2-1613/2010
22 жовтня 2010 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Кляшторного В.С., при секретарі Керопян В.Ф., з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3, представника відповідачки ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком, 3-я особа ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації»
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком. Позов уточнювався під час розгляду справи. В уточненому позові позивач зазначив, що йому на підставі договору дарування від 21.10.1992 року належить 37/100 частин житлового будинку АДРЕСА_2. Згідно цього договору дарував ОСОБА_5 передала йому у власність 37/100 частин спірного житлового будинку, а саме: кухню 2-1 =10,7 кв.м., кімнату 2-2=18,4 кв.м., службову прибудову а, водопровід № 4, паркан № 1. Власницею 63/100 частин житлового будинку АДРЕСА_2 є відповідачка ОСОБА_3 на підставі договору довічного утримання від 13.11.2002 року, про що йому стало відомо 20.11.2009 року.
26.11.2009 року чоловік відповідачки ОСОБА_6 та чотири невідомих позивачу особи, за проханням відповідачки пробили стіну між належною йому кухнею 2-1 и належною ОСОБА_3 кімнатою 1-3, так як відповідачка та її чоловік вважають, що кімната 1-3 повинна бути більша за розміром.
Питання про порушення карної справи у відношенні ОСОБА_6 та чотирьох невідомих осіб вирішується у Ради ЗМУ ГУВС України в Запорізькій області.
Стіна яку зруйнував ОСОБА_6 між кухнею 2-1 та кімнатою 1-3 в будинку АДРЕСА_2 знаходилася згідно з розмірами кухні 2-1, вказаними у технічному паспорті на житловий будинок та договорі дарування від 21.10.1992 року. Дірка у стіні між кухнею 2-1 та кімнатою 1-3 у вищезазначеному житловому будинку створює позивачу перешкоди у користуванні. Він не має можливості у достатній мірі обігріти належну йому на праві власності частину житлового будинку, так як через дірку в стіні тепле повітря іде у другу частину будинку і фактично змушений обігрівати весь дім (як належну йому частину, так і частину належну відповідачці). Крім того, його родина (дружина, донька та онука) остерігаються проникнення сторонніх людей крізь дірку у стіні, особливо у той час коли позивач знаходиться на роботі, що створює нервозну обстановку у родині. Таким чином, позивач вважає, що йому спричинена моральна шкода.
У зв'язку з неможливістю вирішення спору мирним шляхом, позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 В уточненому позові просить суд зобов'язати відповідачку не чинити йому перешкод у відновленні стіни у житловому будинку АДРЕСА_2 між кухнею 2-1 (належній позивачу) та кімнатою 1-3 (належній відповідачці) на місці, передбаченому у технічному паспорті на житловий будинок, відновив кухню 2-1 згідно з розмірами 5,07м х 2,25м.Відшкодувати йому моральну шкоду, причинену діями відповідачки у розмірі 1000 гривень. Судові витрати стягнути з відповідачки.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 наполягав на своїх вимогах, просить суд задовольнити його позов. При цьому суду пояснив, що він дійсно побудував стіну, згідно з розмірами вказаними в технічному паспорті, так як стіна була переставлена відповідачкою саме в той період, коли він не проживав у спірному будинку, але це він зробив не в ніч з 25.11.2009 на 26.11.2009 року, а приблизно 21.11 та 22.11.2009 року, у вихідні дні, і не таємно, а зі згоди його матері - ОСОБА_5, яку він вважав власником 63/100 частин спірного будинку, яка не тільки не перешкоджала, а допомагала йому в будівництві. Моральна шкода нанесена йому діями відповідачки полягає в тому, що в результаті зламання стіни між кухнею 1-3 та кімнатою 2-1 його дружина - ОСОБА_8 перенесла сильний стрес, в результаті чого змушена була звернутися в ЗОПНД за медичною допомогою, таким чином в його родині склалася нервова атмосфера, яка негативно вплинула на його життєвий уклад та професійні якості.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_9 зазначила, що ОСОБА_3 перешкоджає позивачу користуватися належною йому на праві власності частиною житлового будинку, а саме кухнею 1-3 розміри якої встановлені у договорі дарування та у технічному паспорті станом на 1989 рік, 1992 рік, 2002 рік, просить суд позов ОСОБА_1 задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_3 надала суду письмові заперечення в яких зазначила, що позов не визнає у повному обсязі, бажає письмово пояснити суду обставини справи. Відповідач ОСОБА_1 є її братом, якому мати - ОСОБА_5 подарувала братові 37/100 частин зазначеного будинку, а на 63/100 частини уклала з відповідачкою договір довічного утримання. У цій частині будинку мати зареєстрована та проживає і у теперішній час. Будинок у натурі не поділений і частини будинку які знаходяться у власності брата та її по фактичному користуванню не співпадають з долями.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала, підтвердила обставини, викладені в запереченні. При цьому суду пояснила, що вимоги ОСОБА_1 безпідставні, оскільки стіна між кухнею 1-3 та кімнатою 2-1 завжди стояла на місті вказаному у технічному паспорті станом на 2009 рік, а в схемі житлового будинку в технічному паспорті станом на 1989 рік, 1992 рік та 2002 рік невірно вказані розміри кімнати 2-1 та кухні 1-3, внаслідок помилки техніка . По суті справи пояснила, що 25.11.2010 року її мати - ОСОБА_5 в 14.00 виїхала з будинку № 12 по вул.. Червоногірській та приїхала у квартиру, де відповідачка проживає з родиною за адресою: АДРЕСА_1. Так як у онука був день народження вона залишилася ночувати у відповідачки. Наступного дня, близько 10 ранку, її мати задзвонила та повідомила, що у кімнаті 1-3 розбито вікно та зникло 10000 гривень. Крім того, позивач за ніч збудував стіну на її території з шлакоблоку, це була стіна між кімнатами 1-3 та 2-1, таким чином між цими кімнатами були дві стіни. У відсутність відповідачки та її матері, позивач проникнув в її частину та побудував стіну. В той же день між її чоловіком та позивачем дійсно була сварка з приводу побудованої стіни, але чоловік стіну не ламав, це зробила саме відповідачка. В теперішній час справа щодо стіни та щодо зниклих з її частини будинку10000 гривень знаходиться у Ради В позові просить відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_4 також просила суд в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, при цьому зазначила, що у разі незгоди з розмірами позивачу потрібно було не самостійно будувати стіну на тих розмірах, що вказані у технічному паспорті та договорі дарування, а звернутися до експертів та у райдержадміністрацію для створення комісії, так як ОСОБА_1 не має спеціальних знань у сфері будівництва і може помилитися з визначенням розмірів та матеріалів, необхідних для будівництва.
Представник 3-ї особи - ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» надав суду для огляду технічну документацію на спірний будинок і пояснив, що помилка техніка при складанні технічної документації неможлива.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що до 1992 року вона була власником житлового будинку АДРЕСА_2. 21.10.1992 року вона подарувала своєму сину - ОСОБА_1 дарування 37/100 частин житлового будинку АДРЕСА_2, при цьому розмір кімнат вона не знає. 13.11.2002 року вона уклала зі своєю донькою ОСОБА_3 договір довічного утримання на підставі якого передала їй у власність 63/100 частини зазначеного будинку. Свідок повністю підтвердила пояснення відповідачки ОСОБА_3 На запитання представника позивача для чого вона давала письмову згоду на внутрішню реконструкцію приміщень 08.10.2007 року та 24.04.2009 року свідок пояснила, що вона такої згоди не давала і з якої причини її підпис завірений головою квартального комітету № 102 вона не знає.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 21.10.1992 року належить 37/100 частин житлового будинку АДРЕСА_2. Згідно цьому договору, дарувач ОСОБА_5 передала у власність позивача 37/100 частин спірного житлового будинку, а саме: кухню 2-1 =10,7 кв.м., кімнату 2-2=18,4 кв.м., службову прибудову а, водопровід № 4, паркан № 1. Власницею 63/100 частин житлового будинку АДРЕСА_2 є відповідачка ОСОБА_3 на підставі договору довічного утримання від 13.11.2002 року.
В технічному паспорті на вказаний житловий будинок АДРЕСА_2 станом на 1989 р., на 01.07.1992 р., 04.10.2002 р. розміри кухні 1-3 вказані 2,25 м х 5,07 м, згідно листу виконкому Ради районної Ради народних депутатів на ім'я начальника ОП «ЗМБТІ» від 08.09.1992 року № 193 розмір кухні 2-1 складає 2,25м х 5,07м.
В постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 04.12.2009 року вказано, що розглянув матеріали ЖРЗПЗ № 15013 від 26.11.2009 року, Ради ЗМУ ГУВС України в Запорізькій області встановлено, що ОСОБА_6 26.11.2009 року самовільно без законних підстав зруйнував стіну в будинку АДРЕСА_2.
Таким чином, пояснення позивача повністю підтверджуються документами, долученими до матеріалів справи.
Ст. 321 ЦК передбачає, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно обмежений у його здійсненні.
Згідно з ч.3 ст.386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
Відповідно ст. 391 ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Частина 1 ст. 1167 ЦК передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.
Під час розгляду справи було встановлено, що відповідачка дійсно перешкоджала ОСОБА_1 у користуванні його власністю, а саме кухнею 1-3 у належній йому на праві власності частині будинку АДРЕСА_2. Позивач відновив місце розташування стіни, встановив її відповідно до умов договору дарування та технічній документації на будинок. Доводи відповідачка про те, що позивач захопив частину її кімнати, а тому вона правомірно поламала встановлену ним стіну, суд оцінює критично, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а саме технічним паспортом та нотаріально завіреним договором дарування, в яких чітко зазначені розміри кімнат та розташування стін.
З врахуванням наведених вище обставин суд вбачає підстави для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 319, 321, 386, 387, 400, 1167, 1190 ЦК Украины, ст. ст. 13, 50 Закону України «Про власність», п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22..12.1995 г. «Про судову практику у справах про захист права приватної власності», ст. ст. 10, 59, 60, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком, 3-я особа ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у відновленні стіни у житловому будинку АДРЕСА_2 між кухнею 2-1 (належній позивачу) та кімнатою 1-3 (належній відповідачці) на місці, передбаченому у технічному паспорті на житловий будинок, відновив кухню 2-1 згідно з розмірами 5,07м х 2,25м.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1000 грн. в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди, 45 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування судових витрат.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення апеляційної скарги.
Суддя В.С. Кляшторний