09.04.2024 Справа №607/6477/24 Провадження №2-а/607/180/2024
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого Ромазана В.В.
за участю секретаря Бумби М.І.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Національної поліції в Тернопільській області, старшого дільничного Тернопільського РУП Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Нагрибецького Ігора Івановича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного Управління Національної поліції в Тернопільській області, старшого дільничного Тернопільського РУП Головного Управління Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_1 , у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого дільничного офіцера Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Нагрибецького І.І. від 11.03.2024 відносно ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.175-1 КУпАП, а провадження у ній закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу означеного правопорушення; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Тернопільській області на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі, а саме сплачений ним судовий збір.
Аргументуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_2 зазначив, що спірною постановою серії ГБВ №335968 по справі про адміністративне правопорушення від 11.03.2024 р., винесеної старшим дільничним офіцером Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 175-1 КУпАП за куріння тютюнових виробів у заборонених місцях та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 грн. Вважає спірну постанову протиправною, винесену з порушенням матеріальних та процесуальних прав позивача з наступних підстав. Так, 11.03.2024 біля 08 год.17 хв. за адресою вул..Р.Купчинського, 14 г у місті Тернополі біля магазину «М'ясоруб» та Церкви великомучениці Теклі, перебуваючи на тротуарі, недалеко від проїзної частини, до нього підійшов чоловік у формі поліції, представившись, як старший дільничний офіцер поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 та наказав пред'явити для перевірки документи, щоб переконатись чи позивач не перебуває у розшуку. Позивач зазначив, що перевірка документів проводилась безпідставно та попросив увімкнути працівника поліції бодікамеру. Однак, зазначена службова особа повідомила, що ОСОБА_2 здійснює куріння в громадському місці, що несе відповідальність за ч.1 ст.175-1 КУпАП. Позивач із даним твердженням не погодився, оскільки перебував у місці де не заборонене куріння. Також, працівник поліції, на його вимогу, не пред'явив своє службове посвідчення установленого взірця., в подальшому надав позивачу спірну постанову. ОСОБА_2 вважає, що службова особа ГУНП в Тернопільській області порушила вимоги при розгляді справи, не повідомив його про місце та час розгляду справи, не роз'яснила прав, передбачених ст.268 КУпАП, не конкретизувала у спірній постанові, який пункт Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» він порушив, винесла постанову без фактичного розгляду справи. Також зазначив, що у спірній постанові вказано, що позивач викурював сигарету, чим ображав людську гідність та мораль, хоча диспозиція ст.175-1 КУпАП не містить наведених ознак такого правопорушення. Однак, диспозиція означеної статті КУпАП передбачає відповідальність за куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також у інших місцях, визначених рішенням відповідної міської ради, тобто є банкетною і потребує покликання на конкретні норми та правила. Проте, відповідач ОСОБА_1 у спірній постанові не конкретизував відомості про місце вчинення адміністративного правопорушення, а також не зазначив пункт 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення». Відтак, позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП є незаконним та безпідставним.
Представник Головного Управління Національної поліції в Тернопільській області подав суду відзив на позовну заяву, у якому вказує на те, що 11.03.2024 старшим дільничним офіцером поліції Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Нагрибецьким І.І. було винесено спірну постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.175-1 КУпАП. Вказана постанова винесена у зв'язку із тим, що ОСОБА_2 11.03.2024 о 08 год.30 хв., перебуваючи на АДРЕСА_1 в громадському місці викурював сигарету, чим ображав людську гідність та мораль, порушив норми ст.13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення». Відповідач не погоджується із твердженням позивача про те, що поліцейський не підтвердив свого статусу посадової особи, оскільки на думку позивача не пред'явив належного службового посвідчення. Службові посвідчення, які видаються працівникам поліції відповідають опису затвердженому Порядком оформлення, виготовлення, обліку, видачі, знищення службових посвідчень, затверджених наказом МВС України від 26.04.2017 року №347. Крім цього зауважив, що поліцейський має пред'явити службове посвідчення для ознайомлення, але не зобов'язаний пред'являти його для фіксації на фото- та відео пристрій. Вказав, що позивач отримав копію постанови, будь-яких клопотань чи пояснень з даного приводу не надавав. Із наданого поліцейським фото доказу, який відповідач додав до відзиву, на його думку, прослідковується, що позивач викурює сигарету біля релігійної споруди («Церква святої Теклі», вул.Р.Купчинського в м.Тернополі), котра перебуває позаду нього, а також в безпосередній близькості перебуває заклад охорони здоров'я, а саме Тернопільська міська комунальна лікарня №2, що на думку відповідача підтверджує перебування позивача у громадському місці. Також, просить не брати до уваги відеодоказ наданий позивачем, оскільки копію його він не надавав відповідачу. Враховуючи наведене, просить відмовити у задоволенні позову через його безпідставність, справу розглядати у відсутності представника відповідача.
