Справа № 606/419/24
08 квітня 2024 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Ромазан Л.І.,
при секретарі Будз М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення поліції № 1 (м.Тернопіль) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області, ГУНП в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до відділення поліції № 1 (м.Тернопіль) Тернопільського районного управіління поліції ГУНП в Тернопільській області, ГУНП в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1389545 від 06.02.2024 року, посилаючись на те, що постанова прийнята з порушенням вимог, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, оскільки він не порушував Правил дорожнього руху України. Крім того, посилався на відсутність доказів вчиненого адміністративного правопорушення.Вважає зазначену постанову неправомірною та просить її скасувати.
У відзиві на позов від 22.03.2024 року (зареєстрованого в суді 26.03.2024 року) представник відповідача ГУНП в Тернопільській області Поважна Г.В. просить відмовити у позові в повному обсязі з посиланням на те, що водій ОСОБА_1 правомірно зупинений інспектором відділення поліції № 1 (м.Тернопіль) Копачівським М.М. під час виконання службових обов'язків, ним винесено оскаржувану постанову через те, що позивач, порушуючи ПДР України, зокрема, керуючи 06 лютого 2024 року біля 18.23 год. по вул.Микулинецькій в смт.Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області транспортним засобом марки «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_1 , в якого не освітлювався в темну пору доби задній номерний знак, що не давав змогу визначити символів з відстані 20 м, чим порушив п.2.9 "в" Правил Дорожнього руху України. Правопорушення було зафіксовано на відеозапис нагрудної камери поліцейського, а тому постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є обґрунтованою та законною, а також такою, що не підлягає скасуванню.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позов за викладених у позовній заяві обставин, пояснивши, що його, як водія, 06 лютого 2024 року зупинено поліцейським в смт.Велика Березовиця Тернопільського району майже впритул до керованого ним автомобілем. Після зупинки транспортного засобу поліцейський повідомив йому, що він керував транспортним засобом в темну пору доби, в якому не освітлювався задній номерний знак. Він пояснив поліцейському, що перед виїздом він перевірив, чи у вказаному транспортному засобі працює освітлення заднього номерного знака і пересвідчився, що вказаний номерний знак освітлювався. Також пояснив, що під час руху автомобілем через поломку задній номерний знак міг не освітлюватись і запропонував на місці усунути поломку. Доказів того, що заднього номерного знаку не було видно із відстані 20 м, поліцейським йому не надано. Вказав, що ПДР не порушував.
Представник відповідача ГУНП в Тернопільській області у судове засідання не з'явилась, у відзиві вказала про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач відділення поліції № 1 (м.Тернопіль) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області у судове засідання не з"явилось, будучи належним чином повідомлене про час та місце розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі інспектора відділення поліції № 1 (м.Тернопіль) Копачівського М.М. від 06 лютого 2024 року серії ЕНА № 1389545 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн.
Зокрема, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він керував 06 лютого 2024 року о 18.23 год. по вул.Микулинецькій в смт.Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області транспортним засобом марки «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_1 , в якого не освітлювався в темну пору доби задній номерний знак, що не давав змогу визначити символів з відстані 20 м, чим порушив п.2.9 в Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості). Також цим же пунктом встановлено, що водієві забороняється і керувати транспотним засобом з номерним знаком закритим іншими предметами чи забрудненими, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.
Відповідно до ч.1 ст.222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 121 цього Кодексу, розглядають органи Національної поліції.
За приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення.
При цьому, візуальне спостереження за дотриманням Правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст.121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, тягне за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Спеціальною нормою, а саме ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», регламентовано порядок застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Суд зазначає, що до матеріалів справи додано диск з відеофіксацією події, який в розумінні ст. 251 КУпАП є належним доказом у справі.
Із наданого суду диску відеозапису з нагрудної камери поліцейського зафіксовано події 06 лютого 2024 року за участі водія транспортного засобу автомобіля марки «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_1 , з часу зупинки поліцейським до винесення оскаржуваної постанови, та із даного відеозапису вбачається, що на місці зупинки транспортного засобу, яким керував позивач, працівник поліції запитав в останнього з приводу неосвітлення у темну пору доби заднього номерного знаку автомобіля (на відео видно, що задній номерний знак у темну пору доби був неосвітлений), з приводу чого водій вказав, що задній номерний знак освітлювався, однак на момент зупинки він дійсно не освітлений, оскільки під час руху транспортного засобу через погану дорогу відбулась його поломка. Також на відео "video__2024-03-22__16-08-20" зафіксовано, що водій ОСОБА_1 не заперечував несправності підсвітки номерного знаку, підтвердив, що підсвітка не працює на момент зупинки автомобіля, та заявив, що поїде та усуне несправності.
Таким чином, факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху підтверджено.
Отже, доводи позивача про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121-3 КУпАП, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, зокрема даними відеозапису із нагрудної камери поліцейського.
Суд не погоджується із твердженнями позивача про відсутність доказів, якими б підтверджувались обставини викладені відповідачем щодо неможливості чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м (ніяких вимірів на місці зупинки транспортного засобу проведено не було), оскільки як вбачається із вимог підпункту "в" п.2.9 Правил дорожнього руху України встановлено заборону водієві керувати транспортним засобом як з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забрудненими, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м, так і неосвітленим (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутим. Із відеофіксації вчиненого правопорушення вбачається, що задній номерний знак автомобіля марки під керуванням ОСОБА_1 «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_1 , у темну пору доби не освітлювався. Зазначені обставини вчиненого порушення ПДР викладені поліцейським в оскаржуваній постанові і за це порушення частиною першою статті 121-3 КУпАП встановлено відповідальність, тобто за керування транспортним засорбом з номерним знаком несвітленим.
Доводи позивача про те, що поломка освітлення заднього номерного знака відбулась під час руху транспортним засобом по поганій дорозі не спростовують фактичних обставин вчинення ним адміністративного правопорушення, не свідчать про незаконність оскаржуваної постанови, тоді як відповідачем доведено правомірність прийнятого ним оскаржуваного позивачем рішення, поза жодними сумнівами доведено порушення позивачем Правил дорожнього руху, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121-3 КУпАП.
Отже, зазначені ОСОБА_1 у позовній заяві доводи про відсутність доказів вчинення ним адміністративного правопорушення є безпідставними та спрямовані лише на уникнення відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, винуватість в якому повністю доведена.
У п.1 ч.3 ст.286 КАС України зазначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що під час виявлення адміністративного правопорушення та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121-3 КУпАП, працівник поліції діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, тому постанова серії ЕАН №1389545 від 06 лютого 2024 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення винесена правомірно, а позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 7, 245, 254, 256, 268, 280 КУпАП, ст.2, 6, 19-20, 71, 72, 77, 286 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення поліції № 1 (м.Тернопіль) Тернопільського районного управіління поліції ГУНП в Тернопільській області, ГУНП в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №1389545 від 06 лютого 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч.1 ст.121-3 КУпАП - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.
Суддя