01.04.2024 Справа №607/6752/24 Провадження №3/607/3319/2024
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ломакін В.Є., розглянувши матеріали, які надійшли з Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
20 березня 2024 року близько 18.55 год. громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи по місцю проживання за адресою АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме висловлював словесні образи, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров'ю.
Також, 20 березня 2024 року близько 18.55 год. громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи по місцю спільного проживання за адресою АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї сестри ОСОБА_3 домашнє насильство психологічного характеру, а саме висловлював словесні образи, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров'ю, чим порушив вимоги п.п. 3, 14 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року «2229-VІІІ.
Приймаючи до уваги факт, що в провадженні судді знаходиться дві справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, які кваліфікуються за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вважаю що відповідно ст. 36 КУпАП вони мають бути об'єднані в одне провадження та їм слід присвоїти номер справи №607/6752/24 (провадження 3/607/3319/2024).
ОСОБА_1 в судове засідання на розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП не з'явився, хоча про час та дату проведення судового засідання повідомлявся належним чином.
Заяви чи клопотання на день розгляду справи від ОСОБА_1 до суду не надходили.
Так, положеннями ст. 268 КУпАП не передбачено обов'язкову участь особи при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП. За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, докази поважності причин неприбуття в судове засідання суду не надав, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд визнав за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство, це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство, це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п.14 ч.1 ст.1 зазначеного вище Закону).
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- відомостями, які містяться в протоколах про адміністративне правопорушення серії ВАД №222832 від 20 березня 2024 року та серії ВАД №222665 від 20 березня 2024;
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію та письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 15 лютого 2024 року, згідно яких вона повідомила, що 20 березня 2024 року її брат ОСОБА_1 висловлював словесні образи щодо неї та їхньої матері, внаслідок чого вчинив домашнє насильство психологічного характеру;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 20 березня 2024 року, згідно яких вона повідомила обставини за яких її син ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо неї та її Доньки ОСОБА_3 ;
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, згідно якого щодо ОСОБА_1 винесено терміновий заборонний припис;
- копіями термінових заборонних приписів серії АА №304964 від 20 березня 2024 року винесеного відносно ОСОБА_1 стосовно постраждалої особи ОСОБА_2 терміном на 4 доби та серії АА №331576 від 20 березня 2024 року винесеного відносно ОСОБА_1 стосовно постраждалої особи ОСОБА_3 терміном на 4 доби;
- електронним рапортом - витягом із системи ІПНП України від 20 березня 2024 року, яким зафіксоване повідомлення ОСОБА_3 про те, що 20 березня 2024 року її брат ОСОБА_1 в м. Тернополі по вул. 15 квітня, 19/79 вчинив домашнє насильство психологічного характеру;
- рапортом ст. інспектора СПДН ВППП Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області Батуленко В. від 20 березня 2024 року, який повністю узгоджується із матеріалами справи.
- копією постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 січня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а саме - вчинення насильства в сім'ї, тобто вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілих, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за вчинення домашнього насильства, і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 36 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчинених правопорушень, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за вчинені правопорушення, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 36, 173-2, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Об'єднати справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП №607/6752/24 (провадження 3/607/3319/2024) та №607/6754/24 (провадження 3/607/3321/2024) в одне провадження, присвоївши об'єднаним справам №607/6752/24 (провадження 3/607/3319/2024).
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення, у відповідності до вимог ст. 36 КУпАП України, у виді штрафу в дохід держави в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень в дохід держави.
Cуддя В. Є. Ломакін