донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
05.10.2010 р. справа №8/203д/10
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
При секретарі Дрьомовій Г.В.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ АСТ" м. Бердянськ, Запорізької області
на рішення господарського суду Запорізької області від 12.08.2010 р. у справі № 8/203д/10 (суддя Попова І.А.)
за позовом: Бердянської міської ради Запорізької області м. Бердянськ, Запорізької області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ АСТ" м. Бердянськ, Запорізької області
про внесення змін до договору оренди землі, укладеного сторонами по справі 08.08.2006року та застосування внесених змін з 01.01.2008 року
Бердянська міська рада м. Бердянськ, Запорізької області звернулася до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ АСТ" м. Бердянськ, Запорізької області про внесення змін до договору оренди землі, укладеного сторонами по справі 08.08.2006року та застосування внесених змін з 01.01.2008 року.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.08.2010 р. по справі № 8/203д/10 позовні вимоги задоволені частково; внесено зміни в п.4.1 договору оренди землі, укладеного Бердянською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ АСТ" м. Бердянськ, Запорізької області 08.08.2006 року ( зареєстрований 17.10.2006року № 040626500237), встановивши, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 160грн.50коп. судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ АСТ" м. Бердянськ, Запорізької області подало апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення господарського суду Запорізької області від 12.08.2010р. по справі № 8/203д/10 в частині розподілу судових витрат через порушення судом першої інстанції ст. 49 ГПК України. Вважає, що, оскільки судом було вирішено лише третину позовних вимог, то розподіл судових витрат має відбуватися пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Сторони не скористались своїм правом на участь в судомоу засіданні апеляційної інстанції, про дату , час та місце є повідомленими належним чином.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія встановила наступне.
08.08.2006р. між Бердянською міською радою м. Бердянськ, Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю " ПРОФІТ АСТ" м. Бердянськ, Запорізької області укладено договір оренди землі б/н , який зареєстрований у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 17.10.2006 року за №040626500237.
Згідно умов п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку для розміщення та обслуговування комбінату, яке знаходиться в м. Бердянську, Запорізької області, по вул. Гагаріна,11 ( одинадцять). В оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,5855 га ( п.2.1 договору).
Пунктом 1.2 договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду на підставі п. 5.3 рішення п'ятдесят четвертої сесії ІУ скликання Бердянської міської ради від 26.01.2006р. № 9 "Про передачу в оренду земельних ділянок".
Пунктом 3.1 договору встановлений строк оренди земельної ділянки до 01.01.2011 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Відповідно до п.4.1 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 1% ( одного відсотка від її нормативної грошової оцінки ( на підставі рішення тридцять дев'ятої ( позачергової) сесії міської ради ІУ скликання від 20.04.2005 року № 1 "Про затвердження переліку розмірів орендної плати за земельні ділянки в м. Бердянськ".
Пунктом 4.4 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п.11.1 договору зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
Позивач звернувся до суду з позовом, оскільки вважає, що з метою приведення договірних відноси з відповідачем у відповідність до діючого законодавства необхідно внести зміни до п.4.1 договору в частині розрахунку розміру орендної плати та встановити, що орендна плата вноситься в розмірі 3% від грошової оцінки з 01.01.2008 року, посилаючись на рішення Бердянської міської ради ІУ скликання від 11.12.2008 року № 9 " Про затвердження Переліку розмірів орендної плати за земельні ділянки в м. Бердянську" .
Частиною першою статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як і погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Сторонами по договору у встановленому законом порядку і формі, було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов, текст вказаного договору був підписаний обома сторонами і скріплений печатками.
Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги в частині встановлення орендної плати в розмірі 3% від її грошової оцінки, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з приписів ст.ст.651,652 ЦК України та статей 7,21 Закону України "Про плату за землю", згідно яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення -розміру земельного податку, для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим Законом.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в позові в частині доповнення договору оренди землі розділом " Інші права та обов'язки сторін" з огляду на приписи ст.30 Закону України «Про оренду землі»та п.11.1 договору.
Що стосується заперечень заявлених в апеляційній скарзі щодо зміни рішення в частині розподілу судових витрат, судова колегія зазначає наступне.
Частина 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України визначає загальне правило щодо покладання державного мита на сторони.
Згідно з цим правилом, у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, державне мито покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони. Питання про безпідставність ухилення однієї сторони від пропозицій іншої сторони підлягає вирішенню на підставі зібраних доказів та їх оцінки за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
Якщо господарський суд відхилив частину пропозицій іншої сторони, то державне мито може бути покладено на обидві сторони.
Разом з тим, частина 2 вищевказаної статті встановлює виняток із правила, викладеного в ч. 1 коментованої статті, який полягає в тому, що господарський суд може покласти державне мито на одну з сторін, якщо встановить, що спір виник внаслідок неправильних дій цієї сторони. Отже, ця норма застосовується як процесуальна санкція незалежно від результату вирішення спору по суті.
Колегія суддів враховує, що позивач пред»явив до суду позов з двома позовними вимогами про внесення змін до п.4.1 договору оренди та про доповнення певним розділом цього ж договору оренди, оскільки вимога, що визначена в позові, про те, що зміни та доповнення до договору повинні бути застосовані з 01.01.2008р., не є окремою позовною вимогою, а стосуються перших двох вимог щодо порядку набуття таких змін. Згідно ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст.188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено, то такий договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням, що обґрунтовано враховано судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін порівну та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 160 грн. 50коп.
Доводи скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм законодавства при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Рішення господарського суду Запорізької області від 12.08.2010 року справі № 8/203д/10 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ АСТ" м. Бердянськ - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів .
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС