їх здійснено проти осіб або власності, які перебувають під захистом цієї Конвенції: умисне вбивство, тортури або нелюдяне поводження, зокрема біологічні експерименти, які умисно спричинять великі страждання чи серйозні травми тілу чи здоров'ю, нелегальна депортація чи переведення або нелегальне ув'язнення особи, що перебуває під захистом, примушення особи, що перебуває під захистом, служити в збройних силах ворожої держави, або умисне відбирання в особи, що перебуває під захистом, прав на справедливий і офіційний судовий процес, рекомендований цією Конвенцією, захоплення полонених, широкомасштабне руйнування і привласнення власності, не виправдане воєнною необхідністю, і здійснюване незаконним чином та безцільно.
Статтею 43 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, (Протокол І) від 08 червня 1977 року передбачено, що збройні сили сторони, яка перебуває в конфлікті, складаються з усіх організованих збройних сил, груп і підрозділів, що перебувають під командуванням особи, відповідальної перед цією стороною за поведінку своїх підлеглих, навіть якщо ця сторона представлена урядом чи властями, не визнаними супротивною стороною. Такі збройні сили підпорядковані внутрішній дисциплінарній системі, яка, поряд з іншим, забезпечує додержання норм міжнародного права, застосовуваних у період збройних конфліктів.
Особи, які входять до складу збройних сил сторони, що перебуває в конфлікті (крім медичного і духовного персоналу, про який йдеться у статті 33 Третьої конвенції), є комбатантами, тобто вони мають право брати безпосередню участь у воєнних діях.
Статтею 44 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, (Протокол І) від 08 червня 1977 року передбачено, що для сприяння посиленню захисту цивільного населення від наслідків воєнних дій комбатанти зобов'язані відрізняти себе від цивільного населення в той час, коли вони беруть участь у нападі або у воєнній операції, що є підготовкою до нападу. Однак, у зв'язку з тим, що під час збройних конфліктів бувають такі ситуації, коли через характер воєнних дій озброєний комбатант не може відрізнити себе від цивільного населення, він зберігає свій статус комбатанта за умови, що в таких ситуаціях він відкрито носить свою зброю.
Статтями 48, 50 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів від 08 червня 1977 року (Протоколу І) передбачено, що цивільною особою є будь-яка особа, що не належить до жодної з категорій осіб, зазначених у статтях 4 та 6 Третьої конвенції та у статті 43 цього Протоколу. У разі сумніву щодо того, чи є яка-небудь особа цивільною особою, вона вважається цивільною особою. Для забезпечення поваги й захисту цивільного населення та цивільних об'єктів сторони, що перебувають у конфлікті, повинні завжди розрізняти цивільне населення й комбатантів, а також цивільні й воєнні об'єкти та відповідно спрямовувати свої дії тільки проти воєнних об'єктів.
Водночас встановлено, що до широкомасштабного збройного вторгнення на територію України причетне заздалегідь створене російське угрупування "схід" під керівництвом військового командування східного військового округу РФ, на яке, відповідно до наперед розробленого плану, покладалося здійснення збройного вторгнення на територію Київської області, а також подальше продовження ведення бойових дій проти Збройних Сил України, з метою захоплення і окупації усієї території Київської області і міста Києва.
Для виконання покладених на російське угрупування "схід" завдань щодо збройного вторгнення на територію Київської області, захоплення і окупації її території і міста Києва, окрім з'єднань і військових частин східного військового округу збройних сил РФ, до складу вказаного угрупування військово-політичним керівництвом РФ і командуванням збройних сил РФ були передані підрозділи повітряно-десантних військ, сил спеціальних операцій головного управління генерального штабу збройних сил РФ, військово-морського флоту, а також зведені підрозділи федеральної служби військ національної гвардії РФ.
Після здійснення широкомасштабного збройного вторгнення військовослужбовцями підрозділів РФ у складі угрупування "схід" на територію Київської області і окупації окремих її територій, у період з 24 лютого 2022 року та щонайменше до 31 березня 2022 року, вони вели систематичні масовані бойові дії проти підрозділів Збройних Сил України, із застосуванням військової авіації, артилерійських та ракетних ударів, броньованої техніки та іншого озброєння.
Серед інших, до складу вказаного російського угрупування "схід" військово-політичне керівництво і командування збройних сил РФ залучило військовослужбовців 331 парашутно- десантного полку 98 повітряно-десантної дивізії повітряно-десантних військ збройних сил РФ (військова частина НОМЕР_1 з місцем дислокації м. Кострома), у тому числі військовослужбовців сьомої роти третього батальйону вказаного полку.
При цьому, відповідно до загального замислу бойових дій військового командування військового угрупування "схід", підрозділи третього батальйону вказаного полку, повинні були здійснювати наступальні дії на території Київської області, зокрема, в районі населених пунктів Здвижівка, Бородянка, Бабинці, а також контролювати захоплену територію і здійснювати спротив силам оборони України.
До складу сьомої роти третього батальйону 331 парашутно-десантного полку 98 повітряно-десантної дивізії повітряно-десантних військ збройних сил РФ, окрім інших, наразі не встановлених досудовим розслідуванням осіб, входили, зокрема, такі військовослужбовці збройних сил РФ: Особа 1 - заступник командира роти, Особа 2 - заступник командира взводу, командир відділення, Особа 3 - сержант, Особа 4 - єфрейтор, Особа 5 - рядовий, а також механік-водій - обвинувачений ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На виконання наказів свого військового керівництва та прямих начальників третього батальйону НОМЕР_2 полку єфрейтор ОСОБА_6 , а також Особа 1 - заступник командира роти, Особа 2 - заступник командира взводу, командир відділення, Особа 3 - сержант, Особа 4 - єфрейтор, Особа 5 - рядовий, а також інші, наразі не встановлені військовослужбовці, кримінальне провадження відносно яких здійснюється в іншому провадженні, облаштували свої вогневі позиції в районі автодороги між населеними пунктами: село Здвижівка та селище Бабинці Бучанського району Київської області (географічні координати НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ) та розмістили бойову техніку, а саме бойові машини піхоти (БМП-2) та інше озброєння для подальшого ведення бойових дій проти підрозділів Збройних Сил України.
Під час перебування з 26 лютого 2022 року та щонайменше до 10 березня 2022 року на облаштованих позиціях в районі автодороги між населеними пунктами: село Здвижівка та селище Бабинці Бучанського району Київської області (географічні координати 50.6770258, 30.0362469), Особа 1 - заступник командира роти не пізніше 05 березня 2022 року віддав наказ своїм підлеглим військовослужбовцям зазначеної роти: Особі 2 - заступнику командира взводу, командиру відділення, Особі 3 - сержанту, Особі 4 - єфрейтору, Особі 5 - рядовому, а також обвинуваченому - єфрейтору ОСОБА_6 та іншим, наразі невстановленим військовослужбовцям збройних сил РФ, кримінальне провадження відносно яких здійснюється в іншому провадженні, у порушення вимог ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 27, ст. 32, ч. 3 ст. 146, ст. 147 Женевської Конвенції (VI) про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, ст. 43, 48, 50, ч. 1, 2 ст. 57 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, (Протокол І) від 08 червня 1977 року, здійснити розстріл цивільного легкового автомобіля червоного кольору, який рухався по автодорозі в напрямку від селища Бабинці до села Здвижівки Бучанського району Київської області вздовж облаштованих позицій їх військового підрозділу.
При цьому, обвинувачений ОСОБА_6 , Особа 2 - заступник командира взводу, командир відділення, Особа 3 - сержант, Особа 4 - єфрейтор, Особа 5 - рядовий та інші, наразі невстановлені військовослужбовці сьомої роти третього батальйону 331 полку 98-ї повітряно-десантної дивізії, кримінальне провадження відносно яких здійснюється у іншому провадженні, усвідомлюючи злочинність відданого Особою 1 - заступником командира роти наказу, а також суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою групою осіб, прийняли рішення виконати вказаний наказ та здійснити розстріл цивільного автомобіля, який мав рухатись по зазначеній автодорозі, тобто вчинити порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, а саме здійснити злочин, пов'язаний з жорстоким поводженням з цивільним населенням, що поєднано з умисним вбивством.
Реалізуючи свій кримінально протиправний намір, обвинувачений ОСОБА_6 , використовуючи вогнепальну автоматичну зброю - автомат моделі "АК-12" № НОМЕР_5 калібру 5,45 х 39 мм, споряджену проміжними патронами вказаного калібру, діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно із Особою 1 - заступником командира роти, Особою 2 - заступником командира взводу, командиром відділення, Особою 3 - сержантом, Особою 4 - єфрейтором, Особою 5 - рядовим, та іншими невстановленими на цей час військовослужбовцями сьомої роти третього батальйону 331 полку, кримінальне провадження відносно яких здійснюється в іншому провадженні, грубо порушуючи вимоги ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 27, ст. 32, ч. 3 ст. 146, ст. 147 Женевської Конвенції (VI) про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, ст. 43, 48, 50, ч. 1, 2 ст. 57 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І) від 08 червня 1977 року, достовірно знаючи, що вказаною автодорогою здійснюється постійний рух цивільних транспортних засобів, в яких перебувають цивільні особи, діючи з метою умисного вбивства цивільного населення, тобто протиправного заподіяння смерті іншій людині, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не раніше 28 лютого 2022 року і не пізніше 05 березня 2022 року, перебуваючи на облаштованих позиціях сьомої роти третього батальйону 331 полку 98 повітряно-десантної дивізії, на автодорозі в напрямку від селища Бабинці до АДРЕСА_3 (географічні координати 50.6770258, НОМЕР_4 ), виконуючи злочинний наказ Особи 1 - заступника командира роти "вогонь", здійснив розстріл цивільного транспортного засобу, а саме легкового автомобіля червоного кольору марки "ВАЗ-2101", державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , який рухався по вказаній автодорозі в районі розташування облаштованих позицій їхнього підрозділу і не мав жодних ознак військової техніки, під керуванням цивільної особи - громадянина України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Прогрес Семенівського району Чернігівської області.
B результаті обстрілу вказаними військовослужбовцями за участі обвинуваченого ОСОБА_6 зазначеного автомобіля його водій ОСОБА_10 отримав тяжке тілесне ушкодження - вогнепальне кульове наскрізне поранення голови, внаслідок якого настала його смерть, а також тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді вогнепального наскрізного поранення правої нижньої кінцівки, перелому ліктьового відростку правої ліктьової кістки та закритої травми грудної клітки (перелому 1-го ребра справа).
Внаслідок кримінально протиправних дій, вчинених всупереч вимогам ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 27, ст. 32, ч. 3 ст. 146, ст. 147 Женевської Конвенції (VI) про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, ст. 43, 48, 50, ч. 1, 2 ст. 57 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, (Протокол І) від 08 червня 1977 року обвинуваченим ОСОБА_6 , Особою 2 - заступником командира взводу, командиром відділення, Особою 3 - сержантом, Особою 4 - єфрейтором, Особою 5 - рядовим, спільно з їхнім командиром Особою 1 - заступником командира роти та іншими невстановленими на цей час військовослужбовцями сьомої роти третього батальйону 331 полку 98-ї повітряно-десантної дивізії, кримінальне провадження відносно яких здійснюється в іншому провадженні, загинула цивільна особа - громадянин України ОСОБА_10 .
Також вказаними діями обвинуваченого ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_11 заподіяно майнову шкоду на загальну суму 9870 гривень у вигляді пошкодження автомобіля марки "ВАЗ-2101", державний реєстраційний номер НОМЕР_6 .
Крім того, перебуваючи у складі сьомої роти третього батальйону 331-го парашутно -десантного полку 98-ї повітряно-десантної дивізії повітряно-десантних військ збройних сил РФ та виконуючи в період з 10 по 20 березня 2022 року бойове завдання по охороні позицій підрозділу протиповітряної оборони збройних сил РФ, який дислокувався в лісопосадці поблизу АДРЕСА_4 , у обвинуваченого ОСОБА_6 , Особи 2 - заступника командира взводу, командира відділення, Особи 4 - єфрейтора та інших, наразі невстановлених військовослужбовців сьомої роти третього батальйону 98-ї повітряно-десантної дивізії, кримінальне провадження відносно яких здійснюється в іншому провадженні, в порушенні вимог ст. 147 Женевської Конвенції (VI) про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, ст. 48, 50, 52 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, (Протокол І) від 08 червня 1977 року, виник спільний умисел на вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з порушенням законів та звичаїв війни, а саме на привласнення майна цивільних осіб, не виправдане воєнною необхідністю та здійснюване незаконним чином і безцільно.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 20 березня 2022 року, приблизно, о 12-й годині, обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи у вказаній місцевості, за попередньою змовою з Особою 2 - заступником командира взводу, командиром відділення, Особою 4 - єфрейтором, та іншими, наразі невстановленими військовослужбовцями сьомої роти третього батальйону 331 полку 98-ї повітряно-десантної дивізії, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, через пошкоджену хвіртку в паркані незаконно проник на територію садиби та в подальшому через пошкоджені металеві двері, які розташовані з тильної сторони будинку, незаконно проник до будинку АДРЕСА_4 , який належить ОСОБА_8 .
Перебуваючи в приміщенні вказаного будинку, обвинувачений ОСОБА_6 , маючи прямий умисел на протиправне заволодіння чужим майном, за попередньою змовою групою осіб, переслідуючи корисливий мотив, порушуючи вимоги ст. 147 Женевської конвенції (VI) про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, ст. 48, 50, 52 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, (Протокол І) від 08 червня 1977 року, таємно викрав належну ОСОБА_8 . портативну гральну консоль (приставку) "PlayStation" Portable (PSP) виробництва "Sony" чорного кольору вартістю 2077 гривень 80 копійок і в подальшому розпорядився нею на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винуватим себе визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному і підтвердив викладене. Суду, зокрема, пояснив, що з 2014 року він проходив військову службу, спочатку строкову, а з 2015 року - по контракту в збройних силах РФ - в повітряно-десантних військах, був водієм БМД-2; 24 лютого 2022 року його підрозділ зі сторони Білорусі зайшов на територію України і 26 лютого 2022 року через місто Іванків вони підійшли до села Здвижівки, де зупинились і розподілились по позиціям; з 26 лютого до 10 березня 2022 року вони знаходились в лісі навколо села Здвижівки; неподалік були населені пункти: Бабинці, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 . Приблизно, в період з 05 до 07 березня 2022 року, в першій половині дня, до них на позицію заїхав заступник командира полку підполковник ОСОБА_14 , який попередив, що дорогою рухається червоний автомобіль; через декілька хвилин після цього дорогою, вздовж лісу, біля їхніх позицій, став наближатися автомобіль ВАЗ 2101 червоного кольору і заступник командира роти ОСОБА_15 дав команду "вогонь", після чого військовослужбовці його взводу, в тому числі він ( ОСОБА_6 ), стали стріляти з автоматичної зброї по цьому автомобілю, до якого було, приблизно, 50 метрів; він особисто вистріляв зі свого табельного автомата АК-12 (останні цифри номера НОМЕР_7 ), приблизно, пів магазина патронів; поруч з ним були військовослужбовці ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 - усі стріляли; автомобіль одразу загорівся, водій встиг з нього вибігти, але впав неподалік; коли автомобіль догорів, ОСОБА_15 підійшов до місця події і пролунав постріл, після чого ОСОБА_15 розпорядився поховати тіло, цю команду виконали військовослужбовці ОСОБА_20 і ОСОБА_21 ; автомобіль ВАЗ 2101 був звичайний, цивільний, водій був одягнений у чорний одяг, ніяких ознак військовослужбовця на ньому не було, на шиї був сріблястий хрестик; визнав, що потерпілий не ніс ні йому, ні його підрозділу ніякої загрози, але він відкрив по автомобілю вогонь на ураження, бо виконував наказ командира. Приблизно, 20 березня 2022 року він разом з іншими військовослужбовцями його взводу, зокрема, ОСОБА_19 і ОСОБА_16 приїхав до котеджного містечка, що знаходився неподалік розташування їхніх позицій, і вони зупинились біля трьохповерхового будинку; коли зайшли на подвір'я та в будинок, то було очевидно, що до них хтось із сторонніх там вже побував, бо речі в будинку були розкидані; він піднявся на третій поверх і в дитячій кімнаті побачив ігрову приставку "PlayStation", він її забрав і через деякий час відправив додому в місто ОСОБА_22 - своїм дітям. В подальшому він приймав участь в бойових діях в Харківській і Донецькій областях, а 27 серпня 2022 року потрапив у полон в Херсонській області.
Крім того судом були досліджені такі докази.
За фактом умисного вбивства ОСОБА_10 .
Згідно із заявою потерпілої ОСОБА_11 від 12 квітня 2022 року, вона просить вжити заходів щодо розшуку її сина ОСОБА_10 , який зник 28 лютого 2022 року в Київській області. (т. 2, а. 38)
Відповідно до письмової заяви обвинуваченого ОСОБА_6 на адресу Офіса Генерального прокурора від 24 вересня 2022 року, він повідомив, що в кінці лютого - на початку березня 2022 року, будучи військовослужбовцем збройних сил РФ, а саме механіком-водієм другого парашутно-десантного взводу сьомої парашутно-десантної роти третього парашутно-десантного батальйону 331-го полку, знаходячись на бойовій позиції в районі АДРЕСА_3 , він у складі інших військовослужбовців третього взводу, за командою заступника командира сьомої роти старшого лейтенанта ОСОБА_15 , приймав участь в розстрілі автомобіля ВАЗ 2101 червоного кольору, що рухався лісовою дорогою; вони стріляли по автомобілю з відстані, приблизно, 50 метрів з автоматичної зброї - АК-12, внаслідок чого водій автомобіля загинув, а автомобіль згорів. (т. 2, а. 12-14)
Допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_23 засвідчив, що загиблий ОСОБА_10 - його рідний брат, який станом на початок війни проживав в місті Києві; з братом він спілкувався по мобільному телефону; з телефонних розмов йому відомо, що в перший день війни - 24 лютого 2022 року брат виїхав з міста Києва на своєму автомобілі ВАЗ 2101 червоного кольору і поїхав в сторону міста Ірпеня, ночував біля Гостомельського аеропорту; брат погано знав ту місцевість, а тому блукав, ночував у лісі, намагався добратися до села Галинки, де в них є родичі, але почалися обстріли, проходила ворожа військова техніка і брат не зміг пробратись полем, а тому повернувся до лісу; востаннє брат йому повідомив по телефону, що домовився з місцевим жителем, що той надасть йому притулок, і брат мав поїхати до тієї особи, після чого зв'язок з братом припинився; у брата був звичайний цивільний автомобіль, до війни брат працював майстром з ремонту побутової техніки і в багажнику автомобіля возив необхідний для роботи інструмент; брат носив на шиї хрестик на ланцюжку, одяг у нього був звичайний - цивільний, можливо, чорна куртка.
Допитаний як свідок ОСОБА_24 засвідчив суду, що він на початку війни проживав у своєму будинку на території садового товариства біля села Здвижівки; після 24 лютого 2022 року російські війська розташувались неподалік цього садового товариства і деякі військовослужбовці РФ приходили до нього на подвір'я набирати воду; в подальшому він впізнав обвинуваченого ОСОБА_6 , як одного з російських військовослужбовців, які приходили до нього по воду; на початку березня 2022 року, коли він знаходився вдома, то почув автоматні черги, після чого пролунав вибух; наступного дня, коли окупантів не було видно, він вийшов за межі подвір'я і побачив за рогом, приблизно, за 300-400 метрів пошкоджений полум'ям легковий автомобіль ВАЗ червоного кольору, як він зрозумів по номерному знаку, зареєстрований в Київській області; колеса в цьому автомобілі повністю згоріли; приблизно, за три метри від автомобіля із землі стирчав чобіт; в подальшому через цей автомобіль проїхала російська гусенична бронетехніка; після деокупації в тому місці, де із землі стирчав чобіт, відкопали рештки чоловіка.
Обвинувачений ОСОБА_6 після допиту свідка ОСОБА_24 підтвердив, що він, дійсно, заходив на вказане подвір'я на території садового товариства, де набирав воду.
Згідно з протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22 листопада 2022 року, свідок ОСОБА_24 впізнав обвинуваченого ОСОБА_6 , а також ОСОБА_25 і ОСОБА_26 , як російських військовослужбовців, про яких він згадував у своїх показаннях. (т. 4, а. 56-59, 60-63, 64-67)
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 24 вересня 2022 року і відтвореного в судовому засіданні відеозапису слідчої дії, обвинувачений ОСОБА_6 в присутності захисника показав місце - в лісосмузі біля автодороги неподалік від села Здвижівки і селища Бабинці Бучанського району Київської області, де була розташована його бойова позиція, з якої він здійснював постріли з автомата по автомобілю ВАЗ 2101 червоного кольору, що рухався по автодорозі; також ОСОБА_6 показав на місце, де виявили залишки згорілого автомобіля ВАЗ 2101, а також на місце, де заховали тіло водія цього автомобіля, і в цьому місці були виявлені закопані в ґрунті залишки верхнього одягу чорного кольору. (т. 3, а. 140-149)
Відповідно до протоколу огляду місця події від 24 вересня 2022 року і протоколу додаткового огляду місця події від 28 вересня 2022 року та відтворених в судовому засіданні відеозаписів слідчих дій, у лісосмузі біля автодороги неподалік від села Здвижівки та селища Бабинці Бучанського району Київської області, на ділянці, на яку вказав обвинувачений ОСОБА_6 в присутності захисника, після розкопування ґрунту виявлено частину верхнього одягу чорного кольору і труп особи чоловічої статі, який одягнутий в куртку чорного кольору з капюшоном, светр світлого кольору, футболку червоного кольору, штани чорного кольору, нижню білизну і кросівки чорного кольору з написом "NIKE"; голова трупа деформована, м'які тканини не збережені; на шиї трупа є ланцюжок сірого кольору з хрестиком сірого кольору. Неподалік на автодорозі виявлено залишки автомобіля червоного кольору, який був підданий впливу полум'я; на задній частині кузова є державний номерний знак НОМЕР_6 ; на лівому крилі автомобіля виявлено два вихідних пошкодження, що схожі на вогнепальні; на лівій задній дверці автомобіля виявлено вихідне, схоже на вогнепальне, ураження; з правої сторони автомобіля виявлено п'ять наскрізних отворів, які, ймовірно, утворились внаслідок вогнепального ураження. Там же виявлено вставку коричневого кольору з маркуванням "5,45 Т гс Л-76-84-3 СФ033 370 84Б 1080", яка схожа на верхню кришку від цинку для патронів. (т. 3, а. 1-19, 51-55, 57-59)
Згідно з протоколами огляду речових доказів від 25 вересня 2022 року, були оглянуті виявлені на місці події деформований державний номерний знак НОМЕР_6 з ознаками горіння і слідами кіптяви та ланцюжок сріблястого кольору довжиною 49 см і металевий хрестик сріблястого кольору розмірами 5,5 і 3,2 сантиметри. (т. 3, а. 20-22, 23-26)
Відповідно до протоколу додаткового огляду місця події від 30 вересня 2022 року та відтвореного відеозапису слідчої дії, на автодорозі та в лісосмузі біля села Здвижівки і селища Бабинці Бучанського району Київської області, неподалік від місця виявлення трупа, виявлені і вилучені предмети, схожі на гільзи, в кількості 35 штук, предмет, схожий на патрон, а в стволі дерева виявлено предмет, схожий на кулю. (т. 3, а. 42-46)
Згідно з протоколом огляду виявленого на місці події зруйнованого автомобіля від 02 листопада 2022 року, встановлено, що цей автомобіль, ймовірно, - ВАЗ 2101; кузов автомобіля порушений, весь автомобіль підданий наслідкам від горіння полум'ям, внутрішня частина також повністю зруйнована; в задній частині автомобіля з правого боку міститься клапан, який вказує, що на ньому було встановлено газобалонне обладнання; ліва частина кузова і задня частина мають, відповідно, чотири і два вихідні отвори круглої форми, ймовірно, від куль калібром 5,45 мм, а в правій частині кузова виявлено тринадцять вхідних отворів, ймовірно, від зброї калібром 5,45 мм та один вхідний отвір, ймовірно, від зброї калібром 7,62 міліметра. (т. 3, а. 64-72)
Відповідно до протоколу огляду місця події від 22 листопада 2022 року, неподалік місця виявлення трупа ОСОБА_10 було виявлено три предмети, схожі на кулі і один предмет, схожий на гільзу. (т. 3, а. 120-127)
При проведенні слідчого експерименту обвинувачений ОСОБА_6 в присутності захисника на місці показав місце розташування його бойової позиції, ділянку автодороги, по якій проїжджав автомобіль ВАЗ 2101 червоного кольору, по якому він відкрив прицільну стрільбу з автомата, місце, де загорівся і зупинився цей автомобіль, та місце, де закопали тіло загиблого водія автомобіля ВАЗ 2101, що підтверджується відповідним протоколом від 14 березня 2023 року та відтвореним в судовому засіданні відеозаписом слідчої дії. При проведенні слідчого експерименту були виявлені шість гільз до патронів 5,45х39 міліметрів. (т. 3, а. 75-94, 97-98)
Відповідно до протоколу додаткового огляду місця події від 14 березня 2023 року, в лісосмузі біля села Здвижівки і селища Бабинці Бучанського району Київської області, на протилежній стороні автодороги від вказаного обвинуваченим ОСОБА_6 місця його дислокації, в дереві на відстані 42 метри від капоніра, на висоті 80 см від землі виявлено кулю калібру 5,45 мм, а неподалік в землі виявлено три кулі калібру 5,45 мм і одну кулю калібру 7,62 міліметра. (т. 3, а. 99-108)
Згідно з протоколом огляду місця події від 09 листопада 2022 року і протоколу огляду речового доказу від 12 листопада 2022 року, був оглянутий виявлений в підвальному приміщенні будівлі по АДРЕСА_5 , предмет, схожий на зброю, а саме автомат Калашникова (АК) - 12, з номером НОМЕР_5 . (т. 3, а. 112-117)
Згідно з протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 13 липня 2023 року та відтвореного відеозапису слідчої дії, обвинувачений ОСОБА_6 впізнав свою табельну зброю - автомат "АК-12" з номером НОМЕР_5 , зокрема по трьом останнім цифрам номера. (т. 5, а. 31-35)
Згідно з протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, обвинувачений ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_27 , ОСОБА_26 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_25 , ОСОБА_32 , як військовослужбовців, які приймали участь в розстрілі цивільного автомобіля ВАЗ 2101. (т. 4, а. 20-23, 24-27, 28-31, 32-35, 36-39, 44-47, 48-51, 52-55)
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, обвинувачений ОСОБА_6 впізнав старшого лейтенанта ОСОБА_33 , як заступника командира сьомої роти, який особисто віддавав наказ стріляти по цивільному автомобілю ВАЗ 2101. (т. 4, а. 40-43)
Відповідно до висновку судової молекулярно-генетичної експертизи від 02 листопада 2022 року № СЕ-19-22/36563-БД, встановлено генетичні ознаки (ДНК - профіль) фрагмента кістки, умовно позначеного ІІ, які належать невстановленій особі чоловічої генетичної статті. Також встановлено генетичні ознаки Y-хромосоми фрагмента кістки, умовно позначеного ІІ, невстановленої особи чоловічої генетичної статті. (т. 6, а. 63-71)
Згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи від 23 листопада 2022 року № СЕ-19-22/42093-БД, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , може бути біологічною матір'ю невстановленої особи чоловічої генетичної статті, фрагмент кістки, умовно позначеної ІІ, якої досліджувався у висновку експерта ДНДЕКЦ МВС від 02 листопада 2022 року № СЕ-19-22/36563-БД. Ймовірність даної події складає 99,9999%. (т. 6 а. 79-84)
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 700 від 22 листопада 2022 року, смерть невідомого чоловіка ( ОСОБА_10 ) настала від вогнепального кульового наскрізного поранення голови, з ушкодженням кісток склепіння та основи черепу та ймовірно правої та лівої тім'яних часток головного мозку. Судячи з розвитку трупних явищ у вигляді пізніх гнильних змін, з урахуванням перебування тіла під шаром ґрунту та відомих обставин, смерть могла настати за 6-7 місяців до проведення судово-медичної експертизи трупа. При судово-медичній експертизі трупа невідомого чоловіка виявлені такі тілесні ушкодження: вогнепальне кульове наскрізне поранення голови: вхідний вогнепальний отвір на правій тім'яній кістці у вигляді дефекту кісткової тканини ("мінус тканина") з відходженням чотирьох радіальних ліній переломів з розгалудженням їх на численні лінії переломів, з розходженням лобно-виличного шва, правої та лівої гілок вінцевого шва та правої та лівої гілок потиличного шва з формуванням багатоуламкового перелому; вихідний вогнепальний отвір - на лівій тім'яній кістці на межі сходження лівої гілки потиличного та потилично-соскоподібного швів, у вигляді дефекту кісткової тканини ("мінус тканина") невизначеної форми, нижній край якого обмежений зубцями відповідних швів, з відходженням численних переломів в напрямку основи та лицьового відділів черепа з утворенням багатоуламкового перелому, ймовірно з ушкодженням обох тім'яних часток головного мозку по ходу ранового каналу. Вказане вогнепальне поранення голови спричинене дією компактного високоенергетичного снаряду (кулі) при пострілі з вогнепальної зброї та відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя. Виходячи з розташування вхідного та вихідного отворів, постріл здійснювався справа наліво відносно вісі тіла. Закрита травма грудної клітки: перелом 1-го ребра справа, гемоторакс (приблизно 300 мл, яка утворилась від дії тупого (их) предмету (ів) та у живих осіб має ознаки тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості. Перелом ліктьового відростку правої ліктьової кістки з раною м'яких тканин задньої поверхні ліктьового суглобу, міг утворитися від дії тупого предмету та у живих осіб має ознаки тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості. Вогнепальне наскрізне, ймовірно кульове поранення правої нижньої кінцівки: вхідний вогнепальний отвір в ділянці зовнішніх квадратів правої сідниці; багатоуламковий перелом верхньої третини правої стегнової кістки; вихідний вогнепальний отвір - по зовнішній поверхні верхньої третини правого стегна, яке могло бути спричинене дією компактного високоенергетичного снаряду (кулі) при пострілі з вогнепальної зброї та у живих осіб має ознаки тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості. Усі описані тілесні ушкодження могли утворитися в момент чи незадовго до настання смерті. (т. 6, а. с. 4-15)
Відповідно до висновку судово-медичної криміналістичної експертизи від 16 грудня 2022 року № 362-мк, при дослідженні фрагментів черепа та І-ІІІ хребців шийного відділу хребта з трупа невідомої людини ( ОСОБА_10 ) встановлено, що на правій тім'яній кістці, на межі сходження правої гілки потиличного та потилично-соскоподібного швів, виявлено ушкодження № 1, з ознаками вогнепального, у вигляді дефекту кісткової тканини ("мінус-тканина") витягнуто-овальної форми з відходженням чотирьох радіальних ліній переломів з розгалудженням їх на численні лінії переломів, з розходженням лобно-виличного шва, правої та лівої гілок вінцевого шва та правої і лівої гілок потиличного шва з формуванням багатоуламкового перелому, яке є вхідним вогнепальним та спричинене від пробивної дії компактного високоенергетичного снаряду (кулі), при пострілі з вогнепальної зброї. На лівій тім'яній кістці, на межі сходження лівої гілки потиличного та потилично-соскоподібного швів, виявлено ушкодження № 2, у вигляді дефекту кісткової тканини ("мінус-тканина") невизначеної форми, нижній край якого обмежений зубцями відповідних швів, з відходженням численних ліній переломів в напрямку основи та лицьового відділів черепа з утворенням багатоуламкового перелому, яке є вихідним вогнепальним та спричинено внаслідок пробивної дії снаряду (кулі). При дослідженні нижньої щелепи та І-ІІІ хребців шийного відділу хребта механічних ушкоджень не виявлено. На задній поверхні шапки справа, на зовнішній та внутрішній поверхнях виявлено наскрізне пошкодження № 1, яке є вхідним вогнепальним і спричинене від дії вогнепального снаряду (кулі), до складу якого входили сполуки свинцю, при пострілі з вогнепальної зброї. На задній поверхні шапки зліва, на зовнішній та внутрішній поверхнях, виявлено наскрізне пошкодження № 2, яке є вихідним вогнепальним і спричинене внаслідок пробивної дії снаряду (кулі). Виникнення виявлених ушкоджень на черепі та пошкоджень на шапці від одномоментної пробивної дії компактного високоенергетичного снаряду (кулі), до складу якого входили сполуки свинцю при пострілі з вогнепальної зброї, в напрямку справа-наліво, не виключається при умові зміщення заднього шва шапки вліво близько на 6 см сагітальної площини тіла людини. (т. 6 а. 201-206)
Відповідно до висновку комплексної судової вибухово-технічної, пожежно-технічної, транспортно-товарознавчої експертизи та експертизи зброї від 27 січня 2023 року № 212/6-213/6-214/6-215/6, технічними причинами пошкоджень транспортного засобу ВАЗ 2101, з державним номерним знаком НОМЕР_8 , є вплив факторів пожежі у вигляді термічної дії, вогнепальні ушкодження внаслідок пострілів із стрілецької нарізної вогнепальної зброї та значна механічна дія на транспортний засіб. На транспортному засобі ВАЗ 2101, з державним номерним знаком НОМЕР_8 , наявні сліди вогнепальних ушкоджень, а саме: 14 вхідних вогнепальних кульових ушкоджень на правій стороні транспортного засобу (5 кульових отворів у передньому правому крилі від куль калібру 5,45 мм, 6 кульових отворів в передній правій дверці від куль калібру 5,45 мм, 1 кульовий отвір в передній правій дверці від кулі калібру 7,62 мм, кульовий отвір в задньому правому крилі від кулі калібру 5,45 мм, 1 кульовий отвір в задньому правому крилі від кулі калібру 5,45 мм); 5 вихідних вогнепальних кульових ушкоджень на лівій стороні транспортного засобу (1 кульовий отвір у передньому лівому крилі від кулі калібру 7,62 мм, 1 кульовий отвір у передньому лівому крилі від кулі калібру 5, 45 мм, 1 кульовий отвір в задній лівій дверці від кулі калібру 5,45 мм, 1 сліпе кульове ушкодження в задній лівій дверці від кулі калібру 5,45 мм); 2 вихідних вогнепальних кульових ушкоджень в задній частині транспортного засобу (1 кульовий отвір в бампері від кулі калібру 5,45 мм, кульовий отвір в задній частині багажного відділення від кулі калібру 5,45 мм). По транспортному засобу ВАЗ 2101, з державним номерним знаком НОМЕР_8 , було здійснено не менш як 14 пострілів зі стрілецької нарізної вогнепальної зброї, із яких не менше 12 пострілів зі стрілецької нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45 мм та не менше 2 пострілів зі стрілецької нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм; характер ушкоджень вказує на те, що вони утворені кулями патронів калібру 5,45х39 мм та 7,62х39 мм (або 7,62х54R мм). У зв'язку зі значною деформацією складових частин кузова, відсутністю скла, оздоблюваних матеріалів, гумотехнічних та електроізоляційних виробів, деталей транспортного засобу із полімерних матеріалів тощо, наявністю термічних ушкоджень та незворотних корозійних змін неможливо категорично стверджувати про кількість здійснення пострілів із вогнепальної зброї в транспортний засіб та кількістю влучань в нього. По транспортному засобу ВАЗ 2101, з державним номерним знаком НОМЕР_8 , були здійснені постріли із стрілецької нарізної вогнепальної зброї, а саме: з 5,45 мм автоматів (кулеметів) конструкції Калашникова (АК-74, РПК-74), їх модифікацій або іншої зброї, призначеної для стрільби патронами калібру 5,45х39 мм; з 7,62х39 мм автоматів (кулеметів) конструкції Калашникова (АКМ, ПК), 7,62 мм снайперських гвинтівок конструкції ОСОБА_34 (СВД), їх модифікацій або іншої зброї, призначеної для стрільби патронами калібру 7,62х39 мм та (або) 7,62х54R мм. Постріли по транспортному засобу проводилися з правої сторони. Внаслідок термічної дії металеві частини кузова транспортного засобу зазнали деформації та корозії.
Найбільш ймовірними причинами виникнення пожежі є: внесення стороннього джерела запалювання в осередкову зону. Вказана версія можлива за умови використання інтенсифікаторів горіння у вигляді легкозаймистих рідин; загоряння газо, пароповітряної суміші внаслідок дії бойових припасів. Вказана версія можлива за умови утворення газо, пароповітряних сумішей внаслідок розгерметизації газобалонного обладнання (паливної системи) транспортного засобу та дії на них джерела запалювання від застосування бойових припасів стрілецької вогнепальної зброї. Встановити конкретну причину пожежі неможливо у зв'язку з відсутністю елементів газобалонного обладнання, повним вигоранням горючого навантаження та сильною механічною деформацією всіх частин транспортного засобу. На транспортному засобі ВАЗ 2101, з державним номерним знаком НОМЕР_8 , слідів дії вибуху не виявлено. Середня ринкова вартість транспортного засобу ВАЗ 2101, з державним номерним знаком НОМЕР_8 , до його пошкодження, станом на 05 березня 2022 року складала 9870 гривень з ПДВ. Середня ринкова вартість транспортного засобу ВАЗ - 2101, з державним номерним знаком НОМЕР_8 , на момент винесення постанови, а саме станом на 29 вересня 2022 року складала 10970 гривень з ПДВ. Утилізаційна вартість транспортного засобу ВАЗ - 2101, з державним номерним знаком НОМЕР_8 , після його пошкодження становить 2903 гривні 20 копійок з ПДВ. (т. 6 а. 18-46)
Згідно з висновком судово-медичної криміналістичної експертизи № 310-мк від 15 листопада 2022 року, при дослідженні шапки по кримінальному провадженню № 42022000000001316 встановлено, що на задній поверхні шапки справа, на зовнішній та внутрішній поверхнях виявлено наскрізне пошкодження № 1, яке є вхідним вогнепальним і спричинене від дії вогнепального снаряду (кулі), до складу якого входили сполуки свинцю, при пострілі з вогнепальної зброї. На задній поверхні шапки зліва, на зовнішній та внутрішній поверхнях виявлено наскрізне пошкодження № 2, яке є вихідним вогнепальним і спричинене внаслідок пробивної дії снаряду (кулі). Додаткових факторів пострілу, в межах виявлених пошкоджень, які б вказували на близьку дистанцію пострілу, а саме: слідів динамічної дії газів, температурного впливу, слідів змащення, кіптяви, порошинок та їх механічного впливу на матеріал шапки не виявлено. (т. 6 а. 49-57)
Відповідно до висновку балістичної експертизи № СЕ-19/111-23/16622-БЛ від 11 квітня 2023 року, надані на дослідження 6 гільз до боєприпасів вогнепальної зброї не належать, є частинами, стріляними гільзами, проміжних патронів калібру 5,45х39. Патрони, частинами яких є надані на дослідження гільзи, призначені для стрільби з нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45х39. З числа наданих на дослідження куль: - 1 куля до боєприпасів не належить, є частиною гвинтівочного патрону калібру 7,62х54R - стріляною кулею зі сталевим осердям. Дана куля до стрільби не придатна. Патрони, частиною якого є надана на дослідження куля, призначені для стрільби з нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62х54R; 4 кулі до боєприпасів не належать, є частинами проміжних патронів калібру 5,45х39 - стріляними кулями зі стальним осердям. Дані кулі для стрільби не придатні. Патрони, частинами яких є надані на дослідження кулі, призначені для стрільби з нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45х39. З числа наданих на дослідження предметів: - відповісти на запитання: "Чи відстрілювалися надані для проведення дослідження предмети, схожі на кулі та гільзи з наданого на дослідження автомата "АК-12", серійний номер НОМЕР_5 " стосовно двох куль калібру 5,45х39, не є можливим, у зв'язку з непридатністю слідів на поверхні ведучих частинах двох, для ідентифікації; 1 куля з числа наданих на дослідження калібру 7,62х54R, не могла бути стріляна з наданого на порівняльне дослідження автомату моделі "АК-12" № НОМЕР_5 калібру 5,45х39, у зв'язку з відмінністю калібрів; 2 кулі, надані на дослідження, стріляні із наданого на порівняльне дослідження автомату моделі "АК-12" № НОМЕР_5 калібру 5,45х39; - 6 гільз, були стріляні з автомату моделі "АК-12" № НОМЕР_5 калібру 5,45х39, наданого на порівняльне дослідження. (т. 6 а. 210-238)
Згідно з висновком судової експертизи зброї від 24 січня 2023 року № СЕ-19/111-22/50589-БЛ, наданий на дослідження автомат, належить до бойової нарізної вогнепальної зброї, є самозарядним автоматом моделі "АК-12" № НОМЕР_5 калібру 5,45х39 мм і придатний для стрільби. Наданий на дослідження один патрон належить до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, є бойовим гвинтівочним патроном калібру 7,62х54R, що споряджений кулею "ЛПС" зі сталевим осердям. Складові частини патрону придатні до забезпечення пострілів. Наданий на дослідження патрон призначений для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї 7,62х54R. З числа наданих на дослідження гільз: - 18 гільз до боєприпасів вогнепальної зброї не належать, є частинами, стріляними гільзами, гвинтівочних патронів калібру 7,62х54R. Патрони частинами яких є надані на дослідження гільзи призначені для стрільби з нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62х54R; 17 гільз до боєприпасів вогнепальної зброї не належать, є частинами, стріляними гільзами, проміжних патронів калібру 5,45х39. Патрони частинами, яких є надані на дослідження гільзи, призначені для стрільби з нарізної вогнепальної зброї 5,45х39. З числа наданих на дослідження предметів: - 1 куля стріляна не з наданого на дослідження автомату "АК-12" № НОМЕР_5 ; 17 наданих на дослідження гільз калібру 5,45х39 мм стріляні не з наданого на дослідження автомату "АК-12" № НОМЕР_5 ; 18 наданих на дослідження гільз калібру 7,62х54R стріляні не з наданого на дослідження автомату "АК-12" № НОМЕР_5 калібру 5,45х39 у зв'язку з відмінністю калібру та типу.
Надана на дослідження куля калібру 5,45х39 та 18 гільз 7,62х54R не складали єдине ціле, у зв'язку з відмінністю їх калібру та типу. З числа наданих на дослідження предметів: 3 кулі до боєприпасів не належать, є частинами проміжних патронів калібру 5,45х39 - стріляними кулями зі стальним осердям; 1 гільза до боєприпасів вогнепальної зброї не належить, є частиною, стріляною гільзою, проміжного патрону калібру 5,45х39. Патрон, частиною якого є надана на дослідження гільза, та кулі призначена для стрільби з нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45х39. З числа наданих на дослідження предметів: 1 куля та 1 гільза стріляні не з наданого на дослідження автомату "АК-12" № НОМЕР_5 . (т. 6 а. 146-196)
Відповідно до висновку психологічної експертизи від 15 лютого 2023 року № 1/8, обвинувачений ОСОБА_6 спроможний, з урахуванням його вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища усвідомлювати реальний зміст власних дій та повною мірою керувати ними і передбачати їх наслідки, він здатний правильно сприймати обставини, які мають значення у кримінальному провадженні та давати про них відповідні показання; в ході психологічного дослідження із використанням комп'ютерного поліграфу у обвинуваченого ОСОБА_6 відсутні реакції, які свідчать про те, що він почав стріляти по цивільному автомобілю "ВАЗ 2101" червоного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_8 , що рухався по дорозі "Здвижівка-Бабинці", без наказу заступника командира роти старшого лейтенанта ОСОБА_15 , що він знав, що в цьому автомобілю знаходився мирний житель, що коли він почав стріляти по цьому автомобілю, то мав умисел знищити (вбити) мирного жителя. (т. 6 а. 94-138)
За фактом викрадення майна потерпілого ОСОБА_8 .
Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні засвідчив, що в селі Луб'янці Бучанського району Київської області, на території садового товариства "Ялинка" в нього є дачний будинок; вранці 25 лютого 2022 року, у зв'язку з бойовими діями і окупацією, він залишив свій будинок і повернувся до будинку 05 квітня 2022 року; будинок був відкритий - двері і ворота вибиті, на подвір'ї були сліди від гусеничної техніки і колес великих автомобілів; на подвір'ї і в будинку були сліди проживання сторонніх осіб - російських військовослужбовців, оскільки були упаковки від пайків з написом "армія росії"; майже всі речі, які він залишив у своєму будинку, або зникли або були пошкоджені, зокрема, з дитячої кімнати зникла ігрова приставка " Sony PlayStation".
Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 13 липня 2023 року та відтвореним відеозаписом слідчої дії, обвинувачений ОСОБА_6 за місцем розташування будинку потерпілого ОСОБА_8 - в АДРЕСА_4 , на території садового товариства " АДРЕСА_6 показав, що він разом з іншими військовослужбовцями приїхав на автомобілі саме до цього будинку щоби взяти теплі речі; двері до будинку були відчинені, по розташуванню речей в будинку стало зрозуміло, що до них тут вже побували інші сторонні особи і цей будинок був обкрадений; в одній з кімнат, серед дитячих речей, він побачив портативну ігрову консоль "PlayStation рortable" (PSP) і викрав її. (т. 5, а. 8-30)
Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи від 09 травня 2023 року № 1546/23-26, середня ринкова вартість бувшої в користуванні портативної ігрової консолі (приставки) марки "Sony playstation" PSP Portable 2000 станом на 20 березня 2022 року могла становити 2077 гривень 80 копійок. (т. 6 а. 242-251)
Оцінюючи досліджені докази з точки зору належності, допустимості і достовірності та з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому діянь знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.
При цьому суд враховує, що відповідно до ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Кримінально протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд кваліфікує зач. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 КК України, як порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а саме жорстоке поводження з цивільним населенням, поєднане з умисним вбивством, вчинене за попередньою змовою групою осіб, і за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, як порушення законів і звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а також особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який раніше не судимий, є військовослужбовцем збройних сил РФ.
Як обставини, що пом'якшують покарання, суд враховує щире каяття обвинуваченого і активне сприяння розкриттю злочинів.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Приймаючи до уваги, що суд визнає обвинуваченого ОСОБА_6 винуватим у вчиненні особливо тяжких злочинів і призначає йому покарання у виді позбавлення волі, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили обрати обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний західу вигляді тримання під вартою в Державній установі "Київський слідчий ізолятор".
Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_6 необхідно стягнути на користь держави на відшкодування процесуальних витрат вартість проведення судових експертиз в сумі 65210 гривень 93 копійки.
Відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази:ланцюжок сірого кольору з хрестиком сірого кольору, що зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Головного слідчого управління Служби безпеки України, необхідно повернути потерпілій ОСОБА_11 або уповноваженій нею особі; державний номерний знак " НОМЕР_6 ", чоловічу шапку чорного кольору з написом "Дніпро М", гільзи в кількості 35 штук, патрон, кулю, гайковий ключ "19", металеву кришку до цинку для патронів калібру 5,45, що зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Головного слідчого управління Служби безпеки України, автомат "АК-12", серійний номер НОМЕР_5 , шість боєприпасів до вогнепальної зброї - патронів калібру 5,45х39, чотири кулі до боєприпасів вогнепальної зброї - патронів калібру 5,45х39, одну кулю до гвинтівочного патрону калібру 7,62х54R, кулі в кількості три штуки, гільзу, що зберігаються на складі Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_9 , медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобом серії НОМЕР_10 на прізвище ОСОБА_10 , приписне свідоцтво від 24 січня 2006 року на ім'я ОСОБА_10 , фотозображення розміром 3 на 4 у кількості чотири штуки, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження, деформований кузов легкового автомобіля червоного кольору марки "ВАЗ-2101" (державний номер НОМЕР_6 ) необхідно залишити в місцях їх зберігання до закінчення кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022270320000065 від 12 квітня 2022 року, щодо інших співучасників цих злочинів;посвідчення водія НОМЕР_11 , видане 06 березня 2020 року на ім'я ОСОБА_10 , посвідчення тракториста - машиніста № НОМЕР_12 на ім'я ОСОБА_10 , копію картки фізичної особи - платника податків № НОМЕР_13 від 28 липня 2014 року необхідно залишити ОСОБА_23 .
Керуючись статтями 370, 371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 і ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 КК України, та призначити йому покарання: за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років і за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 КК України у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років.
Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань визначити ОСОБА_6 за сукупністю кримінальних правопорушень покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років.
До набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Київський слідчий ізолятор".
Строк покаранняОСОБА_6 обчислювати з 09 квітня 2024 року.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави на відшкодування процесуальних витрат вартість проведення судових експертиз в сумі 65210 (шістдесят п'ять тисяч двісті десять) гривень 93 копійки.
Речові докази:ланцюжок сірого кольору з хрестиком сірого кольору, що зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Головного слідчого управління Служби безпеки України, повернути потерпілій ОСОБА_11 або уповноваженій нею особі; державний номерний знак " НОМЕР_6 ", чоловічу шапку чорного кольору з написом "Дніпро М", гільзи в кількості 35 штук, патрон, кулю, гайковий ключ "19", металеву кришку до цинку для патронів калібру 5,45, що зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Головного слідчого управління Служби безпеки України, автомат "АК-12", серійний номер НОМЕР_5 , шість боєприпасів до вогнепальної зброї - патронів калібру 5,45х39, чотири кулі до боєприпасів вогнепальної зброї - патронів калібру 5,45х39, одну кулю до гвинтівочного патрону калібру 7,62х54R, кулі в кількості три штуки, гільзу, що зберігаються на складі Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_9 , медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобом серії НОМЕР_10 на прізвище ОСОБА_10 , приписне свідоцтво від 24 січня 2006 року на ім'я ОСОБА_10 , фотозображення розміром 3 на 4 у кількості чотири штуки, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження, деформований кузов легкового автомобіля червоного кольору марки "ВАЗ-2101" (державний номер НОМЕР_6 ) залишити в місцях їх зберігання до закінчення кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022270320000065 від 12 квітня 2022 року, щодо інших співучасників цих злочинів;посвідчення водія НОМЕР_11 , видане 06 березня 2020 року на ім'я ОСОБА_10 , посвідчення тракториста - машиніста № НОМЕР_12 на ім'я ОСОБА_10 , копію картки фізичної особи - платника податків № НОМЕР_13 від 28 липня 2014 року залишити ОСОБА_23 .
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а обвинуваченим - у той же строк з дня вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий - суддя ОСОБА_35
Члени колегії - судді
ОСОБА_36