донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
28.09.2010 р. справа №22/335пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
при секретарі Апонащенко О.С.
за участю представників сторін:
від прокурора: Кравцов В.І. -за посвідченням № 3248
від позивача: Момотенко О.П. -за дов. № 01/13/5338 від 06.11.2009 р.
від відповідача: Амирханян І.Г. -за дов. бн від 01.09.2010 р., Амирханян Г.В. -за дов. бн від 02.12.2009 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер», м.Донецьк
на ухвалу господарського суду Донецької області від 21.08.2010 р. по справі № 22/335пн (суддя Гринько С.Ю.)
за позовом: Прокурора Будьонівського району м.Донецьк в інтересах Донецької міської ради, м.Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер»м.Донецьк
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, -
Рішенням господарського суду Донецької області від 20.11.2008р. задоволено позов прокурора Будьонівського району м.Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер” м.Донецьк про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки в повному обсязі. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю „Лідер” м.Донецьк звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0738га під розміщення магазину в Будьонівському районі міста Донецька по вулиці Арктики,2 із земель державної власності та привести зазначену земельну ділянку в придатний для використання стан (т.1 а.с.87-88), а 01.12.2008 р. видано наказ про примусове виконання рішення (т.1 а.с.91).
24.12.2008 р. ухвалою господарського суду Донецької області відстрочено виконання рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2008 р. на один рік для оформлення документів на землю (т.1 а.с.101)
06.07.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер»звернулось до господарського суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами (т.1 а.с.117-118). Обґрунтовуючи таку заяву відповідач посилався на те, що рішенням від 12.08.2009 р. Будьонівським районним судом м.Донецька визнано за ТОВ «Лідер»право власності на будівлю контори, що розташована за адресою: вул.Арктики, 2, м.Донецьк, яке зареєстровано 10.12.2009 р.КП «БТІ м.Донецька», а 26.04.2010 р. між ним та Донецькою міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0738га під розміщення магазину в Будьонівському районі міста Донецьку по вулиці Арктики, 2, тому вважає що ці обставини мають істотне значення для вирішення справи і не могли бути відомими заявникові під час розгляду справи.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.08.2010 р. по справі № 22/335пн залишено рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2008р. без змін,а заяву за ново виявленими обставинами без задоволення (т.1 а.с.150).
Не погодившись з такою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю „Лідер” звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (т.2 а.с.3-4), в якій просить її скасувати . Апеляційну скаргу мотивує тим, що 12.08.2009 р. Будьонівським районним судом м.Донецька визнано за ТОВ «Лідер» право власності на будівлю контори, що розташована за адресою: вул.Арктики, 2, м.Донецьк, яке зареєстровано 10.12.2009 р. КП «БТІ м.Донецька», а 26.04.2010 р. між ним (скаржником) та Донецькою міською радою було укладено договір оренди спірної земельної ділянки, тому вважає що ці обставини мають істотне значення для вирішення справи і не могли бути відомими заявникові під час розгляду справи.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, вважають оскаржувану ухвалу господарського суду законною та обґрунтованою, тому просять її залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи та правильність застосування місцевим господарський судом норм процесуального законодавства колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п.1 ч.2 ст.112 ГПК України)
Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежать виникнення, зміна або припинення прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Як вбачається за рішенням місцевого господарського суду від 20.11.2008р., яке є предметом розгляду за новоявленими обставинами, суд зобов»язав відповідача у справі звільнити земельну ділянку, що використовуеться під розміщення магазину в Будьонівському районі міста Донецька по вулиці Арктики,2. Зміст рішення суду свідчить, що такі висновки суду ґрунтуються лише на досліджені акту від 17.04.2007 р., що складений управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Донецькій області (т.1 а.с.5,7,13,26), інших обставин у справі не встановлювалось.
