донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
28.09.2010 р. справа №22/336пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
при секретарі Апонащенко О.С.
за участю представників сторін:
від прокурора: Кравцов В.І. -за посвідченням № 3248
від позивача: Момотенко О.П. -за дов. № 01/13/5338 від 06.11.2009 р.
від відповідача: Амирханян І.Г. -за дов. бн від 01.09.2010 р., Амирханян Г.В. -за дов. бн від 02.12.2009 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер», м.Донецьк
на ухвалу господарського суду Донецької області від 21.08.2010 р. по справі № 22/336пн (суддя Гринько С.Ю.)
за позовом: Прокурора Будьонівського району м.Донецьк в інтересах Донецької міської ради, м.Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер»м.Донецьк
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, -
Рішенням господарського суду Донецької області від 20.11.2008р. задоволено позов Прокурора Будьонівського району м.Донецька, заявлений в інтересах держави в особі Донецької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер” м.Донецьк про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки в повному обсязі. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю „Лідер” м.Донецьк звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 1,6742га під розміщення складів в Будьонівському районі міста Донецьку по вулиці Бессарабська,17 із земель державної власності та привести зазначену земельну ділянку в придатний для використання стан (а.с.61-62), а 01.12.2008 р. видано наказ про примусове виконання рішення (а.с.63).
24.12.2008 р. ухвалою господарського суду Донецької області відстрочено виконання рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2008 р. на один рік для оформлення документів на землю (а.с.73)
06.07.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер»звернулось до господарського суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами (а.с.85-86). Обґрунтовуючи таку заяву відповідач посилався на те, що 29.09.2009 р. між ним та Донецькою міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки за адресою: вул.Бесарабська,17, м.Донецьк, який був зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 23.02.2010 р., тому вважає що ці обставини мають істотне значення для вирішення справи і не могли бути відомими заявникові під час розгляду справи.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.08.2010 р. по справі № 22/336пн залишено рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2008р. про звільнення самовільно зайнятої Товариством з обмеженою відповідальністю „Лідер” м.Донецьк земельної ділянки площею 1,6742га під розміщення складів в Будьонівському районі міста Донецьку по вулиці Бессарабська, 17 без змін (а.с.117).
Не погодившись з такою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю „Лідер” звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (а.с.121-122), в якій просить її скасувати. Апеляційну скаргу мотивує тим, що 29.09.2009 року між ним та Донецькою міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки за адресою: вул.Бесарабська, 17, м.Донецьк, який був зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 23.02.2010 р., тому вважає що ці обставини мають істотне значення для вирішення справи і не могли бути відомими заявникові під час розгляду справи.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, вважають оскаржувану ухвалу господарського суду законною та обґрунтованою, тому просять її залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи та правильність застосування місцевим господарський судом норм процесуального законодавства колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.112 ГПК України Господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п.1 ч.2 ст.112 ГПК України)
Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежать виникнення, зміна або припинення прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Обгрунтовуючи заяву про перегляд рішення господарського суду від 20.11.2008 р. за нововиявленими обставинами ТОВ «Лідер»посилалось на наявність свідоцтва від 05.04.1994 р. № 194 про право власності на будівлі складських приміщень за адресою: м.Донецьк, вул.Бесарабська, 17, наявність реєстраційного свідоцтва від 05.04.1996 р. рішенням Виконкому Будьонівської районної ради в м.Донецьку від 11.09.2002 р. № 472, договір оренди земельної ділянки за адресою вул.Бесарабська, 17, м.Донецьк від 29.09.2009 р., укладений між заявником та Донецькою міською радою. Зазначені обставини, на думку ТОВ «Лідер», мають істотне значення для вирішення справи і не могли бути відомі заявникові під час розгляду справи.
Як вбачається за рішенням місцевого господарського суду від 20.11.2008р., яке є предметом розгляду за новоявленими обставинами, суд зобов»язав відповідача у справі звільнити земельну ділянку, що використовуеться під розміщення складів в Будьонівському районі міста Донецька по вулиці Бесарабська,17. Зміст рішення суду свідчить, що такі висновки суду ґрунтуються лише на досліджені акту від 17.04.2007 р., що складений управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Донецькій області (т.1 а.с.5,7,13,26), інших обставин у справі не встановлювалось.
Відповідач як на ново виявлені посилається на свідоцтво про право власності від 05.04.1994 р. № 194, яке видано Орендному підприємству «Продовольча база»на підставі договору купівлі-продажу № 195 від 29.12.1993 р., акт прийому-передачі від 05.04.1994 р. (а.с.90), реєстраційне посвідчення Донецького міського БТІ від 05.04.1996 р. № 6061, про те, що приміщення по вул.Бесарабській, 17 зареєстровано за Акціонерним товариством закритого типу «Лідер»(а.с.91), на рішення Будьонівської районної ради від 11.09.2002 р. № 472, за яким перереєстровано акціонерне товариство закритого типу «Лідер»в товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер»(а.с.92). Згідно Статуту Акціонерного товариства закритого типу «Лідер», це підприємство створено на базі викупленого підприємства «Продовольча база». Зі Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер»вбачається, що вказане підприємство є правонаступником Акціонерного товариства закритого типу «Лідер». Згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області від 17.06.2008 р. № 407 виданий перелік нерухомого майна, що було викуплено за договором купівлі-продажу від 29.12.1993р..
Отже, матеріалами справи підтверджено наявність нововиявлених обставин, що мали істотне значення для прийняття рішення про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, тому відповідна заява ТОВ «Лідер»про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2008 р. за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з прийняттям нового рішення у справі про відмову у позову з наступних обставин.
Колегія суддів при прийняття рішення у справі враховує, що згідно Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», в редакції, яка вступила в дію з 15.04.2008 року (та була чинною на момент прийняття рішення у цій справі від 20.11.2008р), самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, що свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Пунктом 2 названої статті передбачено, особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу (п.3 чт.321 ЦК України).
Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. В матеріалах справи відсутні докази незаконності набуття права власності.
Дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючого документа, зареєстрованого в установленому порядку, але за наявності цивільно-правової угоди про набуття права на будівлю або споруду, які на ній розміщені, не можуть бути кваліфіковані як "самовільне зайняття земельної ділянки".
З огляду на приписи статті 182, ч.2 ст.331, ст.657 ЦК України відповідно до яких право власності за договором купівлі-продажу нерухомого майна виникає з моменту державної реєстрації, покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно. Отже, з урахуванням положень статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до спірних правовідносин, що виникли після 15.04.2008 року, за умови доведення власником об'єкта нерухомості факту вчинення дій, спрямованих на оформлення користування землею під таким об'єктом, відповідна ситуація не може бути охарактеризована як "самовільне зайняття земельної ділянки", оскільки правочини, що тягнуть перехід права власності на нерухомість, водночас є підставою для переходу відповідного права на землю, з огляду на те, що частина земельної ділянки, на якій розташована нерухомість, слідує юридичній долі нерухомості.
При цьому, договір оренди земельної ділянки, що укладений між ТОВ «Лідер»і Донецькою міською радою 26.04.2010 р., колегія суддів на приймає в якості нововиявленої обставини, з огляду на умови ст.112 ГПК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом прийнято оскаржувану ухвалу необґрунтовано та з порушенням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду, тому ухвала господарського суду Донецької області від 21.08.2010 р. у справі № 22/336пн підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.2 ст.103, ст.104, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер», м.Донецьк на ухвалу господарського суду Донецької області від 21.08.2010 р. по справі № 22/336пн задовольнити.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 21.08.2010 р. по справі № 22/336пн скасувати.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер», м.Донецьк про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2008 р. по справі № 22/336пн скасувати.
В задоволенні позовних вимог Прокурора Будьонівського району м.Донецька, заявлений в інтересах держави в особі Донецької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер” м.Донецьк про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС