Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/3791/22
Провадження № 1-кп/490/279/2024
"06" лютого 2024 року
Центральний районний суд міста Миколаєва
У складі : головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участі прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4 /в режимі відеоконференції/
його захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Миколаєві, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 1142 Кримінального Кодексу України, -
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
І……Захисник ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився через стан свого здоров'я. З огляду на таке обвинувачений не заперечував проти розгляду питання про доцільність його перебування під вартою за відсутності цього захисника, за участі захисника ОСОБА_5 , але заперечував проти продовження дослідження обставин справи та перевірку їх доказами за відсутності іншого захисника.
ІІ……Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
1. В обґрунтування послався про те, що обвинувачений обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, а ризики,? ? що зумовили обрання такого запобіжного заходу, наразі не зникли та не зменшились.
2. Обвинувачений під час судового розгляду кримінального провадження просив змінити обраний відносно нього запобіжний захід на не пов'язаний з триманням під вартою.
3. Захисники під час судового розгляду кримінального провадження проти задоволення заявленого клопотання заперечував.
Посилались про те, що сукупність досліджених судом доказів не дає підстав для висновку про те, що висунута ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою; навпаки - доводять, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні носило упереджений характер, а надані суду докази були зібраними без належної ретельності та дбайливості.
Окрім того зазначили, що ризики, на наявність яких посилається прокурор, в дійсності є відсутніми.
Спираючись про таке, просили змінити обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід на не пов'язаний з триманням під вартою.
Встановлені судом обставини із посиланням на докази.
І......На розгляд суду надійшов складений 16 вересня 2022 року слідчим Слідчого Відділу Управління Служби Безпеки України в Миколаївській області ОСОБА_8 та у той же день затверджений прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_9 обвинувальний акт, у якому викладена версія обвинувачення щодо вчинення злочину ОСОБА_4 .
1. Зміст цього обвинувального акту може бути усвідомленим таким чином.
1.1. За думкою автора обвинувального акту,
одним з активних учасників телеграм-каналу (спільноти) антиукраїнської спрямованості « ІНФОРМАЦІЯ_2 » є мешканець м. Миколаєва ОСОБА_4 , який не сприймаючи державну владу в Україні та сповідуючи ідеї проросійської спрямованості, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України, діючи умисно, на шкоду таким основам національної безпеки України, з метою надання допомоги державі-агресору у веденні агресивної війни проти України, неодноразово, на систематичній основі здійснював збір та подальше поширення інформації про місце розташування ЗС України в такому обласному центрі, як в групових чатах каналу (спільноти) «ІНФОРМАЦІЯ_2».
Зокрема, встановлено, що ОСОБА_4 у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 08.04.2022, переслідуючи злочинний умисел, направлений на надання допомоги Російській Федерації (далі - РФ) у веденні агресивної війни проти України, усвідомлюючи, що з початку збройної агресії РФ її спеціальні органи та їх представники ведуть розвідувальну діяльність, в т.ч. і з використанням можливостей різноманітних соціальних мереж, Інтернет-месенджерів, в т.ч. і «Telegram», будучи в силу інформаційної наповненості каналу (спільноти) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » достовірно обізнаною про його основний напрямок діяльності - збирання та накопиченням інформації щодо переміщення руху і розташування Збройних Сил України, чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, з метою подальшої передачі такої інформації державі (РФ), що здійснює збройну агресію проти України, використовуючи власний мобільний телефон марки "Samsung", моделі "А50", IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з сім-картка мобільного оператора з номером - НОМЕР_3 , та встановлений на ньому мобільний додаток програми (месенджера) «Telegram», в якому він вже був зареєстрована з обліковим записом "ID - ОСОБА_10 " долучилась (вступила) до такого каналу (спільноти)..., де обрала собі «нік нейм» (псевдонім) « ОСОБА_11 ».
1.2. Далі, за твердженням органів досудового розслідування, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на передачу державі, що здійснює збройну агресію проти України (РФ) інформації щодо місць дислокації підрозділів ЗС України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на території такого обласного центру, передбачаючи, що його дії можуть завдати шкоду основам національної безпеки України та бажаючи настання таких суспільно небезпечних наслідків, тобто діючи умисно, використовуючи вищевказаний належний їй мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_3 , вчинив таке
(а)? ? Він
25.06.2022, о 06 год. 49 хв.,…, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 … у програмі для миттєвого обміну повідомленнями через мережу Інтернет (месенджері) «Telegram», де вже був зареєстрований його обліковий запис (акаунт) « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а саме - в загальному чаті каналу (спільноти) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » розмістиd під своїм псевдонімом « ОСОБА_10 » текстове повідомлення наступного змісту:
"А че на намыве в школу не прилетело еще? Там тероборона засела"
тим самим ОСОБА_4 зазначив про місце розташування підрозділів Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на території одного з дошкільних навчальних закладів м. Миколаєва, з зазначенням району розташування вказаного навчального закладу, достовірно розуміючи, що інформація, яка містить це повідомлення, збирається для подальшої передачі державі, що здійснює збройну агресію проти України (РФ).
(б)? ? ? Крім цього, він
15.07.2022, о 19 год. 45 хв.,…, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 … у месендежрі «Telegram», в якому він вже був зареєстрований, в загальному чаті каналу (спільноти) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » розмістиd під своїм псевдонімом « ОСОБА_10 » текстове повідомлення наступного змісту:
"В педыне были военные, в политехе до сих пор сидят"
тим самим ОСОБА_4 зазначив про місце розташування підрозділів Збройних Сил України на території одного з навчальних закладів м. Миколаєва, достовірно розуміючи, що інформація, яка міститься у цьому повідомленні, збирається для подальшої передачі державі, що здійснює збройну агресію проти України (РФ).
1.3. Автор обвинувального акту підкреслив, що
передана (поширена) ОСОБА_4 за вищевикладених обставин інформація щодо місць дислокації підрозділів ЗС України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх укріплень не розміщувалася (не поширювалася) у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_4 чи Службою безпеки України, що створює фактичну загрозу їх ураження чи знищення.
2. Вказані дії ОСОБА_4 органами досудового розслідування та публічним обвинуваченням кваліфіковані за частиною 3 статті 114-2 Кримінального Кодексу України.
ІІ......Наразі судом здійснюється судовий розгляд цього кримінального провадження.
1. Протягом судового розгляду прокурор оголосив обвинувальний акт та суд встановив особу обвинуваченого та його ставлення до висунутого обвинувачення.
2. Далі, суд встановив обсяг та порядок дослідження доказів у цьому кримінальному провадженні.
3. Після цього суд дослідив докази у визначеному судом порядку.
4. Захистом заявлене клопотання про визнання низки доказів недопустимими.
З метою вирішення цього клопотання судом у справі призначена експертиза та отриманий її висновок.
5. Наразі сторони вживають заходи щодо надання додаткових доказів щодо обставин цього кримінального провадження.
5.1. Так, за клопотанням прокурора суд допитав свідка ОСОБА_8 .
5.2. Далі, прокурор заявляв клопотання про допит інших свідків та доручення до матеріалів кримінального провадження додаткових документів, але ухвалами суду у задоволенні цих клопотань прокурора було відмовлено.
5.3. Далі, за клопотанням захисту суд, за участі спеціаліста, ретельно дослідив речовий доказ - мобільний телефон марки "Samsung", моделі "А50", IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 .
5.4. Захистом наразі вживаються заходи щодо збирання додаткових документів, проте до теперішнього часу ці заходи виявлялись невдалими.
Захист заявив про те, що планує уточнити свою позицію щодо надання додаткових доказів у справі.
ІІІ...... Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_12 від? ? 18 травня 2022 року відносно ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 24 вересня 2022 року.
Цією ж ухвалою була визначена сума застави у розмірі 700.000 грн., за умови внесення якої обвинувачений підлягав звільненню з-під варти з покладенням на нього таких обов'язків:
-прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
-не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду (в залежності від стадії кримінального провадження);
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд (в залежності від стадії кримінального провадження) про зміну місця свого проживання;
-здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти), що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю
Подальшими ухвалами Центрального районного суду міста Миколаєва строк тримання ОСОБА_4 під вартою продовжувався неодноразово, востаннє - ухвалою від 15 грудня 2023 року - до 13 лютого 2024 року включно.
Під час обрання цього запобіжного заходу слідча суддя та суд виходили з наявності ризиків того, що обвинувачений може вдатись до дій щодо переховування від слідства та суду, а також - вчинення ним іншого кримінального правопорушення або продовження раніше розпочатої ним злочинної діяльності.
ІV…...Відповідно до статті 1 Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року (затвердженого Законом України № 2102- ІХ від 24 лютого 2022 року) /із змінами, внесеними Указами: від 14 березня 2022 року № 133/2022 (затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ); від 18 квітня 2022 року № 259/2022 (затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), від 17 травня 2022 року № 341/2022 (затвердженим Законом України від 23 травня 2022 року № 2263-ІХ), від 12 серпня 2022 року № 573/2022 (затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ), від 07 листопада 2022 року (затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738 - ІХ); від 06 лютого 2023 року № 58/2023 (затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-ІХ); від 01 травня 2023 року (затвердженим Законом України від 02 травня 2023 року № 3057-ІХ), від 26 липня 2023 року № 451/2023 (затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-ІХ), від 06 листопада 2023 року № 734/2023 (затвердженим Законом України від 08 листопада 2023 року № 3429-ІХ)/ з 24 лютого 2022 року й до теперішнього часу в Україні безперервно діє військовий стан.
Положення закону, якими керувався суд під час постановлення ухвали.
Що регулюють подальший розгляд кримінального провадження.
1. Відповідно до частини 6 статті 9 Кримінального Процесуального Кодексу України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, суд, керуючись загальними засадами кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, застосовує, зокрема, процесуальний закон, що регулює аналогічні правовідносини.
Велика Палата Верховного Суду сформулювала правову позицію щодо визначення подібності правовідносин, визначивши, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). /пункт 32 постанови від 27.03.2018 року у справі № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 року у справі № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 року у справі № 910/24257/16.
2. Відповідно до статті 240 Цивільного Процесуального Кодексу України
…
Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
/частина 2/
…
Якщо в судовому засіданні було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було оголошено перерву.
/частина 6/
3. Відповідно до статті 336 Кримінального Процесуального Кодексу України
Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі, зокрема:
-неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин (пункт 1);
-необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження (пункт 4);
-наявності інших підстав, визначених судом достатніми (пункт 5).
/частина 1/
Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.
/частина 2/.
Застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки, передбачені цим Кодексом.
/частина 3/.
Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, тримається в установі попереднього ув'язнення або установі виконання покарань, дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, здійснюються службовою особою такої установи.
/частина 6/.
Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксуються за допомогою технічних засобів відеозапису.
Щодо суті питання про доцільність подальшого перебування обвинуваченого під вартою
1. Відповідно до статті 331 Кримінального Процесуального Кодексу України
Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
/частина 1/
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
/частина 2/
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
/частина 3/
2. Відповідно до частини 1 статті 5 Кримінального Процесуального Кодексу України
Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
При цьому відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України: "При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод".
3. Відповідно до статті 177 Кримінального Процесуального Кодексу України
метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
-незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити перелічені дії.
4. Норми статті 176 Кримінального Процесуального Кодексу України приписують таке.
4.1. Відповідно до приписів цієї статті /в редакції Закону від 13 квітня 2012 року, що діяла на момент початку застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 / відносно нього могли бути застосовані такі запобіжні заходи:
-особисте зобов'язання;
-особиста порука;
-застава;
-домашній арешт;
-тримання під вартою.
4.2. Відповідно до приписів цієї статті в редакції Закону від 16 серпня 2022 року, що діє на момент розгляду цього кримінального провадження судом:
Запобіжними заходами є:
-особисте зобов'язання;
-особиста порука;
-застава;
-домашній арешт;
-тримання під вартою.
/частина 1/
Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1142 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
/частина 6/
5. Порядок застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є врегульованим таким чином.
5.1. Відповідно до приписів статті 183 Кримінального Процесуального Кодексу України /в редакції Закону від 27 квітня 2021 року, що діяла на момент початку застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 /
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу
/частина 1/
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
/частина 3/
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
-щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
-щодо злочину, який спричинив загибель людини;
-щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
-щодо злочину, передбаченого статтями 255 - 255-3 Кримінального кодексу України;
-щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
/частина 4/
5.2. Відповідно до приписів статті 183 Кримінального Процесуального Кодексу України /в редакції Закону від 16 серпня 2022 року, що діє на момент розгляду цього кримінального провадження судом/
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою ...статті 176 цього Кодексу.
/частина 1/
…
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
/частина 3/
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
-щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
-щодо злочину, який спричинив загибель людини;
-щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
-щодо злочину, передбаченого статтями 255 - 255-3 Кримінального кодексу України;
-щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
...
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 114-2 Кримінального кодексу України.
/частина 4/
5.3. Зі змісту статті 7 Закону України "Про попереднє ув'язнення" сутність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою полягає у триманні осіб у встановлених для цього місцях, які забезпечують їх ізоляцію, постійний нагляд за ними і роздільне тримання їх у порядку, передбаченому статтею 8 цього Закону.
6. Відповідно до статті 199 Кримінального Процесуального Кодексу України строк тримання під вартою може бути продовженим у разі наявності підстав для застосування такого запобіжного заходу та додаткового доведення того, що завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали не є можливим, а раніше заявлені ризики не зменшились або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
7. Відповідно до статті 8 Кримінального Процесуального Кодексу України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім того, відповідно до статті 17 Закону України? ? «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»? ? від 23 лютого 2006 року Конвенція про захист прав та основоположних свобод /далі - Конвенція/ та практика Європейського суду з прав людини визнаються в Україні джерелом права
7.1. Відповідно до визначеного Європейським судом з прав людини поняттям під час вирішення питання щодо запобіжного заходу під обґрунтованою підозрою слід розуміти добросовісне припущення про вчинення особою певного діяння, яке ґрунтується на об'єктивних відомостях, які:
-можна перевірити у судовому розгляді;
-спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Добросовісним можна вважати припущення, яке висунуте компетентним органом у встановленому законом порядку та ґрунтується на підході до справи, що характеризується правдивістю, сумлінністю та ретельністю.
7.2. У пункті 48 рішення у справі "Чеботарь проти Молдови" Європейський Суд з Прав Людини зазначив таке.
"Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання
При цьому у тому ж пункті Суд, посилаючись на свою прецедентну практику зазначає, що самого факту, що підозра є добросовісною, недостатньо. Словосполучення "обґрунтована підозра" означає наявність фактів або інформації, що здатні переконати об'єктивного спостерігача, що особо, можливо, вчинила злочин.
7.3. Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Летельє проти Франції" (рішення від 26.06.1991 року), "особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення принаймні, протягом певного часу. За виняткових обставинах цей момент може бути врахований у світлі Конвенції, у всякому разі в тій мірі, в якій внутрішнє право … визнає поняття порушення публічного порядку внаслідок скоєння злочину. Однак цей фактор можна вважати виправданим і необхідним, тільки, якщо є підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить публічний порядок, або якщо цей порядок дійсно перебуває під загрозою. Попереднє затримання не має передувати покаранню у вигляді позбавлення свободи, не може бути "формою очікування" обвинувального вироку" (п.51).
8. Відповідно до частини 1 статті 182 Кримінального Кодексу України
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
9. Відповідно до частини 5 статті 194 Кримінального Процесуального Кодексу України
Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:
-прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
-не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
-пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
-докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.
А. Стосовно подальшого руху цього кримінального провадження.
1. Позиція сторін у справі доводить, що наразі подальше ефективне здійснення кримінального провадження відносно ОСОБА_4 не є можливим.
Відносини, що виникли в зв'язку із таким, та ті, що врегульовані у статті 240 Цивільного Процесуального Кодексу України, є повністю подібними, адже мають тотожні суб'єктний склад учасників відносин, об'єкт та предмет правового регулювання, а також умов застосування правових норм.
Таке доводить, що за обставин, що склались в межах цього кримінального провадження, у судовому засіданні слід оголосити перерву.
2. Далі, суд має визначити дату та час наступного судового засідання.
З урахуванням навантаження суду та сторін у справі, суд вважає за необхідне оголосити перерву до 15 березня 2024 року до 11:00 години.
Б. Стосовно клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Щодо змісту процитованих вище норм діючого законодавства.
1. Аналіз процитованих вище норм права доводить таке.
