вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"08" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 911/865/24
За заявою б/н від 03.04.2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК Фінанс» про забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК Фінанс»
до Бучанської міської ради
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Суддя А.Ю. Кошик
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК Фінанс» б/н від 03.04.2024 року про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК Фінанс» до Бучанської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії (до подання позовної заяви).
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІК Фінанс» в заяві б/н від 03.04.2024 року про вжиття заходів забезпечення позову в якості заходів забезпечення позову просить суд заборонити Бучанській міській раді здійснювати будь-які дії щодо розпорядження, зміни цільового призначення, зміни конфігурації, межі, складу угідь, кадастрових номерів, здійснювати поділ чи об'єднання, передання у власність чи надання в оренду, в тому числі продаж на земельних торгах (аукціоні), інші дії, які можуть стати перешкодою для користування земельною ділянкою за кадастровим номером 3210945300:01:057:0012 площею 3,2989 га або її поділеними частинами земельних ділянок за кадастровими номерами 3210945300:01:057:0002 та 3210945300:01:057:0003 площею 1,1244 га та 2,1745 га відповідно (що були утворені у результаті поділу земельної ділянки площею 3,2989 га з кадастровим номером 3210945300:01:057:0012), які знаходяться за адресою: Київська область, місто Буча, вулиця Інститутська, 17-а.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Так, заявник вказує, що він є власником нерухомого майна (відповідно до Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.05.2021 року, укладеним між ним та третьою особою), під об'єктами якого розташована земельна ділянка з кадастровим номером 3210945300:01:057:0012, за адресою: Київська область, місто Буча, вулиця Інститутська, будинок 17-а, площею 3,2989 га.
В свою чергу Бучанською міською радою вирішено розробити технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 3210945300:01:057:0012 площею 3,2989 га, що розташована по АДРЕСА_1 , на дві земельні ділянки площею 1,1244 га та площею 2,1745 га, а також буде прийнято рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за кадастровим номером 3210945300:01:057:0012 площею 3,2989 га на дві земельні ділянки за кадастровими номерами 3210945300:01:057:0002 та 3210945300:01:057:0003 площею 1,1244 га та 2,1745 га відповідно.
Таким чином, на думку заявника, Бучанською міською радою вчиняються дії щодо поділу земельної ділянки за кадастровим номером 3210945300:01:057:0012 площею 3,2989 га, а також не передачі заявнику як законному власнику нерухомого майна (комплексу будівель та споруд), яке знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 3210945300:01:057:0012 площею 3,2989 га, в оренду вказаної земельної ділянки.
Отже, на думку заявника, своєчасне невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України).
Забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення.
З огляду на зміст ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову полягає у вжитті заходів, необхідних для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.
Зокрема, ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено способи забезпечення позову, серед яких заборона відповідачу вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Згідно з ч. 4 наведеної ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України у п. 2 Постанови № 16 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову та реальність загрози утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Як визначено ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Дослідивши викладені в заяві про забезпечення позову обставини та додані заявником до заяви докази, суд, з урахуванням вищевказаних приписів законодавства, зазначає, що позивачем не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту його прав, саме за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову, та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, які є предметом даного спору.
Суд вказує, що заявником в заяві про забезпечення позову не зазначено та не надано до неї відповідних доказів, які б свідчили, що відповідач має намір вчинити певні дії, спрямовані на перешкоджання для користування земельною ділянкою за кадастровим номером 3210945300:01:057:0012 площею 3,2989 га (зокрема, передання її у власність чи користування іншим особам, та/або зміну цільового призначення земельної ділянки).
Тобто, сам лише факт розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 3210945300:01:057:0012 площею 3,2989 га, що розташована по АДРЕСА_1 та виникнення у зв'язку з цим спору між позивачем та відповідачем з приводу права користування земельною ділянкою не свідчить про намір відповідача передати земельну ділянку у власність чи користування третім особам чи іншим чином розпорядитись вказаною земельною ділянкою до вирішення спору.
При цьому, саме лише посилання позивача в поданій ним заяві про забезпечення позову на потенційну можливість існування загрози того, що в разі прийняття рішення судом його виконання буде неможливим, без наведення належного обґрунтування та без підтвердження таких посилань відповідними доказами не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.
Крім того, суд звертає увагу, що оцінка дій Бучанської міської ради, на незаконності яких наголошує заявник, надається під час розгляду справи по суті на підставі зібраних у підготовчому провадженні доказів.
Таким чином, оцінивши доводи заявника та надані ним докази щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв'язку між заявленими заходами до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зважаючи на необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК Фінанс» б/н від 03.04.2024 року про забезпечення позову.
Частиною 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно з п. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК Фінанс» б/н від 03.04.2024 року про забезпечення позову у справі № 911/865/24 задоволенню не підлягає як не обґрунтована та не доведена.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Ухвалив:
1. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК Фінанс» б/н від 03.04.2024 року про забезпечення позову у справі № 911/865/24.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та відповідно до ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя А.Ю. Кошик