ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні заяви
про розстрочення виконання рішення суду
м. Київ
03.04.2024Справа № 910/15037/23
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,
при секретарі судового засідання Осьмак Ю.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новодарницьке" про розстрочення виконання судового рішення у справі №910/15037/23
за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс"
вул. ДНІПРОВСЬКА НАБЕРЕЖНА 25-Б, м. Київ, 02081
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новодарницьке"
вул. Пасхаліна 17, м. Київ, 02096
про стягнення 925 574,19 грн.
За участю представників учасників судового процесу згідно протоколу судового засідання.
Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новодарницьке" (далі-відповідач) про стягнення 925 574,19 грн., що складається із відшкодування вартості холодного водопостачання та водовідведення у сумі 387 686,66 грн. за період березень-серпень 2023 року та електричної енергії у сумі 425 998,96 грн. за період березень-квітень 2023 року, а також штрафних санкцій.
Ухвалою Господарського суду м. Києва № 910/15037/23 від 28.09.2023 позовну заяву залишено без руху.
09.10.2023 від позивача надійшли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 28.09.2023.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.10.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/115037/23 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.02.2024 у справі №910/15037/23 провадження у справі №910/15037/23 в частині вимог стягнення суми боргу у розмірі 387 686,66 грн. відшкодування вартості холодного водопостачання та водовідведення та 3% річних за прострочення оплати 2 501,42 грн. закрито, позов задоволено частково; стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новодарницьке" на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" основний борг у розмірі 425 998, 96 грн. судовий збір в розмірі 6 389, 98 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю; повернуто Міністерству оборони України з Державного бюджету України судового збору у сумі 5 852,82 грн., який було сплачено на підставі платіжного доручення №13433 від 18.09.2023 на загальну суму 13 883,61 грн.
13.03.2024 від відповідача (боржника) до Господарського суду міста Києва надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення по справі №910/15037/23 від 23.02.2024.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.03.2024 розгляд заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новодарницьке" про розстрочення виконання судового рішення у справі №910/15037/23 призначив на 03.04.2024.
01.04.2024 від представника позивача (стягувача) до суду надішли заперечення на заяву відповідача (боржника) про розстрочення виконання судового рішення у справі №910/15037/23, в яких позивач просить суд відмовити у задоволенні заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новодарницьке" про розстрочення виконання судового рішення у справі №910/15037/23.
03.04.2024 у судове засідання з'явився представник відповідача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новодарницьке" та просив суд задовольнити подану відповідачем заяву про розстрочення виконання судового рішення у справі. Представник позивача (стягувача) у судове засідання 03.04.2024 не з'явився, хоча про місце і час судового засідання був повідомлений належним чином.
Розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новодарницьке" про розстрочення виконання судового рішення у справі №910/15037/23, суд вирішив відмовити в її задоволенні, з огляду на наступне.
У своїй заяві заявник просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2024 рівними щомісячними платежами строком на 12 місяців.
В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на те, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новодарницьке" втратило значну частину фінансування, у зв'язку із неможливістю співвласників багатоквартирного будинку сплатити усі наявні борги, має погане фінансове становище та не може виплатити КП «Житло-Сервіс» всю присуджену суму - 425 998, 96 грн. одним платежем.
На підтвердження вищезазначеного відповідач (боржник) долучив до своєї заяви про розстрочення виконання рішення суду належним чином засвідчені копії документів, а саме:
- акт звірки взаємних розрахунків від 31.01.2024 між ТОВ «Євро-Реконструкція» та ОСББ «НОВОДАРНИЦЬКЕ» згідно з договором №4450195 від 01.02.2023;
- рахунок №142Л/24 від 26.02.2024 у ПрАТ «АК «Київводоканал» за бездоговірне використання води за показникам лічильників у період від 24.08.2023 по 22.02.2024;
- довідка про поточний стан рахунку станом на 08.03.2024 №240308SU07584700 від 08.03.2024;
- довідка про поточний стан рахунку станом на 08.03.2024 №240308SU08054800 від 08.03.2024.
В свою чергу позивач у своїх запереченнях від 01.04.2024 зазначає, що відповідач не надав доказів, що у членів ОСББ наявний борг саме за спожиту електроенергію, або доказів того, що члени ОСББ не оплачують поточні платежі за спожиту електроенергію, а вказані ним обставини про незадовільний фінансовий стан внаслідок подій у 2022 році не відносяться до періоду утворення заборгованості за березень-квітень 2023 року, стягнутої на підставі рішення суду, і суперечать його власній позиції у грудні 2023 року щодо спроможності погашення боргу у будь-який час, викладеній у додаткових поясненнях до відзиву.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч.4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
При цьому, за змістом наведеної норми, розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.
У пункті 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Відтак, розстрочкою є виконання рішення частками з певним інтервалом у часі.
Відповідно до п.7.2. вказаної Постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
У зв'язку з тим, що розстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка чи розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Так, у п. 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.
Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Отже, питання щодо надання розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Таким чином, враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як встановлено судом з матеріалів заяви, відповідачем (боржником) не подано жодних належних доказів на підтвердження обставин скрутного фінансового становища чи ризику припинення господарської діяльності у зв'язку з одномоментним стягненням суми боргу у примусовому порядку. Крім того заявник у своїй заяві посилається на події, що мали місце задовго до періоду утворення заборгованості, а саме березень-квітень 2023, як такі, що унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення суду від 23.02.2024. Також, розглядувана заява містить лише доводи та припущення заявника, які жодним доказом не підтверджуються. Суд зауважує, що надання заявником належним чином засвідчених копій акту звірки взаємних розрахунків від 31.01.2024 між ТОВ «Євро-Реконструкція» та ОСББ «НОВОДАРНИЦЬКЕ» згідно з договором №4450195 від 01.02.2023; рахунку №142Л/24 від 26.02.2024 у ПрАТ «АК «Київводоканал» за бездоговірне використання води за показникам лічильників у період від 24.08.2023 по 22.02.2024; довідки про поточний стан рахунку №240308SU07584700 від 08.03.2024 та довідки про поточний стан рахунку №240308SU08054800 від 08.03.2024 не є належним доказом на підтвердження наявного скрутного фінансового стану підприємства та підтвердженням доводів відповідача (боржника) стосовно його намірів сплатити борг рівними платежами в повному обсязі в майбутньому.
З огляду на викладені обставини, зокрема на недоведеність та необґрунтованість викладених в заяві обставин, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду.
Відповідно до ч.7 ст.331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Керуючись ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новодарницьке" про розстрочення виконання судового рішення у справі №910/15037/23 відмовити повністю.
2. Згідно ч. 1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 09.04.2024.
Суддя М.О. Лиськов