донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
05.10.2010 р. справа №41/136пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
при секретарі Дрьомовій Г.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Левковський К.І. -за дов. № 1 від 11.01.2010 р.
від відповідача: Кир»янова І.М. -за дов. №б/н від 17.12.2009 р.
від прокурора: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Костянтинівської районної державної адміністрації, м. Костянтинівка Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області від 10.08.2010 р. по справі № 41/136пд (суддя Гончаров С.А)
за позовом: Костянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Костянтинівської районної державної адміністрації, м. Костянтинівка
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод»м.Дружківка
про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, -
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.08.2010 р. по справі № 41/136пд відмовлено в задоволенні позовних вимог Костянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Костянтинівської районної державної адміністрації до Відкритого акціонерного товариства „Дружківський машинобудівний завод” про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 20.06.2006 року, розташованої на землях Білокузьминівської сільської ради щодо встановлення орендної плати за земельні ділянки для зберігання і очищення виробничих відходів у розмірі 6 ставок земельного податку, що складає 1046,48 грн. на рік.
Не погодившись з таким судовим рішенням Костянтинівський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Костянтинівської районної державної адміністрації звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення господарського суду скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник посилається на те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.08.2008 р. № 309-VI внесено зміни до ст. 21 Закону України "Про оренду землі". Отже скаржник вважає, що в зв'язку з наведеними змінами в чинному законодавстві, спірні положення договору оренди повинні відповідати вимогам Закону України "Про оренду землі".
Прокурор в судові засідання апеляційної інстанції не з»явився, представника не направив, про дату, час та місце є повідомлений належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційній вимоги прокурора та просив скасувати рішення суду, а позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає рішення господарського суду від 10.08.2010 р. законним та обґрунтованим, тому просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Розпорядженням голови Костянтинівської районної державної адміністрації від 20.06.2006 року № 264 відповідачу надано земельні ділянки, зокрема, земельну ділянку на землях Білокузьминівської сільської ради площею 0,2634 га, в довгострокову оренду строком на 49 років для зберігання та очищення виробничих відходів.
Пунктом 3 наведеного розпорядження встановлено величину орендної плати за використання земельних ділянок у розмірі 1,5 ставки земельного податку за відповідний вид земельних угідь.
20.06.2006 року між орендодавцем -Костянтинівською районною державною адміністрацією та орендарем - Відкритим акціонерним товариством „Дружківський машинобудівний завод” було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,2634 га на землях Білокузьминівської сільської ради для зберігання та очищення виробничих відходів.
Пунктом 3 наведеного договору оренди визначено, що договір укладено на 49 років.
Пунктами 4, 5 договору оренди землі від 20.06.2006 року передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 1,5 ставки від земельного податку за відповідний вид угідь, що на момент укладення цього договору відповідає 791,79 грн. за 1 га, що складає 209,56 грн. за всю земельну ділянку. Орендна плата вноситься щомісячно, але не пізніше 30 числа кожного місяця, наступного за звітним.
Відповідно до п. 7 договору оренди землі розмір орендної плати переглядається один раз на три роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом.
Наведений договір зареєстровано у Державному реєстрі земель у Костянтинівському районному відділі Донецької регіональної філії ДП „Центр ДЗК при Держкомземі України”, про що вчинено запис 30.03.2007 року за № 040715700002.
Рішенням Костянтинівської районної ради від 07.07.2008 року № V/17-263 затверджено Положення про встановлення ставок орендної плати за користування на умовах оренди землями державної та комунальної форми власності юридичними та фізичними особами -орендарями на території Костянтинівського району. Згідно наведеного положення орендна плата за розміщення інших виробничих об'єктів має складає 6 ставок земельного податку за землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення.
Розпорядженням голови Костянтинівської районної державної адміністрації від 29.12.2008 року № 715 внесено зміни до розпорядження голови Костянтинівської районної державної адміністрації від 20.06.2006 року № 264 та встановлено відповідачу величину орендної плати за використання, зокрема, земельної ділянки, яка розташована на території Білокузьминівської сільської ради площею 0,2634 га, у розмірі 6,0 ставок земельного податку за відповідний вид земельних угідь.
Відповідачу було направлено додаткову угоду до договору оренди землі, укладеного 20.06.2006 року між Костянтинівською районною державною адміністрацією та ВАТ „Дружківський машинобудівний завод”, якою передбачається внесення змін до наведеного договору оренди землі, та викладення, зокрема, пункту 4 договору в наступній редакції: „Орендна плата вноситься орендарем у грошовому вигляді та розмірі 6,0 ставок земельного податку за відповідний вид земельних угідь, що на момент укладення цієї додаткової угоди складає 3972,96 грн. за 1 га, або 1046,48 грн. за всю земельну ділянку на рік”.
Листами від 01.02.2010 року № 3-5/6 та від 16.03.2010 року № 01/12Д відповідачем повідомлено Костянтинівську районну державну адміністрацію про відмову в підписанні наведеної додаткової угоди з тих підстав, що, відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України „Про оренду землі” розмір, форма та строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін в договорі оренди, згідно ч. 1 ст. 30 наведеного закону зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін; зміна ставки орендної плати, затвердженої розпорядженням райдержадміністрації не може бути підставою для зміни умов укладеного договору.
Враховуючи, що між сторонами договору оренди землі від 20.06.2006 року не досягнуто згоди щодо зміни розміру орендної плати, прокурор в інтересах держави в особі Костянтинівської районної державної адміністрації звернувся до суду з вимогою про зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 20.06.2006 року, розташованої на землях Білокузьминівської сільської ради щодо встановлення орендної плати за земельні ділянки для зберігання і очищення виробничих відходів у розмірі 6 ставок земельного податку, що складає 1046,48 грн. на рік. Такі вимоги прокурор мотивує, зокрема, тим, що встановлений договором оренди земельної ділянки від 20.06.2006 року розмір орендної плати не відповідає вимогам статті 21 Закону України „Про оренду землі” в частині мінімального розміру орендної плати за земельні ділянки, а саме, 3-х ставок земельного податку за інші категорії земель.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що вимоги прокурора суперечать діючому законодавству України і умовам договорів оренди землі, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, за винятком коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
З огляду на приписи статей 1, 13 Закону України "Про оренду землі" правовідносини щодо оренди землі полягають у оплатному користуванні земельною ділянкою на умовах, передбачених договором та виникають між орендодавцем і орендарем одночасно в момент укладання договору оренди.
Правовідносини оренди землі є одним з видів цивільних правовідносин і підлягають регулюванню Цивільним Кодексом України і актами цивільного законодавства, до яких відноситься і Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Як вбачається стаття 5 Цивільного Кодексу України встановлює дію актів цивільного законодавства у часі і передбачає: 1. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. 2. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. 3. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
В даному випадку, остаточні правовідносини з оренди землі виникли між позивачем і відповідачем у 2006 році, тому на них, а тим більше з 01.01.2008 як того вимагає прокурор, не можливо поширити дію Закону України від 03.06.2008 № 309-VІ з огляду на статтю 58 Конституції України та рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 р. у справі N 1-7/99 N 1-рп/99.
Відтак, положення Закону України від 03.06.2008 № 309-VІ щодо внесення змін до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України "Про оренду землі" можуть і повинні бути застосовані до орендних відносин, які виникають після набрання ним чинності, тобто до договорів (і, відповідно, розмірів орендної плати), які укладаються після набрання чинності зазначеним законом.
Щодо договорів, укладених до внесення у законодавство відповідних змін, то така зміна можлива лише на умовах та з підстав, передбачених договором, або якщо законом прямо встановлена відповідна умова, при настанні якої орендна плата підлягає перегляду.
Порядок зміни орендної плати, встановлений статтею 23 Закону України “Про оренду землі”, яка передбачає, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, які передані в оренду для сільськогосподарського використання, переглядається один раз на три роки в порядку, встановленому законом або договором оренди. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.
Наведений перелік підстав для зміни узгодженого сторонами розміру орендної плати є вичерпним і не містить у собі такої підстави для зміни розміру орендної плати, як зміна встановлених ст. 21 цього закону граничних розмірів орендної плати або встановлення рішенням ради нових ставок орендної плати. Не містять приписів щодо обов'язковості зміни або перегляду узгодженої у відповідних договорах орендної плати і положення Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” щодо внесення змін до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України “Про оренду землі”.
Таким чином, як умовами укладеного між сторонами договору оренди, так і приписами закону не передбачено такої підстави для зміни розміру орендної плати, на якій наполягає прокурор, а саме зміна встановлених ст. 21 цього закону граничних розмірів орендної плати або встановлення рішенням ради нових ставок орендної плати.
За таких обставин, враховуючи відсутність у Законі України від 03.06.2008 №309- VІ вимог щодо приведення умов раніше укладених договорів оренди землі (в частині розміру орендної плати) у відповідність з цим Законом, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в силу вимог ст. 58 Конституції України норма ч.ч.4,5 ст.21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України від 03.06.2008 № 309-VІ) не має зворотної дії до спірних орендних правовідносин, оскільки стосується договорів оренди землі, укладених після набрання ним чинності.
Статтею 652 ЦК України встановлено, що договір може бути змінений за рішенням суду виключно з підстав передбачених частиною четвертою наведеної статті, за наявності одночасно всіх чотирьох умов визначених цією статтею, але позивачем у позові не визначені ні такі умови, ані докази їх існування. Судом обґрунтовано зазначено про неможливість існування у спірних правовідносинах щонайменше однієї з передбачених статтею 652 умов, а саме 3-ї умови, яка полягає у тому, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення обґрунтовано та з додержанням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення господарського суду Донецької області від 10.08.2010 р. у справі № 41/136пд скасуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Костянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Костянтинівської районної державної адміністрації, м. Костянтинівка Донецької області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 10.08.2010 р. по справі № 41/136пд -без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС