ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.04.2024Справа № 910/20004/23
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" (01011, місто Київ, вулиця Рибальська, будинок 13) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЛД ГРУП" (03680, місто Київ, вулиця Сім'ї Сосніних, будинок 3) про стягнення 138 481,44 грн,
без повідомлення (виклику) сторін,
27.12.2023 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЛД ГРУП" про стягнення 138 481,44 грн та була передана 02.01.2024 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.11.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ХОЛД ГРУП» (надалі - Відповідач/ Абонент) та Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (перейменоване з 01.01.2019 в АТ «Київенерго», та з 09.08.2019 - в АТ «К.ЕНЕРГО»), надалі Постачальник, укладено тимчасовий Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 3050124 (надалі - Договір).
За результатом обміну сторонами договору відповідними листами термін дії договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 16.11.2016 року № 3050124 було продовжено до 15.04.2018, що підтверджується листами ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» від 26.10.2017 № 050 КЕК/15/12/15469 та від 06.02.2018 № 050 КЕК/15/12/4694.
Позивач зазначає, що 25.08.2021 року заборгованість, яка виникла у Відповідача перед АТ «К.Енерго» за тимчасовим Договором про постачання теплової енергії у гарячій воді від 16.11.2016 року № 3050124 була придбана ТОВ «СПОРТСЕРВIС-СТМ» (код ЄДРПОУ 2826328) на аукціоні з придбання майна банкрута-АТ «К.ЕНЕРГО» за лотом № 71, що підтверджується електронним протоколом № UA-PS-2021-08-10-000016-3 від 25.08.2021 року, Актом про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 та витягом з Додатку № 1 до Акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021. (результати аукціону розміщені за посиланням https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2021-08-10-000016-3).
14.09.2021 року ТОВ «СПОРТСЕРВIС-СТМ» на підставі протоколу загальних зборів учасників №1/2021 змінено назву на ТОВ «КИЇВЕНЕРГО-БОРГ».
Враховуючи вищевикладене, ТОВ «КИЇВЕНЕРГО-БОРГ» просить стягнути з відповідача за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 16.11.2016 року № 3050124 заборгованість у розмірі 138 481,44 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
31.01.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач не надавав жодної письмової згоди ПАТ «Київенерго» (перейменоване в АТ «К.ЕНЕРГО») на передачу третій особі права вимоги за договором №3050124 від 16.11.2016. Крім того, позивачем не надано доказів про направлення та отримання відповідачем письмового повідомлення про заміну кредитора.
06.02.2024 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано відповідь на відзив, в якій представник зазначав, що в даному випадку продаж права вимоги здійснювався не за ініціативою сторони договору, а в межах законодавчо визначеної процедури банкрутства боржника. Оскільки правонаступництво відбулося не шляхом укладення договору про відступлення права вимоги, а за результатами проведення електронного аукціону з продажу майна (право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги) в процедурі банкрутства АТ «К.Енерго», тому отримання арбітражним керуючим Паркулабом В.Г. згоди ТОВ «ХОЛД ГРУП» на проведення аукціону з продажу майна банкрута, не було потрібно та не передбачено законодавством України.
Оскільки відповідачем у період за період з 01.02.2018 року по 01.05.2018 року здійснювалося часткове погашення заборгованості на рахунок ПАТ «Київенерго» , то такі дії відповідача свідчать про визнання ним заборгованості.
12.02.2024 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано клопотання на виконання вимог ухвали суду 22.01.2024 відповідно до якого представник зазначив, що вимога про сплату боргу від 25.07.2022 № 1204/1205/1206 була направлена на адресу Відповідача простим поштовим відправленням без видачі розрахункового документа, який доставляється/вручається без розписки, відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою КМУ від 05.03.2009 № 270 зі змінами та доповненнями.
Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
16.11.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ХОЛД ГРУП» та Публічним акціонерним товариством «Київенерго» укладено тимчасовий Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 3050124 (надалі - Договір). Термін дії зазначеного договору було продовжено до 15.04.2018 року на підставі листа ПАТ «Київенерго» від 26.10.2017 № 050 КЕК/15/12/15469 та від 06.02.2018 №050 КЕК/15/12/4694.
Предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, для проведення пусконалагоджувальних робіт, на умовах, передбачених цим Договором (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 2.2.1 договору Енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону: гарячого водопостачання - протягом року: в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору.
