Справа № 473/604/24
іменем України
"08" квітня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Миронової О.В., за участю секретаря судового засідання ОСОБА_1 , захисника - адвоката Кудіної Т.М., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , потерпілого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенську справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;
- за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 582962 від 28.01.2024 року, 28.01.2024 року о 20 год 20 хв в с.Прибужани Вознесенського району Миколаївської області по вул. Братів Бреславських, 8, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Opel Ascona номерний знак НОМЕР_1 , та вчинивши ДТП, перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у лікарні відмовився. Дії ОСОБА_2 кваліфіковані ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_2 в судовому засіданні винним себе не визнав та пояснив, що 28.01.2024 року о 20 год. 20 хв. він не керував машиною. Ще в денний час посварився з дружиною та на своєму автомобілі Opel Ascona поїхав у власних справах. Коли в машині закінчилось пальне по вул.Бреславських, він залишив автомобіль на дорозі та пішов до магазину. Не заперечує факт того, що після того, як в машині закінчився бензин він вживав спиртні напої. Пізніше він згадав, що в машині залишились документи, пішов їх забрати. Коли він знаходився коло машини до нього під'їхав потерпілий та став звинувачувати в тому, що ОСОБА_2 зачепив його автомобіль. ОСОБА_2 даний факт заперечував, але приїхали працівники поліції та склали на нього протокол про адміністративні правопорушення.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 28.01.2024 він їхав в с. Прибужани. В салоні його автомобіля перебували ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . По дорозі ОСОБА_3 пригальмував коли переїжджав через яму на дорозі і в цей час автомобіль Opel зачепив його автомобіль та поїхав далі. ОСОБА_3 зупинився, помітив подряпину на своєму автомобілі і поїхав за автомобілем Opel. По дорозі він висадив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 біля їх будинку, та втратив автомобіль з поля зору. Тоді ОСОБА_3 поїхав шукати автомобіль, який зачепив його транспортний засіб. По колії, яка залишилась від шин автомобіля, оскільки була багнюка на дорозі, він поїхав далі. Через деякий час він побачив автомобіль Opel, який загруз на дорозі в багнюці і ОСОБА_3 , підійшов до чоловіка, який саме в цей час відходив від автомобіля. Це був ОСОБА_2 . На слова ОСОБА_3 щодо подряпини, він почав висловлюватися нецензурною лайкою та вести себе неадекватно, заперечував, що він взагалі в цей час керував транспортним засобом. ОСОБА_3 вирішив викликати поліцію.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що в січні 2024 року вона із невісткою ОСОБА_5 приїхали з м.Києва. За ними приїхав потерпілий на легковому автомобілі, щоб завезти в с.Прибужани. Коли вони їхали по вул. Бреславських в с.Прибужани, вона відчула удар в лівий бік автомобіля, в якому їхала. Їх обігнав світлий легковий автомобіль, номер та марку автомобіля вона не бачила, та поїхав вгору. ОСОБА_3 висадив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 біля їх дому та поїхав доганяти автомобіль. Приблизно через 15 хвилин ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_3 та попросив бути свідками при складанні адміністративного протоколу.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що 28.01.2024 вона та ОСОБА_4 приїхали з м. Києва. ОСОБА_3 зустрів їх та повіз у село Прибужани. В селі на підйомі вони відчули удар у лівий бік автомобіля і повз них проїхав легковий автомобіль. Вони зупинились біля будинку, вийшли з автомобіля і побачили, що в районі заднього бамперу з лівого боку була здерта фарба. ОСОБА_3 висадив їх біля будинку та поїхав далі. Потім вони із ОСОБА_4 були свідками при складанні адміністративного протоколу.
Свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що ОСОБА_2 є її цивільним чоловіком. В той день в її дитини був День народження. До них приїхали гості, а чоловік приїхав вже о 18:00 год. Був тверезий. Через значне запізнення чоловіка вони посварились і він поїхав. ОСОБА_6 почала йому телефонувати, але він не брав слухавку. Тоді вона вирішили, що більше телефонувати йому не буде. Але приблизно о 21:00 год їй зателефонували працівники поліції і повідомили, що її чоловік скоїв ДТП. Вона пішла з кумою на місце події і там побачила ОСОБА_2 біля якого знаходились працівники поліції та таксист. Автомобіля ОСОБА_2 не було. Працівники поліції казали, що ОСОБА_2 скоїв ДТП, але він заперечував. ОСОБА_6 спитала де їх автомобіль, на що чоловік сказав, що автомобіль стоїть на горі. Більше пояснити нічого не може.
