Миколаївської області
Справа №477/384/24
Провадження №3/477/556/24
27 березня 2024 року місто Миколаїв
Суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області Саукова А.А., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, КУпАП,
22 лютого 2024 року до суду надійшла справа № 477/384/24, провадження №3/477/556/24 та справа № 477/385/24, провадження № 3/477/557/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч.1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи, що вказані матеріали підлягають розгляду Жовтневим районним судом Миколаївської області, суд вважає необхідним об'єднати вказані матеріали в одне провадження та присвоїти єдиний номер справи № 477/384/24.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату час та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення судової повістки за телефоном, зазначеним ним під час складання протоколу шляхом надіслання смс повідомлення в додаток «Viber», смс доставлено 04.03.2024 р.
Крім того, відповідна інформація була розміщена на сайті Жовтневого районного суду Миколаївської області у вкладці «Громадянам», в розділі «Список справ призначених до розгляду».
Відповідно до статті 268 КУпАП, присутність особи під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені положеннями статей 126, 130 КУпАП, не є обов'язковою.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
ОСОБА_1 обізнаний, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, який в подальшому передано на розгляд до суду, однак, про стан судового провадження не цікавиться, в судове засідання не з'явився, будь-яких письмових пояснень або заперечень не надав.
Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 , обізнаний про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, заяв, клопотань або заперечень не надав, суд відповідно до вимог частини першої статті 268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених статтями 1, 245 КУпАП, та розгляду справи в межах строків, які передбачені статтею 38 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.
Диспозицією частини 5 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тобто, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Адміністративним правопорушенням, відповідно до частини першої статті 130 КУпАП, є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 03 лютого 2024 року серії ААД № 581672 вбачається, що 03 лютого 2024 року о 22:10 год. водій ОСОБА_1 на автодорозі Н-11 «Миколаїв-Дніпро», 286 км., с. Михайло-Ларине, керував транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 2103, державний номерний знак - НОМЕР_1 , без посвідчення водія, тобто не маючи права керування транспортними засобами та вчинив правопорушення повторно протягом року.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 03 лютого 2024 року серії ААД № 581671, вбачається, що 03 лютого 2024 року о 22:10 год. водій ОСОБА_1 на автодорозі Н-11 «Миколаїв-Дніпро», 286 км., с. Михайло-Ларине, керував транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 2103, державний номерний знак - НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: не чітка мова, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер та у медичному закладі в установленому законом порядку відмовився.
Згідно пункту 2.1а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
За пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Такі ж положення щодо порядку огляду на стан сп'яніння містяться в пунктах 3, 4, 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.
На підтвердження стану сп'яніння до матеріалів справи додається відповідний акт огляду з результатами проведеного огляду. Факт відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження медичного огляду для визначення стану сп'яніння, у відповідності до статті 266 КУпАП підтверджується матеріалами технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів поясненнями свідків, в присутності яких особа відмовилася від проходження медичного огляду.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з приводу оформлення адміністративних матеріалів щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності вбачається, що ОСОБА_1 підтвердив факт керування ним транспортним засобом, та йому запропоновано добровільно пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер та у медичному закладі в установленому законом порядку, на що ОСОБА_1 відповів відмовою.
На питання працівника поліції, чи вживав він алкогольні напої перед тим як сісти за кермо автомобіля, ОСОБА_1 відповів: «так. 100 грам коньяку», з правопорушенням згоден.
Згідно відповіді на запит суду Територіального сервісного центру МВС №4841 (на правах відділу, м. Миколаїв) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС), станом на 27 лютого 2024 року у ЄДР МВС відсутні відомості про посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно довідки поліцейського СРПП ВП №4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ст. с-та поліції Руслана Тиньо, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , упродовж року піддавався адміністративному стягненню за правопорушення передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, постанова від 16.11.2023 року серії БАД № 601612.
Указані вище докази підтверджують обставини, що зазначені у протоколах про адміністративне правопорушення від 03 лютого 2024 року серії ААД № 581672 та серії ААД № 581671 щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом вчинене повторно протягом року, а також відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Враховуючи викладені обставини та досліджені докази, суд дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 вимог пункту 2.1а та 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП та частиною першою статті 130 КУпАП, тобто, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом вчинене повторно протягом року, а також відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Положеннями ст. 36 КУпАП визначено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При вирішенні питання про міру адміністративного стягнення суд враховує характер вчинених правопорушень, відомості про особу порушника, його відношення до вчиненого проступку, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.
Також суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення на право керування транспортними засобами, отже до нього не може бути застосовано адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки таке право правопорушник не отримував.
Як вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення від 03 лютого 2024 року серії ААД № 581672 та серії ААД № 581671, транспортний засіб - автомобіль ВАЗ 2103, державний номерний знак - НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 , в зв'язку з чим оплатне вилучення транспортного засобу не може бути застосоване.
Враховуючи характер та обставини вчинення адміністративного правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, факт притягнення до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення раніше, суд вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення необхідною та достатньою мірою відповідальності є адміністративне стягнення у виді штрафу, з урахуванням положень статті 36 КУпАП.
Крім того, відповідно до положень пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись статтями 36, 280, 283, 284, 294 КУпАП,
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800,00 грн. (сорок тисяч вісімсот) грн., який перераховувати на розрахунковий рахунок: UA438999980313010149000014001, отримувач Миколаїв. ГУК /Миколаїв. обл/21081300, код ЄДРПОУ 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. (розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення
Роз'яснити особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений ним не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Після закінчення строку для добровільної сплати штрафу, постанова підлягає примусовому виконанню та надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби, у зв'язку з чим, з порушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя А.А. Саукова