Справа № 308/4346/24
3/308/2567/24
08 квітня 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, особу встановлено на підставі паспорта громадянина України з безконтактним носієм № НОМЕР_1 , виданого 10.05.2019, орган, що видав 2123, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця, документ, РНОКПП - невідомий, -
за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як випливає з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №041908 від 21.02.2024, 21.02.2024 близько 12 год. 25 хв. за адресою АДРЕСА_2 у магазині гр. ОСОБА_1 здійснювала реалізацію тютюнових виробів, при цьому не маючи діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами. Дії гр. ОСОБА_1 за порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» кваліфіковані за ч.1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
У судове засідання ОСОБА_1 з'явилася, вину у вчиненому не визнала, зазначила, що вилучені тютюнові вироби не продавала, вони знаходились у її будинку та були призначені для ЗСУ.
У письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що у її власності знаходиться магазин, який розташований на першому поверсі двоповерхової будівлі: перший поверх - торгове приміщення, другий - приватна власність не розрахована для бізнесу. Зазначила, що для продажу алкогольних напоїв у неї наявна ліцензія, а для продажу тютюнових виробів дозвільних документів нема, оскільки не здійснює продаж цигарок.
Вказала, що 21.02.2024 вона отримала для передачі військовим 208 пачок цигарок, оскільки разом з іншими односельчанами організовує допомогу для відправки військовим на ЗСУ. Вказані цигарки розмістила на сходах до другого поверху будівлі. Цього ж дня в торгове приміщення магазину ввійшла група працівників поліції, які знайшли вищевказані цигарки на сходах і склали протокол про незаконну торгівлю без акцизу. Зазначає, що її пояснення працівникам поліції, що вказані цигарки не призначені для продажу, що вони знаходились не в торговому, а в приватному приміщенні і будуть передані на потреби ЗСУ, поліцією до уваги не взято.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступних висновків.
Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, що полягає у провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Стаття 164 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст.?164 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.
Статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.
Відповідно до ст.15 цього Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Згідно з положеннями ст. 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України), під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Суб'єктами господарювання визнаються зареєстровані в установленому законодавством порядку юридичні особи незалежно від їх організаційно-правових форм та форм власності (крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування), а також фізичні особи підприємці, які провадять господарську діяльність.
Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» від 25.04.2003 № 3, під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Стаття 55 ГК України визначає, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Отже, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме: вчинення три і більше разів. Разове вчинення зазначеної дії не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.164 КУпАП.
Як випливає з протоколу серія ВАД №041908 від 21.02.2024, гр. ОСОБА_1 ставиться у вину, що вона 21.02.2024 близько 12 год. 25 хв. за адресою АДРЕСА_2 а у магазині здійснювала реалізацію тютюнових виробів, при цьому не маючи діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
Проте з наданих матеріалів справи не видається можливим встановити, що ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність, яка полягає у продажі тютюнових виробів систематично, на постійній основі. В матеріалах справи відсутні дані про свідків, які могли б підтвердити здійснення продажу тютюнових виробів ОСОБА_1 чи інші докази, які б підтвердили відомості, викладені в протоколі.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису, доданого до протоколу, також не вбачається обставин, якими б підтверджувалася вина ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що вина гр. ОСОБА_1 у інкримінованому їй правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження в справі про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 164, 245, 247 251-252, 268, 280, 283-284, 287-291 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суд,-
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 164 КУпАП - закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
Суддя І.О. Шепетко