Рішенням Будьонівського районного суду м.Донецька від 12.08.2009 р. у справі №2-2171/09, на яке посилається відповідач у справі як ново виявлену обставину, встановлено:
«Відповідно до договору купівлі-продажу від 29.12.1993 р. орендне підприємство Продовольча база придбала майно цілісного майнового комплексу Продовольчої бази що розташована за адресою: Донецьк, вул.Бесарабська, 17. Відповідно довідки Продовольчої бази, магазин «Вітамін»та кафе «Івушка» знаходяться на балансі орендного підприємства «Продовольча база». Тобто відповідно договору купівлі-продажу від 29.12.1993 р. будівлі, що розташовані за адресою: м.Донецьк, вул. Арктики, 1, Арктики, 2 були також предметом правочину. У технічному паспорті від 20.09.1996 вказано, що власником будівлі, що розташована за адресою: м.Донецьк, вул. Арктики 1 є Акціонерне товариство закритого типу «Лідер». Загальна площа становить 188 кв.м., а згідно Статуту Акціонерного товариства закритого типу «Лідер», це підприємство створено на базі викупленого підприємства «Продовольча база». Зі Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер»вбачається, що вказане підприємство є правонаступником Акціонерного товариства закритого типу «Лідер». Тобто встановлено, що власником будівель, що розташовані за адресою: м.Донецьк, вул. Арктики, 1, Арктики, 2 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер». Цей факт не суперечить відомостям БТІ, підтверджується висновком головного управління градобудівництва та архітектури та технічними паспортами інвентаризації земель 1994 року, відповідно яким ОП «Продовольча база»мала на відведеній земельній ділянці кафе «Івушка»та магазин «Вітамін»за адресами: м.Донецьк, вул. Арктики, 1, вул. Арктики, 2»(т.1 а.с.121-125).
Прокурор та представники сторін підтвердили, що рішення Будьонівського районного суду м.Донецька від 12.08.2009 р. у справі №2-2171/09 набуло законної сили.
Таким чином, рішенням Будьонівського районного суду м.Донецька від 12.08.2009 р. у справі №2-2171/09 встановлено факт здійснення правочину під час приватизації орендного підприємства «Продовольча база»м.Донецьк, правонаступником якого є відповідач, за договором купівлі-продажу від 29.12.1993р., згідно якого відповідачем набуто право власності на будівлю, у зв»язку з чим місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що такі обставини не є ново виявленими з огляду на умови ст.112 ГПК України, оскільки рішенням Будьонівського районного суду м.Донецька встановлений факт того, що ТОВ «Лідер»фактично є власником будівель, що розташовані за адресою: м.Донецьк, вул. Арктики, 1, Арктики, 2 з 29.12.1993 р., тобто з моменту укладення договору купівлі-продажу цього майна.
Відповідно до ч.4 ст.35 ГПК України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Отже, матеріалами справи підтверджено наявність нововиявлених обставин, що мали істотне значення для прийняття рішення про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, тому відповідна заява ТОВ «Лідер»про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2008 р. за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з прийняттям нового рішення у справі про відмову у позову з наступних обставин.
Колегія суддів при прийняття рішення у справі враховує, що згідно Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», в редакції, яка вступила в дію з 15.04.2008 року (та була чинною на момент прийняття рішення у цій справі від 20.11.2008р), самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, що свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Пунктом 2 названої статті передбачено, особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу (п.3 чт.321 ЦК України).
Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючого документа, зареєстрованого в установленому порядку, але за наявності цивільно-правової угоди про набуття права на будівлю або споруду, які на ній розміщені, не можуть бути кваліфіковані як "самовільне зайняття земельної ділянки".
З огляду на приписи статті 182, ч.2 ст.331, ст.657 ЦК України відповідно до яких право власності за договором купівлі-продажу нерухомого майна виникає з моменту державної реєстрації, покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно. Отже, з урахуванням положень статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до спірних правовідносин, що виникли після 15.04.2008 року, за умови доведення власником об'єкта нерухомості факту вчинення дій, спрямованих на оформлення користування землею під таким об'єктом, відповідна ситуація не може бути охарактеризована як "самовільне зайняття земельної ділянки", оскільки правочини, що тягнуть перехід права власності на нерухомість, водночас є підставою для переходу відповідного права на землю, з огляду на те, що частина земельної ділянки, на якій розташована нерухомість, слідує юридичній долі нерухомості.
17.09.2009 р. КП «БТІ м.Донецька»зареєстровано право власності на приміщення кафе, розташоване по вул.Арктики, 2 у м. Донецьку за ТОВ «Лідер»саме на підставі рішення Будьонівського районного суду м.Донецька від 12.08.2009 р. у справі №2-2171/09. При цьому, договір оренди земельної ділянки, що укладений між ТОВ «Лідер»і Донецькою міською радою 26.04.2010 р., колегія суддів на приймає в якості нововиявленої обставини, з огляду на умови ст.112 ГПК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом прийнято оскаржувану ухвалу необґрунтовано та з порушенням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду, тому ухвала господарського суду Донецької області від 21.08.2010 р. у справі № 22/335пн підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.2 ст.103, ст.104, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер», м.Донецьк на ухвалу господарського суду Донецької області від 21.08.2010 р. по справі № 22/335пн задовольнити.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 21.08.2010 р. по справі № 22/335пн скасувати.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер», м.Донецьк про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2008 р. по справі № 22/335пн скасувати.
В задоволенні позовних вимог Прокурора Будьонівського району м.Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер” м.Донецьк про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС