Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел. 32-05-11 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
03 квітня 2024 рокуСправа № 912/170/23
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Кабакової В.Г., розглянув у засіданні суду заяву про покладення субсидіарної відповідальності у справі №912/170/23
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Біонік Агро", вул. Незалежності України, буд. 17, смт. Олександрівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27300, і.к. 40268969
Представники (в режимі відеоконференції)
ліквідатор арбітражний керуючий Сольський В.С.,
від кредитора (ТОВ "Аграрно-хімічна компанія") - Єрмоленко Д.Ю. адвокат, ордер серії АІ №1308178 від 09.02.23,
Постановою від 29.06.2023 суд визнав ТОВ "Біонік Агро" банкрутом. Відкрив ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 29.06.2024. Ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого Сольського В.С. Зобов'язав ліквідатора, арбітражного керуючого Сольського В.С. за результатами проведеної роботи у строк до 29.06.2024 надати до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс у відповідності до вимог статті 65 Кодексу України з процедур банкрутства. Затвердив звіт про нарахування грошової винагороди та витрат розпорядника майна, арбітражного керуючого Сольського В.С. в сумі 66 760,65 грн грошової винагороди.
30.06.2023 (номер публікації: 70912, дата публікації на сайті: 30.06.2023 15:51) на офіційному вебпорталі Судової влади України офіційно оприлюднене повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ТОВ "Біонік Агро".
11.12.2023 через систему "Електронний суд" та 19.12.2023 засобами поштового зв'язку ліквідатор, арбітражний керуючий Сольський В.С. подав суду заяву №01/11-12/23 від 11.12.2023 про покладення субсидіарної відповідальності по зобов'язаннях ТОВ "Біонік Агро" на ОСОБА_1 та стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 21 289 028,39 грн.
Ухвалою від 18.12.2023 суд призначив заяву від 11.12.2023 ліквідатора, арбітражного керуючого Сольського В.С. про покладення субсидіарної відповідальності по зобов'язаннях боржника на 18.01.2024 о 14:00 год, запропонував учасникам справи надати письмові пояснення, витребував інформацію від ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою від 18.01.2024 суд оголосив перерву в засіданні суду до 05.02.2024 о 14:00 год.
29.01.2024 через систему "Електронний суд" ліквідатор, арбітражний керуючий Сольський В.С. подав суду проміжний звіт.
30.01.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 надав суду повідомлення №6/1209 від 30.01.2024, про те що ОСОБА_1 не призивався на військову службу.
01.02.2024 через систему "Електронний суд" ліквідатор, арбітражний керуючий Сольський В.С. подав суду додаткові пояснення до заяви про покладення субсидіарної відповідальності.
Ухвалою від 05.02.2024 суд оголосив перерву в засіданні суду до 14.03.2024 о 14:00 год.
16.02.2024 через систему "Електронний суд" ліквідатор, арбітражний керуючий Сольський В.С. подав суду проміжний звіт про проведену роботу.
05.03.2024 через систему "Електронний суд" ліквідатор, арбітражний керуючий Сольський В.С. подав суду проміжний звіт про проведену роботу.
12.03.2024 через систему "Електронний суд" ліквідатор, арбітражний керуючий Сольський В.С. подав суду заяву про надання протоколу комітету кредиторів ТОВ "Біонік Агро".
13.03.2024 через систему "Електронний суд" ТОВ "Аграрно-хімічна компанія" подало суду заперечення щодо заяви про покладення субсидіарної відповідальності.
14.03.2024 через систему "Електронний суд" ліквідатор, арбітражний керуючий Сольський В.С. подав суду додаткові пояснення до заяви, де зазначив, що загальна сума визнаних судом вимог кредиторів до боржника складає 12 530 679,29 грн.
В засіданні суду 14.03.2024 суд оголосив перерву до 03.04.2024 о 14:00 год.
В засіданні суду 03.04.2024 ліквідатор, арбітражний керуючий Сольський В.С. підтримав заяву про покладення субсидіарної відповідальності. Кредитор ТОВ "Аграрно-хімічна компанія" заперечив проти задоволення заяви ліквідатора. ОСОБА_1 своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду не скористався, уповноважених представників не направив.
Судом вчинені всі належні дії для повідомлення ОСОБА_1 про призначене судове засідання - ухвали суду від 18.12.2023, 18.01.2024, 05.02.2024, 14.03.2024 направлено на адресу його місцезнаходження, яка також підтверджена відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 65-66 т. 5), а саме: АДРЕСА_1 .
Зазначені ухвали направлено рекомендованим листом з повідомленням з позначкою "Судова повістка".
Органом поштового зв'язку повернуто на адресу суду конверт з вкладенням (ухвала по справі) з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до п. 99-2 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, з урахуванням того, що суд не визнавав обов'язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для розгляду, суд вважає можливим розглянути заяву за наявними матеріалами за участі ліквідатора банкрута та відсутності інших представників учасників справи.
Розглядаючи заяву ліквідатора, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
У заяві від 11.12.2023 ліквідатор банкрута зазначив, що наявні підстави для застосування субсидіарної відповідальності у справі №912/170/23 про банкрутство ТОВ "Біонік Агро", а саме:
- після виникнення у боржника заборгованості перед ГУ ДПС у Кіровоградській області на суму 2 772 757,00 грн та штрафних санкцій на суму 693 189,00 грн, а також зобов'язання з оплати ПрАТ "Лебединський насіннєвий завод" боргу в розмірі 3 107 126,29 грн, згідно виписок про рух коштів на рахунку банкрута в АТ ПУМБ за 2021-2022 р.р., боржником здійснено платежі на користь інших контрагентів. Відтак боржник оплатив іншим особам у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна (абз. 5 ч. 1 ст. 42 КУзПБ);
- боржник уклав ряд угод про передачу в суборенду земельних ділянок, тобто позбувся речових прав на земельні ділянки у період наявності заборгованості перед кредиторами.
Також ліквідатор зазначає, що здійснити аналіз фінансово-господарського стану банкрута на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства у відповідності до вимог Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 № 1361) не вбачається за можливе. Керівником банкрута документацію підприємства ліквідатору не передано, запити арбітражного керуючого залишено без відповіді та задоволення. ГУ статистики у Кіровоградській області та ГУ ДПС у Кіровоградській області на запити арбітражного керуючого надано лише деякі копії фінансової звітності за формою 1-м (баланс) та 2-м (звіт про фінансові результати) за 2020 р., І півріччя 2021 р. та повідомлено, що іншу звітність банкрут не подавав.
Окрім того у додаткових поясненнях до заяви ліквідатор банкрута вказав, що на його запит з ГУ ДПС у Кіровоградській області отримано копію постанови Ленінського районного суду міста Кіровограда від 11.02.2022 у справі 405/8206/21, винесену за результатами розгляду Протоколу про адміністративне правопорушення №000929 від 16.11.2021 Головного управління ДПС у Кіровоградській області, та копію постанови Ленінського районного суду міста Кіровограда від 06.09.2021 у справі 405/8206/21, винесену за результатами розгляду Протоколу про адміністративне правопорушення №000917 від 02.08.2021 Головного управління ДПС у Кіровоградській області.
Відповідно до постанови від 11.02.2022 керівника ТОВ "Біонік Агро" ОСОБА_1., РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП. Вказаною статтею передбачено відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку.
Відповідно постанови від 06.09.2021 провадження в справі про адміністративне правопорушення закрито. Однак, з мотивувальної частини вбачається, що директором ТОВ "Біонік Агро" ОСОБА_1. не забезпечено збереження документів бухгалтерського обліку ТОВ "Біонік агро" за період 2020 року та січень-квітень 2021 року, що встановлено протоколом про адміністративне правопорушення.
Ліквідатор відмічає, що з банківських виписок АТ ПУМБ по рахунку боржника вбачається, що в грудні 2021 року - січні 2022 року здійснено сплату адміністративного збору за держ. реєстрацію речових прав на загальну суму 68 730,00 грн; 07.12.2021 проведено оплату на суму 101 936,00 грн на користь ТОВ "Вагнер стандарт" ("Оплата за продукцію згідно рах.. № 21/03 від 07.12.2021"); 21.12.2021 здійснено виплату 20 300,00 грн на користь ТОВ ЗТК ЛІДЕР ТРЕЙД "Повернення поворотної фінансової допомоги згідно дог. №01052021 від 14.05.2021 року, без ПДВ"; 09.02.2022 проведено оплату 3978,47 грн на користь Дніпропетровська філія АТ "Укртелеуом" ("Оплата за оренду комерційного майна згідно рах. № 12Е001/21-2 від 31.01.2022 року"); 09.02.2022 проведено оплату 20 000,00 грн на користь ТОВ ЗТК ЛІДЕР ТРЕЙД ("Повернення поворотної фінансової допомоги згідно дог. № 01052021 від 14.05.2021 року").
Так, вирішуючи питання про покладання субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника, суд враховує зміст та умови застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство.
Загальні умови для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства.
Згідно статті 1 КУзПБ банкрутство визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.
Частиною 1 ст. 619 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
Згідно з частиною 1 ст. 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб'єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.
Законом, який передбачає поряд з відповідальністю боржника додаткову (субсидіарну) відповідальність іншої особи, є Кодекс України з процедур банкрутства.
Так, частиною 2 ст. 61 КУзПБ встановлено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
Можливістю подання в межах справи про банкрутство заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства, наділений виключно ліквідатор банкрута. Виявлення ознак доведення до банкрутства юридичної особи - боржника покладено саме на ліквідатора банкрута, що пов'язано з виконанням ним своїх повноважень.
Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, за наявності підтвердження вини зазначених осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.
Згідно позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 11.02.2021 у справі № 911/1423/19 суть принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі полягає в тому, що обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення та повернення в ліквідаційну (конкурсну) масу всього майна (майнові права, законні очікування) боржника. До складу майна боржника слід віднести також майнові права, які виникають у зв'язку з визнанням угод недійсними в порядку статті 42 КУзПБ. Зокрема, до законних очікувань слід віднести субсидіарну відповідальності третіх осіб, засновників, керівників боржника та інших осіб за доведення боржника до банкрутства або у разі його банкрутства з вини цих осіб (частина друга статті 61 КУзПБ).
Положення частини другої статті 61 КУзПБ не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, тому саме детальний аналіз ліквідатором фінансового стану банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство дасть змогу ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, щодо доведення до банкрутства юридичної особи (позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 24.02.2021 у справі № Б8/191-10).
Обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі). Наведений висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №927/1191/14.
Для оцінки судом повноти здійснених ліквідатором дій під час ліквідаційної процедури у звіті ліквідатора обов'язково має міститися розділ щодо здійснених ним заходів щодо виявлення ознак доведення підприємства до банкрутства та, як наслідок, встановлення наявності чи відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на засновників (учасників, акціонерів) або третіх осіб на підставі частини другої статті 61 КУзПБ.
Відповідно до висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 22.04.2021 у справі №915/1624/16 субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, за наявності підтвердження вини зазначених осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона правопорушення.
Згідно правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постановах від 02.03.2021 у справі № 906/904/16, від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11 визначене частиною п'ятою статті 41 Закону про банкрутство (частина друга статті 61 КУзПБ) господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони).
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у цьому випадку - права кредиторів на задоволення їх вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені через відсутність майна у боржника.
Об'єктивну сторону такого правопорушення становлять дії або бездіяльність певних фізичних осіб, пов'язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів. На відміну від Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, у положеннях яких законодавець чітко визначив диспозицію кримінального та адміністративного порушення з доведення до банкрутства та фіктивного банкрутства, частина друга статті 61 КУзПБ має власну диспозицію (зміст) правопорушення: "банкрутство боржника з вини його засновників чи інших осіб, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника…".
Суб'єктами правопорушення є особи визначені частиною другою статті 61 КУзПБ.
Суб'єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб'єкта правопорушення).
Однак законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність становлять об'єктивну сторону такого правопорушення. При вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб'єктом звернення (ліквідатором) і, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають братися до уваги також положення частини першої статті 215 ГК України, з огляду на які такими діями можуть бути:
1) вчинення суб'єктами відповідальності будь-яких дій, спрямованих на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;
2) прийняття суб'єктами відповідальності рішення про виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника щодо його інших зобов'язань;
3) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівок про вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника.
Подібні правові висновки сформульовані у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі №923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 22.04.2021 у справі №915/1624/16.
Установлення причинно-наслідкового зв'язку між винними діями/бездіяльністю суб'єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у нього активів для задоволення вимог кредиторів, визнаних у процедурі банкрутства) належить до об'єктивної сторони цього правопорушення, обов'язок доведення якого покладається на ліквідатора.
Оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб'єктів відповідальності щодо покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, суд має відмежовувати дії суб'єктів відповідальності, які належать до ризиків підприємницької діяльності, від винних дій таких суб'єктів, що мали наслідком настання неплатоспроможності боржника та відсутність активів на задоволення вимог кредиторів (стаття 42 ГК України).
Час, що минув з дати припинення повноважень суб'єктів відповідальності до дати порушення справи про банкрутство боржника, не є вирішальним чинником, що впливає на встановлення складу об'єктивної сторони правопорушення, однак має враховуватися судами поряд з іншими обставинами справи при встановленні причинно-наслідкового зв'язку між винними діями суб'єкта відповідальності та настанням негативних наслідків у боржника, які є підставою субсидіарної відповідальності (зокрема, встановлення обставин щодо можливості усунення таких негативних наслідків іншими посадовими особами боржника, які були наділені управлінськими функціями щодо боржника після припинення повноважень суб'єкта відповідальності, однак не вчинили належних дій з усунення негативних наслідків).
До суб'єктів субсидіарної відповідальності слід віднести осіб, які отримали істотний актив боржника на підставі актів, рішень, правочинів тощо, прийнятих засновниками чи керівником боржника на шкоду його інтересам та кредиторів, які можуть виражатися, зокрема, у:
- прийнятті ключових ділових рішень з порушенням принципів добросовісності та розумності, в тому числі узгодження, укладення або схвалення правочинів на завідомо невигідних умовах або з особами завідомо нездатними виконати свої зобов'язання ("фірмами-одноденками" тощо);
- наданні вказівок з приводу вчинення явно збиткових операцій;
- призначенні на керівні посади осіб, результат діяльності яких явно не відповідає інтересам юридичної особи;
- створенні і підтриманні такої системи управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам;
- використанні документообігу, який не відображає реальних господарських операцій;
- отриманні такими особами істотних переваг з такої системи організації підприємницької діяльності, яка спрямована на перерозподіл (в тому числі за допомогою недостовірного документообігу) сукупного доходу, отримуваного від здійснення діяльності особами, об'єднаними спільним інтересом (наприклад, єдиним виробничим циклом), на користь цих осіб з одночасним акумулюванням на стороні боржника основного боргового навантаження;
- використанні і розпорядженні майном боржника як своїм особистим, нехтуючи інтересами кредиторів;
- вчиненні інших юридичних дій, що не відповідають принципу добросовісності в комерційній (діловій) практиці тощо.
Для визначення статусу особи як відповідача за субсидіарною відповідальністю за зобов'язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд, розглядаючи заяву про притягнення до субсидіарної відповідальності та з'ясовуючи наявність підстав для покладення на цих осіб такої відповідальності, - дослідити сукупність правочинів та інших операцій, здійснених під впливом осіб, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію фактичного банкрутства боржника.
Крім того, для покладення субсидіарної відповідальності на керівника боржника передусім слід визначитися з питаннями, чи є керівник одноосібним виконавчим органом товариства та які саме його дії/бездіяльність або укладені ним правочини призвели до виникнення непогашеної заборгованості перед кредиторами.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 923/590/18, від 01.10.2020 у справі №914/3120/15.
Розмір вимог ліквідатора до третіх осіб, які згідно із законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства, за приписами абзацу першого частини другої статті 61 КУзПБ визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
Вартість майна, яке було виведено з активів боржника, не впливає на розмір субсидіарної відповідальності, а його визначенню передує формування ліквідаційної маси.
Згідно правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 17.06.2020 у справі № 924/669/17 ліквідатор за наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі подає заяву про покладення субсидіарної відповідальності не раніше, ніж після завершення реалізації об'єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення такої реалізації у ліквідаційній процедурі, за наявності обставин недостатності повного погашення кредиторської заборгованості банкрута.
У ліквідаційній процедурі завданням ліквідатора є не просто констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута. Тому ліквідатор у звіті має довести, що його дії мали саме мету пошуку і виявлення майна банкрута, а під час ліквідаційної процедури він має вчиняти обґрунтовані і логічні дії, а також подавати запити до відповідних органів з урахуванням минулої діяльності банкрута.
Розгляд ліквідатором питання про наявність чи відсутність підстав для подання заяви про покладення субсидіарної відповідальності, а також оцінка господарським судом таких дій ліквідатора обов'язково повинні бути відображені в ухвалі про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу.
При цьому звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, складений відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 №14, не становить безумовний доказ доведення боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, у тому числі й цього звіту, який є лише одним із засобів доказування (подібний за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16, від 23.06.2022 у справі № 904/3551/20, від 03.11.2022 у справі № 908/2694/20, від 08.12.2022 у справі № 904/4387/19).
Згідно правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 01.06.2021 у справі №911/2243/18 заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана ліквідатором до суду в разі, коли буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.
Ліквідатор за наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, подає таку заяву (про покладення субсидіарної відповідальності) не раніше ніж після завершення реалізації об'єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення такої реалізації у ліквідаційній процедурі при наявності обставин недостатності повного погашення кредиторської заборгованості банкрута (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 922/2391/16, від 02.09.2020 у справі № 923/1494/15, 24.02.2021 у справі № 902/1129/15 (902/579/20), від 23.06.2022 у справі № 904/3551/20).
Суд встановив, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Біонік Агро" зазначено, що кінцевим бенефеціаром, засновником є ОСОБА_1 , тип бенефіціарного володіння - прямий вирішальний вплив, розмір частки якого становить 100, керівником юридичної особи є - ОСОБА_1 .
Відтак ОСОБА_1 є одноосібним виконавчим органом товариства.
Встановлюючи наявність складу господарського правопорушення у діях керівника банкрута ОСОБА_1 , господарський суд зазначає, що з матеріалів справи вбачаються його дії на шкоду інтересам ТОВ "Біонік Агро" та його кредиторів, які виражаються у:
- використанні керівником ОСОБА_1 документообігу, який не відображає реальних господарських операцій. Із складеного Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області Акта від 09.11.2021 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Біонік Агро" (код ЄДРПОУ 40268969) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2021 року від'ємного значення з податку на додану вартість, вбачається встановлення нереальності здійснених операцій з придбання ТОВ "Біонік Агро" газу скрапленого внаслідок відсутності фактичного його використання у господарській діяльності та відсутності умов для його зберігання; порушення вимоги п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-У1 (із змінами та доповненнями) внаслідок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціях з придання газу скрапленого; ненадання контролюючому органу бухгалтерської документації товариства та первинних документів. Також податковим органом за результатами перевірки встановлено завищення показників податкового кредиту за вересень 2017 року на суму 269066 грн, жовтень 2017 року на суму 197722 грн, листопад 2017 року на суму 35697 грн, грудень 2017 року на суму 28440 грн, січень 2018 року на суму 18617 грн, лютий 2018 року на суму 7896 грн, березень 2018 року на суму 26861 грн, квітень 2018 року на суму 15477 грн, травень 2018 року на суму 15477 грн, червень 2018 року на суму 15477 грн, липень 2018 року на суму 15477 грн, серпень 2018 року на суму 15477 грн, вересень 2018 року на суму 15477 грн, жовтень 2018 року на суму 15477 грн, листопад 2018 року на суму 15477 грн, грудень 2018 року на суму 15477 грн, січень 2019 року на суму 15477 грн, лютий 2019 року на суму 15477 грн, березень 2019 року на суму 15477 грн, квітень 2019 року на суму 15477 грн, травень 2019 року на суму 15477 грн, червень 2019 року на суму 15477 грн, липень 2019 року на суму 15477 грн, серпень 2019 року на суму 15477 грн, вересень 2019 року на суму 15477 грн, жовтень 2019 року на суму 16613 грн, листопад 2019 року на суму 46925 грн, грудень 2018 року на суму 10949 грн, січень 2020 року на суму 10944 грн, лютий 2020 року на суму 32716 грн, березень 2020 року на суму 869667 грн, квітень 2020 року на суму 1214635 грн, травень 2020 року на суму 1294346 грн, червень 2020 року на суму 1328484 грн, липень 2020 року на суму 1485315 грн, серпень 2020 року на суму 1622857 грн, вересень 2020 року на суму 2283393 грн, жовтень 2020 року на суму 2449434 грн, листопад 2020 року на суму 2335190 грн, грудень 2020 року на суму 2573254 грн, січень 2021 року на суму 515503 грн, лютий 2021 року на суму 883795 грн, березень 2021 року на суму 2004466 грн;
- використанні майна (грошових коштів) товариства, нехтуючи інтереси кредиторів, що виразилось у здійсненні платежі на користь інших контрагентів, в той час як у боржника виникла заборгованість перед ГУ ДПС у Кіровоградській області на суму 2 772 757,00 грн та штрафних санкцій на суму 693 189,00 грн, а також зобов'язання з оплати ПрАТ "Лебединський насіннєвий завод" боргу в розмірі 3 107 126,29 грн. З банківських виписок АТ ПУМБ по рахунку боржника вбачається, що в грудні 2021 року - січні 2022 року здійснено сплату адміністративного збору за держ. реєстрацію речових прав на загальну суму 68 730,00 грн; 07.12.2021 проведено оплату на суму 101 936,00 грн на користь ТОВ "Вагнер стандарт" ("Оплата за продукцію згідно рах.. № 21/03 від 07.12.2021"); 21.12.2021 здійснено виплату 20 300,00 грн на користь ТОВ ЗТК ЛІДЕР ТРЕЙД "Повернення поворотної фінансової допомоги згідно дог. №01052021 від 14.05.2021 року, без ПДВ"; 09.02.2022 проведено оплату 3978,47 грн на користь Дніпропетровська філія АТ "Укртелеком" ("Оплата за оренду комерційного майна згідно рах. № 12Е001/21-2 від 31.01.2022 року"); 09.02.2022 проведено оплату 20 000,00 грн на користь ТОВ ЗТК ЛІДЕР ТРЕЙД ("Повернення поворотної фінансової допомоги згідно дог. № 01052021 від 14.05.2021 року"). Такими діями боржник здійснив оплати іншим особам у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна;
- неподанні податкової та іншої звітності товариства після І півріччя 2021 р.;
- вчиненні керівником ОСОБА_1 інших нераціональних управлінських рішень та дій, що не відповідають принципу добросовісності в комерційній (діловій) практиці та, які вплинули на виробничу, торгівельну або іншу статутну діяльність товариства, чим було суттєво збільшена кредиторська заборгованість боржника, зокрема у отриманні та наданні безвідсоткової фінансової допомоги у 2021-2022 роках за угодами з ТОВ ЗТК ЛІДЕР ТРЕЙД, ФГ Віра, ТОВ Кул Тауер, ОСОБА_2 , що вбачається з банківських виписок АТ ПУМБ по рахунку боржника вбачається, що в грудні 2021 року - січні 2022 року, за результатами чого боржник передав з рахунку 2 130 900,00 грн, а отримав на рахунок 841400,00 грн, а саме:
06.01.21 боржник передав ТОВ "ЗТК Лідер Трейд 2020" 1550,00 грн "повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору №ФП-1603/20 від 16.03.2020",
14.01.21 боржник передав ОСОБА_2 200 000,00 грн "повернення поворотної фінансової допомоги згідно договору №-2403-20 від 24.03.2020",
14.01.21 боржник передав ТОВ "ЗТК Лідер Трейд 2020" 400 000,00 грн "повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору №ФП-1603/20 від 16.03.2020",
14.01.21 боржник передав ТОВ "ЗТК Лідер Трейд 2020" 200 000,00 грн "повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору №ФП-1603/20 від 16.03.2020",
20.01.21 боржник передав ТОВ "ЗТК Лідер Трейд 2020" 20 000,00 грн "повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору №ФП-1603/20 від 16.03.2020",
22.02.21 боржник передав ТОВ "ЗТК Лідер Трейд 2020" 400 000,00 грн "повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору №ФП-1603/20 від 16.03.2020",
22.02.21 боржник передав ТОВ "ЗТК Лідер Трейд 2020" 8 200,00 грн "надання поворотної фінансової допомоги згідно договору №220720 від 22.07.2020",
боржник отримав 100 000,00 грн 03.03.21 від ТОВ "ЗТК Лідер Трейд 2020" "повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору №ФП-1603/20 від 16.03.2020",
05.03.21 боржник передав ТОВ "ЗТК Лідер Трейд 2020" 6 800,00 грн "надання поворотної фінансової допомоги згідно договору №220720 від 22.07.2020",
05.05.21 боржник передав ТОВ "ЗТК Лідер Трейд 2020" 232 050,00 грн "повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору №ФП-1603/20 від 16.03.2020",
боржник отримав 190 000,00 грн 14.05.21 від ТОВ "ЗТК Лідер Трейд 2020" "надання поворотної фінансової допомоги згідно договору №01052021 від 14.05.2021",
боржник отримав 2 000,00 грн 21.05.21 від ТОВ "ЗТК Лідер Трейд 2020" "надання поворотної фінансової допомоги згідно договору №01052021 від 14.05.2021",
боржник отримав 7 000,00 грн 21.05.21 від ТОВ "ЗТК Лідер Трейд 2020" "надання поворотної фінансової допомоги згідно договору №01052021 від 14.05.2021",
01.06.21 боржник передав ТОВ "ЗТК Лідер Трейд 2020" 100 000,00 грн "повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору №ФП-1603/20 від 16.03.2020",
боржник отримав 82 000,00 грн 07.07.21 від ТОВ "ЗТК Лідер Трейд 2020" "надання поворотної фінансової допомоги згідно договору №01052021 від 14.05.2021",
23.07.21 боржник передав ТОВ "Кул тауер" 162 000,00 грн "надання поворотної фінансової допомоги згідно договору №23072021 від 23.07.2021",
27.07.21 боржник передав ТОВ "ЗТК Лідер Трейд 2020" 350 000,00 грн "повернення поворотної фінансової допомоги згідно дог. №01052021 від 14.05.2021",
10.08.21 боржник передав ТОВ "ЗТК Лідер Трейд 2020" 10 000,00 грн "повернення поворотної фінансової допомоги згідно дог. №01052021 від 14.05.2021",
боржник отримав 40 000,00 грн 10.09.21 через касу банку "поворотня безвідсоткова фінансова допомога зг дог ФП-1009/21 від 10.09.2021",
боржник отримав 400 000,00 грн 13.10.21 від ФГ "Віра" "повернення поворотної безвідсоткової фін. допомоги згідно договору №Ф-0812-20 від 08.12.2020",
боржник отримав 13 500,00 грн 10.11.21 через касу банку "фінансова допомога зг.догов. №10/11 від 10.11.2021",
боржник отримав 4 700,00 грн 10.11.21 через касу банку "фінансова допомога зг.догов. №10/11 від 10.11.2021",
21.12.21 боржник передав ТОВ "ЗТК Лідер Трейд 2020" 20 300,00 грн "повернення поворотної фінансової допомоги згідно дог. №01052021 від 14.05.2021",
боржник отримав 19.01.22 через касу банку 12 200,00 грн "фінансова допомога за договором №3 від 10.01.2022",
09.02.22 боржник передав ТОВ "ЗТК Лідер Трейд 2020" - 20 000,00 грн "повернення поворотної фінансової допомоги згідно дог. №01052021 від 14.05.2021".
Суд зазначає, що відповідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-ХІУ (із змінами та доповненнями) (далі - Закон України №996-ХІУ) для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні:
бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;
внутрішньогосподарський (управлінський) облік - система збору, обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством;
господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства;
первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно статті 8 Закону України №996-ХІУ керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.
Головний бухгалтер або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства:
забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;
організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.
Статтею 9 Закону України №996-ХІУ передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Однак керівником банкрута ОСОБА_1 не дотримано вищевикладеного порядку ведення бухгалтерської звітності товариства.
Водночас, за результатами процедур розпорядження майном та ліквідаційної процедури арбітражним керуючим Сольським В.С. жодних активів банкрута не виявлено, а колишній директор товариства ухиляється від передачі документації та активів банкрута.
Разом з тим кредитор ТОВ "Аграрно-хімічна компанія" подало суду 13.03.2024 заперечення проти покладення субсидіарної відповідальності з таких підстав:
"За результатами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна отримано інформацію, Кредитором отримано інформацію, що не знайдено об'єктів нерухомого майна, в т.ч. земельних ділянок, що перебувають у власності чи в користуванні ОСОБА_1 .
В той же час в реєстрі міститься запис про обтяження всього нерухомого майна ОСОБА_1 , здійснене ще 13.09.2022 р. приватним виконавцем Роткевич І.В. на підставі постанови про арешт майна боржника у рамках виконавчого провадження НОМЕР_2, відкритого 13.09.2022 р. (інформація з реєстрів додається).
Вказане виконавче провадження до сьогодні відкрите та перебуває на виконанні у приватного виконавця Роткевич І.В. (витяг з АСВП додається).
Боржником у вказаному ВП НОМЕР_2 являється ОСОБА_1 , а Стягувачем - ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД", яке до недавна було одним із кредиторів банкрута ТОВ "Біонік Агро".
За наслідками аналізу інформації, відображеної в ухвалі Полтавського апеляційного суду у справі № 814/250/22, якою задоволено заяву ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 15.02.2022 року у справі № 1/318, сума стягнення з Боржника - ОСОБА_1 на користь стягувача - ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" становить 9 915 264,00 грн. (ухвала додається).
Вказаний борг виник у ОСОБА_1 , як єдиного учасника ТОВ "Біонік Агро", у зв'язку з підписанням 26.05.2021 р. договору поруки з ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД", згідно з яким ОСОБА_1 виступив поручителем та поручився за своєчасне та належне виконання зобов'язань ТОВ "Біонік Агро" за договором поставки перед ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД".
Тобто, зважаючи на суми заборгованості учасника та директора ТОВ "Біонік Агро" в рамках ВП НОМЕР_2, яке до цього часу не завершено, та враховуючи відсутність будь-якого нерухомого майна, перспективи субсидіарної відповідальності та стягнення боргів товариства з його учасника і директора, є досить примарними.
При цьому слід врахувати, що місцезнаходження ОСОБА_1 , а також засоби зв'язку з ним, не відомі жодному з кредиторів та ліквідатору".
В той же час з Протоколу засідання комітету кредиторів №01/2024 від 06.03.2024 (а.с. 63-65 т. 6), поданого суду 12.03.2024 ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Сольським В.С., вбачається, що комітет кредиторів не прийняв рішення про подання ліквідатором до суду заяви про відкликання заяви про покладення субсидіарної відповідальності на керівника та засновника ТОВ "Біонік Агро" (четверте питання).
Щодо твердження ліквідатора про передачу боржником в суборенду земельних ділянок, суд зазначає таке.
Положення статті 759 ЦК України, статті 93 Земельного кодексу України, статті 13 Закону України "Про оренду землі" дають підстави для висновку про те, що договір оренди земельної ділянки є двостороннім правочином, сторонами якого є орендар (користувач) та орендодавець (власник майна).
З матеріалів справи вбачається, що боржник у цій справі не є власником майна, а є користувачем земельних ділянок. Права щодо орендованого майна безпосереднього наявні у власника відповідних земельних ділянок відповідно до положень статті 78 ЗК України. Власник орендованого майна не повинен нести відповідальність за помилки та недобросовісну поведінку орендаря.
У цьому випадку у зобов'язаннях, які виникли у боржника перед кредиторами, безпосередній власник не є поручителем, його майно не було обтяжене заставою чи іпотекою. Тому власник орендованого майна у цьому випадку не повинен відповідати за зобов'язаннями боржника перед третіми особами за рахунок власного майна, а наявність у боржника (ТОВ "Біонік Агро") заборгованості перед третіми особами не повинна створювати умови, за яких власник земельної ділянки буде позбавлений можливості користуватися, володіти та розпоряджатися належним йому майном.
За положеннями ст. 62 КУзПБ ліквідаційна маса визначається як усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання.
Разом з тим з матеріалів справи не вбачається, що земельні ділянки, які передані боржником в суборенду, є власністю боржника чи належить йому на праві повного господарського відання, тому, орендовані земельні ділянки (чи грошові кошти в межах її вартості) не можуть бути повернуті боржнику в його ліквідаційну масу.
Аналогічна позиція викладена постанова Верховним Судом у постанові від 06.07.2021 у справі № 923/278/17.
Із проміжного звіту ліквідатора арбітражного керуючого Сольського В.С., поданого суду 29.01.2024, вбачається відсутність у банкрута грошових коштів, майна, товарно-матеріальних цінностей та інших оборотних засобів. Тому розмір вимог за субсидіарною відповідальністю, з урахуванням додаткових пояснень ліквідатора банкрута від 14.03.2024, становить різницю між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою, тобто 12 530 679,29 грн.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2021 у справі № 814/803/17 визначальним принципом господарського судочинства є змагальність сторін.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (правова позиція Верховного Суду викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18).
Визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до частини 2 статті 61 КУзПБ та з урахуванням положень статті 74, 76, 77 ГПК України причинно-наслідкового зв'язку між винними діями/бездіяльністю суб'єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів) обов'язок чого покладається на ліквідатора. Встановлення такого причинно-наслідкового зв'язку також належить до об'єктивної сторони цього правопорушення (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/21232/16, від 14.07.2020 у справі №904/6379/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17).
Крім того, для визначення статусу особи як відповідача за субсидіарною відповідальністю за зобов'язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд, розглядаючи заяву про притягнення до субсидіарної відповідальності та з'ясовуючи наявність підстав для покладення на цих осіб такої відповідальності, - дослідити сукупність правочинів та інших операцій, здійснених під впливом осіб, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію фактичного банкрутства боржника.
Кодексом України з процедур банкрутства (статті 61, 62, 65) передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору під час ліквідаційної процедури, та перелік додатків, які долучаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів). Подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій під час ліквідаційної процедури. Обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).
Для оцінки судом повноти здійснених ліквідатором дій під час ліквідаційної процедури у звіті ліквідатора обов'язково має міститися розділ щодо здійснених ним заходів щодо виявлення ознак доведення підприємства до банкрутства та, як наслідок, встановлення наявності чи відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на засновників (учасників, акціонерів) або третіх осіб на підставі частини другої статті 61 КУзПБ.
Разом з тим, не передання попереднім керівництвом ліквідатору документації боржника та неподання Товариством з обмеженою відповідальністю "Біонік Агро" фінансової звітності у період за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство призвели до об'єктивної відсутності можливості здійснити проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках Товариства з обмеженою відповідальністю "Біонік Агро". Проте, дані обставини не можуть бути підставою для відмови в притягненні відповідних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника складений у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності не є безумовним доказом доведення боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, так як встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів.
Близький за змістом правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.09.2021 у справі № 910/3438/13.
Особа, яка притягається до субсидіарної відповідальності, повинна доказати відсутність своєї вини.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.10.2019 у справі № 906/904/16.
Проте, у даному випадку, наведені обставини ОСОБА_1 не спростовані належними, допустимими, достовірними, вірогідними доказами в розумінні положень ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.
За таких підстав суд вважає за необхідне задовольнити заяву ліквідатора №01/11-12/23 від 11.12.2023 та покласти субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями ТОВ "Біонік Агро" в розмірі 12 530 679,29 грн на керівника та засновника ОСОБА_1 . Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Біонік Агро" в розмірі 12 530 679,29 грн.
Керуючись ст. 2, 45, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 232- 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Задовольнити заяву ліквідатора арбітражного керуючого Сольського В.С. №01/11-12/23 від 11.12.2023.
2. Покласти субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Біонік Агро" (вул. Незалежності України, буд. 17, смт. Олександрівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27300, і.к. 40268969) в розмірі 12 530 679,29 грн на керівника та засновника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ).
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біонік Агро" (вул. Незалежності України, буд. 17, смт. Олександрівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27300, і.к. 40268969) 12530679,29 грн.
Наказ видати.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
5. Копії ухвали направити ТОВ "Аграрно-хімічна компанія" (до Електронного кабінету), ПрАТ "Лебединський насіннєвий завод" (до Електронного кабінету), ТОВ "ЛНЗ" (adm@lnz.com.ua), ГУ ДПС у Кіровоградській області (до Електронного кабінету), ліквідатору арбітражному керуючому Сольському В.С. (до Електронного кабінету), Головному управлінню ДПС у Волинській області (до Електронного кабінету), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Повний текст ухвали складено 08.04.2024.
Суддя В.Г. Кабакова