Справа № 473/5224/23
іменем України
"09" квітня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Вуїва О.В.,
за участю: секретаря судового засідання Матвійця Ю.П., представника позивачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську заяву представника відповідачки ОСОБА_2 про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Кучерова Наталя Миколаївна, про визнання недійсними свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя, свідоцтва про право на спадщину та скасування державної реєстрації права власності,
У вересні 2023 року ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання недійсними свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя, свідоцтва про право на спадщину та скасування державної реєстрації права власності.
Ухвалою судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 вересня 2023 року вищевказана позовна заява була залишена без руху, як така, що не відповідала вимогам ст. 175ЦПК України, а позивачці надано строк для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.
04 жовтня 2023 року від представника позивачки надійшла заява про усунення недоліків разом з уточненим позовом, у якому зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , який за життя склав заповіт від 27 жовтня 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області Кучеровою Н.М., зареєстрований в реєстрі за №469, згідно якого заповів позивачці все своє майно.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої серед іншого майна увійшла частка магазину, що розташований у АДРЕСА_1 .
Позивачка, як спадкоємиця за заповітом, належним чином прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 та звернулася до приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Кучерової Н.М. з приводу посвідчення своїх спадкових прав.
Проте нотаріус відмовила позивачці в посвідченні прав на все спадкове майно у зв'язку з наявністю дружини спадкодавця ОСОБА_4 , яка є спадкоємицею першої черги за законом та має право на частку у спільному майні подружжя та право на обов'язкову частку у спадщині, прийняла спадщину, що унеможливлює видачу ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за законом, як єдиній спадкоємиці.
09 травня 2023 року приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Кучерова Н.М. видала на ім'я ОСОБА_4 (як співвласника) свідоцтво про право власності (реєстр. №460) на частку магазину, що розташований у АДРЕСА_1 .
Також 09 травня 2023 року приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Кучерова Н.М. видала на ім'я ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за законом (реєстр. №461) на 1/8 частку магазину, що розташований у АДРЕСА_1 .
Однак ОСОБА_3 вказувала на те, що ОСОБА_4 не була дружиною спадкодавця, а тому не мала права як на частку у спільному майні подружжя, так і права на обов'язкову частку у спадщині.
Тому позивачка просила визнати недійсними видані на ім'я ОСОБА_4 свідоцтво про право власності від 09 травня 2023 року, реєстр. №460, свідоцтво про право на спадщину за законом від 09 травня 2023 року, реєстр. №461, а також скасувати державну реєстрацію права власності щодо майна, посвідченого недійсними правовстановлюючими документами.
Ухвалою суду від 06 жовтня 2023 року відкрито провадження по справі та справу в порядку загального позовного провадження призначено до підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 16 лютого 2024 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивачки ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_1 в підготовче засідання.
21 лютого 2024 року представниця відповідачки ОСОБА_2 подала до суду заяву про розподіл між сторонами судових витрат за наслідками розгляду справи шляхом компенсації позивачкою ОСОБА_3 на користь відповідачки ОСОБА_4 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн у зв'язку з необґрунтованими діями позивачки.
18 березня 2024 року представник позивачки ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про залишення без розгляду заяви представниці відповідачки у зв'язку з невідповідністю адвокатського ордера Чередніченко І.Б., яким підтверджено її повноваження на представництво інтересів відповідачки ОСОБА_4 в суді, вимогам закону (ордер не містить підпису адвоката), а також порушенням порядку подання відповідної заяви (копія якої не була направлена усім учасникам справи), а в разі відмови у задоволенні клопотання - просив відкласти розгляд справи у зв'язку з необхідністю подачі клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.
19 березня 2024 року представниця відповідачки ОСОБА_2 подала до суду заперечення проти задоволення клопотання представника позивачки.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 проти задоволення заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу заперечував та просив врахувати, що дії сторони позивачки щодо подачі позову та розгляду спору не мають ознак необґрунтованих, оскільки під час підготовки позову на свій адвокатський запит до Вознесенського відділу ДРАЦС представник отримав інформацію щодо відсутності актового запису про шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , підстав не довіряти вказаній інформації, наданій офіційним органом, у сторони позивачки не було, що й стало підставою для обґрунтованого оспорення ОСОБА_3 , як спадкоємицею за заповітом, виданого на ім'я ОСОБА_4 , як дружини ОСОБА_5 , свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя, а також як спадкоємиці першої черги, свідоцтва про право на спадщину. Лише під час здійснення провадження у справі представник позивачки ОСОБА_1 отримав інформацію про те, що рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 16 листопада 2022 року у справі №473/1467/22 встановлено факт реєстрації шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Також представник позивачки вказував на те, що понесені відповідачкою витрати на правничу допомогу є завищеними та неспівмірними з наданими їй послугами.
Сторони, представниця відповідачки, а також третя особа без самостійних вимог в судове засідання не з'явилися, що не є перешкодою для вирішення заяви представниці відповідачки.
Заслухавши пояснення представника позивачки ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.ч. 3, 8 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому в ст. 627 ЦК України.
Гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність (зокрема постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Водночас Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зробила висновок про те, що Цивільним процесуальним кодексом України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Таким чином, під час розгляду питання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу відповідача за наслідками залишення позову без розгляду суд повинен встановити наступні обставини:
1)наявність необґрунтованих дій позивача під час подачі позову до суду або під час розгляду справи (подача завідомо безпідставного, необґрунтованого позову; дії під час розгляду справи, що свідчать про її затягування (подача численних безпідставних заяв, клопотань, в тому числі про відкладення перенесення розгляду справи) тощо);
2)наявність, дійсність, необхідність витрат на правничу допомогу відповідача, розумність їх розміру з урахуванням часу розгляду справи та здійснених під час судового провадження дій.
Суд не приймає до уваги доводи представника позивачки про невідповідність адвокатського ордера Чередніченко І.Б., яким підтверджено її повноваження на представництво інтересів відповідачки ОСОБА_4 в суді, вимогам закону (ордер не містить підпису адвоката), оскільки в матеріалах справи (т. 1, а.с. 52) міститься ордер адвоката Чередніченко І.Б. на представництво інтересів ОСОБА_4 , що особисто підписаний нею.
Також матеріалами справи (т. 2, а.с. 29) спростовуються доводи представника позивачки про те, що копії заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не були направлені усім учасникам справи.
З матеріалів справи вбачається, що 24 жовтня 2023 року між адвокатом Чередніченко І.Б. та ОСОБА_4 було укладено договір про надання правової допомоги б/н (т. 1, а.с. 70-71).
Відповідно до умов договору адвокат зобов'язалася надати ОСОБА_4 професійну правничу допомогу, пов'язану з її участю у розгляді цивільної справи №473/5224/23 у будь-яких судах України, яка зі своєї сторони зобов'язалася сплатити адвокату гонорар у фіксованій формі 15 000 грн незалежно від досягнутого результату, а в разі дострокового розірвання договору - за надані послуги, але не менше 8 000 грн.
Представницею відповідачки надано суду копію акту прийому-передачі наданих послуг від 19 лютого 2024 року про обсяг наданої адвокатом Чередніченко І.Б. правничої допомоги під час розгляду справи 473/5224/23 з підтвердженням сторонами договору від 24 жовтня 2023 року угоди про сплату вартості наданих послуг у розмірі 15 000 грн.
Однак суд вважає необхідним зазначити, що дії сторони позивачки щодо самої подачі позову не мають ознак необґрунтованих, оскільки під час підготовки позову на свій адвокатський запит до Вознесенського відділу ДРАЦС представник позивачки ОСОБА_1 отримав офіційну інформацію щодо відсутності актового запису про шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 14), що й стало підставою для оспорення ОСОБА_3 , як спадкоємицею за заповітом, виданого на ім'я ОСОБА_4 , як дружини ОСОБА_5 , свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя, а також як спадкоємиці першої черги, свідоцтва про право на спадщину.
Лише 09 листопада 2023 року, за наслідками виконання судових ухвал про витребування доказів від 31 жовтня 2023 року (нотаріальної та спадкової справ), представник позивачки ОСОБА_1 отримав інформацію про те, що рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 16 листопада 2022 року у справі №473/1467/22 встановлено факт реєстрації шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Водночас, 27 листопада 2023 року позивачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явилися, проте останній подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , надавши відповідний доказ. Вказане клопотання було задоволене.
09 січня 2024 року представник позивачки ОСОБА_1 просив відкласти підготовче засідання у зв'язку з оскарженням ним в апеляційному порядку рішення Вознесенського міськрайонного суду від 16 листопада 2022 року у справі №473/1467/22, яким встановлено факт реєстрації шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Вказане клопотання було задоволене.
В подальшому у відкритті апеляційного провадження на вказане рішення Миколаївський апеляційний суд відмовив.
30 січня 2024 року учасники справи в підготовче засідання не з'явилися, позивачка та її представник жодних клопотань суду не подавали. Представниця відповідачки ОСОБА_2 надала суду клопотання про проведення підготовчого провадження без її участі. Суд відклав підготовче провадження на іншу дату.
16 лютого 2024 року позивачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явилися, проте позивачка подала заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю надання особистих пояснень та її проживанням на значній відстані від суду, який розглядає справу. Суд провів підготовче засідання за участю представниці відповідачки ОСОБА_2 та своєю ухвалою залишив позов без розгляду.
Таким чином, на думку суду, необґрунтовані дії (бездіяльність) сторона позивачки почала допускати саме з 30 січня 2024 року, а тому, враховуючи обсяг наданих адвокатом Чередніченко І.Б. адвокатських послуг протягом вказаного строку (підготовка та подання до суду клопотання про проведення підготовчого засідання без її участі, участь у підготовчому засідання 16 лютого 2024 року, яке тривало біля двох годин), з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 слід стягнути 2 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 142, 258-260 ЦПК України, суд
Стягнути з ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; ідент номер НОМЕР_2 ) 2 000 (дві тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: О.В. Вуїв