1.1. Зміст процитованих вище норм статті 5 Кримінального Процесуального Кодексу України та статті 22 Конституції України, до кримінально-процесуальних правовідносин застосовується та норма права, що діяла на момент виникнення, зміни та припинення таких правовідносин.
1.2. Системний аналіз процитованих вище приписів статей 176, 183 Кримінального Процесуального Кодексу України /в редакції Закону від 16 серпня 2022 року доводить, що під час дії військового стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 114-2 Кримінального Кодексу України, не може бути застосований інший запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
Та, з огляду на категоричну вказівку у статті 176 Кримінального Процесуального Кодексу України, посилання у статті 183 цього Кодексу лише на відсутність обов'язку визначати суму застави наведеного вище висновку про неможливість її застосування не спростовує.
2. З огляду на таке, стосовно обставин цього кримінального провадження, суд зауважує про таке.
2.1. Як зазначалось вище, 01 серпня 2022 року відносно ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням суми застави; цей запобіжний захід застосовується до нього до теперішнього часу.
З огляду на таке, 01 серпня 2022 року виникли процесуальні правовідносини за участі ОСОБА_4 , зміст яких полягав у застосуванні до нього передбачених для тримання під вартою обмежень та передбачав можливість зміни таких обмежень у разі внесення суми застави.
2.2. На момент виникнення цих процесуальних правовідносин діяли процесуальні норми, які передбачали можливість застосування до нього менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
2.3. Наразі вирішення питання про можливість зміну правовідносин, що виникли в зв'язку із застосуванням запобіжного заходу, відповідно до норм, що діяли до 16 серпня 2022 року, суперечать процитованим вище приписам статті 5 Кримінального Процесуального Кодексу України.
2.4. Наразі ж зміна цих правовідносин в бік покращення становища обвинуваченого у випадку, не пов'язаному із зникненням підстав для їх виникнення (такими є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину та хоча б одного з передбачених законом ризику) діючим законодавством не передбачена.
Наведене у сукупності доводить, що в цьому випадку у разі наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину обвинуваченою та бодай одного з передбачених законом ризиків строк його тримання під вартою на визначених раніше умовах має бути продовженим.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину обвинуваченим.
Оскільки по справі здійснюється судовий розгляд, наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_4 .? ? у вчиненні злочину, що йому інкримінується, на даній стадії судового розгляду не перевіряється, а встановлення її вини/невинуватості можливо лише під час ухвалення вироку по суті пред'явленого обвинувачення.
Метою ж застосування запобіжного заходу відносно нього наразі є забезпечення можливості подальшого розслідування кримінальної справи, яке /подальше розслідування/ повинно підтвердити або розвіяти підозру.
Отже, висунута ОСОБА_4 "підозра" для мети вирішення питання про обрання запобіжного заходу є "обґрунтованою".
В той же час суд констатує, що отримані судом відомості про застосовану відносно обвинуваченого правову процедуру цілком здатні послабити ступінь її обґрунтованості
Щодо наявності передбачених законом ризиків.
1. Попередніми ухвалами слідчого судді та суду встановлена наявність ризику того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду.
Наявність цього ризику підтверджується тим, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, у разі підтвердження вини у якому до нього може бути застосоване безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 08 до 12 років, що цілком здатне спонукати його до вчинення дій щодо втечі.
Наведене у сукупності доводить, що ризик втечі з боку ОСОБА_4 наразі не зник та не зменшився.
2. Попередніми ухвалами слідчого судді та суду встановлена наявність ризику того, що ОСОБА_4 може продовжити свою злочинну поведінку.
Наявність такого ризику узгоджується зі змістом висунутої йому підозри, а саме - із вказаними в обвинувальному акті мотивами її дій та обставинами їх вчинення.
Та з цього приводу суд відзначає, що наразі обставини, що доводять наявність цього ризику, не змінились.
Отже, наявність ризику вчинення ОСОБА_4 .? ? нового злочину суд вважає доведеною.
3. Заперечуючи наявність передбачених законом ризиків, захист посилається головним чином про наявність в обвинуваченого вкрай міцних соціальних зв'язків.
Аналізуючи ці посилання, суд доходе такого.
3.1. Ці посилання можуть свідчити про певне зниження ризику втечі. Але в цьому випадку цей ризик не є вирішальним; вирішальним є ризик продовження ОСОБА_4 його злочинної поведінки.
3.2. Стосовно ж ризику втечі, з огляду на міркування захисту, що аналізуються, суд відзначає, що вони не містять посилань про обставини, що здатні спростувати ті, що доводять наявність такого ризику.
Отже, посилання, що аналізуються, повністю спростувати наявність ризику втечі неспроможні.
Щодо запобіжного заходу, який має бути застосований відносно ОСОБА_4 ..
1. Як доведено вище, в цьому випадку наявною є обґрунтована підозра у вчиненні злочину ОСОБА_4 та передбачені законом ризики, запобігти яким покликане застосування запобіжного заходу.
За такого зміна обраного раніше відносно нього запобіжного заходу на більш м'який наразі діючим законодавством не передбачена.
2. Оскільки, як доведено вище, наразі відносно нього існує обґрунтована підозра у вчиненні злочину та декілька передбачених законом ризиків, задля запобігання яким застосовується запобіжні заходи, підстави для скасування обраного відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу наразі також є відсутніми.
3. Суд також відзначає, що з огляду на характер висунутої йому підозри саме його подальше тримання в умовах обмеження свободи (під вартою) поза розумним сумнівом відповідає вимогам суспільного інтересу, а її звільнення є цілком здатним порушити публічний порядок, який наразі дійсно перебуває під загрозою.
4. Разом із тим, обставин, які тягнуть за собою необхідність посилення обраного відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, зокрема - скасування можливості його звільнення під заставу - матеріали справи також не містять.
5. Суд також відзначає, що наразі матеріали кримінального провадження не містять відомостей, які б свідчили про можливість пом'якшення режиму утримання обвинуваченого, зокрема, шляхом зменшення суми застави, за умови внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
За такого підстави для зміни обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави наразі є відсутніми.
Отже, заявлене прокурором клопотання підлягає задоволенню, а у задоволенні клопотання захисту слід відмовити.
Щодо умов тримання ОСОБА_4 під вартою.
Наказом Міністерства юстиції України № 3292/5 від 15 вересня 2023 року передбачене надання особам, до яких застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, платної послуги з доступу до Інтернету та голосової електронної комунікації за допомогою засобів ІР-телефонії.
При цьому пунктом 2 розділу ІІІ цього Наказу передбачене, що перешкодою для надання такої послуги є лише відсутність дозволу суду, у провадженні якого перебуває справа.
З огляду на таке суд наголошує, що матеріали цього провадження не дають підстав для відмови у наданні ОСОБА_4 доступу до такої послуги.
В зв'язку з таким суд вважає за можливе ухвалити про надання обвинуваченому дозволу на користування платною послугою з доступу до Інтернету та голосової електронної комунікації за допомогою засобів ІР-телефонії.
В. Стосовно організації наступного судового засідання.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 постійно перебуває у місцях попереднього ув'язнення, на території України запроваджений військовий стан, а ситуація на території міста Миколаєва не дозволяє здійснити його доставку у судове засідання, вважаю за необхідне на підставі статті 336 Кримінального Процесуального Кодексу України забезпечити його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Керуючись ст.ст. 369-372; 376 Кримінального Процесуального Кодексу України, суд, -
1.У судовому засіданні з розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 1142 Кримінального Кодексу України - оголосити перерву до 15 березня 2024 року до 11:00 години.
2.Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 - до 06 квітня 2024 року включно.
Надати ОСОБА_4 дозвіл на користування платною послугою з доступу до Інтернету та голосової електронної комунікації за допомогою засобів ІР-телефонії.
Визначити суму застави у розмірі 700.000 /сімсот тисяч/ грн., за умови внесення якої ОСОБА_4 підлягає негайному звільненню з-під варти.
У разі внесення вказаної суми застави покласти на ОСОБА_4 , окрім загального обов'язку з'являтись до суду за першою вимогою, також такі обов'язки:
-не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора чи суду;
-повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання;
-здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти), що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю
3.У задоволенні клопотання захисту про зміну/скасування запобіжного заходу - відмовити.
Ухвала може бути оскарженою безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів.
Головуючий суддя = ОСОБА_13 =