Справа № 473/985/24
іменем України
"08" квітня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Вуїва О.В.,
за участю секретаря судового засідання Матвійця Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У лютому 2024 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому вказувало, що 21 січня 2022 року ТОВ «Споживчий центр» уклало з ОСОБА_1 кредитний договір №21.01.2022-100000102.
Відповідно до договору ТОВ «Споживчий центр» зобов'язалося надати та надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 7 000 грн з загальним строком користування коштами протягом 42 днів з дня надання, з первинним строком користування кредитом у 14 днів з дня його надання (період кредитування продовжується кожні 14 днів), а відповідач зобов'язався вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 2 % за кожен день користування коштами протягом первинного строку користування кредитом, а в подальшому - 3 % за кожен день користування коштами.
У разі прострочення виконання позичальником грошового зобов'язання останній зобов'язався сплачувати на користь кредитодавця неустойку у розмірі 140 грн за кожен день прострочення, а також відповідно до ст. 625 ЦК України сплатити 730 % річних за період прострочення.
Позичальник свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим станом на 22 січня 2024 року виникла заборгованість у загальному розмірі 13 160 грн, у тому числі:
-заборгованість за кредитом - 7 000 грн;
-заборгованість за процентами - 6 160 грн.
Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача у повному обсязі.
В судове засідання представник позивача не з'явився, проте в позові просив про розгляд справи без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, судом про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, причину неявки суду не повідомив.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки зі змісту позову вбачається, що представник позивача не заперечує проти такого порядку вирішення спору.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема суд встановив, що 21 січня 2022 року ТОВ «Споживчий центр» уклало з ОСОБА_1 кредитний договір №21.01.2022-100000102.
Відповідно до договору ТОВ «Споживчий центр» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 7 000 грн з загальним строком користування коштами протягом 42 днів з дня надання, з первинним строком користування кредитом у 14 днів з дня його надання (період кредитування продовжується кожні 14 днів), а відповідач зобов'язався вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 2 % за кожен день користування коштами протягом первинного строку користування кредитом, а в подальшому - 3 % за кожен день користування коштами.
У разі прострочення виконання позичальником грошового зобов'язання останній зобов'язався сплачувати на користь кредитодавця неустойку у розмірі 140 грн за кожен день прострочення, а також відповідно до ст. 625 ЦК України сплатити 730 % річних за період прострочення.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Таким чином ОСОБА_1 набув статусу, прав та обов'язків позичальника у кредитних правовідносинах з ТОВ «Споживчий центр».
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
Відповідно до копії квитанції АТ КБ «ПриватБанк» від 21 січня 2022 року (а.с. 21) 21 січня 2022 року відбулося перерахування та зарахування кредиту за договором №21.01.2022-100000102 від 21 січня 2022 року у сумі 7 000 грн на рахунок позичальника, що підтверджує повне виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором.
В той же час позичальник свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим станом на 22 січня 2024 року виникла заборгованість у загальному розмірі 13 160 грн, у тому числі:
-заборгованість за кредитом - 7 000 грн;
-заборгованість за процентами (нарахованими з 21 січня 2022 року по 03 березня 2022 року) - 6 160 грн.
Вказана заборгованість (в тому числі щодо нарахування договірних процентів) повністю узгоджується з умовами договору (в тому числі узгодженими сторонами розміром процентної ставки та строком кредитування) та узгодженою сторонами таблицею обчислення загальної вартості кредиту, а тому на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр».
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 2 422,40 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А; код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором №21.01.2022-100000102 від 21 січня 2022 року, що утворилася станом на 22 січня 2024 року, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень; заборгованість за процентами за користування кредитом (за період з 21 січня 2022 року по 03 березня 2022 року) у розмірі 6 160 (шість тисяч сто шістдесят) гривень, а всього в загальному розмірі 13 160 (тринадцять тисяч сто шістдесят) гривень, а також в повернення 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: О.В. Вуїв