Споживач зобов'язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (п. 2.3.1 договору).
Відповідно до пункту 5.1 Договору, облік споживання Абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.
Відповідно до п. 3 звертання-доручення про укладення договору на постачання теплової енергії у гарячій воді облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.
Згідно з п. 5 Додатку №2 до договору споживач, що має будинкові прилади обліку (незалежно від балансової належності приладів обліку теплової енергії), зобов'язаний щомісяця надавати постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в ЦОК за адресою: просп. Голосіївський, 30-Б - не пізніше 1 числа наступного місяця.
Відповідно до п. 5 Додатку №4 до Договору, передбачено, що відповідач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у ЦОК за адресою: просп. Голосіївський, 30-Б
- облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період,
- акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає в РТМ),
- акт виконаних робіт.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилався на те, що відповідач неналежним чином виконував свої зобовязання, внаслідок чого за період з 01.02.2018 по 01.05.2018 утворилась заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.11.2023 року становить 138 481,44 грн.
Відповідач заперечень щодо суми заборгованості до суду не надав.
25.08.2021 року заборгованість, яка виникла у Відповідача перед АТ «К.Енерго» за тимчасовим Договором про постачання теплової енергії у гарячій воді від 16.11.2016 року № 3050124 у розмірі 138 481,44 грн, була придбана ТОВ «Спортсервіс-СТМ» (код 32826328) на аукціоні з придбання майна банкрута - АТ «К.Енерго» за лотом № 71, що підтверджується електронним протоколом № UA-PS-2021-08-10-000016-3 від 25.08.2021, Актом про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 та витягом з Додатку № 1 до Акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021.
14.09.2021 ТОВ «Спортсервіс-СТМ» на підставі протоколу загальних зборів учасників № 1/2021 змінено назву на ТОВ «Київенерго-Борг».
Згідно з Актом про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 до позивача від АТ «К.Енерго» перейшли всі права вимоги дебіторської заборгованості за спожиту теплову енергію за договорами, переліченими в Додатку № 1 до цього акту і жодних обмежень такого переходу прав вимоги вказаним актом не було встановлено.
З огляду на вказане позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 16.11.2016 №3050124 у розмірі 138481,44 грн.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що за умовами договору №3050124 жодна із сторін не мала права передавати свої права та обов'язки за договором іншій стороні без письмової згоди іншої сторони, проте в даному випадку він згоди на передачу права вимоги третій особі за цим договором не надавав, тому позивач несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів того, що відповідачем виконано зобов'язання по сплаті поставленої теплоенергії за договором в повному обсязі суду не надано.
Також матеріали справи не містять й заперечень відповідача щодо суми заборгованості.
Отже, через неналежне виконання відповідачем умов Договору в частині повної оплати за використану теплову енергію, за ним утворилася заборгованість, яка станом на 01.11.2023 року становить 138481,44 грн, що підтверджується довідкою про стан розрахунків за спожиту від АТ «К.Енерго» теплоенергію за Договором №3050124 за період з 01.11.2016 по 01.01.2021, яка підписана директором СВП «Київська енергопостачальна компанія» АТ «К.Енерго» - Л.М. Куніним.
25.08.2021 заборгованість, яка виникла у відповідача перед АТ «К.Енерго» за тимчасовим Договором про постачання теплової енергії у гарячій воді від 16.11.2016 №3050124 у розмірі 138481,44 грн, була придбана ТОВ «Спортсервіс-СТМ» (код 32826328) на аукціоні з придбання майна банкрута - АТ «К.Енерго» за лотом № 71, що підтверджується електронним протоколом № UA-PS-2021-08-10-000016-3 від 25.08.2021, Актом про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 та витягом з Додатку № 1 до Акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021.
14.09.2021 ТОВ «Спортсервіс-СТМ» на підставі протоколу загальних зборів учасників № 1/2021 змінено назву на ТОВ «Київенерго-Борг».
Згідно з Актом про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 до позивача від АТ «К.Енерго» перейшли всі права вимоги дебіторської заборгованості за спожиту теплову енергію за договорами, переліченими в Додатку № 1 до цього акту і жодних обмежень такого переходу прав вимоги вказаним актом не було встановлено.
Позивачем листом від 25.07.2022 було направлено на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості №1204/1205/1206 разом з додатками: рахунок на оплату заборгованості, копію акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021, витяг з додатку № 1 до акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021, копію протоколу загальних зборів учасників №1/2021 від 14.09.2021.
Відповідачем листом від 15/11-124 було надано відповідь позивачеві зокрема на лист вих. №1204/1205/1206 в якому просив надати докази переходу до позивача зобов'язань за договором від 16.11.2016 № 3050124.
Позивачем за вих. №2111 від 22.11.2023 повторно було надіслано зокрема документи, які були направлені листом від 25.07.2022 №1204/1205/1206 та запропонував відповідачу укласти угоду про реструктуризацію.
Відповіді відповідача матеріали справи не містять.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За змістом ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Суд зазначає, що межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового боржника, є істотними умовами цього договору.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Зважаючи на встановлену статтею 204 ЦК України презумпцію правомірності правочину, договір, укладений за результатами аукціону з продажу майна боржника в порядку статті 63 Кодексу України з процедур банкрутства, у розумінні статей 11, 509 ЦК України та статей 173, 174 ЦК України, є належною підставою для виникнення та існування обумовлених цим договором прав і обов'язків сторін.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, продаж майнових прав банкрута АТ «К.Енерго» на аукціоні, який відбувся 25.08.2021, був формою примусової реалізації активів банкрута з метою задоволення вимог кредиторів.
Оскільки правонаступництво відбулося не шляхом укладення договору про відступлення права вимоги, а за результатами проведення електронного аукціону з продажу майна (право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги) в процедурі банкрутства АТ «К.Енерго», тому отримання арбітражним керуючим згоди ТОВ «ХОЛД ГРУП» на проведення аукціону з продажу майна банкрута, не було потрібно та не передбачено законодавством України.
У зв'язку з укладенням між ТОВ «Київенерго-Борг» та АТ «К.Енерго», у процесі ліквідації останнього, правочину щодо відступлення права вимоги, відбулася заміна кредитора у грошовому зобов'язанні ТОВ «ХОЛД ГРУП» за договором № 3050124 в загальному розмірі 138481,44 грн.
25.07.2022 Комунальний концерн «Центр комунального сервісу», який діє від імені та в інтересах ТОВ «Київенерго-Борг» на підставі договору про надання правової допомоги № 3609/Юр від 17.06.2022, звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості та направив відповідачу документи, які підтверджують набуття права вимоги боргів відповідача перед ПАТ «Київенерго». У додатках до даної вимоги перелічені наступні документи: рахунок на оплату заборгованості, копія акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021, витяг з Додатку № 1 до акту придбання майна, копія протоколу загальних зборів учасників № 1/2021 від 14.09.21, копія довіреності представника на право підпису.
Доказів належної оплати за договором суду не надано.
Враховуючи те, що заборгованість відповідача у сумі 138 481,44 грн підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, відповідачем не спростована, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги ТОВ «Київенерго-Борг» до ТОВ «ХОЛД ГРУП» про стягнення суми боргу у розмірі 138 481,44 грн, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Разом з цим, позивач, на підставі ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, просить суд у резолютивній частині рішення, ухваленого за результатом розгляду справи №910/20004/23, вирішити питання про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, 3% річних на суму основного боргу у розмірі 138 481,44 грн за період з моменту припинення/закінчення воєнного стану в Україні до моменту погашення боргу відповідачем.
Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що зазначення в рішенні суду про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення є правом суду, а не обов'язком.
При цьому судом ураховано, що позивачем пред'явлено позовні вимоги лише про стягнення з відповідача суми основного та нарахування відсотків в позові не заявлено.
Правовий аналіз положень ст.ст. 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за час прострочення.
Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
З огляду на викладене, суд зазначає, що при вирішенні даного спору позивачем не було заявлено про стягнення 3% річних за загальний період прострочення з початку виникнення обов'язку відповідача по сплаті заборгованості, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні цієї вимоги позивача.
Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судовий збір покладається на відповідача у зв'язку з задоволенням позов у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 231, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОЛД ГРУП» (03680, місто Київ, вулиця Сім'ї Сосніних, будинок 3, код ЄДРПОУ 36385304) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" (01011, місто Київ, вулиця Рибальська, будинок 13, код ЄДРПОУ 32826328) суму заборгованості у розмірі 138 481 (сто тридцять вісім тисяч чотириста вісімдесят одна) грн 44 коп. та судовий збір у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 09.04.2024
Суддя Владислав ДЕМИДОВ