Справа № 595/455/24
Провадження № 3/595/286/2024
09.04.2024 м. Бучач
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Созанська Л.І., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли із відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрцюючого,
за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
05 березня 2024 року об 11 год 39 хв в м. Бучач по вул. Шухевича, 35 ОСОБА_1 керував автомобілем «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння місці зупинки за допомогою газоаналізатора « Драгер 6810» та в медичному закладі водій відмовився. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року, чим водій порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 12 березня 2024 року, не з'явився, хоча про час та дату судового засідання був належним чином повідомлений.
Як вбачається із з відеозапису з нагрудної камери працівника патрульної поліції, що доданий до матеріалів протоколу, ОСОБА_1 оголошувався зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 450476 від 05 березня 2024 року, зокрема й про те, що розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП відбудеться 12 березня 2024 року о 10 год. 00 хв. у Бучацькому районному суді.
Окрім того, судом вживалися заходи для виклику ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 26 березня 2024 року та 09 квітня 2024 року, шляхом надіслання повісток на адресу, вказану у протоколі про адміністративне правопорушення.
Про причини неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, заяви чи клопотання на день розгляду справи від ОСОБА_1 до суду не надходили.
При цьому, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (справа «Каракуця проти України»).
За таких обставин, з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про день та час розгляду справи та те, що участь особи при розгляді даної категорії справ не є обов'язковою, у відповідності до ч. 2 ст. 268 КУпАП вважаю за можливе справу розглянути у відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Суд, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Крім того, статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Частиною 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з п. 2.4 ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1.
У відповідності до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч. 2 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за даною частиною статті настає у випадку вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, повторно протягом року.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, доведена наступними матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 450476 від 05 березня 2024 року, де ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, викладено суть правопорушення, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить запис особи, яка склала протокол, в графі підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначено «Від підпису відмовився»;
- рапортом інспектора СРПП ВП №2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Боднара В.В. від 05 березня 2024 року;
- матеріалами відеофіксації, відповідно до яких працівниками поліції зафіксовано факт керування та зупинення транспортного засобу та встановлення особи водія ОСОБА_1 . В ході розмови із ОСОБА_1 поліцейським у водія виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя. На вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці чи в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Стосовно ОСОБА_1 поліцейськими винесено постанову за ч. ч. 1, 4 ст. 126, ч.2 ст. 122, ч. 5 ст. 121 КУпАП та складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП в його присутності;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного стосовно ОСОБА_1 у зв'язку з виявленими в нього ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота; тремтіння пальців рук; почервоніння обличчя, де в графі акту «результати огляду на стан сп'яніння» зазначено «відмовився»;
- направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05 березня 2024 року;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього рух, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 938893 від 05 березня 2024 року за порушення ОСОБА_1 вимог ч. ч. 1, 4 ст. 126, ч. 2 ст. 122, ч. 5 ст. 121 КУпАП, з якої вбачається, що 05 березня 2024 року об 11 год. 39 хв. в м. Бучач по вул. Шухевича, 35 водій керував т/з, будучи позбавленим права керування терміном 1 рік Бучацьким районним судом, без ременя безпеки, не увімкнув аварійну світлову сигналізацію після зупинки т/з, не пред'явив для перевірки свідоцтво про реєстрацію т/з, чим порушив п. п. 2.1. (а, б), 2.3. (б), 9.9 (б) ПДР України;
- копією постанови Бучацького районного суду Тернопільської області у справі № 595/2292/23 від 30 січня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Вказана постанова суду набрала законної сили 12 лютого 2024 року.
За вказаних обставин приходжу до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, вчинена особою, яка протягом року піддавалася адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд приймає до уваги ст. 33, 34, 35 КУпАП в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності, не працює.
Обставини, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , відсутні.
З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, що буде достатнім та необхідним для виховання правопорушника та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Як вбачається з довідки №4020 від 07 березня 2024 року, виданої т.в.о. начальника відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Ю.Кунька, згідно даних ІП «АДМІНПРАКТИКА» ІТС ІПНП України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 , отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 01 вересня 2017 року, проте посвідчення вилучено за ст. 130 ч. 1 КУпАП та зберігається в сервісному центрі МВС м. Теребовля.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП у разі, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Згідно матеріалів справи, постановою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 30 січня 2024 року, що набрала законної сили 12 лютого 2024 року, (справа № 595/2292/23), ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Таким чином, станом на 09 квітня 2024 року, тобто на день винесення цієї постанови, невідбута частина стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами складає 10 (десять) місяців 2 (два) дні.
З огляду на викладене, до стягнення, застосованого до ОСОБА_1 даною постановою у виді позбавлення права керування транспортними засобами, слід приєднати невідбуту частину стягнення за постановою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 30 січня 2024 року, яка набрала законної сили 12 лютого 2024 року, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді 10 (десять) місяців 2 (два) дні позбавлення права керування транспортними засобами, і призначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки 10 (десять) місяців 2 (два) дні.
Окрім того, суд не застосовує оплатне вилучення транспортного засобу, оскільки в матеріалах справі відсутні докази належності транспортного засобу «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 .
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, тому, у відповідності до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
Керуючись статтями 30, 33, 34, 35, 36, 40-1, 130 ч. 2, 283, 284, 287, 294, 317-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, застосованого до ОСОБА_1 даною постановою, приєднати невідбуту частину стягнення за постановою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 30 січня 2024 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка набрала законної сили 12 лютого 2024 року, у виді 10 (десять) місяців 2 (два) дні позбавлення права керування транспортним засобом, і призначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 10 (десять) місяців 2 (два) дні, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Л. І. Созанська