Справа № 473/1399/24
іменем України
"09" квітня 2024 р. місто Вознесенськ
Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Зубар Н.Б., за участю секретаря судових засідань Кашарайло А.А., особи, яка притягується до відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Вознесенська Миколаївської області, головний сержант ТРО в/ч НОМЕР_1 , УБД, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , обліковий номер картки платника податків НОМЕР_2
У протоколі про адміністративне правопорушення серія ААД №582879 від 06.03.2024 року в розділі склад адміністративного правопорушення поліцейським, який склав цей протокол, зазначено, що: «06.03.2024 року 16:35 год. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м.Вознесенськ по вул.З.Садиба керував а/м ВАЗ 2101 н/з НОМЕР_3 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме (розширені зіниці очей, які не реагують на світло). Від проходження огляду у Вознесенській ЦРЛ відмовився».
Згідно вказаного протоколу у водія ОСОБА_1 вилучено посвідчення водія НОМЕР_4 .
Дії ОСОБА_1 особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, були кваліфіковані як порушення п.2.5 ПДР та за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 вказав, що надав згоду на проходження огляду в лікарні, проте поліцейський його вмовив, так як пояснював, що то займе багато часу та при складанні протоколу, який потрібен поліцейському, - йому нічого не буде. Вказав, що поліцейський його відмовив, оскільки треба викликати ВСП. А відмова поліцейський казав не матиме жодних негативних наслідків. Зазначив, що поліцейський обіцяв йому повернути посвідчення водія. Вказав, що відео було три та було таке відео, де він погоджувався пройти огляд в лікарні.
В судовому засіданні було оглянуто відеозапис, зроблений співробітниками поліції. Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення.
На диску, що наданий поліцейським до протоколу, міститься одне відео, де ОСОБА_1 поліцейський запропонував пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння в лікарні, роз'яснено наслідки такої відмови.
ОСОБА_1 при цьому, як вбачається з оглянутого відео, відмовляється пройти такий огляд. Поводить себе спокійно, не наполягає на огляді в лікарні, не заперечує, що керував транспортним засобом.
Також матеріали справи містять направлення на огляд водія т/з з метою встановлення стану сп'яніння від 06.03.2024 року, де вказано, що такий огляд не проводився через відмову водія.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд враховує, що ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.
Відповідно до п.2.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» №1306 від 10.10.2001 року водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином норми ПДР встановлюють обов'язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) - ПДР не містять.
Згідно із ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, підлягають оглядові на стан наркотичного чи іншого сп'яніння. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно із «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року за №1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 11.11.2015 року за №1413/27858, а саме пунктом 2 Розділу І зазначеного Наказу визначено, що: «Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану».
Ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння наведені в п.4 Розділу І Наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року за №1452/735, а саме: «4. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість».
Наданий до суду протокол про адміністративне правопорушення, на думку суду, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки в ньому зазначено наявні у ОСОБА_1 ознаки стану наркотичного сп'яніння, а також зазначено, що огляд він пройти відмовився.
Також водій міг довести той факт, що не перебуває в стані сп'яніння, пройшовши відповідний огляд у лікарні на вимогу поліцейського та у відповідності до п.2.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» №1306 від 10.10.2001 року. Тим більше, що це обов'язок, а не право водія, що прямо зафіксовано в п.2.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» №1306 від 10.10.2001 року.
Крім того, згідно із ст.12 Закону України від 15 лютого 1995 року №62/95-ВР «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»: «Факт незаконного вживання наркотичних засобів або психотропних речовин встановлюється на підставі показань свідків, наявності ознак наркотичного сп'яніння, результатів медичного огляду, а також тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. Встановлення наявності стану наркотичного сп'яніння внаслідок незаконного вживання наркотичних засобів або психотропних речовин є компетенцією лише лікаря, на якого покладено обов'язки щодо проведення медичного огляду (обстеження)».
З огляду на досліджені докази суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Суд не приймає до уваги заперечення ОСОБА_1 про те, що він погоджувався на проходження огляду, оскільки відеозапис такого не містить. Поведінка ОСОБА_1 відповідала обстановці та він чітко відповів поліцейському, що відмовляється пройти огляд. Даних про те, що він перебував в стані неосудності чи обмеженої осудності матеріали провадження не містять.
Пояснення ОСОБА_1 про те, що у справі мають бути три відеозаписи - нічим не підтверджено, оскільки як встановлено на диску такий запис один. Інших записів суду не надано, суд позбавлений можливості їх отримати, оскільки протокол в даній справі було складено 06.03.2024 року, натомість як згідно із Наказом МВС 18.12.2018 року №1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» п.3 Розділ УІІІ строк зберігання відеозаписів становить: 1) з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА, - 30 діб.
ОСОБА_1 ж під час складання протоколу копії записів не отримував та суду не надав, тому його пояснення про згоду на проходження огляду в лікарні нічим не підтверджені.
Враховуючи суспільну небезпеку правопорушення та його характер, суд вважає доцільним застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Оскільки ОСОБА_1 є учасником бойових дій, про що в матеріалах справи є копія відповідного посвідчення, його слід звільнити від сплати судового збору на підставі п.13 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.40-1, ч.1 ст.130, ст.ст.268, 280, 283-285 КпАП України, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обліковий номер картки платника податків НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, і застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, вдохід держави. Рахунок: UA438999980313010149000014001, Отримувач: Миколаївське ГУК/Микол.обл./21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37992030, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Найменування: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, який підлягає сплаті не пізніше, як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення копії постанови з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст.308 КУпАП в разі несплати штрафу у зазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцем знаходженням майна, яким стягується подвійний розмір штрафу.
ОСОБА_1 , який є учасником бойових дій, звільнити від сплати судового збору на підставі п.13 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Постанова може бути оскаржена через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.Б.Зубар