Позивач надав відповідь на відзив у якому серед іншого вказав, що зовнішній вигляд службового посвідчення поліцейського має відповідати ч.1 ст.51 Закону України «Про Національну поліцію». Поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду спеціальне звання та пред'явити на вимогу особи службове посвідчення, надавши можливість ознайомитись із зазначеною у ньому інформацією. Позивач зазначив, що він перебував не в громадському місці, курив не у місці, де законом це забороно вчиняти. Зауважив, що при винесенні спірної постанови службовою особою не було проведено розгляд справи по суті. Також вважає, що надане фото відповідачем не містить інформації, що позивач перебуває у громадському місці.
Відповідач, службова особа - старший дільничний офіцер поліції Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 відзиву на позов не подавав.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду від 22.03.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі, розгляд справи призначено на 29.03.2024 року.
29.03.2024 року розгляд справи відкладено на 09.04.2024 у зв'язку із відсутністю даних про належне і своєчасне повідомлення відповідача посадову особу - старшого дільничного офіцера поліції Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 ..
В судове засідання 09.04.2024 позивач ОСОБА_2 не з'явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.
Представник Головного Управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з'явився, хоча про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, у поданому відзиві зазначив, що просить справу розглядати у його відсутності.
Старший дільничний офіцер поліції Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав, просить відмовити у його задоволенні у зв'язку із його безпідставністю. Суду пояснив, що він 11.03.2024 року виявив позивача, який курив у громадському місці, а саме біля Церкви святої Теклі у місті Тернополі по вул..Купчинського, 14, зробивши останньому зауваження, на що ОСОБА_2 не зреагував, після цього, пред'явив своє службове посвідчення, перевіривши дані про особу правопорушника, роз'яснивши особі права, виніс спірну постанову, якою притягнув ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.175-1 КУпАП, наклавши адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 51 грн. На запитання суду, чи здійснювалась відео фіксація даної події на службову бодікамеру, зазначив, що вона була розряджена, відтак відео фіксація не здійснювалась. Також пояснив, що позивача було сфотографовано на службовий планшет.
Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази встановив.
Як вбачається із змісту постанови серії ГБВ №335968 по справі про адміністративне правопорушення від 11.03.2024 року, 11.03.2024 року близько 08 год. 20 хв. гр.. ОСОБА_2 по вул..Купчинського в м.Тернополі, в громадському місці викурював сигарету марки «Лайкістрайк», чим ображав людську гідність та мораль та ст.13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення», а тому вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 175-1 КУпАП.
Вказаною постановою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 175-1 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 51 грн.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП).
Частина 1 ст. 9 КУпАП, визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст. 175-1 КУпАП, куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також і інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, тягне за собою попередження або накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, аналіз наведеної норми Закону свідчить, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності за вказаною статтею КУпАП лише за куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.
Законодавством України визначено два випадки визначення місць, у яких заборонено куріння - місця, які забороні законом та місця, які заборонені рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.
Отже, об'єктивна сторона правопорушення виражається у курінні тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення», Забороняється куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов'язаних з їх вживанням, трав'яних виробів для куріння, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів:
1) у ліфтах і таксофонах;
2) у приміщеннях та на території закладів охорони здоров'я;
3) у приміщеннях та на території навчальних закладів;
4) у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту;
5) у приміщеннях закладів ресторанного господарства;
6) у приміщеннях об'єктів культурного призначення;
7) у приміщеннях органів державної влади, інших державних установ, органів місцевого самоврядування;
8) у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності;
9) у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян;
10) у приміщеннях гуртожитків;
11) на дитячих майданчиках;
12) у місцях загального користування житлових будинків;
13) у підземних переходах;
14) у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, у тому числі в таксі;
15) на вокзалах та станціях;
16) на зупинках громадського транспорту.
Забороняється куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів в аеропортах, крім спеціально відведених для цього місць.
У місцях та закладах, в яких куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів заборонено, розміщується наочна інформація, що складається з графічного знака про заборону куріння і тексту такого змісту: "Куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів заборонено!".
У спеціально відведених в аеропортах місцях для куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів розміщується наочна інформація, що складається з графічного знака і тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".
Адміністрація аеропортів може відводити спеціальні місця для куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів, загальна площа яких не може перевищувати 5 відсотків загальної площі споруди аеропорту, за умови розташування таких місць в окремих відокремлених приміщеннях, які не мають потреби відвідувати люди, що не курять, не вживають, не використовують тютюнові вироби, електронні сигарети, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, та обладнання їх витяжною вентиляцією, а також розміщення інформації, передбаченої частиною п'ятою цієї статті.
Сільські, селищні та міські ради у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть постійно або тимчасово заборонити куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, тютюнових виробів без їх згоряння та кальянів у додатково визначених ними місцях.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу та події адміністративного правопорушення.
Згідно з частиною 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно статті 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).
На думку суду, цілком логічно та ґрунтується на нормах права, те, що у випадку якщо рішення поліцейського буде оскаржено, то обов'язок довести його правомірність лежить саме на останньому, оскільки в протилежному випадку на особу котру визнано винним у вчиненні правопорушення фактично буде покладено обов'язок доводи свою невинуватість, що суперечить вказаній вище статті Конституції України.
Суд проаналізувавши матеріали справи, вважає, що відповідачі у даній справі не надали належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності винесення спірної постанови, у тому числі належну фото- та відео фіксацію вчинення позивачем спірного правопорушення. Його ж вчинення заперечується та не визнається самим позивачем.
Так, як вбачається із наданих суду доказів, вони не підтверджують факт куріння ОСОБА_2 тютюнових виробів у місцях, заборонених законом у відповідності до ст.13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, про які відсутні покликання у спірній постанові. Крім цього, суд не вважає належним та допустимим доказом додане відповідачем фото із зображенням ОСОБА_2 , оскільки воно не містить даних про дату, час та місце вчинення ОСОБА_2 даного проступку, а також службовий пристрій на який було здійснено таке фотографування. Крім цього, спірна постанова не містить даних, що до неї повинно додаватись фото фіксація, як доказ вини особи, яка вчинила даний проступок. Також, суд наголошує, що відповідачами не надано даних зафіксованих на боді камеру працівника поліції ОСОБА_1 , які б давали змогу суду встановити хронологію та місце події, роз'яснення передбачених ст.268 КУпАП прав позивачу під час розгляду справи, вирішення його клопотань, у тому числі роз'яснення права на захист, а також розгляд справи про адміністративне правопорушення та винесення суб'єктом владних повноважень постанови та оголошення її особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_2 складу означеного адміністративного правопорушення.
Згідно статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Способи судового захисту порушених прав, свобод або законних інтересів осіб у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Відповідно до вимог частини 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Вказаний перелік судових рішень, які може приймати суд першої інстанції у даній категорії справ, є вичерпний. Таким чином, слід скасувати постанову серії ГБВ №335968 по справі про адміністративне правопорушення від 11.03.2024 року, згідно якоїОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 175-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 51 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення, задовольнивши частково позовні вимоги ОСОБА_2 ..
Також, суд приходить до висновку, що позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області суму сплаченого ним судового збору при зверненні із адміністративним позовом в суд.
На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 КАС, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного Управління Національної поліції в Тернопільській області, старшого дільничного Тернопільського РУП Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Нагрибецького Ігора Івановича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Постанову серії ГБВ №335968 по справі про адміністративне правопорушення від 11.03.2024 року, згідно якоїОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 175-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 51 грн. скасувати.
Адміністративну справу відносноОСОБА_2 за частиною 1 ст. 175-1 КУпАП, провадженням закрити.
Стягнути в користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Національної поліції в Тернопільській області суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом в суд, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у десяти денний строк з дня проголошення рішення суду.
Рішення суду складено 09 квітня 2024 року.
Головуючий суддяВ. В. Ромазан