ОСОБА_7 пояснив суду, що він є працівником поліції. Ввечері їм прийшов виклик про ДТП в с. Прибужани на вул. Бреславських. Вони поїхали туди. В метрах 40 від місця ДТП їх чекав ОСОБА_3 і повідомив, що автомобіль, який є винуватцем ДТП знаходиться далі по вулиці. Вони пішли за ОСОБА_3 і десь приблизно за 500 метрів їм на зустріч йшов ОСОБА_2 Потерпілий сказав, що ця людина і є водієм автомобіля, який спричинив ДТП. ОСОБА_2 заперечував даний факт. Тоді ОСОБА_3 повідомив, що в нього є свідки, він зателефонував і на місце події прийшли дві жінки, які підтвердили, що саме ОСОБА_2 спричини ДТП, під час якого автомобіль ОСОБА_3 отримав механічні пошкодження. ОСОБА_7 зазначив, що проїжджа частина на якій відбулось ДТП має асфальтоване покриття. Коли вони йшли за потерпілим до автомобіля ОСОБА_2 ніякої колії від автомобіля чи інших слідів автомобіля ОСОБА_7 не бачив, саме потерпілий повів їх до автомобіля та саме потерпілий та свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 вказали на ОСОБА_2 , як на винуватця ДТП. Так як ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп'яніння і як стверджували свідки став винуватцем ДТП, на нього були складені протоколи про адміністративні правопорушення.
Заслухавши пояснення особи що притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків та дослідивши письмові докази, слід зазначити про наступне.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Ч.1 стаття 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судовому засіданні та під складання протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 заперечував той факт, що він взагалі керував транспортним засобом Opel Ascona номерний знак НОМЕР_1 28.01.2024 року о 20 год 20 хв. та причетний до будь-якого ДТП. Працівник поліції ОСОБА_7 в судовому засіданні зазначав, що на ОСОБА_2 були складені протоколи про адміністративне правопорушення тому, що ОСОБА_3 та свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , вказували на ОСОБА_2 , як на водія, який керував автомобілем, коли відбулось ДТП, тоді як свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснили, що вони відчули удар та бачили лише, що повз них проїхав легковий автомобіль, ні марки автомобіля, ні номеру, вони не бачили, тим паче не бачили, хто кервав транспортним засобом.
Що ж стосується пояснень ОСОБА_3 , який зазначив, що він бачив автомобіль Opel, який спричинив ДТП, а після знайшов даний автомобіль, коли їхав по колії за ним і автомобіль Opel застряв у багнюці, а від нього відходив ОСОБА_2 , то суд звертає увагу на те, що згідно пояснень потерпілого та свідків, після ДТП, вони вийшли з автомобіля, оглядали автомобіль, потім ОСОБА_3 підвіз свідків додому, висадив їх, а вже потім поїхав шукати автомобіль, який спричинив ДТП. Суд не може прийняти до уваги пояснення ОСОБА_3 , що він знайшов автомобіль Opel, і саме водій цього автомобіля був винуватцем ДТП, так як він їхав за ним по колії поки не побачив, як цей автомобіль стоїть, бо застряг у багнюці, так як дані пояснення спростовуються поясненнями працівника поліції ОСОБА_7 , який зазначив, що коли вони приїхали на місце ДТП, то йшли по дорозі за потерпілим до місця де стояв автомобіль, водій якого, за поясненнями ОСОБА_3 і був винуватцем ДТП, стверджував, що вулиця де відбулось ДТП і по якій вони йшли мала асфальтоване покриття, ніякої колії вони не бачили, багнюки не було, а йшли вони по асфальтованій дорозі за потерпілим. Також працівник поліції зазначив, що на Chevrolet мали місце механічні пошкодження у вигляді подряпини на задньому лівому крилі, тоді як на автомобілі Opel номерний знак НОМЕР_1 була виявлена ледь видна потертість на бампері.
В судовому засіданні було встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_2 , 28.01.2024 року о 20 год 20 хв в с.Прибужани Вознесенського району Миколаївської області по вул. Братів Бреславських, 8, керував транспортним засобом Opel Ascona номерний знак НОМЕР_1 .
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Таким чином, дослідивши адміністративні матеріали та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з чим, дане адміністративне провадження, з урахуванням вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, підлягає закриттю.
Оскільки суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставіст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 23, п.1 ч.1 ст.247, ст.252, ст.ст.276-280, 283-285 КУпАП, суд
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.247 п.1, 283-285 КУпАП,
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП України закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя