Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/10581/23
Провадження № 1-кп/490/514/2024
09 лютого 2024 року
Центральний районний суд міста Миколаєва
У складі : головуючого - судді ОСОБА_1
судді - ОСОБА_2
судді - ОСОБА_3
при секретарі - ОСОБА_4
за участі прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
його захисника - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 22023150000000236 про обвинувачення
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Миколаєві, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 111, частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України, -
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
І……Під час судового засідання захисник просив про відкладення розгляду кримінального провадження та надання йому часу на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та підготовки до захисту обвинуваченого.
ІІ……Прокурор просив про продовження строку раніше обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
1. В обґрунтування послався про те, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ Національної безпеки України та існують ризики того, що, перебуваючи на волі, він може вдатись до ухилення від слідства та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та іншим чином перешкодити кримінальному провадженню.
2. Обвинувачений у суді просив змінити обраний відносно нього запобіжний захід на домашній арешт із забороною залишати житло у нічний час доби.
3. Захисник у суді вказував, що наразі не є знайомим з матеріалами кримінального провадження, через що не може висловити ґрунтовну думку із приводу заявленого клопотання.
Встановлені судом обставин із посиланням на докази
1. 27 жовтня 2023 року в провадження Центрального районного суду міста Миколаєва надійшло кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 111, частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України.
2. . В межах цього кримінального провадження 04 травня 2023 року було затримано.
2.1. Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 06 травня 2023 року відносно нього обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалами слідчий суддів строк тримання ОСОБА_6 продовжувався неодноразово
2.2. Ухвалами Центрального районного суду міста Миколаєва строк тримання обвинуваченого під вартою продовжувався неодноразово.
Зрештою, ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 29 грудня 2023 року, залишеною без змін ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 24 січня 2024 року, строк тримання під вартою обвинуваченого був продовженим до 27 лютого 2024 року включно.
3. Під час обрання цього запобіжного заходу слідчі судді та суд виходили, зокрема, з того, що перебуваючи на волі, обвинувачений може переховуватись від слідства та суду, а також - продовжити свою злочинну діяльність.
4. Наразі судом завершене підготовче провадження та суд призначив судовий розгляд.
Перед початком дослідження обставин справи та перевірки їх доказами обвинувачений просив про заміну захисника, це клопотання судом було задоволеним.
Наразі для захисту обвинуваченого був призначений адвокат ОСОБА_7 ; захисник просить надати йому час для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
5. Відповідно до статті 1 Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року (затвердженого Законом України № 2102- ІХ від 24 лютого 2022 року) /із змінами, внесеними Указами: від 14 березня 2022 року № 133/2022 (затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ); від 18 квітня 2022 року № 259/2022 (затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), від 17 травня 2022 року № 341/2022 (затвердженим Законом України від 23 травня 2022 року № 2263-ІХ), від 12 серпня 2022 року № 573/2022 (затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ), від 07 листопада 2022 року № 757/2022 (затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738 - ІХ), від 06 лютого 2023 року № 58/2023 (затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-ІХ), від 01 травня 2023 року (затвердженим Законом України від 02 травня 2023 року № 3057-ІХ), від 26 липня 2023 року № 451/2023 (затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-ІХ), від 06 листопада 2023 року № 734/2023 (затвердженим Законом України від 07 листопада 2023 року № 3429-IX)/ з 24 лютого 2022 року й до теперішнього часу в Україні безперервно діє військовий стан.
Положення закону, якими керувався суд під час постановлення ухвали.
Щодо подальшого руху кримінального провадження
1. Відповідно до частини 6 статті 9 Кримінального Процесуального Кодексу України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, суд, керуючись загальними засадами кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, застосовує, зокрема, процесуальний закон, що регулює аналогічні правовідносини.
Велика Палата Верховного Суду сформулювала правову позицію щодо визначення подібності правовідносин, визначивши, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). /пункт 32 постанови від 27.03.2018 року у справі № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 року у справі № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 року у справі № 910/24257/16.
2. Відповідно до статті 240 Цивільного Процесуального Кодексу України
…
Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
/частина 2/
…
Якщо в судовому засіданні було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було оголошено перерву.
/частина 6/
3. Відповідно до статті 336 Кримінального Процесуального Кодексу України
Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі, зокрема:
-неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин (пункт 1);
-необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження (пункт 4);
-наявності інших підстав, визначених судом достатніми (пункт 5).
/частина 1/
Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.
/частина 2/.
Застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки, передбачені цим Кодексом.
/частина 3/.
Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, тримається в установі попереднього ув'язнення або установі виконання покарань, дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, здійснюються службовою особою такої установи.
/частина 6/.
Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксуються за допомогою технічних засобів відеозапису.
/частина 7/.
Щодо суті питання про доцільність подальшого перебування обвинуваченого під вартою
1. Відповідно до статті 331 Кримінального Процесуального Кодексу України
Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
/частина 1/
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
/частина 2/
2. Відповідно до частини 1 статті 5 Кримінального Процесуального Кодексу України
Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
При цьому відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України: “При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод ”.
3. Відповідно до статті 177 Кримінального Процесуального Кодексу України
метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1.переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2.знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3.незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4.перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5.вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити перелічені дії.
4. Норми статті 176 Кримінального Процесуального Кодексу України приписують таке.
4.1. Відповідно до приписів цієї статті /в редакції Закону від 13 квітня 2012 року, що діяла на момент початку застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 / відносно нього могли бути застосовані такі запобіжні заходи:
-особисте зобов'язання;
-особиста порука;
-застава;
-домашній арешт;
-тримання під вартою.
4.2. Відповідно до приписів цієї статті в редакції Закону від 16 серпня 2022 року, що діє на момент розгляду цього кримінального провадження судом:
Запобіжними заходами є:
1)особисте зобов'язання;
2)особиста порука;
3)застава;
4)домашній арешт;
5)тримання під вартою.
/частина 1/
Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1142 ... Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
/частина 6/
5. Порядок застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є врегульованим таким чином.
5.1. Відповідно до приписів статті 183 Кримінального Процесуального Кодексу України /в редакції Закону від 27 квітня 2021 року, що діяла на момент початку застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_10 /
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу
/частина 1/
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
/частина 3/
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
-щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
-щодо злочину, який спричинив загибель людини;
-щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
-щодо злочину, передбаченого статтями 255 - 255-3 Кримінального кодексу України;
-щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
/частина 4/
5.2. Відповідно до приписів статті 183 Кримінального Процесуального Кодексу України /в редакції Закону від 16 серпня 2022 року, що діє на момент розгляду цього кримінального провадження судом/
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою ...статті 176 цього Кодексу.
/частина 1/
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
/частина 3/
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1.щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2.щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3.щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4.щодо злочину, передбаченого статтями 255 - 255-3 Кримінального кодексу України;
5.щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
...
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 114 2 Кримінального кодексу України.
/частина 4/
5.3. Зі змісту статті 7 Закону України "Про попереднє ув'язнення" сутність цього запобіжного заходу полягає у триманні осіб у встановлених для цього місцях, які забезпечують їх ізоляцію, постійний нагляд за ними і роздільне тримання їх у порядку, передбаченому статтею 8 цього Закону.
6. Відповідно до статті 199 Кримінального Процесуального Кодексу України строк тримання під вартою може бути продовженим у разі наявності підстав для застосування такого запобіжного заходу та додаткового доведення того, що завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали не є можливим, а раніше заявлені ризики не зменшились або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
7. Відповідно до сталої практики Європейського Суду з прав людини, особа в будь-якому випадку повинна демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватись від використання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.
Щодо подальшого руху кримінального провадження
1. Наразі подальше ефективне здійснення кримінального провадження не є можливим.
Відносини, що виникли в зв'язку із таким, та ті, що врегульовані у статті 240 Цивільного Процесуального Кодексу України, є повністю подібними, адже мають тотожні суб'єктний склад учасників відносин, об'єкт та предмет правового регулювання, а також умов застосування правових норм.
Таке доводить, що за обставин, що склались в межах цього кримінального провадження, у судовому засіданні слід оголосити перерву.
2. Далі, суд має визначити дату та час наступного судового засідання.
З урахуванням навантаження суду та сторін у справі, суд вважає за необхідне оголосити перерву до 29 березня 2024 року до 10:00 години.
Щодо суті питання про доцільність подальшого перебування обвинуваченого під вартою
І......Системний аналіз процитованих вище приписів статей 176, 183 Кримінального Процесуального Кодексу України доводить, що під час дії військового стану до осіб, що обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 111 Кримінального Кодексу України, не може бути застосований інший запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
Та, з огляду на категоричну вказівку у статті 176 Кримінального Процесуального Кодексу України, посилання у статті 183 цього Кодексу лише на відсутність обов'язку визначати суму застави наведеного вище висновку про неможливість її застосування не спростовує.
Таке доводить, що в цьому кримінальному провадженні у разі наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину обвинуваченим та бодай одного з передбачених законом ризиків бодай найменшого ступеню строк тримання обвинуваченого під вартою має бути продовженим.
ІІ......З огляду на ці приписи діючого законодавства суд, повертаючись до обставин розгляду цього кримінального провадження, відзначає таке.
1. Оскільки по справі здійснюється судовий розгляд, наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_6 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, на даній стадії судового розгляду не перевіряється, а встановлення його вини/невинуватості можливо лише під час ухвалення вироку по суті пред'явленого обвинувачення.
Метою ж застосування запобіжного заходу відносно нього наразі є забезпечення можливості подальшого розслідування кримінальної справи, яке /подальше розслідування/ повинно підтвердити або розвіяти підозру.
З огляду на таке на цьому етапі кримінального провадження висунуту ОСОБА_6 «підозру» слід вважати обґрунтованою.
2. Характер же висунутої підозри доводить наявність ризику того, що обвинувачений може переховуватись від суду.
Наявність такого ризику підтверджується тим, що йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років або ж - у вигляді довічного позбавлення волі.
3. Окрім того, суд відзначає, що з огляду на стверджуванні мотиви вчинення злочину, існує ризик того, що відповідно до цих мотивів, обвинувачений може продовжити вчиняти злочин або вчинити новий злочин проти основ Національної Безпеки України.
Отже, заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_6 під вартою підлягає задоволенню.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ж слід відмовити, оскільки воно суперечить чинним вимогам діючого законодавства.
Щодо організації наступного судового засідання.
1. Обвинувачений постійно перебуває у місцях попереднього ув'язнення, на території України запроваджений військовий стан, а ситуація на території міста Миколаєва не дозволяє здійснити його доставку у судове засідання, вважаю за необхідне на підставі статті 336 Кримінального Процесуального Кодексу України забезпечити його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
2. Стосовно ж заперечень обвинуваченого проти такої форми його участі у судовому засіданні суд в черговий разі відзначає, що вони не можуть бути покладеними у підґрунтя судового рішення.
2.1. Так, процитовані вище приписи статті 336 Кримінального Процесуального Кодексу України доводять, що під час дії воєнного стану, на відміну від інших періодів, позиція обвинуваченого із приводу можливості забезпечення його участі у судовому засіданні не тільки не є вирішальною, але - юридичного значення не має.
Вирішальною ж для вирішення цього питання є оперативна обстановка у певній місцевості та можливості відповідних підрозділів здійснювати доставку обвинувачених до суду з урахуванням інших завдань, що покладаються на них в умовах воєнного стану.
2.2. З огляду на ці обставини суд в черговий раз наголошує на тому, що обов'язок щодо доставки обвинувачених до приміщення Центрального районного суду міста Миколаєва є покладеним на відповідні підрозділи Національної Гвардії України, які наразі є зайнятими виконанням завдань щодо захисті Незалежності та Територіальної цілісності України, з огляду на що не мають можливості забезпечувати доставку обвинувачених до суду.
2.3. Окрім того, оперативна обстановка у місці Миколаєві не дозволяє здійснювати доставку обвинувачених до Центрального районного суду міста Миколаєва з огляду на конструктивні особливості будівлі суду.
2.4. Суд також наголошує на тому, що на цій стадії кримінального провадження об'єктивні (тобто - ті, які існують в дійсності) перешкоди для участі ОСОБА_9 у судовому засіданні в режимі відеоконференції є відсутніми.
Що стосується наполегливого невмотивованого бажання, яке неодноразово висловлювалося обвинувачем у судових засіданнях, то під час дії військового стану вони є недоречними та не можуть слугувати підставами для зміни режиму роботи підрозділів, які виконують бойові завдання..
Керуючись ст.ст. 369-372; 376 КПК України, суд, -
1.Розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 111, частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України - відкласти на 29 березня 2024 року на 10:00 годину.
2.Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 - до 09 квітня 2024 року включно.
3.У задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу - відмовити.
4.Забезпечити участь обвинуваченого ОСОБА_8 у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Доручити адміністрації Державної Установи "Миколаївський слідчий ізолятор" забезпечити 29 березня 2024 року о 10-00 годині участь обвинуваченого ОСОБА_8 у судовому засіданні у режимі відео конференції, а також виконати дії, передбачені частиною 1 статті 345 КПК України.
Ухвала в частині продовження строку тримання обвинуваченого під вартою може бути оскарженою безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів, в решті оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя = ОСОБА_11 =
Суддя = ОСОБА_12 =
Суддя = ОСОБА_13 =