308/5232/24
08.04.2024 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород адміністративні матеріали головного державного інспектора відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління Державної податкової служби в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 164 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії №295/07-16-07-05 від 09.02.2024 р., вбачається, що 09.02.2024 року в ході проведення фактичної перевірки було встановлено, що гр. ОСОБА_1 , здійснював пасажирське перевезення з пл. Корятовича до вул. Минайська, 16 в м.Ужгород, на транспортному засобі д.н.з. НОМЕР_1 без державної реєстрації, а саме за грошові кошти в сумі 100,00 грн. чим порушив ст.. 50 ЦК України від 16.01.2003 №435-IV; ст.. 4 ЗУ від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (за змінами та доповненнями, чим порушив ч. 1 ст.164 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 , працівниками Головного управління Державної податкової служби в Закарпатській області кваліфіковані за ч.1 ст.164 КУпАП - провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
ОСОБА_1 , в призначене судове засідання не з'явився про час і місце розгляду справи своєчасно і належним чином повідомлявся, шляхом надсилання судової повістки поштовим шляхом.
Окрім того слід зазначити, що інформація про дату і час розгляду справи наявна на сайті Судова влада.
Отже, суд вжив усі можливі способи сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а така поведінка останнього, щодо свідомого ухилення від явки на виклик до суду свідчить про його ухилення від суду та про намагання уникнути відповідальності за вчинене.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 164 ч. 1 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна(умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати:чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності(ст.245 КУпАП).
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
Для визнання діяння правопорушенням і, відповідно, застосування передбачених правовими нормами санкцій необхідно встановити наявність у діянні особи складу адміністративного правопорушення.
Кваліфікація того чи іншого правопорушення здійснюється шляхом встановлення його складу. Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом ознак, які характеризують дане діяння як адміністративне правопорушення і відрізняють його від інших правопорушень. Іншими словами, склад правопорушення - це встановлена правом сукупність ознак, при наявності яких анти-суспільне діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Склад адміністративного правопорушення включає: об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт, суб'єктивну сторону.
Диспозиція частини першої статті 164 КУАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
За змістом наведеної норми закону відповідальність за вказане правопорушення наступає не стільки за перевезення пасажирів без ліцензії та реєстрації особи, як субєкта господарювання, а саме за провадження господарської діяльності без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Відповідно до ст.42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Згідно зі ч.1 та ч.2 ст.55ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Таким чином, істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.164 КУпАП, є не тільки факт надання послуг за винагороду, а й системний характер таких дій, їх самостійний і ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.
До аналогічного правового висновку надійшов Закарпатський апеляційний суд, який викладено у постанові від 30.01.2019 року у справі № 308/6710/18.
Матеріали справи не містять доказів ініціативного характеру дій ОСОБА_1 , існування інших фактів перевезення ним пасажирів, тобто здійснення ним такої діяльності систематично, а також доказів отримання ним за надання таких послуг прибутку.
У протоколі про адміністративне правопорушення №295/07-16-07-05 від 09.02.2024 року особою, уповноваженою на його складання, зазначено, що ОСОБА_1 , надавав послуги з перевезення пасажирів. Проте, у протоколі не вказано яким чином останній здійснював господарську діяльність по перевезенню пасажирів, кому саме він надавав такі послуги, чи існувала регулярність надання таких послуг.
Провадження господарської діяльності з порушенням встановленого порядку в інший час, окрім 09.02.2024 року ОСОБА_1 , у вину не ставилось.
Складений відносно гр. ОСОБА_1 , протокол про адміністративне правопорушення не може вважатися достатнім доказом того, що останній вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 164 КУпАП.
Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя. Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП відсутність складу адміністративного правопорушення є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення і провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Аналізуючи в сукупності докази по справі, суд прийшов до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_1 , слід закрити на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП - за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.164 КУпАП, а саме об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, тобто провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності.
Керуючись ст. ст. 164, 247, 283-284, 287, 291, 294 КУпАП, суддя, -
Провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.164 КУпАП.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Закарпатського апеляційного суду.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца